Українсько-шведський союз і Полтавська битва (1708–1709)

Північна війна 1700–1721 років стала тим тлом, на якому визрів розрив між гетьманом Іваном Мазепою та царем Петром I. Це була війна Московії (у союзі з Данією, Саксонією та Річчю Посполитою) проти Швеції короля Карла XII за вихід до Балтійського моря. Для Московії війна почалася нищівною поразкою під Нарвою (1700), але Петро I швидко реорганізував армію й перехопив ініціативу. Гетьманщина як автономна частина Московії була змушена брати участь у цій війні — і саме ця участь стала головним чинником, що штовхнув Мазепу до розриву.

Тягар війни для Гетьманщини

Козацькі полки посилали в далекі походи — у Лівонію, Польщу, Литву. Тисячі козаків гинули не лише в боях, а й від хвороб, голоду й холоду під час облог і маршів. Крім того, старшину й рядових козаків залучали до будівництва фортець (зокрема Петербурга) і каналів, що сприймалося як принизлива панщина. На території Гетьманщини постійно стояли московські війська, які реквізували продовольство, фураж і коней, чинили свавілля. Усе це лягало важким тягарем на населення й підривало авторитет царя в очах гетьмана.

Централізаторські реформи Петра I

Петро I проводив політику централізації, яка загрожувала автономії Гетьманщини. Ходили чутки, що цар планує перетворити козацькі полки на регулярні драгунські під командою московських офіцерів, а саму Україну віддати у володіння своєму фавориту Олександрові Меншикову. Мазепа, який понад 20 років правив Гетьманщиною, добре розумів: якщо не діяти, автономія буде ліквідована мирним шляхом.

Відмова Петра I захистити Україну

Вирішальним поштовхом стала відмова Петра I захистити Гетьманщину від вторгнення польського короля Станіслава Лещинського — союзника Швеції. Мазепа просив царя ввести війська для оборони, але Петро I відповів відмовою, порадивши гетьманові «оборонятися власними силами». Для Мазепи це означало, що цар не виконує обов’язку протектора, закріпленого в договірних статтях. Саме тоді гетьман остаточно вирішив, що зберегти автономію можна лише, вийшовши з-під влади царя.

Таємні переговори

Уже з 1705–1706 років Мазепа вів таємні переговори зі Станіславом Лещинським і шведським двором. Він обережно зондував ґрунт, не пориваючи відкрито з Петром I. Гетьман прагнув створити коаліцію, яка б гарантувала незалежність Гетьманщини під протекторатом Швеції. До осені 1708 року всі умови для відкритого переходу на бік Карла XII були готові.

Восени 1708 року Карл XII після поразки корпусу А. Левенгаупта під Лісною повернув своє військо в Україну. Шведська армія потребувала відпочинку, провіанту й зимових квартир — і саме в цей момент Мазепа вирішив діяти відкрито.

Перехід Мазепи на бік шведів

Наприкінці жовтня 1708 року гетьман Іван Мазепа з кількома тисячами козаків (переважно з гетьманської гвардії — сердюків і компанійців) перейшов на бік шведського короля. Це не був раптовий крок: таємні переговори тривали з 1705–1706 років. Мазепа сподівався, що Швеція, як сильна військова держава, зможе гарантувати автономію Гетьманщини краще, ніж Московія.

Умови українсько-шведського союзу

Точний текст договору не зберігся, але за пізнішими свідченнями Пилипа Орлика умови союзу були такими: Карл XII зобов'язувався захищати Україну й не укладати миру з Московією без її звільнення; гетьман, своєю чергою, забезпечував шведське військо провіантом, фуражем і зимовими квартирами. Це був військово-політичний союз двох рівноправних сторін, спрямований проти спільного ворога — Петра I.

Зруйнування Батурина

Петро I, дізнавшись про зраду Мазепи, негайно відправив війська Олександра Меншикова на гетьманську столицю — Батурин. 2 (13) листопада 1708 року московські війська штурмом узяли місто, яке обороняв сердюцький полковник Дмитро Чечель. За переказом, таємний хід до фортеці показав зрадник Іван Ніс. Меншиков наказав знищити всіх захисників і мирних мешканців — загинуло кілька тисяч людей. Батурин було спалено й розграбовано, артилерію вивезено.

Обрання Скоропадського й анафема Мазепі

У листопаді 1708 року в Глухові з волі Петра I відбулися вибори нового гетьмана. Ним став Іван Скоропадський — лояльний до царя старшина, який не підтримав Мазепу. Через кілька днів, 12 (23) листопада 1708 року, у Глухові й Москві Мазепу було піддано церковній анафемі — прокляттю від імені церкви. Почалися репресії проти прихильників Мазепи («мазепинців»): їхні маєтки конфісковували, самих засилали до Сибіру або страчували.

1709 рік став переломним для українсько-шведського союзу. Після зимівлі в Україні шведська армія готувалася до вирішальної битви з військами Петра I. У цей час до Мазепи й Карла XII приєдналися запорожці на чолі з кошовим отаманом Костянтином (Костем) Гордієнком.

Запорожці К. Гордієнка приєднуються до союзу

У березні 1709 року кошовий отаман Запорозької Січі Кость Гордієнко привів близько 8 тисяч запорожців до союзу з Мазепою й Карлом XII. Угоду було укладено у Великих Будищах. Запорожці, які традиційно ворогували з московською владою через обмеження їхніх вольностей, стали важливим підкріпленням для шведсько-українського війська. Гордієнко був не гетьманом, а кошовим отаманом — виборним головою Запорозької Січі.

Зруйнування Чортомлицької Січі

Петро I не міг залишити без відповіді перехід запорожців на бік ворога. У травні 1709 року московське військо під командуванням полковника Петра Яковлєва, скориставшись допомогою колишнього запорожця Івана Галагана, який знав укріплення Січі, штурмом узяло й зруйнувало Чортомлицьку Січ (розташовану на річці Чортомлик, притоці Дніпра). Полонених запорожців жорстоко стратили, укріплення зрівняли із землею. Це був нищівний удар по Запорозькій Січі як інституції.

Полтавська битва — 27 червня (8 липня) 1709 року

27 червня (8 липня за новим стилем) 1709 року відбулася Полтавська битва — генеральна баталія Північної війни. Армія Петра I мала чисельну перевагу (близько 42 тисяч осіб проти 28 тисяч шведів) і значно більше гармат. Карл XII напередодні був поранений у ногу під час рекогносцировки й не міг особисто керувати військами. Шведська армія зазнала нищівної поразки. Мазепа й поранений Карл XII утекли через Переволочну до Османської імперії. Полтавська битва стала переломним моментом Північної війни — Швеція втратила статус великої держави, а Московія утвердилася як імперія.

Смерть Івана Мазепи

22 вересня (2 жовтня) 1709 року Іван Мазепа помер у Варниці біля Бендер (територія Османської імперії, нині Молдова). Його поховали в місті Галац (нині Румунія). Місце поховання досі точно не встановлено. Смерть Мазепи застала його в еміграції, після невдалої спроби визволити Україну з-під влади Московії.

Поразка під Полтавою мала катастрофічні наслідки для Гетьманщини й Запорожжя. Московія не лише зберегла, а й посилила контроль над українськими землями, а прихильники Мазепи зазнали жорстоких репресій.

Репресії проти мазепинців

Після Полтавської битви Петро I розгорнув масштабні репресії проти всіх, хто підтримав Мазепу. Їх називали «мазепинцями» — це слово стало в Російській імперії лайливим позначенням прихильника української самостійності. Маєтки прихильників Мазепи конфісковували, самих засилали до Сибіру або страчували.

Перша українська політична еміграція

Частина старшини й запорожців, які підтримали Мазепу, змушена була емігрувати до Османської імперії. Це була перша українська політична еміграція. Її очолив Пилип Орлик, який 1710 року в Бендерах ухвалив «Пакти й Конституції прав і вольностей Війська Запорозького» — першу українську конституцію. Емігранти намагалися продовжити боротьбу за незалежність України, але без успіху.

Посилення контролю над Гетьманщиною

Після 1709 року царський уряд посилив контроль над Гетьманщиною. Столицю перенесли з Батурина до Глухова — ближче до московського кордону. При гетьмані Івані Скоропадському постійно перебував царський резидент, який наглядав за його діями. Полковників дедалі частіше призначав цар, а не обирала старшина. Це був початок системного наступу на автономію Гетьманщини, який тривав протягом усього XVIII століття.

Доля Запорожжя

Після зруйнування Чортомлицької Січі запорожці не зникли. Частина з них пішла під зверхність Кримського ханства. Спочатку вони заснували Кам'янську Січ (1709–1711), а згодом — Олешківську Січ (1711–1728) на лівому березі Дніпра. Запорожці залишалися під кримським протекторатом (з 1728 р. — знову на Кам'янській Січі), поки 1734 року не повернулися під російську владу й не заснували Нову (Підпільненську) Січ.

Росія як велика держава

Полтавська перемога змінила баланс сил у Європі. Московія (невдовзі проголошена Російською імперією) утвердилася як велика європейська держава. Швеція, навпаки, втратила статус великої держави. Для України це означало, що надії на шведську допомогу в боротьбі за незалежність згасли на десятиліття.

Опорний хронологічний ряд

Розгляньмо типові завдання НМТ на тему українсько-шведського союзу й Полтавської битви. Кожен приклад показує, як міркувати під час тесту.

Приклад 1. Послідовність подій

Завдання: Розташуй події в хронологічній послідовності.

• А Полтавська битва

• Б зруйнування Батурина

• В ухвалення «Конституції» П. Орлика

• Г ліквідація козацтва на Правобережжі

Розв'язок: Зруйнування Батурина сталося 2 (13) листопада 1708 р. — це найраніша подія. Полтавська битва відбулася 27 червня (8 липня) 1709 р. «Конституцію» П. Орлика ухвалили 1710 р. Ліквідація козацтва на Правобережжі — 1713 р.

Правильна послідовність: Б → А → В → Г (1708 → 1709 → 1710 → 1713).

Чому інші варіанти хибні: якщо поставити Полтавську битву (А) перед зруйнуванням Батурина (Б), то вийде, що Батурин зруйнували після Полтави, хоча насправді — навпаки. Якщо поставити «Конституцію» (В) перед Полтавською битвою (А), то вийде, що Орлик ухвалив конституцію до поразки, хоча насправді це сталося в еміграції вже після Полтави.

Приклад 2. Три наслідки з семи

Завдання: Які три наслідки мала поразка шведсько-українського війська під Полтавою?

• 1 репресії проти прихильників Мазепи

• 2 політична еміграція частини старшини й запорожців

• 3 посилення контролю царя над Гетьманщиною

• 4 ліквідація гетьманства

• 5 приєднання Криму

• 6 скасування кріпацтва

• 7 об'єднання обох берегів Дніпра

Розв'язок: Правильні відповіді — 1, 2, 3. Після Полтави Петро I розгорнув репресії проти мазепинців, частина старшини й запорожців емігрувала до Османської імперії, а контроль царя над Гетьманщиною посилився.

Чому інші варіанти хибні: ліквідація гетьманства (4) сталася 1764 р., а не 1709 р. Приєднання Криму (5) — 1783 р. Скасування кріпацтва (6) — 1861 р. Об'єднання обох берегів Дніпра (7) — подія, яка не відбулася внаслідок Полтавської битви.

Приклад 3. Вибір однієї відповіді

Завдання: Що сталося в листопаді 1708 р.?

• А війська О. Меншикова зруйнували Батурин

• Б зруйновано Чортомлицьку Січ

• В шведи зазнали поразки під Полтавою

• Г у Бендерах ухвалено «Конституцію» П. Орлика

Розв'язок: Правильна відповідь — А. 2 (13) листопада 1708 р. війська Меншикова взяли й зруйнували Батурин.

Чому інші варіанти хибні: Чортомлицьку Січ (Б) зруйнували в травні 1709 р. Полтавська битва (В) відбулася в червні 1709 р. «Конституцію» Орлика (Г) ухвалили 1710 р.

Приклад 4. Послідовність за уривками

Завдання: Розташуй події в хронологічній послідовності за авторськими уривками.

• А «кошовий привів запорожців під руку короля й гетьмана»

• Б «Меншиков узяв гетьманську столицю й не пощадив нікого»

• В «біля Бендер помер старий гетьман»

• Г «військо короля розбито під Полтавою»

Розв'язок: Уривок Б описує зруйнування Батурина (листопад 1708). Уривок А — прихід запорожців К. Гордієнка (березень 1709). Уривок Г — Полтавську битву (червень 1709). Уривок В — смерть Мазепи (вересень 1709).

Правильна послідовність: Б → А → Г → В (листопад 1708 → березень 1709 → червень 1709 → вересень 1709).

Приклад 5. Три причини з семи

Завдання: Які три причини спонукали Мазепу розірвати з Петром I?

• 1 загроза ліквідації автономії Гетьманщини

• 2 важкі втрати козаків у походах Північної війни

• 3 відмова царя захистити Україну від польських військ

• 4 Андрусівське перемир'я

• 5 ліквідація Запорозької Січі

• 6 Коліївщина

• 7 Бучацький мир

Розв'язок: Правильні відповіді — 1, 2, 3. Мазепа бачив, що Петро I централізує владу й планує ліквідувати козацькі полки (1). Козаки гинули в далеких походах Північної війни (2). Коли Мазепа просив захисту від Станіслава Лещинського, Петро I відмовив (3).

Чому інші варіанти хибні: Андрусівське перемир'я (4) укладено 1667 р. — до Мазепи. Ліквідація Запорозької Січі (5) сталася 1775 р. Коліївщина (6) — 1768 р. Бучацький мир (7) — 1672 р. Жодна з цих подій не могла спонукати Мазепу до розриву з Петром I.

• Плутати зруйнування Батурина (листопад 1708 р., О. Меншиков) і Чортомлицької Січі (травень 1709 р.). Запам'ятай: Батурин — гетьманська столиця, Чортомлик — Запорозька Січ. Це різні події, різні роки й різні місця.

• Плутати Полтавську битву 1709 р. з битвою під Полтавою 1658 р. (Виговський проти Пушкаря). Битва 1658 року — це зовсім інша подія, внутрішній конфлікт в Україні, а не Північна війна.

• Вважати К. Гордієнка гетьманом — він кошовий отаман Запорозької Січі. Гетьман — це Мазепа (до листопада 1708) і Скоропадський (після листопада 1708). Гордієнко очолював запорожців, а не Гетьманщину.

• Думати, що Мазепа загинув під Полтавою, — він помер у вересні 1709 р. біля Бендер. Мазепа втік після поразки й прожив ще кілька місяців в еміграції.

• Вважати, що вся Гетьманщина пішла за Мазепою, — з ним перейшли кілька тисяч козаків, більшість полків лишилася під владою царя. Мазепа не зміг підняти загальнонаціональне повстання.

• Вважати, що Скоропадського обрали після Полтави, — його обрали в листопаді 1708 р., одразу після зруйнування Батурина. Петро I не чекав на Полтаву, щоб змінити гетьмана.

Тема «Українсько-шведський союз і Полтавська битва» входить до теми 10 програми НМТ. Ось що варто знати про формат перевірки.

Які дати й персоналії обов'язкові

1708 рік — українсько-шведський союз і зруйнування Батурина. 1709 рік — зруйнування Чортомлицької Січі й Полтавська битва. Це дати теми 10. Кость Гордієнко — персоналія, яку треба знати як кошового отамана, що привів запорожців до союзу з Мазепою й Карлом XII. Програма вимагає пояснювати причини союзу зі Швецією й показувати на картосхемі Північну війну.

Завдання на послідовність (№ 25–27)

Завдання на хронологічну послідовність оцінюють так: 3 бали за повністю правильний ряд, 2 бали — якщо правильно визначено першу й останню подію, 1 бал — якщо правильно визначено лише одну з них (першу або останню). Опорний ряд теми 10: 1708 → 1709 → 1710 → 1713. Тренуйся розташовувати події саме в цьому порядку.

Завдання «3 з 7» (№ 28–30)

Завдання на вибір трьох правильних варіантів із семи дають по 1 балу за кожен правильно вибраний варіант, максимум 3 бали. Можуть перевіряти причини розриву Мазепи з Петром I та наслідки Полтавської битви. Важливо не змішувати причини (те, що штовхнуло Мазепу до союзу) з наслідками (те, що сталося після поразки).

Завдання на відповідність (демо 2026, № 21)

У демонстраційному варіанті НМТ 2026 року завдання 21 — це відповідність «рік ↔ подія» за темами 10 і 11. Події 1708 і 1709 років треба чітко розрізняти: 1708 — союз із Швецією та зруйнування Батурина; 1709 — зруйнування Чортомлицької Січі й Полтавська битва. Не плутай їх місцями.

• Причини розриву Мазепи з Петром I: тягар Північної війни для Гетьманщини, централізаторські реформи Петра I, загроза ліквідації автономії, відмова царя захистити Україну від польських військ.

• 1708 рік — українсько-шведський союз, перехід Мазепи до Карла XII, зруйнування Батурина військами Меншикова, обрання гетьманом І. Скоропадського, анафема Мазепі.

• 1709 рік — запорожці К. Гордієнка приєднуються до союзу (березень), зруйнування Чортомлицької Січі (травень), Полтавська битва (27 червня / 8 липня), смерть Мазепи біля Бендер (22 вересня / 2 жовтня).

• Наслідки поразки: репресії проти мазепинців, перша українська політична еміграція, посилення контролю царя над Гетьманщиною, перехід запорожців під зверхність Кримського ханства (Кам'янська, згодом Олешківська Січ).

• Опорний хронологічний ряд: 1708 (союз, Батурин) → 1709 (Чортомлик, Полтава) → 1710 («Конституція» П. Орлика) → 1713 (ліквідація козацтва на Правобережжі).