Глосарій

Передовий загін війська, що рухається попереду головних сил; під Жовтими Водами козаки розгромили авангард польського війська Стефана Потоцького.

Форма самоврядування частини території держави, яка має власні представницькі й виконавчі органи, але не має державного суверенітету. В Україні автономією є Автономна Республіка Крим.

Стиль в архітектурі та мистецтві другої половини XVII – XVIII ст. Ознаки: грушоподібні бані, пишний ліпний декор, ламані фронтони, багатоярусність. Козацьке бароко — український різновид із грушоподібними банями та стриманішим декором.

Угода 1596 року між частиною православних єпископів Київської митрополії та Римським престолом про визнання зверхності Папи Римського зі збереженням східного обряду. Наслідком унії стало утворення Української греко-католицької церкви.

Угода між Б. Хмельницьким і польським урядом, укладена у вересні 1651 р. в Білій Церкві після поразки під Берестечком. Скорочувала реєстр до 20 тис. козаків, обмежувала козацьку територію Київським воєводством, забороняла зовнішні зносини й підпорядковувала гетьмана коронному гетьманові.

Православне об'єднання міщан (згодом також духовенства, шляхти, козаків) при церкві для захисту віри, розвитку освіти, доброчинності й взаємодопомоги. Мало статут, виборних старших, членські внески й моральний нагляд.

Школа, заснована при православному братстві. Перша — Львівська братська школа (1586). Навчала слов'янської й грецької мов, граматики, риторики, діалектики, арифметики, астрономії, музики. «Порядок шкільний» проголошував рівність учнів усіх станів.

Східний обряд богослужіння, успадкований від Візантійської імперії, що використовує церковнослов'янську мову, юліанський календар і допускає одружених священиків. Збережений Українською греко-католицькою церквою після Берестейської унії.

Офіційна назва української козацької держави середини XVII ст., утвореної Богданом Хмельницьким. У науковій літературі її також називають Гетьманщиною або Українською козацькою державою. Столиця — Чигирин.

Форма міждержавних відносин, за якої дві держави об'єднують зусилля для спільних воєнних і політичних цілей; одна з наукових оцінок «Березневих статей» 1654 р., яка заперечує радянську тезу про «возз'єднання».

Угода між Московією та Річчю Посполитою, укладена в жовтні 1656 р. у Вільно без участі українських послів. Сторони припинили війну між собою й домовилися спільно воювати проти Швеції. Для Богдана Хмельницького це означало зраду союзника, що змусило його перейти до самостійної зовнішньої політики.

Адміністративно-територіальна одиниця Речі Посполитої на чолі з воєводою, що поділялася на повіти. На українських землях існували Руське, Белзьке, Подільське, Волинське, Брацлавське, Київське, Підляське та Чернігівське воєводства.

Аграрна реформа 1557 р. у Великому князівстві Литовському, запроваджена «Уставою на волоки» Сигізмунда II Августа. Землю переміряли на стандартні ділянки — волоки (близько 21 га), найкращі угіддя відвели під фільварки, а селян посадили на однакові наділи з визначеними повинностями.

Тимчасова дорога з колод, хмизу або соломи, насипана через болото чи річку. Іван Богун використав гатки під час Берестецької битви 1651 р., щоб вивести козаків з оточення через болотисту заплаву річки Пляшівки.

Центральна урядова установа Війська Запорозького, яку очолював генеральний писар. Відала дипломатичним листуванням, укладанням універсалів, земельними пожалуваннями й веденням козацьких реєстрів.

Уряд української козацької держави при гетьмані. Складався з генерального писаря, генерального обозного, двох генеральних суддів і двох генеральних осавулів. Кожен відповідав за окрему сферу управління.

Назва української козацької держави (Війська Запорозького), яку використовують в історичній науці. Походить від титулу голови держави — гетьмана. Існувала з 1648 до ліквідації в 1764–1780-х роках.

Козаки, що мешкали в містах («городах») і на волості Київщини й Брацлавщини, але не входили до державного реєстру. Займалися промислами й господарством, вважали себе козаками й не визнавали влади панів. Більшість городових козаків не потрапляла до обмеженого реєстру.

Відбиток з різьбленої дерев'яної або металевої дошки на папері. В Україні перші гравюри з'явилися в друкованих книгах XVI ст., зокрема гравюра «Євангеліст Лука» з «Апостола» 1574 р.

Перемир'я, укладене в грудні 1618 р. між Річчю Посполитою та Московським царством; за його умовами до Речі Посполитої відійшли Смоленщина й Чернігово-Сіверщина (з 1635 р. — Чернігівське воєводство).

Шлюб між представниками правлячих родин, укладений для закріплення політичного союзу. У 1652 р. Тиміш Хмельницький, син гетьмана, одружився з Розандою Лупу, донькою молдавського господаря, щоб створити союз між Військом Запорозьким і Молдавією.

Католицька школа, заснована єзуїтами. Давала безкоштовну якісну освіту, але вела до покатоличення учнів. Діяли у Вільно, Ярославі, з 1608 р. — у Львові й Луцьку. Братські школи стали православною відповіддю на єзуїтські колегіуми.

Офіційний документ, який московський цар видавав для підтвердження прав і привілеїв Війська Запорозького після затвердження «Березневих статей» 1654 р.

Солдат регулярного війська Речі Посполитої. Жовніри брали участь у придушенні козацько-селянських повстань, зокрема винищили табір повстанців в урочищі Солониця 1596 року.

Укріплений центр низового козацтва за дніпровими порогами, обнесений засікою з колод. Військово-адміністративний осередок, де козаки жили, обирали старшину й звідки вирушали в походи.

Угода між Б. Хмельницьким і королем Яном II Казимиром, укладена в серпні 1649 р. під Зборовом. Встановлювала реєстр 40 тис. козаків, козацьку територію в межах Київського, Брацлавського й Чернігівського воєводств, резиденцію гетьмана в Чигирині та амністію учасникам повстання.

Збори представників духовенства, боярства, дворянства й купецтва в Московському царстві, які 1 жовтня 1653 р. ухвалили прийняти Військо Запорозьке під владу царя й почати війну з Річчю Посполитою.

Поглинання однією державою іншої, позбавлення її автономії та включення до свого складу; Москва згодом використала «Березневі статті» для поступової інкорпорації українських земель.

Невелика християнська культова споруда без окремої парафії, часто при будинку, замку або цвинтарі. Каплиця Боїмів у Львові — усипальниця купецької родини, пам'ятка пізнього ренесансу.

Центральне управління Запорозької Січі, водночас військовий табір і адміністрація. Термін також позначав усе запорозьке військо.

Символи влади й державності. У Війську Запорозькому — булава, бунчук, корогва, військова печатка, литаври, а також знаки посадовців (палиця судді, каламар писаря, тростина осавула, пернач полковника). 22 серпня 1992 р. останній президент УНР в екзилі М. Плав'юк передав клейноди УНР Президентові України Л. Кравчуку, засвідчивши наступність державності.

Процес виготовлення книг за допомогою друкарського верстата; в Україні започатковане Іваном Федоровим, який 1574 р. видав у Львові першу точно датовану друковану книгу — «Апостол».

Тимчасовий військово-політичний союз держав для досягнення спільних цілей. Богдан Хмельницький створив антипольську коаліцію, до якої входили Швеція, Трансильванія та Військо Запорозьке (1656–1657), спрямовану проти Речі Посполитої.

Збройний виступ козаків і селян проти влади Речі Посполитої, спричинений соціальним, національним і релігійним гнобленням. Перші масштабні козацько-селянські повстання відбулися в 1590-х роках під проводом Криштофа Косинського та Северина Наливайка.

Навчальний заклад середнього й вищого рівня в Європі XVI–XVIII ст., де вивчали мови, поетику, риторику, філософію. Києво-Могилянська колегія (1632) — найвідоміший православний заклад такого типу на українських землях, з 1701 р. — академія.

Призначений сеймом шляхтич, який за «Ординацією» 1638 р. замінив виборного козацького гетьмана й керував реєстровим військом.

Постійний адміністративний і судовий орган при митрополиті для управління єпархією, церковного суду й контролю за священиками. Київську консисторію заснував Петро Могила в 1630-х рр.

Рух католицької церкви в XVI–XVII століттях, спрямований на зміцнення католицизму, боротьбу з протестантизмом і повернення втрачених позицій. У Речі Посполитій головною силою Контрреформації були єзуїти (з 1564 року).

Представники короля Речі Посполитої, уповноважені вести переговори з козацькою стороною. У лютому 1649 р. комісію очолював Адам Кисіль, який зустрівся з Б. Хмельницьким у Переяславі.

Корона Польська (Корона Королівства Польського) — назва Польського королівства, що вживалася з XIV ст.; після Люблінської унії 1569 р. — польська частина Речі Посполитої, що охоплювала власне польські землі та приєднані українські воєводства.

Найвищий військовий командувач Корони Польської, якому підпорядковувалися всі збройні сили держави, зокрема реєстрові козаки після ухвали сейму 1590 року.

Найвища посадова особа Запорозької Січі, яку щороку обирала військова рада. Зосереджував військову, адміністративну й судову владу, вів переговори з сусідніми державами.

Особисто залежний селянин, прикріплений до землі пана, який не міг покинути свого власника без його дозволу і мусив відбувати панщину.

Особиста залежність селянина від пана й прикріплення до землі. Селянин не міг покинути маєток без дозволу пана; панові належали не тільки праця селянина, а його майно, діти й сама особа. Третій Литовський статут 1588 р. остаточно закріпачив селян, заборонивши перехід і встановивши 20-річний строк розшуку втікачів.

Військовий підрозділ і водночас житло козаків на Запорозькій Січі. Кожен курінь обирав курінного отамана; на Січі налічувалося 38 куренів.

Величезне магнатське земельне володіння на українських землях у складі Речі Посполитої, що охоплювало десятки міст і сотні сіл (Вишневецькі, Конецпольські, Потоцькі, Жолкевські).

Словник, збірник слів із поясненнями. «Лексикон славенороський» Памви Беринди (1627) — найповніший український друкований словник свого часу, що пояснював церковнослов'янські слова тогочасною українською мовою (першим був «Лексис» Лаврентія Зизанія, 1596).

Державна унія між Польським королівством і Великим князівством Литовським, укладена 1 липня 1569 р. на сеймі в Любліні, яка утворила Річ Посполиту — федерацію Корони Польської та ВКЛ.

Найбагатша верхівка шляхти в Речі Посполитій, яка володіла величезними латифундіями (десятками міст і сотнями сіл) і мала приватні (надвірні) війська. На українських землях найвідоміші магнатські роди — Острозькі, Вишневецькі, Збаразькі, Заславські.

Глава церковної митрополії, якому підпорядковувалися єпископи. Київська митрополія входила до Константинопольського патріархату; 1051 р. митрополитом уперше став русич Іларіон.

Невеликий малюнок у рукописній книзі, що ілюструє текст; Пересопницьке Євангеліє прикрашене мініатюрами із зображеннями євангелістів.

Військові експедиції запорозьких козаків на чайках до узбережжя Османської імперії та Кримського ханства в першій половині XVII ст.; мета — звільнення бранців, помста за татарські набіги, здобич, послаблення ворога.

Приватне військо магната, яке охороняло його замки, маєтки й супроводжувало в походах. Северин Наливайко служив сотником у надвірному війську князя Василя-Костянтина Острозького.

Особа, яка тимчасово виконувала обов'язки гетьмана за його відсутності або після його смерті до виборів нового гетьмана. Наприклад, Павло Полуботок був наказним гетьманом у 1722–1724 рр.

Війна народу за звільнення від іноземного панування та створення власної держави; у контексті України середини XVII ст. — боротьба українського народу проти влади Речі Посполитої під проводом Б. Хмельницького (1648–1657).

Запорозькі козаки, що жили «на Низу» Дніпра, за порогами, на Січі. Не входили до державного реєстру, не отримували платні, жили за власними звичаями й обирали кошового отамана. Протиставлялися реєстровим козакам, які служили державі.

Передання панами в користування орендарям корчем, млинів, мит та інших прибуткових об'єктів за плату; орендарі тиснули на селян і міщан, що викликало невдоволення.

Адміністративно-територіальна одиниця (округа) на Вольностях Війська Запорозького на чолі з полковником. Найкраще паланковий устрій відомий для Нової (Підпільненської) Січі (1734–1775), яка мала 8 паланок.

Урочистий похвальний твір (поезія або промова) на честь видатної особи, часто з нагоди смерті. Зразок — «Вірші на жалісний погреб…» Касіяна Саковича (1622), присвячені Петру Сагайдачному.

Безоплатна примусова праця селянина на господарстві пана (фільварку); одна з форм феодальних повинностей, що зростала в XIV–XVI ст.

Генеральна військова рада, що відбулася 8 (18) січня 1654 р. в Переяславі, на якій козацька старшина, козаки й міщани висловилися за перехід Війська Запорозького під зверхність московського царя Олексія Михайловича.

Заступник старости — урядовця, який керував повітом (староством) у Речі Посполитій; Данило Чаплинський був підстаростою чигиринським.

Масовий перехід селян і міщан до козацького стану під час Національно-визвольної війни 1648-1657 рр.

Твори кінця XVI — початку XVII століття, у яких прихильники й противники Берестейської унії та католицизму вели літературну суперечку. Писалися книжною українською, церковнослов'янською та польською мовами.

Адміністративно-територіальний поділ Війська Запорозького, за яким територію ділили на полки, а полки — на сотні. Кожна одиниця була водночас військовою й адміністративною.

Ополячення українців. У XVI–XVII ст. — перехід руської знаті в католицтво й переймання польської мови, культури та звичаїв, що посилився після Люблінської унії 1569 р. У 1920–1930-х рр. — державна політика Польщі, спрямована на мовну, культурну й політичну асиміляцію українців (закон Грабського 1924 р. про утраквістичні школи, осадництво, обмеження доступу до держслужби).

Заступник коронного гетьмана, командувач польових військ Речі Посполитої. Станіслав Жолкевський, який розгромив повстання Наливайка 1596 року, був польним гетьманом.

Право короля та магнатів призначати єпископів і священиків на церковні посади в Речі Посполитій. Це право призвело до продажу посад, занепаду дисципліни та низької освіченості духовенства.

Форма залежності, за якої одна держава (протектор) бере під свій захист іншу територію, зберігаючи її внутрішнє самоврядування. У козацьку добу протекторат встановлювали над Гетьманщиною: Московська держава (1654) та Османська імперія (Корсунська угода 1669 р.).

Тимчасовий командувач польського війська, призначений на час відсутності коронного гетьмана; у 1648 р. польське військо під Пилявцями очолювали три регіментарі.

Козаки, яких уряд Речі Посполитої наймав на державну службу й записував до спеціального списку (реєстру). Вони отримували платню, мали власний суд, самоврядування й підлягали коронному гетьманові. Перший реєстр 1572 р. налічував 300 козаків; 1578 р. Стефан Баторій збільшив його до 500 (або 600) осіб.

Стиль в архітектурі та мистецтві XVI – першої половини XVII ст., що прийшов з Італії. Ознаки: чіткі пропорції, аркади, аттик, рустований камінь, рослинний орнамент. В українських землях представлений Чорною кам'яницею, будинком Корнякта, Успенською церквою у Львові.

Федеративна держава, утворена Люблінською унією 1569 р., що об'єднала Королівство Польське (Корону Польську) та Велике князівство Литовське зі спільним королем, сеймом, зовнішньою політикою й монетою, але зі збереженням окремих урядів, війська, скарбу й права ВКЛ.

Спосіб обробки каменю, за якого кожен блок має випуклу поверхню («під діамант»); характерний для фасаду Чорної кам'яниці у Львові.

Окрема домовленість однієї зі сторін союзу з ворогом за спиною союзника. У контексті Національно-визвольної війни кримський хан Іслам-Гірей III двічі укладав сепаратні угоди з польським королем — під Зборовом (1649) і Жванцем (1653), а під Берестечком (1651) зрадив козаків, утікши з поля бою.

Класичний навчальний курс, що складався з тривіуму (граматика, риторика, діалектика) та квадривіуму (арифметика, геометрія, астрономія, музика); викладався в Острозькій академії.

Поселення на українських землях, жителі якого на певний строк (від кількох до кількох десятків років) звільнялися від повинностей і податків для заохочення заселення нових територій.

Особливе право братства підпорядковуватися безпосередньо патріархові, а не місцевому єпископові. Львівське Успенське братство отримало ставропігію 1586 р. від антіохійського патріарха Йоакима.

Вибрані керівні посадові особи козацького війська й адміністрації: кошовий отаман, суддя, писар, осавул, обозний, курінні отамани та полковники.

Назва Острозької академії, де вивчали три мови: слов'янську (церковнослов'янську), грецьку й латинську.

Християнська церква східного обряду, яка визнає верховенство Папи Римського. Була ліквідована радянською владою 1946 року, діяла в підпіллі, легалізована в грудні 1989 року.

Сучасна назва Національно-визвольної війни українського народу 1648–1657 рр., яка підкреслює комплексний характер подій: визвольний, соціальний і релігійний виміри.

Прихильники Берестейської унії 1596 року, які визнали зверхність Папи Римського при збереженні східного обряду. Термін походить від латинського unio — «єдність».

Розпорядчий документ гетьмана (у XX ст. — Української Центральної Ради), яким оголошували рішення, надавали маєтності, регулювали повинності. Наприклад, універсал І. Мазепи 1701 р. обмежив панщину двома днями на тиждень; Центральна Рада 1917–1918 рр. видала чотири універсали — від проголошення автономії (I) до незалежності (IV).

Споруда або приміщення для поховання членів однієї родини. Каплиця Боїмів у Львові була збудована як усипальниця купецької родини Боїмів.

Легка гармата малого калібру, яку використовували на козацьких чайках; чайка брала на борт 4–6 таких гармат.

Форма державного устрою, за якої кілька державних утворень (суб'єктів федерації) об'єднуються в союзну державу з розподілом повноважень між загальнофедеральними й місцевими органами влади. УЦР прагнула перетворити Росію на федерацію рівних народів.

Система господарювання, що поєднувала велике шляхетське господарство (фільварок), яке виробляло зерно на продаж, з примусовою безоплатною працею закріпачених селян (панщиною). Поширилася в Речі Посполитій у XVI ст. через зростання попиту на зерно в Західній Європі.

Битва вересня–жовтня 1621 р. під Хотином, у якій близько 40 тис. козаків на чолі з Петром Сагайдачним разом із польським військом Яна Кароля Ходкевича місяць відбивали штурми османської армії султана Османа II; завершилася Хотинським миром, що зупинив наступ Османів на Європу.

Система вищих церковних посад — митрополит, єпископи, архієпископи — які забезпечують управління церквою, висвячення священників і дотримання канонів. Після 1596 р. православна ієрархія в Речі Посполитій була ліквідована й відновлена 1620 р.

Безкільовий козацький човен завдовжки до 20 м з веслами й вітрилом, обв'язаний очеретом для плавучості; брав 50–70 козаків і 4–6 легких гармат-фальконетів; низький борт робив його малопомітним на воді.

Притулок для хворих, старих і вбогих, який утримували коштом братства. Був одним із головних напрямів доброчинної діяльності братств.

Договірні умови, затверджені московським царем Олексієм Михайловичем у березні 1654 р., які визначали права Війська Запорозького під зверхністю царя: реєстр 60 тис., виборність гетьмана, право дипломатичних зносин (крім Польщі й Туреччини), збирання податків українською адміністрацією.

Період 1638–1648 рр. на українських землях, коли після ухвалення «Ординації» не було великих козацьких повстань, а шляхта безперешкодно посилювала кріпацький гніт.

Акт сейму Речі Посполитої 1638 р., який скасував виборність козацької старшини й посаду гетьмана, установив реєстр 6 тис. козаків і поставив над реєстровим військом комісара-шляхтича.

Систематичний виклад основ православного віровчення, створений Петром Могилою. Схвалений Київським собором 1640 р. і згодом усіма східними патріархами. Перший повний катехізис православної церкви.

Документ 1632 р., ухвалений під час виборів короля Владислава IV, який легалізував православну ієрархію в Речі Посполитій, визнав Київську митрополію та чотири єпархії, повернув частину храмів (зокрема Софійський собор) і дозволив православним мати школи, друкарні й братства.

Збірник чинів церковних обрядів (хрещення, вінчання, похорон тощо), виданий Петром Могилою 1646 р. Адаптований до місцевих українських звичаїв, став основою богослужіння в українських єпархіях.