Перейти до основного вмісту
Каталог

«Слово про похід Ігорів»: сюжет та історична основа

~20 хв · 9 розділів · 9 тестових запитань

Давня українська література
Українська література НМТ

Відтворюй послідовність подій «Слова про похід Ігорів» — від затемнення сонця до втечі з полону — і пов'язуй їх з реальним походом 1185 року. Дізнаєшся про учасників, композицію, історію рукопису та жанр пам'ятки.

Історична основа: похід 1185 року

«Слово про похід Ігорів» — не художній вимисел, а твір, написаний на основі реальної події: невдалого походу новгород-сіверського князя Ігоря Святославича на половців навесні 1185 року. Щоб правильно відповідати на питання НМТ, треба чітко знати, хто брав участь у поході, чому він відбувся без київського князя й чим завершився.

Учасники походу

Ігор Святославич вирушив у похід не сам. Із ним пішли три інші князі:

  • Ігор Святославич — новгород-сіверський князь, головний герой твору.

  • Всеволод Святославич — його брат, князь трубчевський і курський; у творі його називають «буй-тур» (хоробрий, сильний, як дикий бик).

  • Володимир Ігоревич — син Ігоря, князь путивльський.

  • Святослав Ольгович — небіж Ігоря, князь рильський.

Зверни увагу: київський князь Святослав Всеволодович у поході не брав участі. Це важливо для розуміння сюжету — саме до нього звертатиметься автор у «золотому слові».

Передісторія: чому Ігор пішов сам

1184 року великий київський князь Святослав разом з іншими руськими князями здійснив успішний похід на половців, розгромив їх і полонив хана Кобяка. Ігор Святославич у тому поході не брав участі — чи то не встиг приєднатися, чи то не захотів діяти під проводом київського князя. Тому наступної весни він вирішив виступити самостійно, без згоди Святослава. Автор «Слова» передає честолюбний намір Ігоря так: «пошукати града Тмутороканя або напитися шоломом з Дону». Тмуторокань — давньоруське князівство на Тамані, яке колись належало предкам Ігоря.

Хронологія подій

Дата

Подія

23 квітня 1185 р.

Виступ війська з Новгорода-Сіверського

1 травня 1185 р.

Сонячне затемнення — лихе знамення

Травень 1185 р.

Перша перемога над половцями, потім триденна битва й поразка на річці Каялі

1185 р. (пізніше)

Утеча Ігоря з полону за допомогою Овлура й повернення на Русь

Про похід розповідає не лише «Слово», а й Іпатіївський літопис, що підтверджує історичність описаних подій. Сонячне затемнення 1 травня 1185 року справді сталося — це зафіксовано в астрономічних таблицях.

Противники й результат

Руському війську протистояли половецькі хани Кончак і Гзак. Битва завершилася повним розгромом русичів. Усі четверо князів потрапили в полон. Ігор зміг утекти завдяки половцеві Овлуру, який допоміг йому дістати коня й непомітно покинути табір.

Запам'ятай: похід 1185 року — не перемога, а поразка. Перша сутичка була вдалою, але головна битва на Каялі завершилася катастрофою.

Сюжет: від знамення до втечі з полону

Сюжет «Слова про похід Ігорів» розгортається як ланцюг подій, кожна з яких має історичне підґрунтя й водночас символічне значення. На НМТ важливо відтворювати цю послідовність без прогалин — від затемнення до повернення в Київ.

Знамення: затемнення сонця

1 травня 1185 року, коли військо вже було в дорозі, сталося сонячне затемнення. У творі це описано так: «Тоді Ігор глянув на світлеє сонце й побачив від нього тьмою всі свої вої прикриті». Дружина сприйняла це як лиху прикмету й закликала князя повернути назад. Однак Ігор відповів: «Браття і дружино! Лучче ж би потятим бути, аніж полоненим бути». Він вирішив продовжити похід, не зважаючи на знамення.

Перша перемога й здобич

«З зарання у п'ятницю» руське військо зустріло половецькі полки й розтрощило їх. Русичі «помчали красних дівчат половецьких, а з ними злото, і паволоки, і дорогі оксамити». Це був успіх, але він виявився оманливим — половці лише перегруповували сили.

Головна битва й поразка на Каялі

Половецькі хани Кончак і Гзак зібрали всі сили й обступили русичів з усіх боків. Почалася триденна битва. Автор передає її стисло й трагічно: «Билися день, билися другий; третього дня під полудень упали стяги Ігореві. Тут два брати розлучились на березі бистрої Каяли». Ігор «пересів із сідла золотого у сідло невольниче» — потрапив у полон. Після поразки по Руській землі розходяться горе й плач: Карна і Жля (міфологічні уособлення скорботи й жалю) мчать Руською землею, стогнуть Київ і Чернігів.

Сон Святослава й «золоте слово»

У Києві великий князь Святослав бачить «мутен сон» — тривожний, недобрий. Бояри тлумачать його як вістку про поразку Ігоря. Святослав промовляє «золоте слово» — звернення до всіх руських князів із закликом об'єднатися для захисту Руської землі. Цей епізод — центральний ідейний момент твору, але в межах цього уроку ми фіксуємо його як віху сюжету.

Плач Ярославни

У Путивлі на заборолі (міській стіні) плаче дружина Ігоря — Ярославна. Вона звертається до вітру, Дніпра й сонця, благаючи повернути їй чоловіка. Це один із найліричніших фрагментів твору. У сюжеті плач Ярославни передує втечі Ігоря з полону.

Утеча з полону

Половець Овлур допомагає Ігореві втекти. У творі це описано так: «Овлур свиснув за рікою — велить князеві розуміти». Ігор мчить до Дінця, розмовляє з рікою, яка допомагає йому. Половецькі хани Гзак і Кончак женуться слідом, але не можуть наздогнати втікача. Наприкінці Ігор їде «по Боричевім до святої богородиці Пирогощої» в Києві — повертається додому.

Запам'ятай послідовність: затемнення → перша перемога → поразка на Каялі → полон → сон Святослава → «золоте слово» → плач Ярославни → втеча з Овлуром → повернення до Києва.

Композиція твору

Композиція «Слова про похід Ігорів» — це структура, яка поєднує розповідь про похід із ліричними відступами, плачами й зверненнями. Твір має чітку тричастинну будову, обрамлену вступом і кінцівкою.

Вступ

Автор починає з роздуму про те, як писати твір. Він згадує давнього співця Бояна, який «розтікався мислю по древу», але вирішує співати «по билицях часу нашого, а не за вимислом Бояна». Інакше кажучи, автор обирає правдиву розповідь, а не вигадку.

Перша частина: похід і поразка

Охоплює збори війська, затемнення сонця, першу перемогу, триденну битву й поразку на Каялі. У цю частину вставлено авторський відступ про давні усобиці часів Олега Святославича — діда Ігоря. Цей відступ показує, що причиною поразки стала не лише військова перевага половців, а й роз'єднаність руських князів.

Друга частина: сон і «золоте слово»

Дія переноситься до Києва. Великий князь Святослав бачить «мутен сон», бояри тлумачать його як звістку про поразку Ігоря. Святослав промовляє «золоте слово» — звернення до всіх руських князів (Всеволода Суздальського, Рюрика й Давида Ростиславичів, Ярослава Осмомисла Галицького та інших) із закликом об'єднатися й захистити Руську землю.

Третя частина: плач, утеча, повернення

Місце дії — Путивль, де Ярославна плаче на заборолі. Після плачу Ігор тікає з полону за допомогою Овлура. Автор вставляє розмову половецьких ханів Гзака й Кончака про те, що робити із сином Ігоря («соколичем»): розстріляти його чи оженити з половецькою дівчиною.

Кінцівка: слава князям

Твір завершується поверненням Ігоря до Києва й урочистою славою: «Слава Ігорю Святославичу, буй-туру Всеволоду, Володимиру Ігоревичу!» Це типова для героїчного епосу кінцівка-прославлення.

Рендеринг діаграми…

Рукопис, автор і жанр

Історія рукопису «Слова про похід Ігорів» — майже детективна. Твір дійшов до нас у єдиному списку, який згорів, і ми знаємо його текст лише завдяки першому виданню та копії. Для НМТ варто знати автора, жанр і долю пам'ятки.

Повна назва й датування

Повна назва твору — «Слово про похід Ігорів, Ігоря, сина Святославового, внука Ольгового». Створено його невдовзі після описаних подій. Дослідники здебільшого датують «Слово» 1185–1187 роками — тобто одразу після походу й повернення Ігоря.

Відкриття й загибель рукопису

Наприкінці XVIII століття граф Олексій Мусін-Пушкін, відомий колекціонер старожитностей, знайшов рукопис «Слова» в одному з монастирів (імовірно, у Спасо-Ярославському). 1800 року твір уперше видали в Москві. Оригінальний рукопис згорів під час московської пожежі 1812 року. На щастя, збереглися перше друковане видання 1800 року й копія, зроблена для імператриці Катерини II. Саме за цими джерелами ми й знаємо текст «Слова».

Автор: невідомий

Ім'я автора «Слова» невідоме. Дослідники висували різні гіпотези: що це був дружинник Ігоря, придворний співець, чернець або навіть сама Ярославна. Однак жодну з версій не доведено. Важливо не плутати автора з Бояном — Боян це давній співець, якого автор згадує у вступі, а не творець «Слова».

Жанр: героїчна поема (ліро-епос)

«Слово про похід Ігорів» належить до жанру героїчної поеми. Це ліро-епічний твір: епічний сюжет про похід поєднано з ліричними елементами — плачами, звертаннями, авторськими відступами. Від звичайної літописної розповіді «Слово» відрізняється поетичною мовою, ритмічністю, використанням метафор і символів.

Переклади українською

Українською мовою «Слово» переклав Максим Рильський. Його переклад вважається класичним і найчастіше використовується в шкільній програмі. Окремо плач Ярославни переспівав Тарас Шевченко 1860 року.

Не плутай: рукопис згорів 1812 року, але текст зберігся завдяки виданню 1800 року й копії для Катерини II. Автор невідомий — не приписуй твір Боянові чи Нестору-літописцю.

Розбираємо завдання

Розгляньмо типові завдання НМТ на сюжет та історичну основу «Слова про похід Ігорів». Кожен приклад показує, як міркувати й уникати пасток.

Приклад 1. Лихе знамення

Завдання: «Лихим знаменням перед походом у «Слові про похід Ігорів» стало…»

  • А затемнення сонця

  • Б поява комети

  • В землетрус у Києві

  • Г пожежа в Путивлі

  • Д повінь на Дону

Розв'язання: У творі описано сонячне затемнення, яке сталося 1 травня 1185 року. Ігор бачить, що «тьмою всі свої вої прикриті», але не повертає назад. Жодна інша природна аномалія в «Слові» не згадується як знамення перед походом.

Відповідь: А (затемнення сонця).

Чому інші варіанти неправильні: комета не згадується в творі; землетрус у Києві — вигадка; пожежа в Путивлі не описана; повінь на Дону — також відсутня в тексті.

Приклад 2. Річка поразки

Завдання: «Військо Ігоря зазнало поразки на річці…»

  • А Каялі

  • Б Дінці

  • В Сулі

  • Г Стугні

  • Д Дніпрі

Розв'язання: У творі прямо сказано: «Тут два брати розлучились на березі бистрої Каяли». Саме на Каялі відбулася вирішальна битва, після якої Ігор потрапив у полон.

Відповідь: А (Каялі).

Чому інші варіанти неправильні: Дінець — річка, до якої Ігор тікає з полону й розмовляє з нею; Сула згадується в іншому контексті; Стугна фігурує в авторському відступі про князя Ростислава, а не в основному сюжеті; Дніпро згадує Ярославна у плачі, але битва була не там.

Приклад 3. Логічні пари «місце ↔ подія»

Завдання: Установи відповідність між місцем (1–4) і подією (А–Д).

Ліві елементи:

  • 1 — Путивль

  • 2 — Київ

  • 3 — Каяла

  • 4 — Дінець

Праві елементи:

  • А — плач Ярославни на заборолі

  • Б — сон Святослава й «золоте слово»

  • В — поразка й полон Ігоря

  • Г — ріка, з якою розмовляє Ігор під час утечі

  • Д — спалений птахами Іскоростень (зайве — «Повість минулих літ»)

Розв'язання: Путивль — місто, де Ярославна плаче на заборолі (1–А). Київ — місце, де Святослав бачить сон і промовляє «золоте слово» (2–Б). Каяла — річка, де відбулася поразка й полон (3–В). Дінець — річка, до якої Ігор звертається під час утечі (4–Г). Варіант Д (Іскоростень) — це подія з «Повісті минулих літ» (помста княгині Ольги), вона зайва.

Відповідь: 1А, 2Б, 3В, 4Г.

Приклад 4. Послідовність подій

Завдання: «Яка подія «Слова про похід Ігорів» відбувається одразу після плачу Ярославни?»

  • А втеча Ігоря з полону

  • Б перша перемога над половцями

  • В сон Святослава

  • Г затемнення сонця

  • Д битва на Каялі

Розв'язання: Плач Ярославни — це третя частина твору. Одразу після нього автор описує втечу Ігоря з полону за допомогою Овлура. Перша перемога, затемнення й битва на Каялі відбулися раніше; сон Святослава — теж раніше, у другій частині.

Відповідь: А (втеча Ігоря з полону).

Приклад 5. Історія рукопису

Завдання: «Рукопис «Слова про похід Ігорів»…» Обери правильне твердження.

  • А написав Нестор-літописець

  • Б знайшов Олексій Мусін-Пушкін, а згорів у Москві 1812 р.

  • В зберігається в Києво-Печерській лаврі

  • Г створив Боян

  • Д уперше видано в Києві 1812 р.

Розв'язання: Рукопис знайшов граф Олексій Мусін-Пушкін наприкінці XVIII ст., видано його в Москві 1800 р., а оригінал згорів у московській пожежі 1812 р. Нестор-літописець — автор «Повісті минулих літ», а не «Слова». Боян — давній співець, згаданий у вступі, а не автор. Києво-Печерська лавра не пов'язана з рукописом. Перше видання було в Москві, а не в Києві, і 1800 р., а не 1812.

Відповідь: Б.

Типові помилки й пастки

На НМТ учні часто припускаються однотипних помилок через плутанину імен, місць і хронології. Ось найпоширеніші пастки, яких варто уникати.

  • Плутати Ігоря Святославича з Ігорем Рюриковичем. Ігор Святославич (похід 1185 р.) — герой «Слова», а Ігор, чоловік княгині Ольги, жив у X столітті й загинув від рук древлян 945 року. Це різні історичні постаті.

  • Вважати похід переможним. Перша сутичка справді була вдалою, але головна битва на Каялі завершилася поразкою й полоном усіх чотирьох князів. Твір — про поразку, яка стала наслідком роз'єднаності руських князів.

  • Переплутувати місця подій. Запам'ятай чітко: битва — на Каялі, плач Ярославни — у Путивлі, сон і «золоте слово» Святослава — у Києві, розмова Ігоря з рікою — на Дінці.

  • Думати, що Ігор ішов разом зі Святославом Київським. Навпаки: Ігор вирушив сам, без згоди київського князя, «пошукати града Тмутороканя або напитися шоломом з Дону». Святослав дізнався про похід уже після виступу.

  • Вважати, що рукопис зберігся. Оригінал згорів у московській пожежі 1812 року. Текст відомий лише з першого видання 1800 року та копії, зробленої для Катерини II.

  • Приписувати авторство Боянові. Боян — давній співець, якого автор згадує у вступі («розтікався мислю по древу»). Автор «Слова» невідомий, і Боян не є ним.

  • Плутати Овлура з половецькими ханами. Овлур — половець, який допоміг Ігореві втекти з полону. Кончак і Гзак — половецькі хани, що переслідували Ігоря. Не плутай союзника з ворогами.

Як це перевіряють на НМТ

У розділі 2 програми НМТ («Давня українська література») «Слово про похід Ігорів» передбачає, що ти орієнтуєшся в сюжеті, можеш характеризувати героїв та образи, знаходити художні засоби. У цьому уроці ми зосередилися на сюжеті й історичній основі — саме ці знання перевіряють у завданнях на відтворення послідовності подій і співвіднесення місць.

Формат завдань

У демоваріанті НМТ-2026 завдання 2 — це вибір однієї відповіді з п'яти (1 бал). У ньому подано характеристику персонажа «Слова про похід Ігорів», і треба впізнати героя. Щоб правильно відповісти, потрібно знати, хто що робить у сюжеті: хто промовляє «золоте слово», хто плаче на заборолі, хто допомагає Ігореві втекти.

Блок «логічні пари» (завдання 26–30 у демоваріанті) дає змогу поєднати місце з подією або епізод із героєм. Кожна правильна пара — 1 бал, максимум 4 бали за блок. Такий тип завдання можливий, наприклад співвіднесення Путивля з плачем Ярославни, Каяли з поразкою, Києва зі сном Святослава.

Стратегія виконання

У тесті 30 завдань, на які відведено орієнтовно 60 хвилин. Довідкові матеріали не передбачені. Твоя стратегія для завдань на сюжет «Слова»:

  • Віднови в пам'яті ланцюжок: затемнення → перша перемога → Каяла → полон → сон Святослава → «золоте слово» → плач Ярославни → утеча → Київ.

  • Шукай в основі завдання маркер епізоду — цитату або опис. Наприклад, «Овлур свиснув за рікою» одразу вказує на втечу.

  • Для логічних пар спочатку зістав те, що знаєш напевно, а зайвий варіант виключ.

Питання й відповіді

Чи справді був такий похід, чи його вигадав автор?

Похід справді відбувся навесні 1185 року. Про нього розповідає не лише «Слово», а й Іпатіївський літопис, який підтверджує основні події: виступ 23 квітня, сонячне затемнення 1 травня, першу перемогу, поразку на Каялі й полон князів. Автор «Слова» використав реальну історію, але подав її в поетичній формі, додавши ліричні епізоди (плач Ярославни, «золоте слово») і символічні образи.

Чому Ігор не повернув назад, побачивши затемнення сонця?

У творі Ігор відповідає дружині: «Браття і дружино! Лучче ж би потятим бути, аніж полоненим бути». Він вважав, що соромно повертатися без бою, і сподівався на перемогу. Крім того, Ігор прагнув здобути славу самостійно, без допомоги київського князя. Його честолюбство й відвага переважили страх перед лихою прикметою.

Де була річка Каяла?

Точне місцезнаходження річки Каяли не встановлено. Дослідники висувають різні версії: одні вважають, що це назва річки в степу на сході України (можливо, притока Сіверського Дінця), інші — що «Каяла» — це поетична назва, яка означає «річка скорботи» (від слова «каятися»). На НМТ достатньо знати, що саме на Каялі відбулася поразка Ігоря.

Як ми знаємо текст «Слова», якщо рукопис згорів?

Рукопис згорів у московській пожежі 1812 року, але до того його встигли видати. 1800 року твір надрукували в Москві тиражем, який частково зберігся. Крім того, для імператриці Катерини II зробили рукописну копію, яка також уціліла. Саме за цими двома джерелами — першим виданням і катерининською копією — сучасні дослідники відтворюють текст «Слова».

Хто такий Овлур і чому він допоміг Ігореві?

Овлур — це половець, який допоміг Ігореві втекти з полону. У творі сказано: «Овлур свиснув за рікою — велить князеві розуміти». Імовірно, Овлур був хрещеним половцем або мав якісь зв'язки з руськими князями. Мотиви його вчинку в творі не пояснюються, але саме завдяки йому Ігор зміг непомітно покинути половецький табір, дістати коня й утекти. Не плутай Овлура з ханами Кончаком і Гзаком — вони переслідували Ігоря, а Овлур його врятував.

Коротко: головне

  • Історична основа — невдалий похід новгород-сіверського князя Ігоря Святославича на половців навесні 1185 року.

  • Учасники: Ігор, його брат Всеволод («буй-тур»), син Володимир і небіж Святослав Ольгович. Київський князь Святослав участі не брав.

  • Ланцюжок подій: затемнення сонця 1 травня → перша перемога → триденна битва й поразка на Каялі → полон → сон Святослава й «золоте слово» → плач Ярославни в Путивлі → втеча з допомогою Овлура → повернення до Києва.

  • Композиція: вступ (роздум про манеру оповіді), перша частина (похід і поразка з відступом про усобиці), друга частина (сон і «золоте слово»), третя частина (плач, утеча, суперечка Гзака й Кончака), кінцівка (слава князям).

  • Рукопис знайшов Олексій Мусін-Пушкін наприкінці XVIII ст., видано 1800 р. у Москві, оригінал згорів у московській пожежі 1812 р. Текст зберігся завдяки першому виданню й копії для Катерини II.

  • Автор невідомий (не Боян і не Нестор-літописець). Жанр — героїчна поема (ліро-епос).