Виникнення українського козацтва

Наприкінці XV ст. південні українські землі являли собою величезний степовий простір, що простягався на південь від Київщини й Брацлавщини аж до Чорного моря. Ці території в історичних джерелах дістали назву «Дике поле». Чому «дике»? Бо після монгольської навали й постійних татарських набігів ці землі майже знелюдніли. Тут не було ні міст, ні сіл, ні сталої влади — лише безкраї степи, порослі ковилою, перерізані повноводними річками.

Однак Дике поле не було зовсім безлюдним. Його багатства — родючі чорноземи, риба в Дніпрі, Південному Бузі й Дністрі, безліч диких звірів (зубрів, турів, оленів, кабанів, бобрів), лісові борті з диким медом — приваблювали сміливців. Щовесни з прикордонних міст — Черкас, Канева, Брацлава, Києва — вирушали в степ ватаги так званих уходників. Вони займалися риболовлею, полюванням, бортництвом (збиранням меду диких бджіл) і видобутком солі. Такі промислові угіддя називали «уходами». Восени уходники поверталися додому з рибою, хутром, медом і сіллю — добутком, який годував їхні родини й давав змогу торгувати.

Життя в степу вимагало постійної готовності до небезпеки. Татарські загони нишпорили Диким полем у пошуках здобичі й полонених (ясиру). Тому уходники ходили в степ не поодинці, а озброєними ватагами. Вони мусили вміти й відбиватися від татар, і самим нападати на татарські кочовища чи купецькі каравани, щоб вижити. Саме з цього середовища — вільних, озброєних людей, які знали степ і не боялися ризику, — і почало формуватися українське козацтво.

Українське козацтво не було створене чиїмось указом чи рішенням сейму. Воно виникло стихійно, як відповідь на кілька взаємопов'язаних викликів, що постали перед українським населенням наприкінці XV – у першій половині XVI ст. Історики виділяють три групи причин: соціальні, економічні й воєнні.

Соціальні причини

У XV–XVI ст. на українських землях у складі Великого князівства Литовського й Польського королівства посилювалося закріпачення селян. Великі землевласники — магнати й шляхта — дедалі більше обмежували свободу селян, збільшували панщину й запроваджували фільварки (великі господарства, засновані на праці закріпачених селян). Селяни, які не хотіли втрачати свободу, тікали на південь — у малозаселені степи Дикого поля, де не було панів і де можна було жити вільно. Утеча від кріпацтва стала головним соціальним чинником появи козацтва.

Економічні причини

Дике поле вабило не лише свободою, а й природними багатствами. Річки кишіли рибою, ліси — звіром, а в степу були поклади солі. Промисли на уходах — риболовля, полювання, бортництво, солеваріння — давали змогу прогодуватися й навіть розбагатіти. Люди, які освоювали ці промисли, ставали економічно незалежними. Поєднання свободи й достатку приваблювало дедалі більше охочих.

Воєнні причини

Південні кордони Великого князівства Литовського постійно потерпали від набігів кримських татар. Татари грабували міста й села, захоплювали полонених (ясир) і продавали їх у рабство на невільницьких ринках Криму. Місцеве населення потребувало захисту, але регулярного війська на кордоні не було. Тому озброєні ватаги уходників і втікачів самі бралися за оборону. Прикордонні старости — урядовці, які керували замками в Черкасах, Каневі, Брацлаві, — почали використовувати цих озброєних людей для охорони кордону й організації походів проти татар і турків.

Склад раннього козацтва й походження назви

Основу козацтва становили селяни-втікачі та міщани прикордонних міст. Однак до козаків приєднувалися й зубожілі шляхтичі, які втратили маєтки, а також священники й ченці. Більшість були українцями, але траплялися й вихідці з інших народів — поляки, молдавани, татари, волохи.

Саме слово «козак» має тюркське походження. У тюркських мовах воно означало «вільна, незалежна людина», а також «вартовий» або «одинак». Уперше це слово зафіксовано в половецькому словнику «Codex Cumanicus», укладеному 1303 р. В українських землях термін «козак» спершу позначав вільного озброєного степовика, а згодом став назвою цілого суспільного стану.

Коли саме з'явилися перші козаки, достеменно невідомо — вони не залишили по собі документів про своє «народження». Однак історики можуть назвати точну дату, коли козаків уперше згадано в писемних джерелах. Це 1489 рік.

1489 рік — перша писемна згадка

Польський хроніст Мартин Бєльський у своїй «Хроніці всього світу» (1551) описав похід польського королевича Яна Ольбрахта проти татар на Поділлі 1489 року. У цьому поході, за словами Бєльського, провідниками війська були козаки — місцеві люди, які добре знали степ і шляхи в ньому. Це перша писемна згадка про українських козаків, яку знають історики.

Запам'ятай: 1489 рік — це дата першої писемної згадки про українських козаків. Джерело — польський хроніст Мартин Бєльський. Подія — похід королевича Яна Ольбрахта на Поділлі.

1492 рік — перша згадка про козацький напад

У 1492 році кримський хан Менглі Гірей надіслав скаргу великому князю литовському Олександру. Хан писав, що київські й черкаські козаки напали на татарський корабель біля Тягині (сучасні Бендери) на Дністрі й пограбували його. Це перша згадка про козацький напад, і вона свідчить, що вже наприкінці XV ст. козаки становили реальну військову силу, з якою мусили рахуватися сусіди.

Козацькі осередки наприкінці XV ст.

Наприкінці XV ст. козаки вже були помітною силою на південному прикордонні Великого князівства Литовського. Їхні головні осередки містилися в містах, які стояли на межі зі степом: Київ, Черкаси, Канів, Брацлав. Саме звідти козаки вирушали в уходи, звідти ж організовували походи на татар. Місцеві старости — королівські урядовці — вже тоді використовували козаків для охорони кордону.

У першій половині XVI ст. козацтво вже було помітною військовою силою, але ще не мало власної постійної організації. Козацькі загони очолювали не виборні гетьмани, а прикордонні старости — королівські урядовці, які керували замками на південному кордоні Великого князівства Литовського.

Остафій (Євстафій) Дашкевич

Остафій Дашкевич був черкаським і канівським старостою — тобто урядовцем, який відповідав за оборону південного кордону. Він добре знав козаків, оскільки сам не раз очолював їхні походи. У 1510–1520-х роках Дашкевич разом з іншими старостами організовував походи на татарські й турецькі фортеці Причорномор'я — зокрема на Очаків і Білгород (Аккерман).

Найважливішою подією, пов'язаною з іменем Дашкевича, став 1533 рік. На сеймі (з'їзді шляхти) у Пйотркові він запропонував тримати на дніпровських островах постійну залогу з 2 тисяч козаків для охорони кордону. Цей задум не був реалізований тоді, але він передував ідеї Запорозької Січі, яку втілив Дмитро Вишневецький у 1550-х роках.

Предслав Лянцкоронський

Предслав Лянцкоронський був хмільницьким старостою. Разом із Дашкевичем він брав участь у походах на Очаків і Білгород. Лянцкоронського іноді називають «гетьманом козацьким» у деяких пізніших джерелах, хоча в першій половині XVI ст. ця посада ще не мала постійного характеру.

Межа теми: що буде далі

Запам'ятай: цей розділ охоплює лише ранню історію козацтва — до середини XVI ст. Заснування Запорозької Січі Дмитром Вишневецьким на острові Мала Хортиця (близько 1556 р.), козацький устрій і запровадження реєстру 1572 року належать до наступної теми — козацької доби. Не плутай ці події з першою згадкою про козаків (1489 р.)!

Приклад 1. Які три чинники спричинили виникнення козацтва?

Завдання типу «3 з 7»: обери три правильні відповіді з семи запропонованих варіантів.

Правильні відповіді (ключі):

• утеча селян від закріпачення (соціальна причина)

• промисли на уходах у Дикому полі (економічна причина)

• потреба оборони від татарських набігів (воєнна причина)

Неправильні варіанти (дистрактори) та пояснення, чому вони не підходять:

• Люблінська унія — відбулася 1569 р., коли козацтво вже існувало; пізніша подія не може бути причиною.

• Берестейська церковна унія — 1596 р., ще пізніше; до того ж стосується релігії, а не виникнення козацтва.

• Магдебурзьке право в містах — самоврядування міст не спричиняло втечі в степ.

• Утворення Запорозької Січі — Січ виникла в 1550-х рр., тобто після появи козаків, а не до неї.

Стратегія: відкидай події, що сталися після появи козацтва (Люблінська унія, Берестейська унія, Запорозька Січ). Причина не може бути пізнішою за наслідок.

Приклад 2. Першу писемну згадку про українських козаків датують…

Завдання з вибором однієї правильної відповіді з чотирьох.

Варіанти: 1362 р., 1489 р., 1556 р., 1569 р.

Правильна відповідь: 1489 р. Саме цього року, за свідченням Мартина Бєльського, козаки були провідниками в поході Яна Ольбрахта на Поділлі.

Чому інші варіанти неправильні:

• 1362 р. — битва біля Синіх Вод, до появи козаків ще далеко.

• 1556 р. — заснування Запорозької Січі Дмитром Вишневецьким; це пізніша подія, яку часто плутають із першою згадкою.

• 1569 р. — Люблінська унія, не пов'язана з першою згадкою про козаків.

Приклад 3. Про яке явище йдеться?

Авторський опис: «Навесні ватаги вирушали в степ на риболовлю й полювання, а восени поверталися з рибою, хутрами й медом». Про яке явище йдеться?

Варіанти: ясир, фільварок, полюддя, уходи.

Правильна відповідь: уходи. Це промислові угіддя в Дикому полі, куди навесні вирушали уходники, а восени поверталися з добутком.

Чому інші варіанти неправильні:

• Ясир — полонені, захоплені татарами під час набігів; не пов'язаний із промислами.

• Фільварок — велике панське господарство, засноване на праці закріпачених селян.

• Полюддя — форма данини в Київській Русі, не пов'язана зі степовими промислами.

Приклад 4. Хто запропонував 1533 р. тримати на дніпровських островах постійну козацьку залогу?

Завдання з вибором однієї правильної відповіді з чотирьох.

Варіанти: Остафій Дашкевич, Предслав Лянцкоронський, Дмитро Вишневецький, Костянтин Іванович Острозький.

Правильна відповідь: Остафій Дашкевич. Саме він 1533 р. на сеймі в Пйотркові запропонував тримати на дніпровських островах постійну залогу з 2 тисяч козаків.

Чому інші варіанти неправильні:

• Предслав Лянцкоронський — хмільницький староста, брав участь у походах, але не висував цієї пропозиції.

• Дмитро Вишневецький (Байда) — засновник Запорозької Січі на Малій Хортиці в 1550-х рр., пізніше.

• Костянтин Іванович Острозький — великий гетьман литовський, переможець битви під Оршею (1514), не пов'язаний із козацькою залогою.

• Пов'язувати першу згадку про козаків (1489) із заснуванням Запорозької Січі (1550-ті рр.). Правильно: 1489 р. — перша писемна згадка, а Січ виникла на 60–70 років пізніше.

• Вважати, що козацтво створив король як військо. Правильно: козацтво виникло стихійно з утікачів і уходників, а не за королівським указом.

• Думати, що козаками ставали лише селяни. Правильно: до козаків приєднувалися міщани, зубожілі шляхтичі, духовні особи, а також вихідці з інших народів.

• Плутати уходи (промисли в степу) з ясиром (полоненими). Правильно: уходи — це риболовля, полювання, бортництво; ясир — захоплені в полон люди.

• Вважати Мартина Бєльського козацьким ватажком. Правильно: Мартин Бєльський — польський хроніст, який зафіксував першу згадку про козаків, а не ватажок.

• Плутати Остафія Дашкевича з Дмитром Вишневецьким (Байдою). Правильно: Дашкевич — черкаський староста, який 1533 р. запропонував козацьку залогу; Вишневецький — засновник Запорозької Січі на Малій Хортиці (1556).

На НМТ з історії України тема виникнення козацтва належить до теми 5 програми («Руські удільні князівства у складі іноземних держав у другій половині XIV – першій половині XVI ст. Кримське ханство»). Ось що варто знати про формат перевірки.

Дата 1489 р. — одна з шести дат теми 5

Програма НМТ вимагає знати шість дат теми 5, серед яких 1489 р. — перша писемна згадка про українських козаків. Ця дата може з'явитися в завданні з вибором однієї відповіді (завдання 1–20). Типове завдання: «Першу писемну згадку про українських козаків датують…» — правильна відповідь 1489 р.

Поняття теми

Програма вимагає пояснювати причини виникнення козацтва. Програмні поняття теми: «Дике поле», «козак». Поняття «уходи» допомагає пояснити причини виникнення козацтва, але в переліку програми його немає. Програмні поняття можуть перевіряти як у завданнях на вибір однієї відповіді, так і в завданнях на логічні пари (співвіднесення поняття з визначенням).

Формат «3 з 7» (завдання 28–30)

Завдання типу «3 з 7» можуть перевіряти причини виникнення козацтва. Типова умова: «Які три чинники спричинили виникнення українського козацтва?» Оцінювання: по 1 балу за кожну з трьох правильних відповідей, максимум 3 бали. Обирати треба рівно три варіанти.

Вибір однієї відповіді (завдання 1–20)

У завданнях на вибір однієї відповіді (1 бал) можуть перевіряти дату 1489 р. Головна пастка — 1556 р. (заснування Запорозької Січі) і 1572 р. (козацький реєстр). Ці події належать до теми 6, а не до теми 5, тому їх легко сплутати.

Стратегія для завдань про причини

Коли в завданні «3 з 7» просять назвати причини виникнення козацтва, відкидай події, що сталися після появи козацтва. Наприклад, Люблінська унія (1569) і Берестейська церковна унія (1596) — це пізніші події, які не могли бути причинами. Причина завжди передує наслідкові.

• 1489 р. — перша писемна згадка про українських козаків (Мартин Бєльський, похід Яна Ольбрахта на Поділлі).

• Причини виникнення козацтва: утеча від кріпацтва (соціальна), промисли на уходах (економічна), оборона від татар (воєнна).

• Дике поле — малозаселені степи на південь від Київщини й Брацлавщини, без сталої влади й захисту.

• Уходи — промислові угіддя в Дикому полі (риболовля, полювання, бортництво, сіль).

• «Козак» — тюркське слово: «вільна, незалежна людина», «вартовий»; зафіксоване в «Codex Cumanicus» (1303 р.).

• Ранні ватажки — прикордонні старости Остафій Дашкевич (черкаський) і Предслав Лянцкоронський (хмільницький).

• 1533 р. — Дашкевич запропонував постійну козацьку залогу на дніпровських островах (задум, що передував Січі).

• Запорозька Січ з'явилася пізніше — у 1550-ті рр. (Дмитро Вишневецький на Малій Хортиці). Не плутай із першою згадкою 1489 р.