Розряди прикметників: якісні, відносні, присвійні

Прикметник — це самостійна частина мови, яка означає ознаку предмета й відповідає на питання який? (яка? яке? які?) або чий? (чия? чиє? чиї?). Наприклад: зелений (який?) листок, дерев'яний (який?) стіл, батьків (чий?) портфель. Ознака може бути різною: колір (білий), розмір (великий), форма (круглий), матеріал (залізний), час (вечірній), належність (мамин).

Узгодження з іменником

Рід, число й відмінок прикметника завжди залежать від іменника, з яким він пов'язаний. Це явище називається узгодженням. Прикметник стоїть у тій самій формі, що й іменник:

• зелений листок (чоловічий рід, однина)

• зелена трава (жіночий рід, однина)

• зелене поле (середній рід, однина)

• зелені луки (множина)

Зверни увагу: у множині прикметник не розрізняє родів — форма зелені однакова для чоловічого, жіночого й середнього роду (зелені луки, зелені трави, зелені поля).

Синтаксична роль прикметника

У реченні прикметник найчастіше виконує одну з двох ролей:

• Означення — відповідає на питання який? чий? і стоїть перед іменником або після нього, але завжди при іменнику: Зелений листок упав (зелений — означення, залежить від іменника листок).

• Іменна частина складеного присудка — стоїть після дієслова-зв'язки (бути, стати, здаватися, виявитися тощо): Листок був зелений (зелений — іменна частина присудка, пояснює підмет листок через зв'язку був).

Запам'ятай: прикметник в іменній частині присудка все одно змінюється за родом і числом, узгоджуючись із підметом. Наприклад: Вечір був теплий — ніч була тепла — небо було тепле.

Якісні прикметники означають таку ознаку предмета, яка може виявлятися більшою чи меншою мірою. Вони називають безпосередні властивості: колір (білий, червоний), розмір (високий, малий), смак (солодкий, гіркий), температуру (гарячий, холодний), моральні якості (добрий, злий), фізичні характеристики (сильний, слабкий).

Граматичні ознаки якісних прикметників

Саме якісні прикметники мають особливі граматичні властивості, яких немає в інших розрядів. Розгляньмо їх:

Коротка форма прикметників

Лише якісні прикметники можуть мати коротку (незмінну) форму в називному відмінку однини чоловічого роду: зелен (а не зелений), повен (а не повний), винен (а не винний), рад (а не радий), ладен (а не ладний), годен (а не годний). Наприклад: зелен гай, повен кошик, винен без вини.

Виняток: не всі якісні мають усі ознаки

Важливо пам'ятати: не кожен якісний прикметник має всі названі ознаки. Прикметники з абсолютною ознакою, яка не може бути більшою чи меншою, ступенів порівняння не утворюють. До них належать:

• босий (не можна сказати «босіший» або «дуже босий»)

• вороний (масть коня — абсолютна чорнота)

• живий (у прямому значенні «який живе»; пор. переносне: живіша розмова)

• мертвий, сліпий, глухий (у прямому значенні)

Проте всі ці прикметники залишаються якісними, бо означають безпосередню ознаку, а не відношення до іншого предмета.

Відносні прикметники

Відносні прикметники означають ознаку предмета не безпосередньо, а через відношення до іншого предмета, явища або поняття. Вони вказують на:

• матеріал: дерев'яний (стіл з дерева), скляний (склянка зі скла), залізний (цвях із заліза)

• час: зимовий (день узимку), вечірній (година ввечері), ранковий (туман уранці)

• місце: київський (вулиця в Києві), польовий (квітка в полі), гірський (повітря в горах)

• призначення: читальний (зала для читання), письмовий (стіл для письма)

• число: подвійний (у два рази більший), потрійний (у три рази)

Відносні прикметники не мають ступенів порівняння (не можна сказати «дерев'яніший» або «дуже зимовий») і не поєднуються зі словом дуже. Їхня ознака завжди стала, вона не може змінювати інтенсивність.

Присвійні прикметники

Присвійні прикметники означають належність предмета певній особі або тварині. Вони відповідають на питання чий? (чия? чиє? чиї?). Наприклад: батьків (чий?) портфель, мамин (чия?) хустка, Тарасів (чий?) зошит, Галин (чия?) книжка, лисячий (чий?) хвіст, вовчий (чий?) слід, козячий (чиє?) молоко.

Присвійні прикметники утворюються за допомогою суфіксів -ів (-їв) для чоловічого роду (батьк-ів, Тарас-ів), -ин (-їн) для жіночого роду (мам-ин, Гал-ин) та -яч- (-ач-, -оч-) для тварин (лис-яч-ий, вов-ч-ий, коз-яч-ий). Правопис цих суфіксів докладно розглядається в уроці про суфікси прикметників.

Спосіб перевірки: заміна словосполученням

Найнадійніший спосіб розрізнити відносний і присвійний прикметник — замінити його словосполученням з іменником:

• дерев'яний стіл → стіл із дерева (відносний)

• зимовий день → день узимку (відносний)

• київські вулиці → вулиці в Києві (відносний)

• батьків дім → дім батька (присвійний)

• мамина хустка → хустка мами (присвійний)

• лисяча нора → нора лисиці (присвійний)

Увага: батьків ≠ батьківський

Це типова пастка в завданнях на розряди прикметників. Прикметник батьків (із суфіксом -ів) є присвійним: батьків портфель (портфель батька). А батьківський (із суфіксом -ськ-) є відносним: батьківські збори (збори для батьків), батьківська любов (любов, властива батькам). Заміна словосполученням допомагає не помилитися.

Один і той самий прикметник у різних контекстах може належати до різних розрядів. Це називається переходом (або транспозицією) прикметників з розряду в розряд. Найчастіше перехід відбувається в напрямку від присвійного до відносного і далі до якісного, а також від відносного до якісного в переносному значенні.

Ланцюжок переходу: присвійний → відносний → якісний

Найяскравіший приклад — прикметник лисячий. Розгляньмо три його вживання:

Відносний → якісний у переносному значенні

Коли відносний прикметник уживається в переносному значенні, він набуває ознак якісного:

• золотий перстень (відносний: зроблений із золота) — золоте серце (якісний: добре, щире), золоті руки (якісний: умілі)

• залізний цвях (відносний: із заліза) — залізна воля (якісний: незламна)

• кам'яний будинок (відносний: із каменю) — кам'яне обличчя (якісний: нерухоме, байдуже)

• шовкова сукня (відносний: із шовку) — шовкове волосся (якісний: м'яке, ніжне)

Присвійний → якісний

Присвійний прикметник у переносному значенні також може ставати якісним:

• вовчий слід (присвійний: слід вовка) — вовчий апетит (якісний: дуже сильний)

• ведмежий барліг (присвійний: барліг ведмедя) — ведмежа послуга (якісний: незграбна, що завдає шкоди)

• собачий хвіст (присвійний: хвіст собаки) — собачий холод (якісний: дуже сильний)

Як визначити розряд у контексті

Розряд прикметника можна визначити тільки в контексті — у словосполученні або реченні. Застосовуй три кроки:

1. Заміни прикметник словосполученням (з чого? коли? де? чий?). Якщо виходить конструкція з прийменником — це відносний. Якщо родовий відмінок без прийменника (кого? чого?) — присвійний.

2. Спробуй додати слово дуже. Якщо звучить природно — це якісний прикметник.

3. Спробуй утворити ступінь порівняння. Якщо можна — це якісний прикметник.

Запам'ятай: поза контекстом прикметник не має розряду. Тільки в словосполученні чи реченні ти можеш визначити, яке значення він реалізує.

Розгляньмо типові завдання НМТ на тему розрядів прикметників. Кожен приклад має формат вибору однієї відповіді з п'яти (А–Д).

Приклад 1. Якісний прикметник ужито в словосполученні

Завдання: познач словосполучення, у якому прикметник є якісним.

• А) золотий годинник

• Б) дерев'яна лава

• В) золоте серце

• Г) батькова хата

• Д) зимовий вечір

Розв'язання:

1. Перевіряємо кожен варіант за ознаками якісних прикметників.

2. Золотий годинник — відносний (зроблений із золота), не можна сказати «дуже золотий».

3. Дерев'яна лава — відносний (лава з дерева), не має ступенів порівняння.

4. Золоте серце — якісний, ужито в переносному значенні (добре, щире). Можна сказати «дуже золоте серце».

5. Батькова хата — присвійний (хата батька), відповідає на питання чия?

6. Зимовий вечір — відносний (вечір узимку).

Відповідь: В) золоте серце.

Чому інші неправильні? А — золотий годинник — відносний (матеріал). Б — дерев'яна лава — відносний (матеріал). Г — батькова хата — присвійний (належність). Д — зимовий вечір — відносний (час). Усі ці варіанти не мають ступенів порівняння й не поєднуються зі словом дуже.

Приклад 2. Присвійним є прикметник у словосполученні

Завдання: познач словосполучення, у якому прикметник є присвійним.

• А) лисяча шуба

• Б) ведмежа послуга

• В) сестрина сукня

• Г) батьківські збори

• Д) вовчий апетит

Розв'язання:

1. Лисяча шуба — відносний (шуба з хутра лисиці), не відповідає на питання чия?.

2. Ведмежа послуга — якісний (у переносному значенні: незграбна).

3. Сестрина сукня — присвійний (сукня сестри), відповідає на питання чия?.

4. Батьківські збори — відносний (збори для батьків).

5. Вовчий апетит — якісний (у переносному значенні: дуже сильний).

Відповідь: В) сестрина сукня.

Чому інші неправильні? А — лисяча шуба — відносний, Б — ведмежа послуга — якісний, Г — батьківські збори — відносний, Д — вовчий апетит — якісний. Запам'ятай: «шуба з хутра» — це матеріал (відносний), а «сукня сестри» — належність (присвійний).

Приклад 3. Відносні прикметники в усіх словосполученнях рядка

Завдання: познач рядок, у якому всі прикметники є відносними.

• А) скляна ваза, залізна воля, шкільний двір

• Б) мамин пиріг, зимовий ранок, польова дорога

• В) кам'яний міст, тепла зустріч, читальна зала

• Г) скляна ваза, осінній дощ, київські вулиці

• Д) вовчий слід, морська хвиля, ранкова роса

Розв'язання: перевіряємо кожен рядок.

1. Рядок А: скляна ваза (відносний), залізна воля (якісний, переносне значення), шкільний двір (відносний). Не підходить.

2. Рядок Б: мамин пиріг (присвійний), зимовий ранок (відносний), польова дорога (відносний). Не підходить.

3. Рядок В: кам'яний міст (відносний), тепла зустріч (якісний, переносне значення), читальна зала (відносний). Не підходить.

4. Рядок Г: скляна ваза (відносний: зі скла), осінній дощ (відносний: восени), київські вулиці (відносний: у Києві). Підходить.

5. Рядок Д: вовчий слід (присвійний), морська хвиля (відносний), ранкова роса (відносний). Не підходить.

Відповідь: Г) скляна ваза, осінній дощ, київські вулиці.

Чому інші неправильні? У рядку А залізна воля — якісний (переносне значення). У рядку Б мамин пиріг — присвійний (пиріг мами). У рядку В тепла зустріч — якісний. У рядку Д вовчий слід — присвійний (слід вовка).

Приклад 4. Прикметник є частиною присудка в реченні

Завдання: познач речення, у якому прикметник виступає іменною частиною складеного присудка.

• А) Холодна вода освіжила нас.

• Б) Вода в річці була холодна.

• В) Ми пірнули в холодну воду.

• Г) Над холодною річкою стелився туман.

• Д) Хлопці принесли холодної води.

Розв'язання: шукаємо речення, де прикметник стоїть після дієслова-зв'язки й належить до підмета.

1. А) Холодна вода освіжила нас — холодна є означенням (при іменнику вода).

2. Б) Вода в річці була холодна — холодна стоїть після дієслова-зв'язки була, утворюючи складений присудок разом із нею. Правильно.

3. В) пірнули в холодну воду — холодну є означенням (додаток у знахідному відмінку).

4. Г) Над холодною річкою — холодною є означенням (при іменнику в орудному відмінку).

5. Д) принесли холодної води — холодної є означенням (при іменнику в родовому відмінку).

Відповідь: Б) Вода в річці була холодна.

Чому інші неправильні? У всіх інших варіантах прикметник залежить безпосередньо від іменника й виконує роль означення. Лише в реченні Б він входить до складу присудка (була холодна). Зверни увагу: якщо прибрати слово була, залишиться «Вода в річці холодна» — і тут холодна все одно буде частиною присудка (нульова зв'язка).

• Визначають розряд без контексту: вважають, що «лисячий» завжди присвійний, а «золотий» — завжди відносний. Насправді лисяча вдача — якісний, золоте серце — якісний. Розряд визначається лише в словосполученні.

• Плутають присвійний «батьків» і відносний «батьківський». Батьків портфель (присвійний: портфель батька) — батьківські збори (відносний: збори для батьків). Заміна словосполученням рятує.

• Утворюють ступені порівняння від відносних прикметників: «дерев'яніший», «більш зимовий». Це груба помилка — відносні прикметники не мають ступенів порівняння.

• Вважають означенням кожен прикметник, не помічаючи, що після дієслова-зв'язки (бути, стати, здаватися) він стає частиною присудка. Наприклад: Вечір був теплий — теплий входить до складу присудка, а не є означенням.

• Вважають, що якісний прикметник мусить мати всі без винятку ознаки, і тому відкидають прикметники на кшталт босий, вороний. Насправді ці слова — якісні, хоч і не мають ступенів порівняння, бо їхня ознака абсолютна.

Відповідно до програми НМТ з української мови, підтема 4.2 включає такі елементи змісту:

• у змісті — «прикметник як частина мови: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль; розряди прикметників за значенням (якісні, відносні, присвійні)»

• у вимогах до знань — «розпізнавати й відмінювати прикметники, визначати розряди за значенням»

У демоваріанті НМТ-2026 окремого завдання на прикметник немає. В аналізі програми підтему 4.2 оцінено як 0–1 завдання з 30. Якщо завдання трапиться, його найімовірніша форма — вибір однієї відповіді з п'яти (А–Д), 1 бал.

Зверни увагу: перехід прикметника в якісний пов'язаний із переносним значенням слова (розділ 2 програми — лексикологія). Тобто завдання на перехід перевіряє одразу дві теми.

Стратегія виконання

1. Для кожного прикметника в словосполученні спершу спробуй замінити його словосполученням з іменником (з чого? коли? де? чий?).

2. Потім перевір, чи можна додати слово дуже.

3. Потім перевір, чи можна утворити ступінь порівняння.

4. Якщо прикметник стоїть після дієслова-зв'язки — він частина присудка, а не означення.

• Прикметник означає ознаку предмета; його рід, число й відмінок залежать від іменника, з яким він узгоджується.

• Синтаксична роль прикметника — означення або іменна частина складеного присудка.

• Якісні прикметники мають ступені порівняння, прислівники на -о, -е, форми з -еньк-, -уват-, антоніми, поєднуються зі словом дуже та мають коротку форму.

• Відносні прикметники означають ознаку через матеріал (дерев'яний), час (зимовий), місце (київський), призначення (читальний) або число (подвійний).

• Присвійні прикметники означають належність особі чи тварині: батьків, мамин, Тарасів, лисячий.

• Розряд визначаємо тільки в контексті: лисяча нора (присвійний) — лисяча шуба (відносний) — лисяча вдача (якісний).

• У переносному значенні відносні й присвійні прикметники можуть переходити в якісні: золотий перстень — золоте серце, вовчий слід — вовчий апетит.

• На НМТ завдання на цю тему може трапитися у форматі вибору однієї відповіді з п'яти (А–Д), 1 бал.