Історична карта НМТ: Україна 1900–1921 рр.

На картосхемах теми 20 програми НМТ ти побачиш лінії фронтів, напрямки наступів і території, захоплені ворогуючими арміями під час Першої світової війни на українських землях. Розуміння цих карт допомагає не лише відповісти на запитання про воєнні дії, а й датувати саму картосхему.

Галицька битва (серпень–вересень 1914 р.)

Галицька битва — одна з найбільших операцій початку Першої світової. У серпні–вересні 1914 р. російські армії Південно-Західного фронту перейшли в наступ проти австро-угорських військ. На картосхемі ти побачиш стрілки, що ведуть зі сходу на захід: російські війська зайняли Львів (3 вересня 1914 р.), усю Східну Галичину й Буковину. Окремим значком позначено облогу фортеці Перемишль, яка тривала з вересня 1914 р. до березня 1915 р. Після перемоги російська влада створила Галицько-Буковинське генерал-губернаторство з центром у Львові — це адміністративно-окупаційний орган, що керував захопленими землями.

Горлицький прорив (травень 1915 р.)

На карті 1915 р. напрямки стрілок змінюються. У травні 1915 р. австро-німецькі війська завдали удару в районі Горлиці (Західна Галичина) — це Горлицький прорив. Російська армія була змушена відступити з більшої частини Галичини. У червні 1915 р. Львів повернувся під контроль Австро-Угорщини. На картосхемі цього періоду ти побачиш стрілки, що рухаються із заходу на схід (від Горлиць до Перемишля й Львова), і лінію фронту, яка відсувається на схід.

Брусиловський прорив (1916 р.)

У 1916 р. російський Південно-Західний фронт під командуванням генерала О. Брусилова здійснив масштабний наступ. На картосхемі ти побачиш стрілки, що пробивають австро-угорську оборону в кількох місцях одночасно. Російські війська зайняли Луцьк, Буковину з Чернівцями й частину Галичини. Лінія фронту знову змістилася на захід. Брусиловський прорив — найуспішніша операція російської армії у війні.

Бойовий шлях Українських січових стрільців (УСС)

На картосхемах теми 20 окремо позначають місця боїв легіону Українських січових стрільців (УСС), який воював у складі австро-угорської армії. Дві ключові висоти, які варто запам’ятати:

• гора Маківка в Карпатах (1915 р.) — місце запеклого бою, де УСС стримували наступ російських військ;

• гора Лисоня біля Бережан (1916 р.) — ще один важкий бій, під час якого стрільці зазнали великих втрат.

На картосхемі ці точки зазвичай позначені зірками або хрестами з підписом «УСС».

Тема 21 програми НМТ охоплює події Української революції, і на картосхемах цього періоду ти побачиш не лінії фронту світової війни, а кордони новопосталих держав і напрямки наступу більшовицьких військ.

УНР за III Універсалом (листопад 1917 р.)

III Універсал Центральної Ради, проголошений 20 листопада 1917 р., визначив територію Української Народної Республіки. На картосхемі ти побачиш 9 губерній:

• Київська, Подільська, Волинська, Чернігівська, Полтавська, Харківська, Катеринославська, Херсонська й Таврійська губернії.

Важливо: Таврійська губернія вказана без Криму. Крим залишався поза межами УНР. Крім того, пунктирною лінією на картосхемі позначено частини сусідніх губерній — Курщини, Холмщини й Вороніжчини, — долю яких, згідно з Універсалом, мало вирішити місцеве населення.

Берестейський мир (січень–лютий 1918 р.)

Берестейський мирний договір, укладений 9 лютого 1918 р. (за новим стилем), змінив кордони УНР. На картосхемі після Берестя ти побачиш, що до УНР додалася Холмщина й частина Підляшшя — землі на захід від колишнього російсько-австрійського кордону. Таємний протокол договору передбачав об’єднання Східної Галичини й Північної Буковини в окремий коронний край у складі Австро-Угорщини — це питання залишалося відкритим.

Наступ більшовиків (грудень 1917 – лютий 1918 р.)

Одночасно з дипломатичною боротьбою точилася війна. На картосхемі ти побачиш:

• Харків — позначений як центр радянської влади (з грудня 1917 р. там діяло більшовицьке «Народне секретарство»);

• стрілки наступу військ М. Муравйова зі сходу на Київ;

• бій під Крутами (січень 1918 р.) — позначка на залізниці Бахмач — Київ, де українські студенти й гімназисти стримували більшовиків;

• захоплення Києва більшовиками в лютому 1918 р.

Після підписання Берестейського миру німецькі й австро-угорські війська вступили в Україну. У березні 1918 р. уряд УНР повернувся до Києва разом із ними. На картосхемі квітня 1918 р. ти побачиш похід П. Болбочана на Крим — стрілки, що ведуть на південь, у напрямку Кримського півострова.

Тема 22 — найнасиченіша подіями: Гетьманат, Західноукраїнська Народна Республіка й українсько-польська війна. На картосхемах цього періоду кордони змінюються швидко, тому важливо стежити за датою в легенді.

Українська Держава (квітень – грудень 1918 р.)

Після розпуску Центральної Ради 29 квітня 1918 р. постала Українська Держава гетьмана П. Скоропадського. На картосхемі її межі майже збігаються з УНР за Берестейським миром: 9 губерній, Холмщина, частина Берестейщини. Однак є важлива відмінність: у Криму діяв окремий крайовий уряд, і Крим не входив до складу Української Держави, хоча гетьман вів переговори про кордон із РСФРР. На картосхемі Крим зазвичай позначено окремо.

ЗУНР (проголошена 13 листопада 1918 р.)

Західноукраїнська Народна Республіка постала на території Австро-Угорщини, що розпадалася. На картосхемі ЗУНР охоплює:

• Східну Галичину;

• Північну Буковину;

• Закарпаття.

Столиця — Львів, після його втрати в листопаді 1918 р. — Тернопіль, згодом Станиславів (нині Івано-Франківськ). На картосхемі ЗУНР розташована на захід від річки Збруч, тоді як УНР (за Директорії) — на схід. Це дві різні держави, які 22 січня 1919 р. проголосили Акт злуки, але кожна зберігала власну армію й уряд.

Українсько-польська війна

На картосхемі 1918–1919 рр. ти побачиш українсько-польський фронт:

• бої за Львів (листопад 1918 р.) — польські війська витіснили українців зі Львова;

• Чортківська офензива УГА (червень 1919 р.) — стрілки від Чорткова на північний захід, у напрямку Львова; це останній успішний наступ Української Галицької Армії;

• відступ УГА за Збруч (липень 1919 р.) — стрілки, що ведуть на схід, за річку Збруч, на територію УНР.

Сусіди на картосхемі

На картосхемах 1918–1919 рр. важливо бачити сусідні держави:

• Бессарабія — під владою Румунії з початку 1918 р. (об’єднання — 27 березня (9 квітня) 1918 р.), Північна Буковина — з листопада 1918 р.;

• Закарпаття — з 1919 р. у складі Чехословаччини.

Ці кордони допомагають датувати картосхему: якщо Закарпаття позначене в складі Чехословаччини, то карта не раніше 1919 р.

Останній етап збройної боротьби за українську державність позначений рейдами армії УНР, союзом із Польщею й трагічним фіналом. На картосхемах цього періоду ти побачиш маршрути походів і нові кордони.

1919 рік: спільний похід і «Київська катастрофа»

У серпні 1919 р. армії УНР і УГА здійснили спільний похід на Київ і Одесу. На картосхемі ти побачиш дві групи стрілок: одна з південного заходу (УГА) й одна з півночі (УНР), що сходяться на Київ. 30–31 серпня 1919 р. відбулася «Київська катастрофа»: українські війська зайняли Київ, але під тиском денікінської Добровольчої армії змушені були залишити місто. На карті цього періоду Київ позначено як пункт, який переходить з рук у руки.

Перший Зимовий похід (грудень 1919 – травень 1920 р.)

Після поразки армія УНР опинилася в оточенні. Командування вирішило пробиватися рейдом у тили ворога. На картосхемі маршрут Першого Зимового походу виглядає як петля:

• старт — Любар (Житомирщина);

• рейд Київщиною, Херсонщиною (Єлисаветградщиною) й Поділлям;

• завершення 6 травня 1920 р. на Поділлі (район Ямполя).

Це рейд армії УНР тилами денікінців і більшовиків, який дозволив зберегти боєздатність армії.

Варшавська угода (квітень 1920 р.)

У квітні 1920 р. уряд УНР підписав Варшавську угоду з Польщею. Угода визнала кордон між УНР і Польщею по річці Збруч: Східна Галичина й Західна Волинь відходили до Польщі. 25 квітня 1920 р. розпочався польсько-український похід на Київ (7 травня Київ зайнято) — на карті стрілки з заходу на схід, що сходяться на Київ.

Ризький мир (березень 1921 р.)

Ризький мирний договір між Польщею та РСФРР (і УСРР) закріпив поділ українських земель. На картосхемі ти побачиш:

• Галичина й Західна Волинь — у складі Польщі;

• кордон по Збручу;

• східніше — УСРР (Українська Соціалістична Радянська Республіка).

Другий Зимовий похід (листопад 1921 р.)

Остання спроба армії УНР продовжити боротьбу. На картосхемі маршрут відрізняється від Першого походу:

• рейд із Волині (з території Польщі);

• бій під Малими Миньками (листопад 1921 р.);

• розстріл полонених під Базаром.

Маршрут Другого походу коротший і північніший, ніж Першого.

Важливе вміння — визначити, якому року відповідає картосхема. Для цього існує простий алгоритм, заснований на трьох орієнтирах: Київ, Львів і річка Збруч.

Ознаки дати на картосхемі

Алгоритм датування картосхеми

1. Знайди на картосхемі Київ, Львів і річку Збруч.

2. Визнач, хто контролює кожен із цих пунктів: російська армія, австро-угорська армія, УНР, ЗУНР, Польща, більшовики.

3. Зістав отриману картину з відомою подією (Галицька битва, III Універсал, Берестейський мир, Чортківська офензива, Ризький мир).

4. Визнач дату: якщо Львів під російською владою — 1914–1915 рр.; якщо Київ під більшовиками — лютий 1918 р., лютий–серпень 1919 р., грудень 1919 – травень 1920 р. або з червня 1920 р.: уточнюй за іншими ознаками; якщо Галичина й Західна Волинь у складі Польщі, а на схід від Збруча — УСРР, — 1920–1921 рр.

Пам’ятай: на одній картосхемі можуть бути позначені події кількох років (наприклад, маршрут походу й кордони після мирного договору). Завжди читай легенду!

Розгляньмо чотири типові завдання з картосхемою, які можуть трапитися на НМТ. У кожному прикладі подано словесний опис легенди картосхеми.

Приклад 1. Межі якої держави відображено?

Умова: На картосхемі позначено 9 губерній: Київська, Подільська, Волинська, Чернігівська, Полтавська, Харківська, Катеринославська, Херсонська й Таврійська. Крим не входить до складу. Пунктиром позначено частини Курщини, Холмщини й Вороніжчини. Межі якої держави відображено?

Розв’язання:

• Ключова ознака: 9 губерній без Криму — це територія, проголошена III Універсалом Центральної Ради в листопаді 1917 р.

• Пунктир на Курщині, Холмщині й Вороніжчині — це спірні території, долю яких мали вирішити місцеві жителі.

• Відповідь: УНР за III Універсалом.

Чому інші варіанти неправильні:

• Українська Держава (Гетьманат) — охоплювала Холмщину суцільно, без пунктиру; Крим мав окремий уряд.

• ЗУНР — це Східна Галичина, Північна Буковина й Закарпаття, а не 9 губерній.

• УСРР після Ризького миру — кордон по Збручу, без Галичини й Західної Волині.

Приклад 2. Яку подію відображено?

Умова: На картосхемі зображено стрілки, що починаються від міста Чорткова й спрямовані на північний захід, у напрямку Львова. Під картою вказано: червень 1919 р. Яку подію відображено?

Розв’язання:

• Чортків — місто на Тернопільщині, звідки в червні 1919 р. Українська Галицька Армія розпочала наступ.

• Напрямок — на Львів, який контролювали поляки.

• Відповідь: Чортківська офензива.

Чому інші варіанти неправильні:

• Брусиловський прорив (1916 р.) — наступ російської армії, стрілки зі сходу на захід, не з Чорткова.

• Горлицький прорив (1915 р.) — наступ австро-німецьких військ у районі Горлиці, далеко на захід від Чорткова.

• Листопадовий зрив (1918 р.) — проголошення ЗУНР у Львові, не бойова операція зі стрілками.

Приклад 3. Який похід зображено?

Умова: На картосхемі показано маршрут армії УНР: від Любара через Київщину до Херсонщини (Єлисаветградщини), а потім назад на Поділля. Позначки: грудень — травень. Який похід зображено?

Розв’язання:

• Маршрут охоплює Правобережжя й південь України — Київщину, Херсонщину (Єлисаветградщину), Поділля.

• Час: грудень — травень, тобто грудень 1919 – травень 1920 р.

• Відповідь: Перший Зимовий похід.

Чому інші варіанти неправильні:

• Другий Зимовий похід (листопад 1921 р.) — рейд із Волині, коротший, північніший.

• Похід П. Болбочана на Крим (квітень 1918 р.) — стрілки на південь, до Криму, не петля.

• Рейд С. Ковпака — партизанський рейд 1941–1944 рр., не стосується цього періоду.

Приклад 4. Після якої події склався такий поділ?

Умова: На картосхемі Галичина й Західна Волинь позначені в складі Польщі, кордон проходить по річці Збруч, східніше — УСРР. Після якої події склався такий поділ?

Розв’язання:

• Галичина й Західна Волинь у складі Польщі з кордоном по Збручу — ознака Варшавської угоди 1920 р. та Ризького миру 1921 р.; УСРР на схід від кордону вказує саме на Ризький мир.

• Галичина й Західна Волинь відійшли до Польщі саме за Ризьким миром.

• Відповідь: Ризького мирного договору 1921 р.

Чому інші варіанти неправильні:

• Берестейський мир (1918 р.) — визнавав УНР у межах з Холмщиною, але Галичина залишалася в Австро-Угорщині.

• Акт злуки (22 січня 1919 р.) — об’єднання УНР і ЗУНР, а не поділ земель.

• Брусиловський прорив (1916 р.) — воєнна операція, не пов’язана з кордонами.

• Вважати, що за III Універсалом до УНР входив Крим. Насправді Таврійська губернія зазначена без Криму. Крим залишався поза межами УНР.

• Плутати межі УНР за III Універсалом з межами за Берестейським миром. III Універсал — 9 губерній без Криму, з пунктиром на Курщині, Холмщині й Вороніжчині. Берестейський мир додав Холмщину й Підляшшя суцільною лінією.

• Приписувати ЗУНР Наддніпрянщину. ЗУНР — це Східна Галичина, Північна Буковина й Закарпаття. Наддніпрянщина (Київщина, Полтавщина тощо) — територія УНР.

• Плутати Горлицький прорив (травень 1915 р.) з Брусиловським проривом (1916 р.). Горлицький — наступ австро-німецьких військ, відступ росіян. Брусиловський — наступ російської армії.

• Плутати маршрути Першого й Другого Зимових походів. Перший (грудень 1919 – травень 1920) — рейд Правобережжям і Півднем (Київщина, Херсонщина, Поділля). Другий (листопад 1921) — рейд із Волині, коротший і північніший.

• Вважати, що Варшавська угода передала Польщі всю Волинь. Насправді Польщі відійшла лише Західна Волинь, кордон встановлено по річці Збруч.

Програма НМТ передбачає картосхеми в темах 20, 21 і 22 (у темах 18–19 їх немає). Це означає, що завдання з картою можливе для будь-якого з цих трьох періодів:

• тема 20 — воєнні дії 1914–1917 рр., бойовий шлях УСС, Галицько-Буковинське генерал-губернаторство;

• тема 21 — УНР за III Універсалом і Берестейським договором, наступ більшовиків;

• тема 22 — Українська Держава, воєнні дії 1918–1921 рр., ЗУНР, зимові походи, Ризький мир.

У демоваріанті НМТ 2026 року картосхеми супроводжують завдання 1, 4 і 16 (теми 2, 6, 26). Форма завдання — вибір однієї відповіді з чотирьох, 1 бал. Така сама форма можлива для тем 20–22.

У демоваріанті 2026 року на теми 18–22 припадає 5,25 завдання з 30 (тобто приблизно 5–6 завдань). Серед них може бути одне з картосхемою.

Стратегія виконання

1. Прочитай легенду картосхеми — вона підкаже, які умовні позначення використано.

2. Знайди на карті Київ, Львів і річку Збруч — це головні орієнтири.

3. Визнач, хто контролює територію (російська армія, УНР, ЗУНР, Польща, більшовики).

4. Відкинь події, які не відповідають цьому контролю (наприклад, якщо Львів під російською владою — це не 1918 р.).

5. Обери варіант, що збігається з датою й територією на карті.

• 1914–1917: Галицька битва (росіяни зайняли Львів), Горлицький прорив (австро-німці повернули Галичину), Брусиловський прорив (росіяни знову наступають). Бойовий шлях УСС: Маківка (1915) і Лисоня (1916). Галицько-Буковинське генерал-губернаторство з центром у Львові.

• УНР: 9 губерній за III Універсалом (листопад 1917), без Криму. Холмщина додана за Берестейським миром (лютий 1918). Наступ більшовиків від Харкова на Київ, бій під Крутами.

• 1918–1919: Українська Держава (квітень–грудень 1918). ЗУНР (Східна Галичина, Північна Буковина, Закарпаття). Українсько-польський фронт, Чортківська офензива (червень 1919), відступ УГА за Збруч.

• 1919–1921: Перший Зимовий похід (грудень 1919 – травень 1920, петля Правобережжям). Другий Зимовий похід (листопад 1921, з Волині). Кордон по Збручу за Варшавською угодою (1920) і Ризьким миром (1921). Галичина й Західна Волинь — Польщі, решта — УСРР.

• Дату картосхеми визначаємо за тим, хто контролює Київ, Львів і Збруч. Алгоритм: знайти три орієнтири → визначити владу → зіставити з подією.