Глосарій

Зменшене, узагальнене зображення земної поверхні на площині, виконане в певній картографічній проєкції з використанням системи умовних знаків. Обов'язковими елементами карти є картографічне зображення, легенда, масштаб, градусна сітка й назва.

Власна назва географічного об'єкта (країни, міста, річки, гори, острова тощо), яка пишеться з великої букви. У географічних назвах правило дев'ятки діє так само, як у загальних.

Власна назва географічного об'єкта: річки, моря, океану, гори, острова, країни, міста тощо. В англійській мові вибір артикля залежить від типу об'єкта: назви річок, морів, океанів, пустель, гірських хребтів і груп островів уживаються з the, а назви окремих гір, островів і озер — з нульовим артиклем.

Сукупність назв географічних об'єктів (гір, рівнин, річок, озер, морів, островів, родовищ, заповідників, міст), які треба знати й знаходити на карті. На НМТ об'єкт можуть позначити цифрою чи літерою без підпису — його впізнають за положенням.

Найбільший природний комплекс Землі, де взаємопроникають і взаємодіють нижня частина атмосфери (до озонового шару, 20-25 км), уся гідросфера, верхня частина літосфери (на кілька кілометрів углиб) і біосфера.

Розподіл експорту й імпорту країни між країнами-партнерами або регіонами світу. Показує, з ким країна торгує найбільше.

Величина дуги меридіана в градусах від екватора до заданої точки. Змінюється від 0° на екваторі до 90° на полюсах. Буває північною (пн. ш.) і південною (пд. ш.).

Алопатричне видоутворення, за якого ареал виду розривається фізичним бар'єром (гори, море, пустеля), і розділені популяції еволюціонують незалежно до репродуктивної ізоляції.

Правовий механізм, який захищає назву продукту, що походить із конкретної місцевості та має там особливі якості чи репутацію. Наприклад, «шампанське» — лише з регіону Шампань у Франції.

Розташування території (країни, області, міста) на земній поверхні відносно інших географічних об'єктів, що визначається за допомогою географічних координат.

Кут між напрямком на географічну північ і напрямком на об'єкт, відрахований за годинниковою стрілкою від 0° до 360°.

Система кутових величин (широти й довготи), за допомогою яких визначають положення будь-якої точки на земній поверхні. Записуються в порядку: спершу широта, потім довгота, обов'язково з позначенням півкуль.

Система природничих і суспільних наук, що вивчає географічну оболонку Землі, геосистеми різного рівня, закономірності їхньої будови, розвитку й розміщення, а також територіальну організацію суспільства.

Комп'ютерна система, що поєднує шари карт (рельєф, дороги, населені пункти, ґрунти) з базами даних для збирання, зберігання, аналізу й візуалізації просторових даних.

Реальна форма Землі — фігура, обмежена поверхнею Світового океану в спокійному стані, умовно продовженою під материками. Відрізняється від еліпсоїда обертання через нерівномірний розподіл маси в надрах Землі.

Великий відрізок геологічної історії Землі, що охоплює десятки й сотні мільйонів років. Виділяють п'ять ер: архейську, протерозойську, палеозойську, мезозойську та кайнозойську.

Вчення про визначення віку гірських порід і послідовності геологічних подій в історії Землі. Розрізняють відносне літочислення (за порядком залягання шарів і викопними рештками) та абсолютне (за радіоізотопним методом).

Послідовність ненульових чисел, у якій кожен член, починаючи з другого, дорівнює попередньому, помноженому на одне й те саме число q (знаменник), причому q ≠ 0.

Визначений інтеграл ∫ₐᵇ f(x) dx дорівнює площі криволінійної трапеції, утвореної графіком функції y = f(x), віссю Ox і прямими x = a, x = b, за умови що f(x) ≥ 0 на [a; b]. Якщо f(x) ≤ 0, то інтеграл від'ємний, а площа дорівнює −∫ₐᵇ f(x) dx.

Модуль різниці |x − a| дорівнює відстані між точками x і a на числовій прямій. Це дозволяє розв'язувати рівняння |x − a| = b як пошук точок на відстані b від числа a.

Значення похідної функції в точці x₀ дорівнює кутовому коефіцієнту дотичної до графіка функції в цій точці: f′(x₀) = k = tg α.

Цілісна система взаємопов'язаних природних (гірські породи, повітря, вода, ґрунти, організми) і, в суспільних геосистемах, соціальних компонентів (населення, господарство) на певній території.

Штучний супутник, який обертається в площині екватора Землі з періодом 24 години в напрямку її обертання, завдяки чому постійно перебуває над однією точкою екватора.

Електростанція, яка використовує тепло надр Землі — гарячу воду або пару з глибоких свердловин. Розміщують у вулканічних і сейсмічних районах на межах літосферних плит.

Таблиця, що відображає геологічну історію Землі в хронологічному порядку: ери, періоди, їхню тривалість, епохи складчастості та розвиток органічного світу. Наймолодші ери розташовані вгорі, найдавніші — внизу.

Явище, за якого одна особина утворює і чоловічі, і жіночі гамети. Приклади: дощовий черв'як, планарія, виноградний слимак. Запліднення в гермафродитів здебільшого перехресне.

Ліро-епічний жанр, у якому епічний сюжет про історичну подію (звичайно похід або битву) поєднано з ліричними елементами — плачами, звертаннями, авторськими відступами. «Слово про похід Ігорів» — героїчна поема.

Найвище почесне звання в СРСР, яке присвоювали за особисті заслуги перед державою, найчастіше за військові подвиги. Іван Кожедуб був тричі, а Амет-Хан Султан — двічі Героєм Радянського Союзу.

-ing-форма дієслова, яка в реченні виконує роль іменника: може бути підметом (Swimming is fun), додатком (I enjoy reading) або частиною присудка. Герундій поєднує властивості дієслова (може мати додаток) та іменника.

Епоха горотворення пізнього палеозою (девон — перм). Сформувала Урал, Аппалачі, Донецький кряж, Капські гори та Великий Вододільний хребет. У карбоні цієї епохи утворилися поклади кам'яного вугілля Донбасу.

Гетерогаметна стать — це стать, яка утворює гамети двох типів за статевою хромосомою. У людини це чоловік (XY): половина сперматозоїдів містить X, половина — Y.

Хімічна реакція, в якій реагенти перебувають у різних фазах (наприклад, тверда + рідка, тверда + газ). Відбувається на межі поділу фаз, тому її швидкість залежить від площі поверхні контакту.

Організм, що має різні алелі одного гена (Aa). Утворює два типи гамет (A та a) у рівній кількості.

Підвищена життєздатність, продуктивність і розміри гібридів першого покоління (F₁) порівняно з батьківськими формами за певною ознакою. Зумовлений гетерозиготністю (маскування шкідливих рецесивів, перевага гетерозигот, взаємодія генів). У F₂ та наступних поколіннях зазвичай послаблюється через розщеплення.

Тип будови слані лишайника, у якому розрізняють шари: верхній коровий, шар водоростей, серцевину, нижній коровий із ризинами; характерний для більшості лишайників.

Організми, які використовують для живлення готові органічні речовини. За способом отримання їжі серед них розрізняють, зокрема, організми, що заковтують їжу (більшість тварин), сапротрофів (мертві рештки), паразитів (живий хазяїн) і симбіонтів (взаємовигідні стосунки).

Товстостінна клітина в нитці ціанобактерій (носток, анабена), у якій фермент нітрогеназа захищений від кисню й відбувається азотфіксація — зв'язування атмосферного азоту N₂ в амоніак NH₃.

Ізольований район міста, куди нацисти примусово переселяли єврейське населення перед масовими вбивствами або депортаціями до таборів смерті; в Україні, зокрема, існувало Львівське гетто (листопад 1941 — червень 1943).

Гетьман, обраний козаками поза межами Гетьманщини, який не контролював української території. Пилип Орлик був обраний гетьманом в еміграції 5 (16) квітня 1710 р. під Бендерами (Османська імперія).

Форма державного правління в Українській Державі (квітень — грудень 1918 р.), за якої верховна влада належала гетьманові Павлу Скоропадському.

Монархічна течія української еміграції на чолі з П. Скоропадським; ідеолог — В. Липинський («Листи до братів-хліборобів», 1926); виступала за спадкову трудову монархію.

Договірні документи, які визначали права й обов’язки гетьмана та Війська Запорозького щодо держави-протектора. Найвідоміші — «Березневі статті» 1654 р. (союз із Московською державою, реєстр 60 тис., право зовнішніх зносин).

Назва української козацької держави (Війська Запорозького), яку використовують в історичній науці. Походить від титулу голови держави — гетьмана. Існувала з 1648 до ліквідації в 1764–1780-х роках.

Напіврідкий колоїдний розчин води, білків-ферментів, РНК, амінокислот, цукрів та іонів, що заповнює простір між органелами в цитоплазмі; у ній відбуваються гліколіз і синтез білків на вільних рибосомах.

Організм, отриманий від схрещування батьківських форм, що різняться за спадковими ознаками. Гібриди першого покоління (F₁) у дослідах Менделя були одноманітними.

Метод генетики, що полягає в схрещуванні чистих ліній, які відрізняються за альтернативними ознаками, і кількісному аналізі нащадків у низці поколінь (F1, F2 тощо). Запропонований Г. Менделем (1865). Застосовний до рослин, тварин і мікроорганізмів, але не до людини.

Рухи мертвих частин рослини (лусок шишок, стулок бобів), зумовлені нерівномірним висиханням або набуханням клітинних стінок залежно від вологості повітря; відбуваються навіть у зірваних органах.

Здатність речовини поглинати вологу з повітря. Натрій гідроксид (NaOH) гігроскопічний: на повітрі вбирає воду й «розпливається», тому його зберігають у щільно закритому посуді.

Пристрій, що використовує закон Паскаля для передачі сили. Складається з двох сполучених циліндрів із поршнями різної площі, заповнених рідиною. Дає виграш у силі, що дорівнює відношенню площ поршнів.

Реакція приєднання води H₂O до кратного зв'язку. Належить до типу приєднання. Наприклад, гідратація етену дає етанол.

Процес оточення йона молекулами води в розчині. Гідратовані йони мають інші властивості, ніж відповідні атоми, і є більш стійкими в розчині.

Сполука Гідрогену з металом, у якій Гідроген має ступінь окиснення -1. Приклади: NaH (натрій гідрид), CaH₂ (кальцій гідрид). У гідридах метал менш електронегативний, ніж Гідроген.

Сполуки Гідрогену з металами, у яких Гідроген має ступінь окиснення −1 (наприклад, NaH, CaH₂). У цих сполуках водень виступає окисником, приймаючи електрони від металу.

Гідроакумулювальна електростанція (ГАЕС) — це гідроелектростанція, яка може накопичувати енергію, перекачуючи воду з нижнього водосховища у верхнє в періоди низького споживання, і виробляти електроенергію, скидаючи воду вниз у пікові години. В Україні діють Дністровська, Ташлицька й Київська ГАЕС (програма НМТ називає Дністровську й Ташлицьку).

Реакція приєднання гідроген галогеніду (HCl, HBr) до алкену за подвійним зв'язком. Для етену: CH₂=CH₂ + HCl → CH₃–CH₂Cl (хлороетан).

Гідроген пероксид H₂O₂ — безбарвна рідина, нестійка сполука, яка повільно розкладається на воду й кисень. У лабораторії розкладання H₂O₂ прискорюють каталізатором MnO₂ для одержання кисню.

Кислотний залишок HCO3- карбонатної кислоти H2CO3, у якому один атом Гідрогену залишився незаміщеним. Входить до складу кислих солей, наприклад натрій гідрогенкарбонату NaHCO3 (питної соди) і кальцій гідрогенкарбонату Ca(HCO3)2.

Сіль ортофосфатної кислоти H₃PO₄, у якій заміщено два атоми Гідрогену, а один атом Гідрогену залишився. Формула аніона — HPO₄²⁻. Приклад: Na₂HPO₄ — натрій гідрогенортофосфат.

Гідрогенсульфіди — кислі солі сульфідної кислоти, що містять йон HS⁻, наприклад натрій гідрогенсульфід NaHS, який утворюється за реакції H₂S + NaOH → NaHS + H₂O.

Графік зміни витрати води або рівня води в річці протягом року. За формою гідрографа розрізняють рівнинні річки (один весняний пік), карпатські (кілька піків) і кримські (зимово-весняне підвищення стоку).