Фразеологізм та його ознаки

Фразеологізм — це стійке, відтворюване сполучення слів із цілісним значенням, яке не виводиться зі значень окремих слів-складників. Наприклад, вислів накивати п'ятами означає «утікати», а не буквально «накивати п'ятами ніг». Його значення не можна зрозуміти, якщо знати тільки значення слів «накивати» й «п'ятами». Украй важливо пам'ятати: фразеологізм не створюють у момент мовлення, а відтворюють у готовому вигляді — так само, як слова.

Основні ознаки фразеологізму

Розгляньмо кілька поширених фразеологізмів та їхнє значення:

Зверни увагу: кожен фразеологізм можна замінити одним словом або коротким описом, не втрачаючи змісту. Це — найпростіший спосіб перевірити, чи маєш справу з фразеологізмом.

Фразеологічні синоніми й антоніми

Як і звичайні слова, фразеологізми можуть мати синоніми — фразеологізми з подібним значенням, та антоніми — фразеологізми з протилежним значенням.

Фразеологічні синоніми, як і звичайні, можуть відрізнятися відтінками значення або стилістичним забарвленням, але їх об'єднує спільний зміст. Фразеологічні антоніми будуються на протиставленні: дуже мало — дуже багато, швидко — повільно тощо.

Не завжди легко з першого погляду визначити, чи є вислів фразеологізмом, адже той самий набір слів може функціонувати і як вільне словосполучення, і як фразеологізм. Усе залежить від контексту. Вільне словосполучення — це поєднання слів, у якому кожне слово зберігає своє пряме значення, а слова можна замінювати. Наприклад: прикусити губу, прикусити палець, прикусити язика (у прямому значенні — буквально прикусити орган зубами).

Як розрізнити: тест-підказки

• Запитай себе: «Чи ця дія буквально стосується названого предмета?» Якщо йдеться про справжній язик, справжнє мило, справжню вудку — маєш вільне словосполучення.

• Спробуй замінити вислів одним словом. Якщо зміст не втрачено — це фразеологізм. «Прикусив язика» (замовк) — можна замінити на «замовк». А «прикусив язика, коли їв» — не заміниш одним словом, бо це буквальна дія.

• Перевір, чи можна замінити слово у складі сполучення синонімом без втрати сенсу. Якщо ні — маєш справу зі стійким фразеологізмом.

Той самий вислів — різний зміст

Розгляньмо три пари речень. У кожній парі один і той самий вислів ужито спочатку як вільне словосполучення, а потім — як фразеологізм.

Ключова перевірка: чи стосується дія буквально названого предмета і чи можна замінити вислів одним словом без втрати змісту? Якщо дія не буквальна й заміна можлива — це фразеологізм.

Важлива особливість фразеологізму: у реченні він виступає одним членом речення, а не кількома. Це логічно випливає з цілісності його значення — якщо фразеологізм можна замінити одним словом, то він і в реченні виконує ту саму синтаксичну роль, що й це слово.

Як визначити, яким членом речення є фразеологізм? Постав до нього синтаксичне запитання, як до звичайного слова. Наприклад: «Учень (що робить?) пасе задніх» — присудок. «(Хто?) Майстер на всі руки полагодив пральку» — підмет. «Прибіг (коли?) ні світ ні зоря» — обставина часу.

Стилістична роль фразеологізмів

Фразеологізми роблять мовлення образним, емоційним і виразним. Замість сухого «він дуже швидко побіг» можна сказати «він накивав п'ятами» або «намастив п'яти салом». Однак більшість фразеологізмів належать до розмовного стилю. В офіційно-діловому й науковому тексті розмовні фразеологізми здебільшого недоречні; у публіцистиці й художніх творах вони — звичний засіб виразності. Наприклад, у заяві чи протоколі навряд чи доречно написати: «Відповідальна особа пасла задніх». Офіційно-діловий стиль потребує нейтральних висловів: «відставала у виконанні завдань» або «не впоралася з обов'язками».

Запам'ятай: визначаючи член речення, заміни фразеологізм синонімічним словом — і ти одразу зрозумієш, яку синтаксичну роль він виконує.

Приклад 1. Фразеологізм ужито в реченні

Завдання:

Прочитай речення. Визнач, у якому з них вислів ужито як фразеологізм.

• Мама намилила дитині голову шампунем.

• Батько добряче намилив синові голову за розбите вікно.

• Рибалка закинув вудку в ставок.

• Дитина прикусила язика, коли їла горіхи.

Розв'язання:

Застосуй тест-перевірку. У першому реченні «намилила голову шампунем» — дія буквальна, стосується справжнього мила. У третьому реченні «закинув вудку в ставок» — буквальна дія рибалки. У четвертому реченні «прикусила язика, коли їла горіхи» — буквальна дія, дитина справді вкусила язик. Лише в другому реченні «намилив голову» має переносне значення — насварив. Спробуй замінити: «насварив» — зміст зберігся.

Відповідь: речення Б (друге).

Чому інші не підходять: У варіанті А, В, Г дії буквальні, слова вжито в прямому значенні, а вислів не можна замінити одним словом без втрати змісту. У варіанті А «намилила голову шампунем» — буквальне миття. У варіанті В «закинув вудку в ставок» — буквальна риболовля. У варіанті Г «прикусила язика, коли їла горіхи» — буквальний укус.

Приклад 2. Значення «дуже мало» має фразеологізм

Завдання:

У якому рядку фразеологізм означає «дуже мало»?

• хоч греблю гати

• як кіт наплакав

• пасти задніх

• накивати п'ятами

• вивести на чисту воду

Розв'язання:

Пригадай значення кожного фразеологізму. «Хоч греблю гати» означає «дуже багато» — це антонім до потрібного значення. «Пасти задніх» — відставати, «накивати п'ятами» — утікати, «вивести на чисту воду» — викрити. Лише «як кіт наплакав» має значення «дуже мало».

Відповідь: рядок Б (як кіт наплакав).

Чому інші не підходять: У варіанті А «хоч греблю гати» — антонім («дуже багато»). Варіанти В, Г, Д мають зовсім інші значення: відставати, утікати, викрити — і не позначають кількість.

Приклад 3. Фразеологізм є обставиною в реченні

Завдання:

У якому реченні фразеологізм виконує роль обставини часу?

• Учень пасе задніх.

• Майстер на всі руки полагодив пральку.

• Він прибіг ні світ ні зоря.

• Вона закинула вудку далеко в озеро.

Розв'язання:

Визнач член речення для кожного фразеологізму. У першому реченні «пасе задніх» відповідає на питання «що робить?» — це присудок. У другому реченні «майстер на всі руки» відповідає на питання «хто?» — це підмет. У третьому реченні «ні світ ні зоря» відповідає на питання «коли?» — це обставина часу. Четверте речення — вільне словосполучення, а не фразеологізм.

Відповідь: речення В (третє).

Чому інші не підходять: У варіанті А фразеологізм виступає присудком, у варіанті Б — підметом. Варіант Г взагалі не містить фразеологізму — це вільне словосполучення в прямому значенні.

Приклад 4. Синонімами є фразеологізми в рядку

Завдання:

У якому рядку обидва фразеологізми є синонімами?

• накивати п'ятами — дати драла

• як кіт наплакав — хоч греблю гати

• пасти задніх — замилювати очі

• вивести на чисту воду — закинути вудку

• накивати п'ятами — прикусити язика

Розв'язання:

Синоніми — це фразеологізми з подібним значенням. «Накивати п'ятами» (утікати) і «дати драла» (утікати) справді позначають одне й те саме — утечу. У другому рядку — антоніми (мало — багато). У третьому рядку «пасти задніх» (відставати) і «замилювати очі» (обманювати) мають різні значення. У четвертому рядку «вивести на чисту воду» (викрити) і «закинути вудку» (натякнути) — різні значення. У п'ятому рядку «накивати п'ятами» (утікати) і «прикусити язика» (замовкнути) — також різні значення.

Відповідь: рядок А (перший).

Чому інші не підходять: У варіанті Б подано антонімічну пару, а не синоніми. У варіантах В, Г, Д фразеологізми мають різні значення й не можуть замінити один одного в тексті.

• Вважають фразеологізмом вільне сполучення з буквальним значенням. Наприклад, у реченні «Дитина прикусила язика під час їжі» йдеться про буквальну дію — дитина справді вкусила язик. Це не фразеологізм, хоч звучить так само, як відомий вислів. Завжди перевіряй контекст.

• Тлумачать фразеологізм дослівно, за значеннями окремих слів. Фразеологізм «накивати п'ятами» не означає «кивати п'ятами» чи «робити щось ногами». Його значення — «утікати». Ніколи не намагайся зрозуміти фразеологізм, складаючи значення кожного слова окремо.

• Замінюють слово у фразеологізмі синонімом. Поширені помилки: «накивати ногами» (замість «п'ятами»), «як собака наплакав» (замість «як кіт наплакав»), «вивести на чисту річку» (замість «вивести на чисту воду»). Фразеологізм — стійке сполучення, заміна слів руйнує його.

• Розбирають фразеологізм як кілька членів речення. Помилково розкладають «ні світ ні зоря» на підмет і присудок, а «пасе задніх» — на присудок і додаток. Насправді фразеологізм — один член речення, бо має цілісне значення. Заміни його одним словом, щоб перевірити.

• Не помічають фразеологізму, бо він звучить буденно. Деякі фразеологізми настільки звичні, що їх не сприймають як стійкі сполучення. Наприклад, «пасти задніх», «на всі руки майстер», «як сніг на голову». Якщо вислів можна замінити одним словом, а його значення не випливає зі слів — це фразеологізм, навіть якщо він здається буденним.

Програма НМТ з української мови (розділ 2 «Лексикологія. Фразеологія») називає «поняття про фразеологізми» й вимагає «пояснювати значення фразеологізмів і комунікативно доцільно їх використовувати». Це означає, що ти маєш не лише впізнавати фразеологізм у тексті, а й розуміти його значення та доречність уживання.

Формат завдань

У демоваріанті НМТ-2026 завдання 26 — це «логічні пари» (фразеологізм ↔ контекст речення). У ньому подано чотири фразеологізми (1–4) і п'ять речень (А–Д), одне з яких зайве. За кожну правильну пару нараховують 1 бал, усього — 0–4 бали. Цей формат ми детально розбираємо в наступному уроці «Значення фразеологізмів у контексті».

Однак можливе й завдання з вибором однієї відповіді (4 або 5 варіантів, 1 бал) на розрізнення фразеологізму й вільного сполучення. Саме такі завдання ми розібрали в попередньому розділі.

Стратегія виконання

Найнадійніша стратегія для будь-якого завдання з фразеологізмами:

1. Заміни вислів одним словом або коротким описом.

2. Якщо зміст зберігся й дія не стосується буквально названого предмета — це фразеологізм.

3. Якщо дія буквальна й заміна спотворює зміст — це вільне словосполучення.

4. Визначаючи член речення, спершу заміни фразеологізм синонімом-словом, а потім постав синтаксичне запитання.

Пам'ятай: на НМТ перевіряють знання значень фразеологізмів і вміння доречно вжити їх у контексті (у демоваріанті 2026 — завдання 26, «логічні пари»).

• Фразеологізм — стійке сполучення слів із цілісним значенням, яке не виводиться зі значень окремих слів-складників.

• Його значення не виводиться зі значень окремих слів: накивати п'ятами ≠ кивати п'ятами, а означає «утікати».

• Той самий вислів може бути вільним сполученням і фразеологізмом — вирішує контекст. «Прикусити язика» може означати і буквальний укус, і «замовкнути».

• Фразеологізм у реченні — один член речення (підмет, присудок, обставина тощо).

• Фразеологізми мають синоніми (накивати п'ятами — дати драла) й антоніми (як кіт наплакав — хоч греблю гати).

• Найпростіша перевірка: заміни вислів одним словом. Якщо зміст зберігся — це фразеологізм.