Пісня Марусі Чурай «Засвіт встали козаченьки»

Маруся Чурай — легендарна народна співачка й поетеса з Полтави доби Хмельниччини (XVII століття). За народним переказом, вона була донькою козака Гордія Чурая, кохала козака Гриця Бобренка й пережила його зраду. Її пісні стали настільки популярними, що їх співає вся Україна вже понад три століття.

Документальних свідчень про Марусю Чурай не знайдено, тому її вважають напівлегендарною постаттю. Авторство пісень їй приписує народна традиція — це називають атрибуцією. Історики досі сперечаються, чи існувала вона насправді, але для культури важливіше те, що її пісні живуть у народній пам'яті.

Марусі Чурай приписують три найвідоміші пісні:

• «Засвіт встали козаченьки»

• «Віють вітри, віють буйні»

• «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці»

Програма НМТ з української літератури називає дві перші пісні. Третя також дуже відома, але її знання не є обов'язковим для тесту.

Цікаве явище: пісні, які приписують Марусі Чурай, стали народними. Їх співають без імені авторки, у різних варіантах. Цей процес називають фольклоризацією — авторський твір переходить у фольклор, втрачаючи зв'язок із конкретною людиною. Саме тому пісні Марусі Чурай вивчають у розділі усної народної творчості.

Запам'ятай: на НМТ можуть запитати, кому народна традиція приписує пісню «Засвіт встали козаченьки». Відповідь — Марусі Чурай. Не плутай її з Марусею Богуславкою (героїня думи) чи Ліною Костенко (авторка роману про Марусю Чурай).

Перше слово пісні — «засвіт» — означає «до світанку», «перед світанком». Козаки вирушають у похід ще вночі, «з полуночі» (тобто опівночі). Уже з назви зрозуміло: перед нами картина проводів козаків на війну.

Засвіт встали козаченьки в похід з полуночі, Заплакала Марусенька свої ясні очі.

Тема пісні — проводи козаків у похід. Провідні мотиви:

• розлука (козаки залишають домівку, рідних, коханих)

• туга (дівчина й мати сумують)

• тривога за життя милого й сина

• материнська любов (мати проводжає сина «слізно»)

• вірність (дівчину втішають надією на Божу допомогу)

Образ дівчини

Марусенька «заплакала свої ясні очі» — сльози дівчини передають біль розлуки. Її втішають рядками, які стали крилатими:

Не плач, не плач, Марусенько, не плач, не журися, Та за свого миленького Богу помолися.

Звертання «Марусенько», пестливе «миленький» — усе це створює атмосферу ніжності. Дівчина не просто сумує: її закликають до молитви, тобто до віри, що милий повернеться живим.

Образ матері

Материнська любов — один із найсильніших мотивів пісні. Образ матері подано через паралель із природою:

Стоїть місяць над горою, а сонця немає, Мати сина в доріженьку слізно проводжає.

Нічний час (місяць, відсутність сонця) підкреслює настрій розлуки. Мати проводжає сина «слізно» — це єдина згадка про сльози матері, але вона надзвичайно промовиста. Материнська любов — безмежна й тривожна, вона не знає втіхи, на відміну від дівчини, яку закликають молитися.

Пісня «Засвіт встали козаченьки» багата на художні засоби. Щоб упізнати її в тесті, варто запам'ятати головні з них.

Психологічний паралелізм

Це головний художній засіб пісні. Психологічний паралелізм — це зіставлення картини природи з внутрішнім станом людини. У пісні він звучить так:

Стоїть місяць над горою, а сонця немає, Мати сина в доріженьку слізно проводжає.

Місяць без сонця — це неповнота, смуток, самотність. Так само мати лишається без сина, а дівчина — без милого. Природа ніби віддзеркалює людські почуття. Цей прийом дуже поширений у народних піснях, і саме він допомагає відрізнити «Засвіт встали козаченьки» від інших творів.

Зменшувально-пестливі слова

У пісні багато слів із пестливими суфіксами. Вони передають ніжність і любов до тих, хто йде в похід:

Звертання, повтори й постійні епітети

Звертання «Марусенько» й повтор «Не плач, не плач» підсилюють емоційність. Синонімічна пара «не плач, не журися» — це поступове заспокоєння. Постійний епітет «ясні очі» — типовий для фольклору: очі завжди «ясні», як і в казках «ясне сонечко» чи «чисте поле».

Віршова форма

Пісня має строфічну будову: кожна строфа складається з чотирьох рядків. Рима — на парних рядках. Наприклад:

• з полуночі — очі

• журися — помолися

• немає — проводжає

Така будова характерна для багатьох українських народних пісень і допомагає легко запам'ятовувати текст.

Ліна Костенко написала роман у віршах «Маруся Чурай» (1979), присвячений долі легендарної співачки. Це один із найвідоміших творів української літератури XX століття. У романі пісні Марусі звучать як голос народу — вони органічно вплетені в тканину твору.

Особливо важливий епізод: полтавський полк вирушає на війну, і воїни співають «Засвіт встали козаченьки». Так пісня, яку колись склала дівчина для свого коханого, стає піснею всього війська. Особисте перетворюється на народне — і це ключова ідея роману.

Важливо не плутати: Ліна Костенко — авторка роману «Маруся Чурай», а не авторка пісні «Засвіт встали козаченьки». Саму пісню народна традиція приписує Марусі Чурай.

На НМТ можливе завдання на логічні пари «письменник ↔ уривок», де треба співвіднести Ліну Костенко з фрагментом її роману. Також можливе завдання «назва твору ↔ художні образи», де образ «місяць без сонця» вказує на пісню «Засвіт встали козаченьки».

Межа теми: сюжет, персонажі й проблематика роману «Маруся Чурай» належать до курсу літератури 1940–1980-х років. У цьому уроці ми розглядаємо лише зв'язок пісні з легендою й романом — рівно стільки, скільки потрібно для завдань НМТ.

Розгляньмо типові завдання, які можуть трапитися на НМТ.

Приклад 1. Атрибуція пісні

Завдання: прочитай фрагмент «Засвіт встали козаченьки в похід з полуночі…». Народна традиція приписує цю пісню…

• А) Марусі Чурай

• Б) Марусі Богуславці

• В) Ліні Костенко

• Г) Івану Котляревському

• Д) Остапу Вересаю

Розв'язання: пісню «Засвіт встали козаченьки» народна традиція приписує легендарній полтавській співачці Марусі Чурай. Це ключове знання для НМТ.

Чому інші варіанти неправильні:

• Маруся Богуславка — героїня думи, бранка в турецькій неволі, а не авторка пісень.

• Ліна Костенко — авторка роману у віршах «Маруся Чурай», але не авторка самої пісні.

• Іван Котляревський — автор «Енеїди», не пов'язаний із цією піснею.

• Остап Вересай — відомий кобзар, виконавець дум, а не автор пісні.

Відповідь: Марусі Чурай.

Приклад 2. Визначення теми

Завдання: тема пісні «Засвіт встали козаченьки» — це…

• А) проводи козаків у похід і прощання з рідними

• Б) туга дівчини за милим, якого немає поруч

• В) загибель вдовиного сина від стріли

• Г) визволення невольників з турецької неволі

• Д) перемога козаків над шляхтою

Розв'язання: перший рядок пісні — «Засвіт встали козаченьки в похід з полуночі» — прямо вказує на проводи козаків. У пісні є прощання дівчини й матері з козаком.

Чому інші варіанти неправильні:

• Б) туга дівчини за милим — це тема іншої пісні Марусі Чурай, «Віють вітри, віють буйні».

• В) загибель вдовиного сина — сюжет балади «Ой летіла стріла».

• Г) визволення невольників — тема думи «Маруся Богуславка».

• Д) перемога над шляхтою — тема історичної пісні «Чи не той то хміль».

Відповідь: проводи козаків у похід і прощання з рідними.

Приклад 3. Психологічний паралелізм

Завдання: психологічний паралелізм у пісні «Засвіт встали козаченьки» — це…

• А) «Стоїть місяць над горою, а сонця немає» ↔ мати проводжає сина

• Б) звертання «Не плач, не плач, Марусенько»

• В) постійний епітет «ясні очі»

• Г) пестлива форма «доріженька»

• Д) рядок «Засвіт встали козаченьки»

Розв'язання: психологічний паралелізм — це зіставлення явища природи з людськими почуттями. У пісні місяць без сонця (неповнота в природі) паралельний до матері, що лишається без сина (неповнота в родині).

Чому інші варіанти неправильні:

• Б) звертання — це риторична фігура, а не паралелізм.

• В) епітет — це образне означення, а не паралелізм.

• Г) пестлива форма — словотвірний засіб, а не паралелізм.

• Д) перший рядок — це зачин, а не паралелізм.

Відповідь: «Стоїть місяць над горою, а сонця немає» ↔ мати проводжає сина.

Приклад 4. Логічні пари «фрагмент ↔ назва твору»

Завдання: установи відповідність між фрагментом і назвою твору.

Розв'язання: фрагмент 1 містить звертання «Марусенька» й «ясні очі» — це пісня «Засвіт встали козаченьки» (А). Фрагмент 2 — рядок із пісні «Віють вітри, віють буйні» (Б). Фрагмент 3 — відома щедрівка «Щедрик» (В). Фрагмент 4 — історична пісня «Ой Морозе, Морозенку» (Г). Варіант Д («Чи не той то хміль») — зайвий.

Відповідь: 1А, 2Б, 3В, 4Г.

• Плутати Марусю Чурай і Марусю Богуславку. Маруся Чурай — полтавська співачка, якій приписують ліричні пісні. Маруся Богуславка — героїня думи, бранка в турецькій неволі, яка допомагає козакам утекти. Це різні постаті, їх об'єднує тільки ім'я Маруся.

• Плутати «Засвіт встали козаченьки» і «Віють вітри, віють буйні». Перша пісня — про проводи козаків у похід (дія відбувається досвіта, козаки йдуть). Друга — про тугу дівчини за милим, якого вже немає поруч (вітри, самотність, спогади). Запам'ятай ключові образи: проводи козаків досвіта ↔ буйні вітри, що гнуть дерева.

• Вважати авторкою пісні Ліну Костенко. Ліна Костенко — авторка роману у віршах «Маруся Чурай». У романі звучить пісня «Засвіт встали козаченьки», але саму пісню народна традиція приписує Марусі Чурай, а не Ліні Костенко.

• Тлумачити «засвіт» як «на весь світ». «Засвіт» — це «до світанку», «перед світанком». Не плутай із висловом «на засвіт» у значенні «на весь світ» — це різні слова.

• Називати паралелізмом будь-яке звертання чи повтор. Психологічний паралелізм — це зіставлення картини природи з людськими почуттями. У цій пісні він один: «місяць без сонця» ↔ мати без сина / дівчина без милого. Звертання «Не плач, не плач, Марусенько» — це риторичне звертання й повтор, а не паралелізм.

Пісні Марусі Чурай належать до теми 1.2 програми НМТ з української літератури. Програма називає два твори: «Віють вітри, віють буйні» та «Засвіт встали козаченьки».

Вимоги програми

• Визначати мотиви, образи й художні особливості пісень.

• Співвідносити фрагмент із назвою твору.

Порада для підготовки: знай також, кому народна традиція приписує ці пісні, — це допоможе не сплутати їх з іншими творами.

Форми завдань

• Вибір однієї правильної відповіді з п'яти (А–Д) — 1 бал.

• Логічні пари (1–4 → А–Д) — 1 бал за кожну правильно встановлену пару, до 4 балів.

У демоваріанті НМТ 2026 року є завдання на логічні пари: «письменник ↔ уривок» (завдання 27) і «назва твору ↔ художні образи» (завдання 28). Це означає, що ти маєш уміти співвідносити фрагмент пісні з її назвою та знати, хто автор роману, у якому ця пісня звучить.

Стратегія підготовки

Довідкових матеріалів на тесті не буде. Фрагмент пісні треба впізнати з пам'яті — за ключовими образами:

• «Засвіт встали козаченьки» — Марусенька, мати, місяць без сонця, проводи козаків досвіта.

• «Віють вітри, віють буйні» — буйні вітри, що гнуть дерева, туга дівчини за відсутнім милим.

Запам'ятай цю пару ключових образів — і ти безпомилково розрізниш дві пісні Марусі Чурай.

• Маруся Чурай — легендарна полтавська співачка XVII ст.; їй приписують пісні «Засвіт встали козаченьки» й «Віють вітри, віють буйні».

• Тема пісні «Засвіт встали козаченьки» — проводи козаків у похід досвіта; мотиви розлуки, туги, материнської любові.

• Художні засоби: психологічний паралелізм (місяць без сонця ↔ мати без сина), зменшувально-пестливі слова (козаченьки, Марусенька, миленький, доріженька), звертання й повтори («Не плач, не плач, Марусенько»), постійний епітет «ясні очі».

• Пісня стала народною (фольклоризація) і звучить у романі у віршах Ліни Костенко «Маруся Чурай».

• Маруся Чурай ≠ Маруся Богуславка: перша — співачка й авторка пісень, друга — героїня думи про неволю.