«Конституція» Пилипа Орлика 1710 року

Після поразки під Полтавою 1709 р. Іван Мазепа помер у Варниці біля Бендер (Османська імперія). Його соратники — козаки-емігранти та запорожці на чолі з кошовим отаманом Костянтином Гордієнком — потребували нового гетьмана. 5 (16) квітня 1710 р. вони зібралися під Бендерами й обрали гетьманом в еміграції Пилипа Орлика. Того ж дня ухвалили угоду між гетьманом, старшиною та запорожцями — «Пакти і конституції прав і вольностей Війська Запорозького».

Хто такий Пилип Орлик?

Пилип Орлик (1672–1742) походив із литовсько-руського шляхетського роду. Здобув освіту в Києво-Могилянській академії, вільно володів кількома мовами. Був генеральним писарем — однією з найвищих посад у Гетьманщині — і найближчим соратником Івана Мазепи. Саме Орлик брав участь у переговорах зі шведським королем Карлом XII про укладення українсько-шведського союзу. Після смерті Мазепи саме його козацька рада визнала найгіднішим очолити справу боротьби за незалежність.

Обставини ухвалення документа

Документ склали двома мовами — староукраїнською книжною (тогочасною літературною мовою) та латинською. Його затвердив шведський король Карл XII як протектор України — це означало, що Швеція брала на себе зобов'язання захищати незалежність України. Документ мав форму угоди: гетьман присягав дотримуватися прав і вольностей, а старшина й запорожці — слухняності гетьманові в межах закону.

Преамбула: історичне обґрунтування незалежності

Преамбула (вступна частина) «Конституції» викладала історію козацького народу. Зокрема, в ній стверджувалося, що козаки походять від хозарів — давнього народу, який мав власну державу. Це була тогочасна історична версія, яка мала довести: козаки — не втікачі й не піддані інших держав, а нащадки давнього народу з правом на власну державу.

Далі в преамбулі йшлося про те, що Московське царство порушило Переяславсько-Московський договір 1654 р.: царі обмежували права козаків, утручалися у внутрішні справи, нав'язували невигідні статті. Тому Україна має право розірвати цей договір і відновити незалежність. Таке обґрунтування було юридично важливим: воно показувало, що «Конституція» не створює нову державу, а відновлює давні права.

Отже, «Конституція» 1710 р. народилася в еміграції, але її творці мислили її як основний закон незалежної України. Вона поєднала історичне обґрунтування, політичні домовленості зі Швецією та Кримом і чіткий устрій майбутньої держави.

«Пакти і конституції…» 1710 р. містили 16 статей, які регулювали різні сфери життя майбутньої незалежної України. Розгляньмо ключові положення, згруповані за темами.

Церковні питання

Православ'я проголошувалося державною релігією України. Це означало, що держава захищає православну церкву, а інші віросповідання не можуть мати переваги. Найважливіше церковне положення стосувалося Київської митрополії: вона мала вийти з-під влади Московського патріархату й повернутися під юрисдикцію Константинопольського патріарха. Нагадаймо: 1686 р. Московія домоглася перепідпорядкування Київської митрополії собі, що було порушенням попередніх домовленостей. «Конституція» Орлика передбачала скасування цього рішення.

Кордони й територія

Документ визначав кордон між Україною та Річчю Посполитою по річці Случ — так само, як за гетьманування Богдана Хмельницького. Це означало, що Правобережна Україна (території на захід від Дніпра) мала відійти до Української держави. Фактично «Конституція» претендувала на землі, які на той час контролювалися Річчю Посполитою.

Міжнародні союзники

Незалежність України мав гарантувати шведський король Карл XII — саме тому він затвердив документ. Крім того, передбачався союз із Кримським ханством — традиційним партнером Війська Запорозького в боротьбі проти Речі Посполитої та Московії. Найпринциповіше: «Конституція» проголошувала відмову від підданства Москві — Україна більше не визнавала влади московського царя.

Права Запорозької Січі

Окрема увага приділялася Запорожжю, адже запорожці були однією зі сторін угоди. Документ передбачав:

• знищення московських фортець, збудованих на запорозьких землях (зокрема, Кам'яного Затону)

• повернення Січі її споконвічних земель

• передачу запорожцям містечка Трахтемирів для влаштування шпиталю (лікарні) для старих і хворих козаків

Ці положення мали на меті відновити автономію Запорозької Січі, яку московський уряд обмежував після 1709 р.

Соціальні положення

«Конституція» містила й соціальні гарантії:

• захист козацьких вдів і сиріт — держава мала піклуватися про родини загиблих козаків

• обмеження податків і повинностей посполитих (селян) — держава не могла безконтрольно збільшувати податковий тиск

• збереження прав міст — міське самоврядування (магдебурзьке право) мало лишатися недоторканним

Як бачимо, «Конституція» 1710 р. охоплювала всі ключові сфери державного життя: релігію, територію, зовнішню політику, права окремих станів і соціальний захист. Вона мала стати фундаментом незалежної Української держави.

Найважливіша ідея «Конституції» 1710 р. — поділ державної влади на три гілки: законодавчу, виконавчу й судову. Це зроблено свідомо, щоб жодна особа чи орган не могли узурпувати владу. Такий поділ влади європейські мислителі обґрунтували пізніше — Шарль Монтеск'є у праці «Про дух законів» (1748), — а в «Конституції» Орлика він з'явився на 38 років раніше.

Законодавча влада — Генеральна рада

Законодавчим органом проголошувалася Генеральна рада. До її складу входили: генеральна старшина, полковники, генеральні радники (по одному від кожного полку), сотники та посли від Запорозької Січі. Рада мала збиратися тричі на рік — на свята Різдва, Великодня й Покрови. Саме Генеральна рада ухвалювала закони, вирішувала найважливіші державні питання й могла контролювати дії гетьмана.

Виконавча влада — гетьман із генеральною старшиною

Виконавчу владу здійснював гетьман, але не одноосібно, а разом із генеральною старшиною. Це означало, що гетьман не мав права ухвалювати важливі рішення самостійно — він мусив радитися зі старшиною. Якщо гетьман порушував права й вольності, Генеральна рада могла висловити йому докір і навіть притягти до відповідальності. Таким чином влада гетьмана була суттєво обмежена.

Судова влада — Генеральний військовий суд

Судову владу здійснював Генеральний військовий суд. Гетьман не мав права карати винних своєю волею — це могла робити лише судова інстанція. Таке положення захищало козаків і посполитих від сваволі гетьмана.

Фінанси й державний скарб

Окремо «Конституція» регулювала фінансові питання. Державний скарб відокремлювався від особистого скарбу гетьмана. Державними коштами розпоряджався генеральний підскарбій — окрема посадова особа, яка відповідала за фінанси. Гетьман утримувався з визначених маєтностей, а не з державної скарбниці. Це запобігало зловживанням і змішуванню державних і приватних коштів.

Виборність посад

Документ передбачав, що посади полковників і старшини мають бути виборними, а не призначуваними гетьманом. Це зміцнювало демократичний устрій і не давало гетьманові перетворитися на самодержця.

«Пакти і конституції…» 1710 р. — це не закон, який діяв на території Гетьманщини. Його ухвалили в еміграції, і він мав набути чинності лише після того, як Орлик повернув би собі владу в Україні. Однак цього не сталося.

Чому «Конституція» не набула чинності?

Гетьманщина після Полтавської битви 1709 р. лишалася під владою московського царя Петра I. На Лівобережжі цар призначив гетьманом Івана Скоропадського, який не мав реальної влади. Орлик перебував в еміграції й не контролював жодної української території. Тому «Конституція» лишилася декларацією — документом, який описував устрій незалежної України, але ніколи не був реалізований на практиці.

Історичне значення документа

Попри те що «Конституція» не діяла, її значення величезне:

• Це одна з перших конституцій Європи, яка закріпила принцип поділу влади. Вона з'явилася на 38 років раніше за працю Шарля Монтеск'є «Про дух законів» (1748), де цей принцип був теоретично обґрунтований.

• Це перша українська конституція — пам'ятка політико-правової думки, яка засвідчує високий рівень розвитку української державотворчої традиції.

• Вона демонструє, що українська еліта початку XVIII ст. мислила категоріями європейського конституціоналізму: обмеження влади монарха (гетьмана), виборність посадовців, незалежний суд, відокремлення державного скарбу.

• Документ є важливим джерелом для вивчення політичних ідей української еміграції після Полтавської поразки.

Похід Орлика на Правобережжя 1711 р.

Навесні 1711 р. Орлик вирішив скористатися сприятливою міжнародною ситуацією: Османська імперія готувалася до війни з Росією (Прутський похід Петра I). Орлик зібрав військо із запорожців, кримських татар і польських прихильників Станіслава Лещинського (союзника Швеції) й рушив на Правобережжя.

Спочатку похід був успішним: більшість правобережних полків (Корсунський, Канівський, Черкаський та інші) перейшли на бік Орлика. Люди бачили в ньому законного гетьмана, який обіцяв звільнити їх від московської влади. Однак облога Білої Церкви — сильної фортеці з московським гарнізоном — провалилася. До того ж кримські татари, які були союзниками, зайнялися грабунками, що відштовхнуло місцеве населення. Похід завершився невдачею.

Подальші спроби й доля Орлика

У 1711–1714 рр. Орлик робив нові спроби повернутися в Україну, але всі вони були невдалими. Прутський мир 1711 р. між Росією та Османською імперією закріпив Правобережжя за Річчю Посполитою, що унеможливило плани Орлика. Після цього він жив у Швеції, Німеччині, Франції та Османській імперії, постійно шукаючи союзників для боротьби проти Росії. Помер Пилип Орлик 1742 р. в Яссах (Молдавія). Його син Григорій Орлик став французьким генералом і дипломатом.

Приклад 1. Визначте документ за уривком

Прочитайте уривок з історичного документа:

«Генеральна рада збирається тричі на рік — на Різдво, Великдень і Покрову. Гетьман без ради не вирішує важливих справ. Державний скарб перебуває у віданні генерального підскарбія, а не гетьмана. Посади полковників і старшини — виборні.»

З якого документа наведено уривок?

Крок 1. Зверни увагу на ключові слова: «Генеральна рада збирається тричі на рік», «гетьман без ради не вирішує», «генеральний підскарбій», «посади виборні». Усе це — ознаки поділу влади й обмеження влади гетьмана.

Крок 2. Згадай, який документ запроваджував такий устрій. Це «Пакти і конституції прав і вольностей Війська Запорозького» 1710 р., відомі як «Конституція» Пилипа Орлика.

Крок 3. Перевір дистрактори: Гадяцький договір 1658 р. передбачав Велике князівство Руське, а не поділ влади; «Рішительні пункти» 1728 р. обмежували владу гетьмана на користь царя, а не Генеральної ради; Коломацькі статті 1687 р. обмежували зносини гетьмана з іншими державами, але не запроваджували поділу влади.

Відповідь: «Конституція» П. Орлика 1710 р.

Приклад 2. Три положення «Конституції»

Завдання: Які три положення містила «Конституція» П. Орлика? Обери три правильні варіанти.

Крок 1. Згадай зміст документа. Головні ідеї: поділ влади на три гілки, скликання Генеральної ради тричі на рік, підпорядкування Київської митрополії Константинопольському патріарху.

Крок 2. Відкинь те, чого в документі не було: спадкове гетьманство (навпаки, посади виборні), Велике князівство Руське (це з Гадяцького договору 1658 р.), московський полк у Батурині (цього не передбачалося), реєстр у 60 тис. козаків (такої цифри в «Конституції» немає).

Відповідь: поділ влади на законодавчу, виконавчу й судову; скликання Генеральної ради тричі на рік; підпорядкування Київської митрополії Константинополю.

Приклад 3. Чому «Конституція» не діяла?

Завдання: Чому «Конституція» П. Орлика не діяла в Гетьманщині?

Крок 1. Згадай, де й коли ухвалили документ. 5 (16) квітня 1710 р. під Бендерами (Османська імперія) — в еміграції. На той час Гетьманщина перебувала під владою московського царя.

Крок 2. Чому вона не могла діяти? Бо її ухвалили люди, які не контролювали територію України. На Лівобережжі цар призначив гетьманом І. Скоропадського. Документ лишився декларацією.

Крок 3. Перевір дистрактори: Карл XII не скасовував документ — навпаки, затвердив; документ ухвалила козацька рада емігрантів під Бендерами під час обрання Орлика, а не відхилила; документ не діяв на Правобережжі, бо Орлик не зміг його там запровадити.

Відповідь: її ухвалили в еміграції, а Гетьманщина лишалася під владою Російської держави.

Приклад 4. Факти, пов'язані з П. Орликом

Завдання: Які три факти пов'язані з Пилипом Орликом? Обери три правильні варіанти.

Крок 1. Згадай біографію Орлика: він був генеральним писарем І. Мазепи, обраний гетьманом в еміграції в Бендерах 1710 р., здійснив похід на Правобережжя 1711 р.

Крок 2. Відкинь те, що не пов'язане з Орликом: Коломацька рада 1687 р. (обирали Мазепу), зруйнування Батурина 1708 р. (здійснили московські війська), Глухівські статті 1669 р. (Д. Многогрішний), заснування Нової Січі 1734 р. (відбулося без участі Орлика).

Відповідь: генеральний писар І. Мазепи; обрання гетьманом у Бендерах 1710 р.; похід на Правобережжя 1711 р.

• Вважати, що «Конституція» діяла в Гетьманщині. Насправді вона не набула чинності, бо її ухвалили в еміграції, а Гетьманщина лишалася під владою московського царя.

• Приписувати документ І. Мазепі. «Конституцію» ухвалили після смерті Мазепи, 5 (16) квітня 1710 р., за гетьманування П. Орлика. Мазепа не брав участі в її створенні.

• Плутати гілки влади. Запам'ятай: Генеральна рада — законодавча, гетьман зі старшиною — виконавча, Генеральний військовий суд — судова.

• Вважати, що «Конституція» робила гетьмана самодержцем. Навпаки — вона суттєво обмежувала його владу: гетьман не міг одноосібно ухвалювати рішення, карати, розпоряджатися скарбом.

• Плутати місце ухвалення. «Конституцію» ухвалили в Бендерах (Османська імперія), а не в Батурині чи Глухові.

• Вважати, що за «Конституцією» Київська митрополія підпорядковувалася Москві. Навпаки — вона мала повернутися під владу Константинопольського патріарха.

У програмі НМТ з історії України «Конституція» П. Орлика належить до теми 10 «Українські землі наприкінці XVII – в першій половині XVIII ст.». Дата 1710 р. — обов'язкова для запам'ятовування. Пилип Орлик — персоналія теми, а поняття «конституція» — одне з шести ключових понять теми 10. Програма окремо вимагає вміння характеризувати «Конституцію» Орлика.

Формат завдань

Вибір однієї відповіді (завдання 1–20 у тесті НМТ) — 1 бал. У демонстраційному варіанті 2026 року кілька завдань цієї форми містять уривок документа. Назву й автора визначають за ключовими словами: «Генеральна рада», «поділ влади», «Бендери», «генеральний підскарбій». Якщо в уривку згадано три гілки влади або тричі на рік скликання ради — це майже напевне «Конституція» Орлика.

Завдання «3 з 7» (завдання 28–30 у тесті НМТ) — по 1 балу за кожен правильно обраний варіант, максимум 3 бали. Тут перевіряють уміння відрізняти положення «Конституції» Орлика від умов Гадяцького договору 1658 р. (Велике князівство Руське, довічне гетьманство із затвердженням королем) та статей гетьманів з Москвою (Коломацькі статті, «Рішительні пункти»).

Стратегія виконання

Під час роботи з уривком документа звертай увагу на три ключові маркери: (1) згадка про поділ влади, (2) назва «Генеральна рада» як законодавчого органу, (3) обмеження влади гетьмана. Якщо в тексті є всі три — це «Конституція» Орлика. У завданнях «3 з 7» спочатку подумки перелічи основні положення документа (поділ влади, права церкви, права Запорожжя, соціальні гарантії, виборність посад, окремий скарб), а потім шукай їх серед варіантів.

• 1710 р., Бендери — обрання П. Орлика гетьманом в еміграції й ухвалення «Пактів і конституцій прав і вольностей Війська Запорозького».

• Поділ влади: Генеральна рада (законодавча, тричі на рік), гетьман зі старшиною (виконавча), Генеральний військовий суд (судова).

• Обмеження влади гетьмана: не одноосібно, окремий державний скарб, виборність посад, незалежний суд.

• Православ'я — державна релігія; Київська митрополія — під Константинополем; кордон по р. Случ.

• Документ не набув чинності, але є однією з перших конституцій Європи, що закріпила поділ влади.

• Походи Орлика на Правобережжя 1711–1714 рр. — невдалі; Прутський мир 1711 р. закріпив Правобережжя за Польщею.