Глосарій

Форма самоврядування частини території держави, яка має власні представницькі й виконавчі органи, але не має державного суверенітету. В Україні автономією є Автономна Республіка Крим.

Військові кампанії 1695–1696 років московського царя Петра I та українських козаків під проводом Івана Мазепи проти Османської імперії. 1695 року козаки взяли фортеці Кизи-Кермен і Тавань, а 1696 року московське військо здобуло Азов.

Церковне прокляття, відлучення від церкви. 1708 р. у Глухові й Москві І. Мазепу було піддано анафемі за наказом Петра I як покарання за перехід на бік шведів.

Угода 1667 р. між Московським царством і Річчю Посполитою, що завершила війну 1654–1667 рр. і закріпила поділ українських земель по Дніпру: Лівобережжя відходило Москві, Правобережжя — Польщі, Київ — Москві на два роки.

Семінарія для греко-католицьких священиків, відкрита 1775 р. у Відні за наказом Марії Терезії. Готувала освічених душпастирів для українців Галичини.

Стиль в архітектурі та мистецтві другої половини XVII – XVIII ст. Ознаки: грушоподібні бані, пишний ліпний декор, ламані фронтони, багатоярусність. Козацьке бароко — український різновид із грушоподібними банями та стриманішим декором.

Союз польської шляхти, утворений 1768 року в місті Бар на Поділлі. Конфедерати виступали проти короля Станіслава Августа Понятовського та російського впливу в Речі Посполитій, чинили насильство над православним населенням, що стало однією з передумов Коліївщини.

Мирна угода 1681 р. між Московським царством, Османською імперією та Кримським ханством, що завершила Чигиринські походи. Встановлювала кордон по Дніпру й незаселену смугу між Дніпром і Південним Бугом.

Почесне звання в Гетьманщині, яке надавало привілеї козацької старшини, але не передбачало обіймання постійної посади. Іван Мазепа активно поширював це звання для зміцнення своєї соціальної бази.

Мирний договір 1672 р. між Османською імперією та Річчю Посполитою, укладений після взяття Кам'янця-Подільського. Подільське воєводство відійшло до Туреччини, а Брацлавщина й південна Київщина залишалися під протекторатом султана в управлінні гетьмана П. Дорошенка.

1) Державне утворення 1432–1435 рр. на чолі зі Свидригайлом Ольгердовичем, яке охоплювало Київщину, Волинь, Східне Поділля, Чернігово-Сіверщину, Полоцьк, Вітебськ і Смоленськ. Остання масштабна спроба руської знаті ВКЛ відстояти свої права. 2) Передбачене Гадяцьким договором 1658 р. утворення з Київського, Брацлавського й Чернігівського воєводств як третього рівноправного члена Речі Посполитої поряд із Короною Польською та Великим князівством Литовським.

Примусове переселення населення з Правобережжя на Лівобережжя й Слобожанщину, яке 1679 р. здійснили козаки І. Самойловича під проводом його сина Семена, щоб позбавити османське військо людських ресурсів і припасів.

Велика територія на півдні України, яка належала Запорозькій Січі й охоплювала сучасні Дніпропетровську, Запорізьку, Херсонську, Миколаївську області та частину Кіровоградщини. Поділялася на паланки.

Угода, укладена 16 вересня 1658 р. під Гадячем між гетьманом Іваном Виговським і Річчю Посполитою. Передбачала створення Великого князівства Руського з Київського, Брацлавського й Чернігівського воєводств як третього рівноправного члена федерації Речі Посполитої.

Учасник збройного народно-визвольного руху на Правобережжі (Київщина, Брацлавщина, Поділля, Волинь) у XVIII ст., починаючи з 1730-х рр. Слово походить із тюркських мов зі значенням «гнати, переслідувати».

Законодавчий орган за «Конституцією» П. Орлика 1710 р., до складу якого входили генеральна старшина, полковники, генеральні радники, сотники та посли від Запорозької Січі. Збиралася тричі на рік — на Різдво, Великдень і Покрову.

Посадова особа, яка за «Конституцією» П. Орлика 1710 р. розпоряджалася державним скарбом. Державні кошти було відокремлено від особистого скарбу гетьмана, щоб запобігти зловживанням.

Гетьман, обраний козаками поза межами Гетьманщини, який не контролював української території. Пилип Орлик був обраний гетьманом в еміграції 5 (16) квітня 1710 р. під Бендерами (Османська імперія).

Музичний навчальний заклад, заснований 1738 року в Глухові (тодішній столиці Гетьманщини), який готував співаків і музикантів для придворної капели в Петербурзі; серед вихованців — М. Березовський і Д. Бортнянський.

Договір між Гетьманщиною та Московським царством, укладений 1669 р. на раді в Глухові. Складався з 27 пунктів: московські воєводи лише в п'яти містах (Київ, Чернігів, Переяслав, Ніжин, Остер) і тільки з військовими функціями; податки збирає старшина; реєстр 30 тис.; гетьман утримує 1 тис. найманців; заборона зносин з іноземними державами.

Відбиток з різьбленої дерев'яної або металевої дошки на папері. В Україні перші гравюри з'явилися в друкованих книгах XVI ст., зокрема гравюра «Євангеліст Лука» з «Апостола» 1574 р.

Християнська церква східного обряду, яка визнає верховенство Папи Римського, але зберігає православні обряди й церковнослов'янську мову богослужіння. У Галичині другої половини XIX ст. стала осередком українського національного руху.

Повітовий суд у Гетьманщині, запроваджений реформою К. Розумовського 1760–1763 років. Розглядав кримінальні справи.

Збройний конфлікт усередині однієї держави між різними політичними, соціальними або регіональними групами. В історії України громадянська війна 1657–1658 рр. між прихильниками Івана Виговського та опозицією Мартина Пушкаря й Якова Барабаша поклала початок добі Руїни.

Орган колегіального управління Гетьманщиною, створений 1764 року після ліквідації гетьманства. Складався з чотирьох росіян і чотирьох українців на чолі з президентом Петром Рум'янцевим. Проіснував до 1786 року, коли автономію Гетьманщини ліквідували остаточно.

Прикріплення селян до землі поміщика й заборона переходу від одного власника до іншого. На Лівобережжі й Слобожанщині запроваджене указом Катерини II від 3 (14) травня 1783 року, який наказував селянам лишатися там, де їх записала остання ревізія.

Повітовий суд у Гетьманщині, запроваджений реформою К. Розумовського 1760–1763 років. Розглядав цивільні справи.

Хутір-господарство запорожця, де він займався скотарством, землеробством і промислами (рибальство, бортництво). Основна господарська одиниця Нової Січі.

Змосковщення (зросійщення) — політика Російської імперії, спрямована на поширення в Гетьманщині російських порядків, мови, урядовців і правових норм замість українських. Виявлялося в призначенні росіян на посади, забороні українського друку, контролі над судами.

Стіна з іконами, що відділяє вівтар від основної частини храму. В українському бароко іконостаси були багатоярусними й пишно декорованими. Шедевр — Богородчанський іконостас з іконою «Вознесіння Христове» Й. Кондзелевича.

Мирний договір 1699 р. між Священною лігою та Османською імперією, за яким Поділля повернулося до складу Речі Посполитої. Після завершення війни польський сейм ухвалив розпустити правобережні козацькі полки.

Церковна провінція на чолі з митрополитом, що охоплювала українські землі. У 1686 р. перейшла з-під влади Константинопольського патріарха під юрисдикцію Московського патріарха, втративши самостійність.

Стиль в архітектурі та мистецтві другої половини XVIII – першої половини XIX ст., що наслідує античні зразки: портик, колони, трикутний фронтон, строга симетрія, стриманий декор. Приклади: палац К. Розумовського в Батурині, будівля Київського університету (Червоний корпус).

Український різновид бароко, що поєднав європейські барокові форми з традицією дерев'яного будівництва. Характерні риси: фігурні грушоподібні бані із заломами, багатоглавість (3, 5, 9 бань), хрестоподібний план, пишний ліпний декор, білені стіни.

Історичний твір кінця XVII – XVIII ст., написаний представниками козацької старшини або канцеляристами. Центральна тема — Хмельниччина й козацька слава, мета — обґрунтувати права козацької України. Найвідоміші: «Літопис Самовидця», літопис Г. Грабянки, літопис С. Величка.

Найбільше гайдамацьке повстання 1768 року на Правобережжі. Назва походить від слова «колії» — так називали повстанців, які «кололи» (вбивали) шляхту списами. Керівники — Максим Залізняк та Іван Гонта.

Договір 1687 року між гетьманом Іваном Мазепою та московським урядом, укладений на козацькій раді біля річки Коломак. Статті підтверджували попередні угоди й додавали нові обмеження: заборону зносин з іноземними державами, розміщення московського стрілецького полку в Батурині, заохочення шлюбів українців з росіянами.

Заснування поселень-колоній на чужих землях вихідцями з міста-метрополії. Велика грецька колонізація VIII–VI ст. до н. е. охопила узбережжя Середземного й Чорного морів.

Битва 29 червня (8 липня) 1659 р. під Конотопом (біля с. Соснівка на р. Куколці), у якій українське військо гетьмана Івана Виговського разом із кримським ханом Мехмед-Гіреєм IV розгромило московську армію князя Олексія Трубецького. Одна з найбільших перемог українського війська над московським у XVII ст.

Договір, укладений 1672 р. на раді в Козачій Діброві біля Конотопа між І. Самойловичем і Московським царством. Підтвердили Глухівські статті, але додали обмеження: гетьман судить лише з відома війська; заборона листування з П. Дорошенком; розпуск компанійського полку; заборона приймати втікачів з Московії.

Основний закон держави, що визначає її устрій, права й обов'язки органів влади та громадян. У контексті «Пактів і конституцій…» 1710 р. — угода між гетьманом, старшиною та запорожцями, яка встановлювала принципи державного устрою незалежної України.

Коронний край Австрійської імперії, створений 1772 р. після першого поділу Речі Посполитої. Центр — Львів. Охоплював українські (Східна Галичина) та польські (Західна Галичина) землі, межа між якими проходила по річці Сян.

Угода 1669 р., укладена на Корсунській раді, якою Правобережна Гетьманщина прийняла протекторат Османської імперії. За умовами угоди султан визнавав етнічні межі України, не брав данини, не втручався у внутрішні справи та надавав військову допомогу.

Найвища посадова особа Запорозької Січі, яку щороку обирала військова рада. Зосереджував військову, адміністративну й судову владу, вів переговори з сусідніми державами.

Військові кампанії 1687 і 1689 років московського війська князя Василя Голіцина та українських козаків проти Кримського ханства в межах Священної ліги. Обидва походи завершилися невдачею через спеку, нестачу води й фуражу.

Військовий підрозділ і водночас житло козаків на Запорозькій Січі. Кожен курінь обирав курінного отамана; на Січі налічувалося 38 куренів.

Мирний договір 1774 р. між Росією та Османською імперією, за яким Кримське ханство проголошувалося незалежним від Туреччини, а Росія отримала Керч, Єнікале, Кінбурн, землі між Дніпром і Південним Бугом та право мати флот на Чорному морі.

Частина козацької України на лівому березі Дніпра, що після розколу 1663 р. перебувала під зверхністю Московії. Першим гетьманом Лівобережжя став Іван Брюховецький (1663–1668), обраний на Ніжинській «Чорній раді».

Назва храмів і споруд, збудованих коштом гетьмана Івана Мазепи в стилі козацького бароко. Мазепа фінансував будівництво багатьох церков по всій Гетьманщині, тому ці пам'ятки виділяють в окрему групу.

Прихильники гетьмана І. Мазепи, які підтримали його перехід на бік шведів 1708 р. У Російській імперії слово стало лайливим позначенням прихильника української самостійності.

Російський орган нагляду за Гетьманщиною. Перша (1722-1727) створена Петром I, Друга (1764-1786) — Катериною II після скасування гетьманства.

Малоросія — офіційна назва Гетьманщини в документах Російської імперії, яка підкреслювала підпорядкованість українських земель імперській владі. Вживалася замість назви «Гетьманщина» чи «Україна».

Добровільна безкорислива підтримка культури, освіти, мистецтва та релігії окремою особою. Іван Мазепа був найбільшим меценатом Гетьманщини: фінансував Києво-Могилянську академію, Чернігівський колегіум, збудував десятки храмів у стилі мазепинського бароко.

Договір, підписаний гетьманом Іваном Брюховецьким у Москві 1665 р. Запроваджував царських воєвод з гарнізонами в усіх великих містах Лівобережжя, передавав збір податків царським воєводам і встановлював призначення київського митрополита Москвою.

Приватне військо, яке утримували польські магнати для охорони своїх маєтків. Надвірні козаки набиралися з українського населення. Іван Гонта був сотником надвірних козаків магната Потоцького в Умані.

Особа, яка тимчасово виконувала обов'язки гетьмана за його відсутності або після його смерті до виборів нового гетьмана. Наприклад, Павло Полуботок був наказним гетьманом у 1722–1724 рр.

Адміністративно-територіальна одиниця Російської імперії, запроваджена в Гетьманщині 1781 року замість полково-сотенного устрою. Територію поділили на Київське, Чернігівське та Новгород-Сіверське намісництва, які об'єднали в Малоросійське генерал-губернаторство.

Територія між Дніпром і Південним Бугом, яку за Бахчисарайським миром 1681 р. заборонили заселяти обом сторонам — Московії та Османській імперії — для запобігання прикордонним конфліктам.

Козацька фортеця, заснована 1734 р. на річці Підпільній (біля сучасного с. Покровське поблизу Нікополя на Дніпропетровщині) після повернення запорожців з-під влади кримського хана. Існувала під зверхністю Російської імперії до 1775 р.

Учасник збройного руху в Карпатах і Прикарпатті (Галичина, Буковина, Закарпаття) XVI – першої половини XIX ст., який боровся проти соціального й національно-релігійного гноблення. Опришки нападали на маєтки шляхти й роздавали здобич бідним.

Політика монархів, які, зберігаючи необмежену владу, проводили реформи в дусі Просвітництва: централізація, раціональне управління, послаблення кріпацтва й обмеження церковного впливу. В Австрії її втілювали Марія Терезія та Йосиф II.

Стан селянина, за якого він не мав права без дозволу пана одружуватися, вчитися, змінювати місце проживання чи займатися ремеслом. Ліквідована в Австрійській імперії в 1780–1782 рр., але панщина залишилася.

Адміністративно-територіальна одиниця (округа) на Вольностях Війська Запорозького на чолі з полковником. Найкраще паланковий устрій відомий для Нової (Підпільненської) Січі (1734–1775), яка мала 8 паланок.

Жанр портретного живопису, поширений у козацькій Україні (від лат. persona — особа). Характерні риси: площинне зображення, пишний парадний одяг, герб і напис з ім'ям та посадою зображеної особи.

Тимчасова угода про припинення воєнних дій на певний строк, на відміну від мирного договору, який остаточно завершує війну. Приклади: Андрусівське перемир’я (1667) на 13,5 року, Віленське перемир’я (1656).

Договірні статті, підписані гетьманом Юрієм Хмельницьким у жовтні 1659 р. під тиском московського воєводи О. Трубецького. Запроваджували московських воєвод у шести містах, забороняли гетьману самостійні зовнішні зносини й походи, обмежували виборність гетьмана царським дозволом.

Війна 1700–1721 рр. між Московією (з союзниками) та Швецією за вихід до Балтійського моря. Гетьманщина брала в ній участь на боці Московії, що стало однією з причин розриву Мазепи з Петром I.

Повітовий суд у Гетьманщині, запроваджений реформою К. Розумовського 1760–1763 років. Розглядав земельні суперечки (межові справи).

Принцип, за яким державна влада поділяється на законодавчу (Верховна Рада), виконавчу (Кабінет Міністрів) і судову (суди та Конституційний Суд). Закріплений у статті 6 Конституції України.

Три поділи Польсько-Литовської держави між Росією, Австрією та Пруссією в 1772, 1793 і 1795 рр., унаслідок яких Річ Посполита зникла з карти Європи. До Росії відійшли Правобережжя й Волинь, до Австрії — Галичина.

Вимушене переселення людей за кордон через політичні причини. Перша українська політична еміграція виникла після Полтавської битви 1709 р., коли частина старшини й запорожців на чолі з П. Орликом пішла до Османської імперії.

Генеральна битва Північної війни, що відбулася 27 червня (8 липня) 1709 р. Армія Петра I розгромила шведсько-українське військо. Поразка зруйнувала плани Мазепи на незалежність Гетьманщини.

Відкрита галерея з колонами перед входом у будівлю, часто увінчана трикутним фронтоном. Характерна деталь архітектури класицизму. Наприклад, палац К. Розумовського в Батурині має колонний портик.

Частина козацької України на правому березі Дніпра, що після розколу 1663 р. перебувала під зверхністю Речі Посполитої. Першим гетьманом Правобережжя став Павло Тетеря (1663–1665).

Козацькі полки, відновлені 1684 р. на Правобережній Україні (в складі Речі Посполитої) з дозволу короля Яна III Собеського для війни з Османською імперією. Ліквідовані 1713 р. після Прутського миру.

Вступна частина документа, яка викладає його мету, історичне підґрунтя та обґрунтування. Преамбула «Конституції» П. Орлика містила історію козацького народу (версія про хозарське походження) і обґрунтування права України на незалежність.

Форма залежності, за якої одна держава (протектор) бере під свій захист іншу територію, зберігаючи її внутрішнє самоврядування. У козацьку добу протекторат встановлювали над Гетьманщиною: Московська держава (1654) та Османська імперія (Корсунська угода 1669 р.).

Мирний договір 1711 р. між Росією та Османською імперією після невдалого Прутського походу Петра I. Росія відмовилася від претензій на Правобережжя (крім Києва), що призвело до ліквідації правобережного козацтва 1713 р.

Затвердження міжнародного договору вищим органом влади держави (парламентом), після чого договір набуває юридичної сили. Синхронна ратифікація Угоди про асоціацію відбулася 16 вересня 2014 р. одночасно Верховною Радою України та Європейським парламентом.

Резидент — царський урядовець, якого призначали при гетьмані для постійного нагляду за його діяльністю. Першим резидентом при І. Скоропадському став А. Ізмайлов (1709 р.).

Пізня, легша стадія бароко (середина – друга половина XVIII ст.). Ознаки: асиметричний декор, скульптура в русі, вигнуті лінії, ніжні кольори. В Україні представлений собором св. Юра та ратушею в Бучачі.

Період 1657-1687 рр. (деякі історики починають з 1663 р.), позначений міжусобицями, поділом Гетьманщини по Дніпру та спустошенням Правобережжя.

Генеральний перепис населення, господарств і майна Гетьманщини, проведений у 1765–1769 роках під керівництвом Петра Рум'янцева. Метою було врахувати ресурси для запровадження загальноімперських податків.

Studium Ruthenum — навчальний підрозділ при Львівському університеті, що діяв у 1787–1809 рр. Викладання велося руською (українською) мовою, готували греко-католицьких священиків і світську інтелігенцію.

Коаліція європейських держав (Австрія, Річ Посполита, Венеція, згодом Росія), створена 1684 р. для боротьби з Османською імперією. У межах Ліги польський король дозволив відновити козацтво на Правобережжі.

Наймані піхотні полки, створені гетьманом Петром Дорошенком у 1660-х роках. Сердюцьке військо (до 20 тис. осіб) було незалежним від козацької старшини й служило особисто гетьманові, що посилювало його владу.

Бідні козаки на Запорозькій Січі, які не мали власного господарства, служили за платню або наймитували в заможної старшини. Соціальна напруга між сіромами й старшиною іноді призводила до заворушень.

Історична область на північному сході сучасної України, що складалася з п'яти козацьких полків (Харківського, Сумського, Охтирського, Острогозького, Ізюмського), які підпорядковувалися безпосередньо московському уряду, а не гетьманові. З 1765 р. — Слобідсько-Українська губернія.

П'ять козацьких полків Слобідської України: Острогозький, Сумський, Харківський, Охтирський та Ізюмський. Були водночас військовими й адміністративними одиницями, поділялися на сотні, підпорядковувалися московським воєводам.

Поселення на українських землях, жителі якого на певний строк (від кількох до кількох десятків років) звільнялися від повинностей і податків для заохочення заселення нових територій.

Договір, укладений гетьманом Юрієм Хмельницьким із Річчю Посполитою в жовтні 1660 р. після Чуднівської кампанії. Повертав Гетьманщину під владу Польщі на умовах Гадяцького договору, але без пункту про Велике князівство Руське. Лівобережні полки його не визнали.

Центральне поняття філософії Г. Сковороди: праця, до якої людина має природний хист і покликання; саме в такій праці людина знаходить справжнє щастя.

Адміністративно-територіальна одиниця Російської імперії, утворена 1784 р. на території колишнього Кримського ханства й підпорядкована катеринославському і таврійському генерал-губернаторові Г. Потьомкіну.

Військово-політичний союз, укладений восени 1708 р. між гетьманом І. Мазепою та королем Швеції Карлом XII, спрямований проти Московії. Швеція зобов'язувалася захищати Україну й не укладати миру без її звільнення.

Розпорядчий документ гетьмана (у XX ст. — Української Центральної Ради), яким оголошували рішення, надавали маєтності, регулювали повинності. Наприклад, універсал І. Мазепи 1701 р. обмежив панщину двома днями на тиждень; Центральна Рада 1917–1918 рр. видала чотири універсали — від проголошення автономії (I) до незалежності (IV).

Козацький полк на Правобережжі, заснований Семеном Палієм у місті Фастів на Київщині в 1684 р. після дозволу польського короля Яна III Собеського відновити козацтво.

Форма державного устрою, за якої кілька державних утворень (суб'єктів федерації) об'єднуються в союзну державу з розподілом повноважень між загальнофедеральними й місцевими органами влади. УЦР прагнула перетворити Росію на федерацію рівних народів.

Багатоголосий музичний твір для хору без інструментального супроводу (a cappella) на церковні тексти; провідний жанр української музики XVIII ст., у якому працювали М. Березовський, Д. Бортнянський та А. Ведель.

Походи османсько-татарського війська на Чигирин, колишню гетьманську столицю, у 1677 і 1678 рр. під час війни Османської імперії з Московією за Правобережжя. 1677 р. наступ відбили, а 1678 р. Чигирин узяли й зруйнували.

Козацька рада в Ніжині в червні 1663 р., названа так через участь «черні» — рядових козаків і міщан. Обрала гетьманом Лівобережжя Івана Брюховецького за підтримки запорожців і Москви. Суперників Брюховецького — Я. Сомка й В. Золотаренка — стратили.

Центр Запорозької Січі в 1652–1709 рр., розташований на острові в пониззі Дніпра (нині Дніпропетровщина). Зруйнована московськими військами 1709 р. після переходу частини запорожців на бік шведів.

Полонені, яких захоплювали під час татарських набігів і продавали в рабство. Головним невольничим ринком Причорномор'я була Кафа.

Мирний договір 1791 р. між Росією та Османською імперією, за яким Туреччина визнала приєднання Криму до Росії, а Росія отримала землі між Південним Бугом і Дністром; кордон установлено по річці Дністер.

Остаточний мирний договір 1686 р. між Московським царством і Річчю Посполитою, що замінив Андрусівське перемир'я. Закріпив Лівобережжя, Київ і Запорожжя за Москвою, Правобережжя — за Польщею.

Фальшивка, чутки про яку ширилися серед православного населення Правобережжя напередодні Коліївщини. Нібито таємний наказ російської імператриці Катерини II, який закликав православних повставати проти шляхти. Насправді жодної такої грамоти не існувало.

«Правління гетьманського уряду» — колегіальний орган влади в Гетьманщині в 1734–1750 рр., що складався з трьох росіян і трьох українців на чолі з князем О. Шаховським. Замінював гетьмана, якого після смерті Д. Апостола не обирали.

«Рішительні пункти» — документ 1728 р., який визначав умови правління гетьмана Д. Апостола. Гетьман підпорядковувався імператору, при ньому був царський міністр, полковників затверджував імператор, заборонялася самостійна зовнішня політика.