Глосарій

Графік залежності координати x від часу t для рівноприскореного руху. Має форму параболи: вітки вгору при a_x > 0, вітки вниз при a_x < 0. Вершина параболи відповідає моменту зупинки й розвороту тіла.

Графік y = |f(x)|, у якому частини вихідного графіка під віссю Ox симетрично відображаються вгору, а частини над віссю залишаються без змін.

Графік функції y = f′(x). За його положенням відносно осі Ox визначають проміжки зростання й спадання самої функції f: де графік похідної над віссю — f зростає, де під віссю — f спадає.

Графік залежності проєкції швидкості v_x від часу t. Для рівноприскореного руху це похила пряма, нахил якої дорівнює проєкції прискорення a_x, а площа під графіком дорівнює проєкції переміщення s_x.

Множина всіх точок координатної площини з координатами (x; f(x)), де x належить області визначення функції.

Графіка — розділ мовознавства, що вивчає способи передавання звуків мовлення на письмі за допомогою букв та інших графічних знаків.

Вид образотворчого мистецтва, що використовує лінії, штрихи та плями. У добу Української революції графіка Георгія Нарбута (герби, банкноти, марки, абетка) поєднала українське бароко, козацьку геральдику та стиль модерн.

Написи, подряпані на стінах будівель. На стінах Софійського собору в Києві збереглися графіті XI–XII ст., зокрема запис про смерть князя Ярослава Мудрого 1054 р. Свідчать про поширення грамотності серед мирян.

Зображення молекули, у якому кожен хімічний зв'язок показують рискою (валентною рискою) між символами атомів. Графічна формула наочно демонструє валентність кожного атома.

Метод розв'язування рівнянь з параметром, за якого рівняння записують у вигляді f(x) = a, будують графік функції y = f(x) і визначають кількість коренів як кількість точок перетину цього графіка з горизонтальною прямою y = a або сімейством прямих.

Метод, за яким кожне рівняння системи зображують графіком на координатній площині, а кількість розв'язків визначають як кількість спільних точок цих графіків.

Християнська церква східного обряду, яка визнає верховенство Папи Римського, але зберігає православні обряди й церковнослов'янську мову богослужіння. У Галичині другої половини XIX ст. стала осередком українського національного руху.

Горюча суміш, яку візантійці метали з сифонів на ворожі кораблі; горіла навіть на воді. 941 р. знищила більшу частину флоту князя Ігоря біля Константинополя.

Національна валюта України, запроваджена грошовою реформою 2–16 вересня 1996 р. за курсом 100 000 карбованців на 1 гривню. Назва походить від гривні Київської держави — срібного чи золотого зливка.

Повітовий суд у Гетьманщині, запроваджений реформою К. Розумовського 1760–1763 років. Розглядав кримінальні справи.

Сільська територіальна спільнота, що сама керує своїми справами через віче. У повісті «Захар Беркут» громада — головний герой: вона спільно приймає рішення, обороняється й перемагає завдяки єдності.

Легальне або напівлегальне культурницьке об'єднання української інтелігенції, що діяло в містах Наддніпрянщини від кінця 1850-х до 1890-х рр.

Діяльність українських громад (Київ, Полтава, Харків, Одеса) з кінця 1850-х рр.: недільні школи, видання книг, вивчення історії й фольклору. Мав культурницький, а не політичний характер.

Стійкий правовий зв'язок особи з державою, що породжує взаємні права й обов'язки. В Україні запроваджене законом від 8 жовтня 1991 р. за «нульовим варіантом».

Збройний конфлікт усередині однієї держави між різними політичними, соціальними або регіональними групами. В історії України громадянська війна 1657–1658 рр. між прихильниками Івана Виговського та опозицією Мартина Пушкаря й Якова Барабаша поклала початок добі Руїни.

Лірика, у якій автор висловлює патріотичні почуття, роздуми про долю народу, Батьківщини, рідної мови, суспільні ідеали та громадянську позицію. Приклад: «Любіть Україну!» В. Сосюри.

Сукупність громадян і їхніх добровільних об'єднань (громадські організації, волонтерські й правозахисні рухи, незалежні медіа), які діють незалежно від держави, захищають інтереси людей і контролюють владу.

Пов'язаний із громадянином, його правами й обов'язками. Типові сполуки: громадянський обов'язок, громадянська позиція, громадянське суспільство.

Художній прийом, заснований на перебільшенні, поєднанні реального й фантастичного, потворного й смішного, що створює виразний сатиричний ефект. У комедії «Мина Мазайло» гротескними є сцена «сімейної ради» з голосуванням за прізвище та уроки вимови літери «г».

Державна економічна операція із заміни грошової одиниці. У програмі НМТ — запровадження гривні у вересні 1996 р. замість тимчасового купоно-карбованця.

Грошова реформа, проведена в СРСР у грудні 1947 р. Готівку обмінювали в пропорції 10 старих карбованців на 1 новий. Одночасно скасовано карткову систему. Реформа мала конфіскаційний характер.

Грудна клітка — це замкнена структура, утворена ребрами й грудниною, яка захищає внутрішні органи (серце, легені) й бере участь у диханні. У плазунів вона з'являється вперше в еволюції хребетних; у змій груднина відсутня.

Група — це вертикальний стовпець хімічних елементів у періодичній системі. У короткій формі 8 груп (I–VIII), у довгій — 18 груп (Ia–VIIIa і IIIb–IIb). У короткій формі група об'єднує головну й побічну підгрупи з різними властивостями; подібні хімічні властивості мають елементи однієї підгрупи.

Один із трьох наборів варіантів у завданні № 29 або № 30. Кожна група відповідає одній темі (таксон, ознака, функція тощо) і містить лише одну правильну відповідь. Групи оцінюються незалежно, по 1 балу за кожну.

Сукупність усіх генів однієї хромосоми. Кількість груп зчеплення дорівнює гаплоїдному набору хромосом (n). У жінок 23 групи, у чоловіків 24, оскільки X- і Y-хромосоми несуть різні гени.

Група приголосних — це два або більше приголосних звуки, що стоять між голосними в слові. Під час переносу таку групу можна ділити по-різному, наприклад: се-стра, сес-тра, сест-ра.

Регіональне об'єднання Грузії, України, Азербайджану й Молдови, створене 1997 р. для співпраці поза впливом Росії. Назва утворена з перших літер країн-учасниць.

Основна адміністративно-територіальна одиниця Російської імперії на чолі з губернатором. Українські землі Наддніпрянщини в XIX ст. поділялися на дев'ять губерній.

Губки (Porifera) — водні прикріплені тварини дотканинного рівня організації. Їхні клітини спеціалізовані, але не утворюють справжніх тканин і органів. Більшість видів морські, у прісних водоймах України поширена бодяга.

Губні приголосні — це звуки, які утворюються за участю губ: б, п, в, м, ф. Після них перед я, ю, є, ї ставлять апостроф (м'ята, п'ять), крім випадків, коли перед губним у корені стоїть інший приголосний, окрім р: свято, мавпячий, але черв'як, торф'яний, зв'язок.

Група смертельних нейродегенеративних хвороб, спричинених пріонами, за яких нервова тканина мозку набуває губчастої будови через накопичення неправильно згорнутих білків.

Шар округлих, пухко розташованих клітин із великими міжклітинниками, заповненими повітрям. Розташована між стовпчастою тканиною й нижньою шкіркою; забезпечує газообмін і випаровування води.

Головне управління таборів (ГУТаб) — система концентраційних таборів примусової праці в СРСР, що існувала з 1930-х до 1960 року. В'язні ГУЛАГу працювали на будівництві, в шахтах і на лісозаготівлях без оплати. Після Другої світової війни в таборах опинилися сотні тисяч українців — вояків УПА, членів ОУН та їхніх родичів.

Матеріал на основі вулканізованого каучуку, який зазвичай містить наповнювачі (технічний вуглець, крейду), пластифікатори та інші добавки. Відрізняється від сирого каучуку вищою міцністю, термостійкістю й пружним відновленням форми.

Світогляд доби Відродження, що ставив у центр людину, її розум, гідність і творчі здібності, звертаючись до античної спадщини.

Добродушний сміх над собою й обставинами; м'яко підсвічує смішні сторони життя, не має на меті знищити об'єкт сміху. Провідний вид комічного в усмішках Остапа Вишні.

Регуляція функцій організму через рідке внутрішнє середовище (кров, лімфу, тканинну рідину) за допомогою гормонів та інших біологічно активних речовин. Діє на всі клітини-мішені, що мають відповідні рецептори. Зазвичай повільніша й триваліша за нервову регуляцію.

Гумус — темна органічна речовина, що утворюється з решток рослин і тварин під дією мікроорганізмів. Визначає родючість ґрунту: що більше гумусу, то темніший і родючіший ґрунт.

Фізична величина, що дорівнює масі одиниці об'єму розчину. Позначається ρ (ро), одиниці — г/мл або кг/л. Використовується для переведення об'єму розчину в масу: m = V · ρ.

Кількість жителів, що припадає на 1 км² території. Обчислюється діленням загальної чисельності населення на площу території. Вимірюється в особах/км².

Кількість особин (або їхня біомаса) на одиницю площі чи об'єму, наприклад 30 полівок на 1 га або 20 дафній в 1 л води. Статичний показник, який дає змогу порівнювати популяції різного розміру.

Головне управління таборів ОДПУ — НКВС (ГУЛАГ), система концентраційних таборів, де в'язнів використовували на примусових роботах (лісоповал, будівництво каналів і заводів).

Виділення крапель води через водяні продихи (гідатоди) на краях листків уранці за високої вологості повітря; прояв кореневого тиску.

Історико-етнографічний регіон в Українських Карпатах (частина Івано-Франківської, Чернівецької та Закарпатської областей), де проживають гуцули — етнографічна група українців із самобутньою культурою, звичаями та говіркою.

Гучність — суб'єктивна характеристика звуку, яка визначається амплітудою коливань звукової хвилі: більша амплітуда відповідає гучнішому звуку. Об'єктивно гучність оцінюють за інтенсивністю звуку (Вт/м²) або рівнем інтенсивності в децибелах.

Пристрій, у якому змінний струм у котушці, розміщеній у полі постійного магніту, створює змінну силу Ампера, що рухає котушку й діафрагму, перетворюючи електричні коливання на звукові.

Ґрунт — верхній пухкий родючий шар земної кори, що утворюється внаслідок взаємодії гірських порід, клімату, живих організмів, рельєфу, часу й діяльності людини. Складається з мінеральних частинок, гумусу, води, повітря й живих організмів.

Вода з розчиненими в ній речовинами, що заповнює пори ґрунту. Склад ґрунтового розчину визначає реакцію середовища (кислотну, нейтральну або лужну) та доступність поживних елементів для рослин.

Перший від поверхні постійний водоносний шар, що залягає над першим водотривким шаром. Безнапірні, їхній рівень коливається за сезонами, вони легко забруднюються.

Ґрунтотвірні чинники — шість основних факторів, які формують ґрунт: материнська порода, клімат, рослини й тварини, рельєф, час і діяльність людини. Кожен із них впливає на властивості й тип ґрунту.

Процес формування ґрунту з материнської породи під впливом клімату, рослинності, рельєфу, часу та діяльності людини.

Давальний відмінок (кому? чому?) — один із відмінків української мови, що вказує на адресата дії або особу, для якої щось призначено. Іменники чоловічого роду II відміни мають у давальному відмінку паралельні закінчення -ові (-еві, -єві) та -у (-ю), а іменники середнього роду — лише -у (-ю).

Матеріали (тканина, лекала, фурнітура), які замовник передає виробнику для переробки без переходу права власності. Виробник отримує плату лише за послугу (пошиття), а готовий виріб належить замовнику.

Період антропогену, коли потужний льодовиковий покрив із центром у Скандинавії вкривав північ Європи й частину Західного Сибіру. Наслідки: моренні горби, озерні улоговини, фіорди, водно-льодовикові низовини.

Поетичне найменування руського народу в «Слові про похід Ігорів». Дажбог — язичницький бог сонця; назва «Даждьбожий внук» означає, що русичі вважали себе нащадками Дажбога. Це свідчення двовір'я — поєднання язичницьких уявлень із християнською вірою.