«Слово про похід Ігорів»: сюжет та історична основа

~20 хв · 9 розділів · 9 тестових запитань

Давня українська література

Українська література НМТ

героїчна поема: Ліро-епічний жанр, у якому епічний сюжет про історичну подію (звичайно похід або битву) поєднано з ліричними елементами — плачами, звертаннями, авторськими відступами. «Слово про похід Ігорів» — героїчна поема.
знамення: Природне явище, яке в давнину сприймали як пророчий знак (прикмету) від богів або небесних сил. У «Слові про похід Ігорів» сонячне затемнення 1 травня 1185 року стає лихим знаменням для війська Ігоря.
Каяла: Річка, на березі якої відбулася вирішальна битва війська Ігоря з половцями 1185 року. Точне місцезнаходження не встановлено; деякі дослідники вважають «Каялу» поетичною назвою, що походить від слова «каятися» (річка скорботи).
Олексій Мусін-Пушкін: Граф, відомий колекціонер старожитностей, який наприкінці XVIII століття знайшов рукопис «Слова про похід Ігорів» в одному з монастирів (імовірно, Спасо-Ярославському). Завдяки йому твір було видано 1800 року в Москві.
половці: Кочовий тюркський народ, який у XI–XIII століттях жив у причорноморських степах і часто воював із руськими князівствами. У «Слові про похід Ігорів» половці — головні противники руського війська, їхні хани — Кончак і Гзак.
Путивль: Місто, у якому княжив син Ігоря Володимир. У «Слові про похід Ігорів» Путивль — місце плачу Ярославни, яка на міському заборолі (стіні) благає сили природи повернути їй чоловіка.