Соціальна структура українського суспільства XVI ст.
~20 хв · 8 розділів · 9 тестових запитань
Козацька доба і Гетьманщина
Історія України НМТ
- волочна поміра
- Аграрна реформа 1557 р. у Великому князівстві Литовському, запроваджена «Уставою на волоки» Сигізмунда II Августа. Землю переміряли на стандартні ділянки — волоки (близько 21 га), найкращі угіддя відвели під фільварки, а селян посадили на однакові наділи з визначеними повинностями.
- городове козацтво
- Козаки, що мешкали в містах («городах») і на волості Київщини й Брацлавщини, але не входили до державного реєстру. Займалися промислами й господарством, вважали себе козаками й не визнавали влади панів. Більшість городових козаків не потрапляла до обмеженого реєстру.
- кріпацтво
- Особиста залежність селянина від пана й прикріплення до землі. Селянин не міг покинути маєток без дозволу пана; панові належали не тільки праця селянина, а його майно, діти й сама особа. Третій Литовський статут 1588 р. остаточно закріпачив селян, заборонивши перехід і встановивши 20-річний строк розшуку втікачів.
- магнати
- Найбагатша верхівка шляхти в Речі Посполитій, яка володіла величезними латифундіями (десятками міст і сотнями сіл) і мала приватні (надвірні) війська. На українських землях найвідоміші магнатські роди — Острозькі, Вишневецькі, Збаразькі, Заславські.
- низове козацтво
- Запорозькі козаки, що жили «на Низу» Дніпра, за порогами, на Січі. Не входили до державного реєстру, не отримували платні, жили за власними звичаями й обирали кошового отамана. Протиставлялися реєстровим козакам, які служили державі.
- панщина
- Безоплатна примусова праця селянина на господарстві пана (фільварку); одна з форм феодальних повинностей, що зростала в XIV–XVI ст.
- реєстрові козаки
- Козаки, яких уряд Речі Посполитої наймав на державну службу й записував до спеціального списку (реєстру). Вони отримували платню, мали власний суд, самоврядування й підлягали коронному гетьманові. Перший реєстр 1572 р. налічував 300 козаків; 1578 р. Стефан Баторій збільшив його до 500 (або 600) осіб.
- фільварково-панщинна система
- Система господарювання, що поєднувала велике шляхетське господарство (фільварок), яке виробляло зерно на продаж, з примусовою безоплатною працею закріпачених селян (панщиною). Поширилася в Речі Посполитій у XVI ст. через зростання попиту на зерно в Західній Європі.
Історія України
Історія України
Історія України
Історія України
Історія України
Історія України
Історія України
Історія України