Глосарій

Система тіл, на яку не діють зовнішні сили або дія зовнішніх сил взаємно зрівноважена. У замкненій системі тіла взаємодіють лише між собою, тому виконується закон збереження імпульсу.

Западина — це прогин кристалічного фундаменту платформи, в якому накопичилася потужна товща осадових порід (чохол). Чим глибший прогин, тим більша потужність осадових порід. В Україні найбільші западини: Дніпровсько-Донецька, Причорноморська, Галицько-Волинська.

Додаткові бали понад мінімально необхідні для подолання порогу. Рекомендований запас — 2–3 бали (тобто планувати 7–8 балів замість 5), щоб компенсувати неуважність, хвилювання та випадкові помилки на тесті.

Частка, що виражає заперечення: не (заперечує дію чи ознаку) і ні (підсилює заперечення або вживається в конструкціях ні... ні...).

Службова частина мови, що вживається для заперечення. З дієсловами й дієприслівниками пишеться окремо (крім слів, що без не не вживаються). З дієприкметниками — разом або окремо залежно від наявності залежних слів, протиставлення та синтаксичної ролі.

Заперечний займенник — це займенник, що заперечує наявність предмета, особи чи ознаки (ніхто, ніщо, ніякий, нічий, аніхто, аніякий, жоден).

Займенник, який передає заперечення без частки not: nobody, no one, nothing, nowhere. В англійському реченні може бути лише одне заперечення.

Форма to-інфінітива із запереченням, де not стоїть безпосередньо перед to: decided not to go, promised not to be late. Не плутай з didn't decide to go (заперечення дієслова, а не інфінітива).

Морфема, яку додають до початку слова, щоб утворити протилежне значення. В англійській мові найпоширеніші заперечні префікси для прикметників: un-, in-, im-, il-, ir-, dis-.

Прислівники never (ніколи), hardly (ледве, майже не), seldom (рідко), rarely (рідко), а також заперечні займенники nobody, nothing роблять речення заперечним за змістом. Після них розділове питання має стверджувальний «хвіст»: He never calls, does he?

Коротке практичне повідомлення без формальної структури, яке передає одну конкретну інформацію. Часто не містить звертання або підпису в повному вигляді.

Перше українське наукове періодичне видання, що виходить з 1892 року. Публікувало статті з історії, філології, етнографії, археології. За головування М. Грушевського стало провідним українським науковим часописом.

Область на межі p- і n-напівпровідників, збіднена на вільні носії заряду. Утворюється внаслідок дифузії електронів і дірок; містить нерухомі йони домішок, що створюють внутрішнє електричне поле. Запірний шар має великий опір і не проводить струм у зворотному напрямку.

Заплавне озеро — це озеро, що утворилося в заплаві річки, часто в пониззі, де річка розливається й залишає водойми в старицях і зниженнях рельєфу. Найбільше заплавне озеро України — Ялпуг у пониззі Дунаю.

Процес злиття двох гаплоїдних гамет (яйцеклітини та сперматозоїда), у результаті якого утворюється диплоїдна зигота. Буває зовнішнім (у воді) і внутрішнім (у статевих шляхах самки).

Множина іменників, запозичених з латини або грецької мови, що зберігає оригінальне закінчення: criterion - criteria, phenomenon - phenomena, crisis - crises, analysis - analyses, cactus - cacti.

Слово, що прийшло з іншої мови й пристосувалося до української вимови, правопису та граматики: театр (з грецької), шлюб (з польської), кавун (з тюркських мов).

Укріплений центр низового козацтва за дніпровими порогами, обнесений засікою з колод. Військово-адміністративний осередок, де козаки жили, обирали старшину й звідки вирушали в походи.

Інформація про топографічну карту, розміщена за її рамкою. Над північною рамкою — назва й номенклатура аркуша. Під південною рамкою — числовий, іменований і лінійний масштаби, висота перерізу рельєфу, схема магнітного схилення.

Жіночий гаметофіт покритонасінних (n), що розвивається з мегаспори після трьох мітотичних поділів. Складається із семи клітин: яйцеклітини, двох синергід, трьох антипод і центральної клітини.

Період внутрішньоутробного розвитку людини від імплантації до кінця 8-го тижня вагітності. У цей час утворюються зародкові листки й закладаються всі основні органи. Найуразливіший період для дії шкідливих чинників.

Зародкові листки — шари клітин зародка, з яких у процесі гістогенезу й органогенезу утворюються всі тканини й органи дорослого організму. Розрізняють ектодерму (зовнішній шар), ентодерму (внутрішній шар) і мезодерму (середній шар).

Зачаток нової рослини всередині насінини, що розвивається із зиготи (2n). Складається із зародкового корінця, стебельця, брунечки та сім'ядоль.

Гаметофіт папоротей, хвощів і плаунів — невелика самостійна рослина (n), що розвивається зі спори, має ризоїди, утворює антеридії та архегонії, а після запліднення відмирає.

Процес накопичення електричних зарядів на обкладках конденсатора під дією зовнішнього джерела напруги. Під час заряджання зовнішні сили виконують роботу, яка перетворюється на енергію електричного поля.

Частинка, що має електричний заряд (додатний або від'ємний). У контексті магнітного поля — частинка, на яку діє сила Лоренца, якщо вона рухається. Приклади: електрон, протон, альфа-частинка.

Зарядове число Z — це кількість протонів у ядрі атома. Воно дорівнює номеру хімічного елемента в періодичній системі. Позначається нижнім індексом зліва від символу елемента.

Прислівник, що означає «до світанку», «перед світанком». У назві пісні «Засвіт встали козаченьки» вказує на те, що козаки вирушили в похід ще затемна, до сходу сонця.

Покарання, призначене Тарасові Шевченку 1847 року за сатиричну поему «Сон» і участь у Кирило-Мефодіївському братстві. Поета віддали солдатом в Окремий Оренбурзький корпус із забороною писати й малювати. Тривало 10 років (1847–1857).

Конкретні мовні одиниці, які забезпечують смислову єдність тексту: лексичні повтори, синоніми, займенники, сполучники, вставні слова та займенникові прислівники. Вони відсилають читача до раніше сказаного або виражають логічні відношення між реченнями.

Засоби зв'язку частин — це сурядні сполучники (і, а, але, проте, зате, або), підрядні сполучники (що, щоб, бо, якщо, коли, хоч) та сполучні слова (який, чий, котрий, де, куди), а також інтонація й розділові знаки в безсполучниковому реченні.

Початкова частина думи (також звана заплачкою), яка налаштовує слухача на трагічну розповідь. Часто містить заперечний паралелізм («то не … — то …») і картину природи. Не повторюється після кожної частини, на відміну від приспіву пісні.

Застаріле написання — це спосіб написання слова, який був нормативним у попередній редакції правопису, але втратив чинність після ухвалення нової редакції. Наприклад, «проект», «півгодини», «віце-президент» — застарілі написання, які в завданнях НМТ уважають помилковими.

Назва періоду 1965–1985 рр., яку дали вже за «перебудови» (друга половина 1980-х рр.). Характеризувався падінням темпів економічного зростання, дефіцитом, корупцією, старінням керівництва. Офіційно влада називала цей час «розвиненим соціалізмом».

Зовнішні контакти (полюси) джерела струму, до яких під'єднують зовнішнє коло. Напругу на затискачах вимірюють вольтметром; у розімкненому колі вона дорівнює ЕРС, а під навантаженням — менша за ЕРС на величину падіння напруги на внутрішньому опорі.

Частина океану або моря, що вдається в суходіл, але менше відокремлена від основної водойми, ніж море; зазвичай не має власного гідрологічного режиму.

Мінімальна за модулем від'ємна напруга між катодом і анодом, за якої фотострум стає нульовим. Зв'язана з максимальною кінетичною енергією фотоелектронів: eUз = Eк max. Залежить від частоти світла, але не залежить від його інтенсивності.

Маленькі зошити, у яких Тарас Шевченко таємно записував вірші під час заслання, ховаючи їх у халяві чобота. Завдяки цим книжечкам збереглася невольнича поезія, написана всупереч царській забороні.

Мультифакторні хвороби, для розвитку яких потрібне поєднання спадкової схильності (багато генів) і чинників середовища. Сама схильність не означає обов'язкового розвитку хвороби. Приклади: цукровий діабет 2 типу, гіпертонічна хвороба, бронхіальна астма.

Назва ЗУНР після підписання Акту Злуки 22 січня 1919 року. ЗОУНР мала широку автономію у складі УНР: власні УНРаду, Державний секретаріат і Українську Галицьку Армію.

постійні вітри помірних широт, що дмуть від тропічних поясів високого тиску (~30°) до помірних поясів низького тиску (~60°); несуть вологе морське повітря на західні узбережжя материків, зокрема на захід Європи.

Велика рівнина на молодій Західносибірській плиті, одна з найбільших низовин світу. Має дуже рівну поверхню, сильну заболоченість і потужний осадовий чохол, у якому залягають нафта й газ.

Держава українців Східної Галичини, Північної Буковини й Закарпаття, проголошена 13 листопада 1918 року Тимчасовим основним законом Української Національної Ради. Проіснувала до липня 1919 року, коли її уряд і армія перейшли за Збруч на територію УНР.

Зачин — це ключове речення на початку абзацу, яке вводить мікротему й одразу дає зрозуміти, про що йтиметься далі. Зачин є першою частиною будови абзацу.

Процес видалення пустої породи з руди для підвищення вмісту металу. Виконують біля родовища, щоб зменшити транспортні витрати. Наприклад, мідну руду з 0,5-1 % Cu збагачують до концентрату з 25-30 % Cu.

Лінза, товстіша посередині, ніж на краях (опукла), яка після заломлення збирає паралельний пучок променів у дійсному фокусі. Її фокусна відстань F > 0, оптична сила D > 0.

Метод збирання газів, які малорозчинні у воді. Циліндр заповнюють водою, перевертають догори дном у ванночку з водою, і газ, що надходить, витісняє воду з циліндра. Застосовують для збирання кисню, водню та інших малорозчинних газів.

Метод збирання газів, заснований на різниці густини газу й повітря. Якщо газ важчий за повітря (M > 29 г/моль), посудину тримають отвором догори; якщо легший (M < 29 г/моль) — отвором донизу. Кисень збирають отвором догори.

Збіг голосних (зиява) — це ситуація, коли поряд опиняються два голосні звуки, що створює незграбне звучання; щоб уникнути збігу голосних, в українській мові вживають форми в та й.

Ситуація, коли два м'які приголосні стоять поруч у слові. У таких випадках м'якість першого приголосного на письмі м'яким знаком не позначають (пісня, свято, кінця). Виняток — після л (пальці) та слова тьмяний, різьбяр.

Ситуація, коли основа твірного іменника закінчується на н, а прикметник утворено суфіксом -н-. На стику морфем виникає подвоєння нн: туман (туман-) + -н- = туманний, машина (машин-) + -н- = машинний.

Ситуація на стику морфем, коли префікс закінчується тією самою буквою, з якої починається корінь, або основа закінчується тією самою буквою, з якої починається суфікс чи постфікс. Саме збіг однакових приголосних спричиняє подвоєння букв на письмі.

Збіг приголосних — це ситуація, коли поряд опиняються два або більше приголосних звуки, що ускладнює вимову; щоб уникнути збігу приголосних, в українській мові вживають форми у та і.

Ситуація, коли в корені слова перед губним приголосним (б, п, в, м, ф) стоїть інший приголосний (крім р), який належить до того самого кореня. За правилом Українського правопису 2019 (§ 7, примітка), у такому разі апостроф перед я, ю, є не ставиться, оскільки ці букви позначають лише м'якість губного, а не звукосполуку з [й]. Приклади: свято, цвях, тьмяний.

Суфікс, який надає слову значення великого розміру або грубості. Напр.: -ищ- (ручище, вовчище), -иськ- (вовчисько).

Іменник, що позначає сукупність осіб або предметів як одне неподільне ціле і вживається лише в однині (молодь, студентство, листя, гілля). Хоча збірний іменник означає багато когось або чогось, граматична форма в нього — однина.

Плід, що утворюється з кількох маточок однієї квітки на спільному квітколожі. Приклади: збірна кістянка (малина, ожина) і суничина (суниця), де соковита частина — розросле квітколоже, а справжні плоди — горішки.

Числівник, що означає кількість як сукупність осіб або предметів. До збірних належать: двоє, троє, четверо, п'ятеро, шестеро, семеро, восьмеро, дев'ятеро, десятеро, обоє. Уживаються з назвами осіб чоловічої статі, дітей і малят, іменниками лише множини та особовими займенниками.

Угода між Б. Хмельницьким і королем Яном II Казимиром, укладена в серпні 1649 р. під Зборовом. Встановлювала реєстр 40 тис. козаків, козацьку територію в межах Київського, Брацлавського й Чернігівського воєводств, резиденцію гетьмана в Чигирині та амністію учасникам повстання.

Біла армія під командуванням генерала А. Денікіна, що діяла на півдні колишньої Російської імперії в 1919–1920 рр. Улітку 1919 р. наступала на Москву через Україну, захопивши Харків, Катеринослав, Полтаву, Одесу й Київ.