Глосарій

Зубна формула — це схематичний запис кількості зубів кожного виду на половині щелепи. Для дорослої людини формула половини щелепи: 2 різці, 1 ікло, 2 малі кутні, 3 великі кутні (2–1–2–3), загалом 32 зуби.

Успадкування, за якого гени, розташовані в одній хромосомі, передаються разом (зчеплено), що описує закон Моргана. Зчеплення може бути повним (без кросинговеру) або неповним (кросинговер відбувається).

Кісткова пластинка, яка прикриває зябра ззовні в кісткових риб. Захищає ніжні зяброві пелюстки й бере участь у механізмі вентиляції зябер. У хрящових риб зябрових кришок немає.

Зяброві щілини — це наскрізні отвори в стінці глотки, що з'єднують її порожнину із зовнішнім середовищем. У риб вони зберігаються все життя й слугують для дихання. У земноводних вони є в личинок, які дихають зябрами, і заростають під час метаморфозу; у плазунів, птахів і ссавців закладаються лише в зародків і згодом заростають.

Теоретична популяція, яка задовольняє всі умови рівноваги Гарді — Вайнберга: дуже велика чисельність, вільне схрещування (панміксія), відсутність мутацій, міграцій і природного добору. У природі таких популяцій не буває.

Фізична модель газу, в якій молекули вважають матеріальними точками, що не взаємодіють на відстані, а зіштовхуються між собою та зі стінками посудини абсолютно пружно. Реальний газ близький до ідеального за умов розрідження та не надто низьких температур.

Головна думка художнього твору, те, що автор хоче донести до читача. Відповідає на питання: «Що автор утверджує?». У вірші «Ти знаєш, що ти — людина?» ідея — життя неповторне й скінченне, тому жити й кохати треба вже тепер.

Головна думка, яку автор хоче донести; відповідає на питання «що стверджує автор?». Виражається дієслівною конструкцією з оцінкою (засудження, прославлення, осуд), на відміну від теми, яка відповідає на питання «про що?».

Стійкий зворот, значення якого не дорівнює сумі значень окремих слів. Наприклад, a piece of cake означає «дуже легко», а не «шматок торта».

Порядок підпорядкування особин у групі тварин, за якого домінантна особина (ватажок) має першочерговий доступ до їжі й партнера. Сталий порядок зменшує кількість бійок.

Поділ літературних жанрів на «високі» (трагедія, ода, героїчна епопея — для царів і героїв, піднесеним стилем) і «низькі» (комедія, байка, сатира — для простих людей, розмовною мовою), характерний для класицизму.

Людина, що випала зі свого соціального стану: попів син, який не знає грамоти, викуплений на волю холоп, збанкрутілий купець, князь без волості. Перебували під опікою Церкви.

Дрібні вирости на поверхні слані лишайника, вкриті коровим шаром, які легко обламуються й дають початок новій слані; спосіб вегетативного розмноження.

Лінія на синоптичній карті, що з'єднує точки з однаковим атмосферним тиском. Замкнені ізобари окреслюють циклони (низький тиск) та антициклони (високий тиск).

Ізобара — лінія на графіку, що відповідає ізобарному процесу, у якому тиск газу p залишається сталою величиною. У координатах p–V ізобара — горизонтальний відрізок; у V–T — пряма через початок координат.

Процес збільшення об'єму газу за сталого тиску (p = const). Робота газу при цьому додатна й обчислюється за формулою A = p·ΔV = ν·R·ΔT.

Процес зміни стану газу сталої маси, який відбувається за сталого тиску. Для ізобарного процесу виконується закон Гей-Люссака: V/T = const або V₁/T₁ = V₂/T₂.

Атоми та йони, які мають однакову кількість електронів, але можуть належати різним хімічним елементам. Наприклад, Ne (10 e), Na⁺ (10 e) і F⁻ (10 e) є ізоелектронними.

Лінії на карті, що з'єднують точки з однаковим значенням певної величини. Приклади: ізогіпси (горизонталі) — однакова висота, ізотерми — однакова температура, ізобари — однаковий атмосферний тиск.

Будь-які бар'єри, що обмежують обмін генами між популяціями. Розрізняють географічну, екологічну, поведінкову та генетичну ізоляцію.

Речовина, що має однаковий якісний і кількісний склад (однакову молекулярну формулу) з іншою речовиною, але відрізняється від неї будовою молекули, наприклад бутан C₄H₁₀ і 2-метилпропан C₄H₁₀.

Речовини, які мають однакову молекулярну формулу й однакову відносну молекулярну масу, але різну хімічну будову, а отже — різні фізичні та хімічні властивості.

Явище існування кількох речовин з однаковим якісним і кількісним складом (однаковою молекулярною формулою), але різною хімічною будовою, а тому й різними властивостями.

Вид структурної ізомерії, за якого ізомери відрізняються будовою карбонового скелета — нерозгалуженим або розгалуженим ланцюгом атомів Карбону. Приклад: бутан і 2-метилпропан (обидва C₄H₁₀).

Вид структурної ізомерії, за якого ізомери мають однаковий карбоновий ланцюг, але кратний зв'язок або функціональна група розташовані біля різних атомів Карбону. Приклад: бут-1-ен і бут-2-ен (ізомерія положення подвійного зв'язку); пропан-1-ол і пропан-2-ол (ізомерія положення групи OH).

Ізопроцес — це зміна стану ідеального газу, під час якої один із макропараметрів (тиск p, об'єм V або температура T) залишається сталим. Розрізняють ізохорний (V = const), ізобарний (p = const) та ізотермічний (T = const) процеси.

Лінія на кліматичній карті, що з'єднує точки з однаковою температурою повітря. Найчастіше показують ізотерми середньої температури січня, липня або року. Вигини ізотерм показують вплив океану, суходолу й течій на клімат.

Ізотерма — лінія на графіку, що відповідає ізотермічному процесу, у якому температура газу T залишається сталою. У координатах p–V ізотерма має вигляд гіперболи (pV = const).

Процес зміни стану газу сталої маси, який відбувається за сталої температури. Для ізотермічного процесу виконується закон Бойля–Маріотта: pV = const або p₁V₁ = p₂V₂.

Ізотопи — це нукліди одного хімічного елемента, які мають однакове протонне число Z, але різне число нейтронів N, а отже, й різне нуклонне число A. Назва походить від грецьких слів «ісос» (однаковий) і «топос» (місце).

Ізотопи — різновиди одного хімічного елемента, ядра яких мають однакову кількість протонів Z, але різну кількість нейтронів (різне масове число A). Хімічні властивості ізотопів однакові, фізичні — різні.

Ізотопна частка — це частка (у відсотках або частках одиниці) атомів певного ізотопу серед усіх атомів цього елемента в природній суміші. Наприклад, ізотопна частка 35Cl у природному Хлорі становить близько 75 % (0,75).

Ізотопний склад елемента — це перелік природних ізотопів цього елемента із зазначенням їхніх мас і відносної поширеності (ізотопних часток). Саме ізотопний склад визначає відносну атомну масу елемента.

Однаковість фізичних властивостей (механічних, теплових, оптичних, електричних) твердого тіла в усіх напрямках. Властива аморфним тілам і полікристалам.

Ізохора — лінія на графіку, що відповідає ізохорному процесу, у якому об'єм газу V залишається сталим. У координатах p–V ізохора — вертикальний відрізок; у p–T — пряма через початок координат.

Процес зміни стану газу сталої маси, який відбувається за сталого об'єму. Для ізохорного процесу виконується закон Шарля: p/T = const або p₁/T₁ = p₂/T₂.

Живопис на дерев'яній дошці фарбами на яєчній основі (темпера); призначений для храмового або домашнього вшанування.

Майстер, який створює ікони — священні зображення в православній традиції. Перший відомий на ім'я іконописець Русі — Алімпій Печерський.

Стіна з іконами, що відділяє вівтар від основної частини храму. В українському бароко іконостаси були багатоярусними й пишно декорованими. Шедевр — Богородчанський іконостас з іконою «Вознесіння Христове» Й. Кондзелевича.

Родина кровосисних кліщів, що паразитують на ссавцях, птахах і людині. Переносять збудників кліщового енцефаліту (вірус) і хвороби Лайма (бактерія Borrelia burgdorferi).

Назва особи за іменем батька, утворена додаванням суфіксів -ович (для чоловіків) або -івн(а) / -ївн(а) (для жінок) до основи імені батька. Пишеться з великої букви.

Доросла стадія розвитку комах, здатна до розмноження; у комах із повним перетворенням виходить із лялечки, у комах із неповним перетворенням — із личинки після останнього линяння.

Частина складеного іменного присудка, яка передає лексичне значення (називає ознаку, стан, властивість підмета). Виражається іменником (став лікарем), прикметником (був веселий), числівником (нас було двоє), займенником (книжка моя) або дієприкметником (двері були зачинені). Стоїть у називному або орудному відмінку.

Самостійна частина мови, що означає предмет у широкому розумінні (людей, тварин, речі, явища, дії та ознаки, названі як предмет) і відповідає на питання хто? або що?. Має рід, число, відмінок; у реченні найчастіше виступає підметом або додатком.

Іменник, який вимагає після себе конкретного прийменника (наприклад, reason for, advantage of, solution to). Вибір прийменника залежить від значення іменника та доповнення після нього.

Іменник, що вживається лише у формі множини, хоча в українській мові може мати форму однини; наприклад, jeans, scissors, clothes, trousers. Такі іменники узгоджуються з дієсловом у множині.

Група іменників жіночого роду з нульовим закінченням в називному відмінку однини (тінь, сіль, ніч, подорож, радість, матір). В орудному відмінку однини такі іменники можуть мати подовження приголосного.

Група слів, центром якої є іменник або займенник, з можливими означеннями (артиклі, прикметники, числівники тощо). Наприклад: a damaged signal, urgent repairs, heavy snow. Після прийменникових виразів причини завжди стоїть іменникова група або -ing-конструкція.

Масштаб, виражений словами: «в 1 см 500 м» або «в 1 см 50 км». Показує, яка відстань на місцевості відповідає 1 см на карті.

В'їзд іноземців до країни на постійне або тривале проживання. Для країни в'їзду це імміграція, а для країни виїзду — еміграція.

Відношення кількості сприятливих комбінацій гамет до кількості всіх рівноймовірних комбінацій. Виражається звичайним дробом (1/4), десятковим (0,25) або у відсотках (25 %).

Впровадження бластоцисти в слизову оболонку матки, що відбувається близько 7-ї доби після запліднення. Трофобласт виділяє ферменти, які розчиняють тканини слизової, і зародок занурюється в неї.

Ввезення товарів і послуг з-за кордону для продажу на внутрішньому ринку. Протилежне до експорту.

Течія модернізму (від фр. impression — враження), що прагне зафіксувати миттєві враження, гру світла й тіні, мінливі барви й звуки, передати суб'єктивний стан героя через внутрішній монолог і психологічний пейзаж.

Напрям у мистецтві кінця XIX — початку ХХ ст., що прагне передати миттєве враження, настрій, гру світла й кольору. У живописі — вільні, помітні окремі мазки (І. Труш, О. Мурашко); у літературі — фіксація миттєвих вражень і відчуттів людини (М. Коцюбинський, «Intermezzo»).

Швидке й стійке запам'ятовування в короткий чутливий період одразу після народження. Вид научіння, коли новонароджена тварина запам'ятовує перший рухомий об'єкт як батьківський.

Добуток сили на час її дії: F·Δt. Імпульс сили дорівнює зміні імпульсу тіла: F·Δt = Δp. Одиниця в СІ — Н·с (що дорівнює кг·м/с).

Векторна фізична величина, що дорівнює добутку маси тіла на його швидкість: p = mv. Одиниця в СІ — кг·м/с. Напрям імпульсу збігається з напрямом швидкості.

Векторна величина, що характеризує рух фотона; обчислюється як p = E/c = h/λ (маса спокою фотона дорівнює нулю, імпульс зумовлений його енергією). Напрям імпульсу збігається з напрямом поширення світла.

Тривіальна назва натрій гідроксиду (NaOH); синонім — каустична сода. Біла тверда речовина, добре розчинна у воді, гігроскопічна, їдка.