Кримське ханство: утворення і васалітет від Османської імперії

Кримське ханство — держава, яка постала в 40-х рр. XV ст. внаслідок розпаду Золотої Орди. Його утворення та подальша васальна залежність від Османської імперії суттєво вплинули на історію українських земель.

Формування кримських татар

Кримські татари як окремий етнос сформувалися на території Кримського півострова в XIII–XV ст. Основу цього процесу становили:

• кипчаки (половці) — кочове населення, яке домінувало в степах Причорномор'я до монгольської навали;

• ординці — монгольські та тюркські племена, що прийшли з військами Чингізхана й Батия;

• давнє населення півострова — нащадки греків, готів, аланів та інших народів, які жили в Криму з античних часів.

У складі Золотої Орди Крим був окремим улусом (провінцією) із центром у Солхаті (сучасний Старий Крим). Місцева знать — беї й мурзи — мала значну владу й дедалі більше прагнула самостійності.

Розпад Золотої Орди й утворення ханства

У XV ст. Золота Орда занепадала через внутрішні чвари, економічну кризу й удари ззовні. Це дало змогу кримській знаті відокремитися. Засновником Кримського ханства став Хаджі Гірей (у програмі НМТ — Хаджі-Герей). Він виріс при дворі Великого князівства Литовського й 1441 (або 1449) року за підтримки литовського князя Казимира IV утвердився на кримському престолі. Саме 40-ві рр. XV ст. вважають часом утворення ханства.

Хаджі Гірей заснував династію Гіреїв, яка правила Кримським ханством до 1783 р. Першими ханськими резиденціями були Кирк-Єр (Чуфут-Кале) — печерне місто в горах — і Салачик. У XVI ст. столицею став Бахчисарай, де звели ханський палац.

Державний устрій

На чолі держави стояв хан. Його заступником і спадкоємцем був калга — друга за значенням особа в ханстві. Дорадчим органом слугував диван — рада знаті, до якої входили впливові беї (очільники родів) і мурзи (знатні вершники). Державною релігією був іслам. Спершу Кримське ханство виступало союзником Великого князівства Литовського в боротьбі проти Великої Орди — останнього великого уламка Золотої Орди.

У другій половині XV ст. на політичну карту Східної Європи стрімко ввійшла нова сила — Османська імперія. Після падіння Константинополя (1453) османи почали активно просуватися в Причорномор'я, що докорінно змінило становище Кримського ханства.

Захоплення Кафи й південного узбережжя (1475)

1475 р. османський флот під командуванням Ґедика Ахмеда-паші захопив Кафу (сучасна Феодосія) — головну генуезьку колонію в Криму. Разом із Кафою османи здобули й інші генуезькі фортеці на південному узбережжі, а також князівство Феодоро з фортецею Мангуп. Усе південне узбережжя Криму перетворилося на османську провінцію з центром у Кафі.

Васальна залежність ханства (1478)

Хан Менглі Гірей, який на той час правив у Криму, потрапив у полон до османів під час захоплення Кафи. Однак 1478 р. султан Мехмед II Завойовник повернув його на престол — уже як свого васала. Відтоді Кримське ханство визнавало зверхність Османської імперії.

Умови васалітету

Васальна залежність означала:

• султан затверджував кожного нового хана з династії Гіреїв — без його згоди хан не міг зійти на престол;

• хан зобов'язувався брати участь у військових походах Османської імперії;

• ханство не могло вести самостійну зовнішню політику, що суперечила інтересам Порти.

Водночас ханство зберегло власне внутрішнє управління, карбувало власну монету й мало власну дипломатію (хоча й обмежену). Тобто Кримське ханство не стало османською провінцією — ним залишалася лише смуга південного узбережжя з Кафою, Мангупом та іншими фортецями.

Картосхема регіону

На картосхемі кінця XV ст. слід розрізняти:

• Кримське ханство — степова й гірська частина Криму, а також кочовища ногайців у Причорномор'ї (від Дніпра до Дону);

• османські володіння — південне узбережжя Криму (Кафа, Мангуп, Судак) і причорноморські фортеці: Кілія, Білгород (Аккерман), Очаків, Азов;

• на північ від ханства простягалося Дике поле — майже незаселений степ, який потерпав від набігів.

Після встановлення васалітету Кримське ханство стало важливим інструментом османської політики в Східній Європі. Найболючішим для українських земель наслідком цього союзу стали систематичні татарські набіги.

Менглі Гірей і зруйнування Києва (1482)

Менглі Гірей, ставши васалом Османської імперії, уклав союз із московським князем Іваном III, спрямований проти Великого князівства Литовського. 1482 р. на підбурювання Москви кримський хан здійснив похід на Київ. Його військо спалило місто, пограбувало Софійський собор і Києво-Печерський монастир, а київського воєводу Івана Ходкевича взяло в полон. Це був один із найруйнівніших набігів на українські землі в XV ст.

Розгром Великої Орди (1502)

1502 р. Менглі Гірей завдав нищівної поразки Великій Орді — останньому великому уламку Золотої Орди. Ця перемога остаточно закріпила панівне становище Кримського ханства в Північному Причорномор'ї, але водночас посилила його набіги на сусідні землі.

Систематичні набіги й шляхи

З кінця XV ст. татарські набіги стали регулярними. Кримська кіннота використовувала кілька головних шляхів:

• Чорний шлях — правим берегом Дніпра на Поділля, Брацлавщину й Галичину;

• Кучманський шлях — через південну Київщину на Волинь і Галичину;

• Муравський шлях — лівим берегом Дніпра на московські землі.

Головною метою набігів був захоплення ясиру — полонених, яких потім продавали в рабство. Найбільшим невольничим ринком Причорномор'я була Кафа. Михалон Литвин у творі «Про звичаї татар, литовців і московитів» (середина XVI ст.) описав, як у Кафі щодня продавали сотні українських бранців.

Наслідки для українських земель

Систематичні набіги призвели до спустошення й знелюднення південних земель — так званого Дикого поля. Населення змушене було шукати способів захисту: будувати укріплення, об'єднуватися в загони самооборони, освоювати прикордонні території. Саме ця потреба в обороні степового прикордоння стала однією з головних причин виникнення українського козацтва (детальніше — в окремому юніті).

Межа теми: 1783 р. — ліквідацію Кримського ханства Російською імперією — вивчаємо в темі 11 програми НМТ. Тут ця дата є лише пасткою, яку можуть запропонувати в тестових завданнях.

Розгляньмо типові завдання, які можуть трапитися на НМТ з теми «Кримське ханство: утворення і васалітет від Османської імперії».

Приклад 1. Вибір однієї відповіді — дата васалітету

Завдання: Кримське ханство стало васалом Османської імперії в …

• А 1449 р.

• Б 1475 р.

• В 1478 р.

• Г 1783 р.

Розв'язання: Ключова подія — 1478 р., коли султан Мехмед II повернув Менглі Гірея на престол як васала. Правильна відповідь — В.

Чому інші варіанти неправильні:

• 1449 р. — приблизна дата утвердження Хаджі Гірея, тобто утворення ханства, а не васалітету.

• 1475 р. — османи захопили Кафу, але васальна залежність ханства настала на три роки пізніше.

• 1783 р. — ліквідація Кримського ханства Російською імперією, зовсім інша подія.

Приклад 2. Картосхема — османські володіння

Завдання: На картосхемі Криму й Причорномор'я наприкінці XV ст. заштриховано південне узбережжя Криму й позначено фортеці Кафа, Кілія, Білгород. Чиї володіння заштриховано?

• А Кримського ханства

• Б Османської імперії

• В Молдавського князівства

• Г Великого князівства Литовського

Розв'язання: Після 1475 р. південне узбережжя Криму з Кафою, Мангупом та іншими фортецями стало османською провінцією. Кілія (у гирлі Дунаю) й Білгород (Аккерман, на Дністровському лимані) також були османськими фортецями. Правильна відповідь — Б.

Чому інші варіанти неправильні: Кримське ханство володіло степовим і гірським Кримом, але не південним узбережжям. Молдавське князівство втратило Кілію й Білгород після османського завоювання. ВКЛ не мало володінь на чорноморському узбережжі.

Приклад 3. Послідовність подій

Завдання: Розташуйте події в хронологічній послідовності.

• А Васальна залежність ханства від Османської імперії

• Б Зруйнування Києва Менглі Гіреєм

• В Захоплення Кафи османами

• Г Утворення Кримського ханства

Розв'язання: Визначаємо дати кожної події: Г — 40-ві рр. XV ст., В — 1475 р., А — 1478 р., Б — 1482 р. Правильна послідовність: Г → В → А → Б.

Покроковий розбір: спершу утворилося саме ханство (Г), потім османи захопили Кафу (В), далі ханство стало васалом Османської імперії (А), і врешті Менглі Гірей зруйнував Київ (Б).

Приклад 4. Вибір однієї відповіді — наслідки набігів

Завдання: Наслідком систематичних татарських набігів на українські землі було …

• А поширення магдебурзького права

• Б укладення Кревської унії

• В спустошення прикордоння й потреба самооборони населення

• Г утворення Молдавського князівства

Розв'язання: Систематичні набіги спричинили спустошення південних земель (Дике поле) і змусили населення самоорганізовуватися для оборони. Правильна відповідь — В.

Чому інші варіанти неправильні: Магдебурзьке право поширювалося в містах незалежно від набігів. Кревська унія (1385) відбулася задовго до систематичних набігів. Молдавське князівство утворилося в XIV ст., також до цього періоду.

У завданнях з цієї теми легко припуститися таких помилок. Запам'ятай їх, щоб не втратити бали.

• Плутати 1478 р. (васалітет від Османської імперії) з 1783 р. (ліквідація ханства Російською імперією). 1783 рік стосується зовсім іншої теми — він буде в темі 11 програми НМТ.

• Плутати 1475 р. (захоплення Кафи османами) і 1478 р. (васальна залежність ханства). Запам'ятай: спершу османи захопили Кафу, а через три роки хан став васалом.

• Вважати Кримське ханство османською провінцією. Насправді воно було васалом із власним ханом, урядом і монетою. Провінцією стало лише південне узбережжя з Кафою.

• Вважати Бахчисарай столицею від самого заснування ханства. Перші резиденції були в Кирк-Єрі (Чуфут-Кале) й Салачику. Бахчисарай став столицею лише в XVI ст.

• Ототожнювати Кримське ханство із Золотою Ордою. Ханство відокремилося від Золотої Орди, а 1502 р. Менглі Гірей розгромив її останній уламок — Велику Орду.

• Думати, що ясир — це данина. Ясир — це полонені, яких захоплювали під час набігів і продавали в неволю на невільничих ринках, найбільший з яких був у Кафі.

Розуміння того, як саме тему «Кримське ханство: утворення і васалітет від Османської імперії» перевіряють на НМТ, допоможе тобі ефективно підготуватися.

Дати й персоналії в програмі

40-ві рр. XV ст. (утворення Кримського ханства) і 1478 р. (васальна залежність від Османської імперії) входять до переліку обов'язкових дат теми 5 програми НМТ. Хаджі-Герей (Хаджі Гірей) — одна з 6 персоналій, яких треба знати в цій темі. Картосхема теми обов'язково включає Кримське ханство.

Формати завдань

Картосхеми трапляються в завданнях 1, 4 і 16 демоваріанта НМТ-2026. Це завдання вибору однієї відповіді з чотирьох, 1 бал кожне. На картосхемі шукай Крим, Кафу, Дніпро й Дністер — за цими орієнтирами легко визначити територію Кримського ханства й османських володінь.

Завдання на послідовність (завдання 25–27) оцінюють до 3 балів: 3 бали — усе правильно, 2 бали — правильно визначено першу й останню подію, 1 бал — правильно визначено лише одну з них. Для ряду 1440-ві — 1475 — 1478 — 1482 спершу визнач крайні дати (найранішу й найпізнішу), а потім розстав решту.

Що важливо пояснити, а не просто знати

Програма НМТ вимагає пояснювати причини виникнення козацтва. Ланцюг «набіги → спустошення прикордоння → потреба оборони» треба вміти пояснити, а не лише знати дати. Це означає, що в завданні можуть попросити визначити наслідки татарських набігів або причину появи козацьких загонів.

Тут зібрано відповіді на найпоширеніші запитання, які виникають під час вивчення теми.

• 40-ві рр. XV ст. — Хаджі Гірей утворив Кримське ханство; династія Гіреїв правила до 1783 р.

• 1475 р. османи захопили Кафу; 1478 р. ханство стало васалом Османської імперії.

• Васал — власний хан і управління, але затвердження султаном і участь у його походах.

• 1482 р. Менглі Гірей зруйнував Київ; набіги й ясир спустошили південні землі.

• Кафа — головний невольничий ринок Причорномор'я.

• Набіги → спустошення прикордоння → потреба самооборони.