Ключові дати НМТ: Україна 1921–1945 рр.
~30 хв · 10 розділів · 10 тестових запитань
Відтворюй і впорядковуй 32 дати програми НМТ тем 23–26 — від голоду 1921–1923 рр. до завершення Другої світової війни 2 вересня 1945 р. — і співвіднось кожну з подією, розрізняючи однакові роки різних подій у радянській Україні й на західноукраїнських землях.
Період 1920-х років в УСРР позначений трьома великими процесами: відбудовою після Першої світової та громадянської воєн, утвердженням радянської влади й пошуком нової моделі економіки. Програма НМТ фіксує для теми 23 чотири дати — саме вони є «якорями», на які ти спиратимешся в завданнях на відповідність і послідовність.
1921–1923 — масовий голод у південних губерніях УСРР
Посуха 1921 року збіглася з більшовицькою політикою продрозкладки — примусового вилучення хліба в селян. Унаслідок цього на півдні України (Катеринославщина, Херсонщина, Одещина, Запоріжжя, Донеччина) вибухнув масовий голод. Радянська влада спершу замовчувала масштаби лиха. Міжнародну допомогу надали Американська адміністрація допомоги (АРА) та інші організації. За різними оцінками, загинуло від кількох сотень тисяч до понад мільйона осіб. Важливо не плутати цей голод із Голодомором 1932–1933 рр. — вони різняться причинами, масштабом і цілеспрямованістю.
1922 — входження УСРР до складу СРСР
30 грудня 1922 року в Москві підписали Договір про утворення Союзу Радянських Соціалістичних Республік. До складу СРСР увійшли чотири республіки: РСФРР, УСРР, БСРР і ЗСФРР. Для України це означало втрату навіть формальної самостійності: відтоді ключові рішення ухвалювали в Москві. У програмі НМТ дата «1922» — це саме утворення СРСР.
1923 — початок українізації (коренізації)
XII з’їзд РКП(б) у квітні 1923 року ухвалив політику коренізації — залучення місцевих кадрів і розвитку національних мов. В УСРР ця політика дістала назву «українізація». Уряд видав декрети про обов’язкове використання української мови в освіті, діловодстві, пресі. Це дало поштовх розвиткові української культури, хоча вже в 1930-х роках політику згорнули. Запам’ятай: 1923 рік — це одночасно українізація в УСРР і рішення Ради послів про Східну Галичину (про це в розділі про західноукраїнські землі).
1925 — курс на індустріалізацію
XIV з’їзд ВКП(б) у грудні 1925 року проголосив курс на індустріалізацію — перетворення СРСР з аграрної країни на промислову. В Україні це означало прискорений розвиток важкої промисловості Донбасу, Придніпров’я, будівництво нових заводів. Реальне втілення почалося з першої п’ятирічки (1928/1929–1932).
У темі 23 програми НМТ — 4 дати: 1921–1923 (голод), 1922 (утворення СРСР), 1923 (українізація), 1925 (індустріалізація). НЕП (нова економічна політика) запроваджена 1921 року, але окремою датою програми цей рік не є.
Тема 24 програми НМТ охоплює вісім дат. Це десятиліття кардинально змінило Україну: форсована індустріалізація, насильницька колективізація, Голодомор і масові репресії.
1928 — «Шахтинська справа»
У 1928 році в Москві відбувся показовий процес над інженерами вугільної промисловості Донбасу, яких звинуватили в «шкідництві» — навмисному псуванні обладнання та змові з іноземними розвідками. «Шахтинська справа» стала першим великим політичним процесом сталінської доби й започаткувала практику показових судів над фахівцями.
1928/1929–1932 — перша п’ятирічка
Перший п’ятирічний план розвитку народного господарства офіційно стартував 1 жовтня 1928 року (звідси подвійна дата «1928/1929»). В Україні звели ДніпроГЕС, Харківський тракторний завод, Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь». Індустріалізація дала робочі місця, але супроводжувалася жорсткою централізацією, вилученням коштів із сільського господарства та примусовою працею.
1929 — початок суцільної колективізації
У 1929 році більшовицьке керівництво проголосило курс на суцільну колективізацію сільського господарства. Селян примусово зганяли в колгоспи, а тих, хто опирався, оголошували «куркулями» й розкуркулювали — позбавляли майна, виселяли, часто розстрілювали. Це спричинило катастрофічний спад виробництва й стало однією з передумов Голодомору.
1930 — процес «Спілки визволення України» (СВУ)
У Харкові відбувся показовий процес над українською інтелігенцією, звинуваченою в належності до неіснуючої «Спілки визволення України». Серед підсудних — академік Сергій Єфремов, письменники, науковці. Процес мав на меті дискредитувати український національний рух і виправдати згортання українізації.
1932–1933 — Голодомор — геноцид українського народу
Голодомор 1932–1933 років був штучно організований радянською владою. Механізми геноциду: тотальне вилучення хліба, «закон про п’ять колосків» (7 серпня 1932 р. — розстріл за «розкрадання соціалістичної власності»), «чорні дошки» (занесення сіл, що не виконали плану хлібозаготівель, до списків із блокадою), заборона селянам виїжджати за межі своїх областей. Загинуло, за сучасними оцінками, від 3,9 до 4,5 млн осіб.
1934 — перенесення столиці до Києва
У червні 1934 року столицю УСРР перенесли з Харкова до Києва. Це рішення мало символічне значення — Київ як «мати міст руських» підкреслював історичну тяглість радянської влади. До 1934 року столицею республіки був Харків, тож не вважай Київ столицею в 1920-ті роки.
1937 — Конституція УРСР
У 1937 році ухвалили нову Конституцію Української РСР (саме тоді назву республіки змінили з УСРР на УРСР). Вона декларувала права й свободи, але на практиці залишалася фікцією — саме в 1937–1938 роках репресії сягнули піку.
1937–1938 — «Великий терор»
Масові політичні репресії, відомі як «Великий терор» або «єжовщина» (за іменем наркома НКВС М. Єжова). В Україні розстрілювали в Биківні, у «шахтних» і «лісових» могилах. Загинули сотні тисяч людей — селяни, інтелігенція, партійні працівники, військові. Терор остаточно знищив українську еліту, сформовану в 1920-х роках.
У темі 24 програми НМТ — 8 дат: 1928, 1928/1929–1932, 1929, 1930, 1932–1933, 1934, 1937, 1937–1938. Першу п’ятирічку офіційно відлічували від 1 жовтня 1928 р., тому в програмі вона записана як «1928/1929–1932».
Після Першої світової війни західноукраїнські землі опинилися під владою різних держав: Східна Галичина — у складі Польщі, Волинь — також Польщі, Бессарабія та Північна Буковина — Румунії, Закарпаття — Чехо-Словаччини. Програма НМТ фіксує для цих територій 7 дат (тема 25).
1920 — Бессарабський протокол
У жовтні 1920 року держави Антанти (Велика Британія, Франція, Італія, Японія) підписали Бессарабський протокол, яким визнали входження Бессарабії (разом із Хотинщиною й Південною Бессарабією) до складу Румунії. Українське населення цих територій опинилося під румунською владою, яка проводила політику румунізації.
1923 — Рада послів про Східну Галичину
14 березня 1923 року Рада послів Антанти (орган, що вирішував післявоєнні територіальні питання) визнала входження Східної Галичини до Польщі. Після цього рішення уряд ЗУНР в еміграції саморозпустився. Це означало остаточну втрату шансів на відновлення ЗУНР дипломатичним шляхом. Запам’ятай: 1923 рік — це одночасно українізація в УСРР і рішення Ради послів про Галичину.
1925 — створення УНДО
У 1925 році постало Українське національно-демократичне об’єднання (УНДО) — найвпливовіша легальна українська політична партія в Польщі. УНДО діяло в парламенті, домагалося автономії для українців у складі Польщі. Його очолювали Д. Левицький, пізніше — В. Мудрий. 1925 рік — це також рік проголошення курсу на індустріалізацію в УСРР.
1929 — створення ОУН
На початку 1929 року у Відні відбувся установчий з’їзд Організації українських націоналістів (ОУН). Її очолив Євген Коновалець. ОУН об’єднала кілька націоналістичних груп і стала провідною силою визвольного руху на західноукраїнських землях. 1929 рік — це також початок суцільної колективізації в радянській Україні.
1930 — «пацифікація»
У 1930 році польська влада провела в Східній Галичині каральну акцію, названу «пацифікацією» (умиротворенням). Польська поліція й військо громили читальні «Просвіти» й українські кооперативи, нищили майно селян, били й заарештовували людей, закривали українські гімназії. Акція мала на меті придушити український національний рух. 1930 рік — це також рік процесу СВУ в Харкові.
1938 — автономія Підкарпатської Русі
У 1938 році, після Мюнхенської угоди, Чехо-Словаччина надала автономію Підкарпатській Русі (Закарпаттю). Автономний уряд очолив А. Волошин. Це стало кроком до проголошення незалежності Карпатської України.
15 березня 1939 — проголошення незалежності Карпатської України
15 березня 1939 року Сойм Карпатської України в Хусті проголосив незалежність. Президентом обрали А. Волошина. Угорщина, скориставшись розпадом Чехо-Словаччини, ще 14 березня розпочала агресію й до 16–18 березня окупувала Закарпаття. Незалежність Карпатської України проіснувала лише кілька днів, але стала символом українського державницького прагнення.
Західноукраїнські землі: 7 дат програми — 1920 (Бессарабський протокол), 1923 (Рада послів), 1925 (УНДО), 1929 (ОУН), 1930 («пацифікація»), 1938 (автономія Підкарпатської Русі), 15 березня 1939 (Карпатська Україна).
Тема 26 програми НМТ містить 13 дат — найбільше серед усіх тем періоду 1921–1945 рр. Це насичений період, у якому важливо не плутати початок світової війни (1 вересня 1939 р.) і напад Німеччини на СРСР (22 червня 1941 р.).
23 серпня 1939 — пакт Молотова–Ріббентропа
Міністри закордонних справ СРСР В. Молотов і Німеччини Й. Ріббентроп підписали в Москві договір про ненапад. До нього додавався таємний протокол, який розмежовував «сфери впливу»: Західна Україна й Західна Білорусь відходили до СРСР. Цей пакт розв’язав руки Гітлеру для нападу на Польщу.
1 вересня 1939 — початок Другої світової війни
Німеччина напала на Польщу. Для України війна почалася саме 1 вересня 1939 року, оскільки українці Галичини й Волині воювали в польському війську, а вже за два тижні Червона армія ввійшла на західноукраїнські землі.
17 вересня 1939 — вторгнення Червоної армії в Західну Україну
СРСР, виконавши таємний протокол, увів війська на територію Західної України й Західної Білорусі. Офіційна версія — «захист братніх народів». У результаті Галичина й Волинь увійшли до складу УРСР.
Червень 1940 — вторгнення в Бессарабію й Північну Буковину
СРСР висунув ультиматум Румунії й зайняв Бессарабію та Північну Буковину. До складу УРСР увійшли Північна Буковина, Хотинщина й Південна Бессарабія (Чернівецька та Аккерманська, згодом Ізмаїльська області); решта Бессарабії разом із частиною Молдавської АРСР 2 серпня 1940 р. утворила Молдавську РСР.
22 червня 1941 — напад Німеччини на СРСР
Німеччина без оголошення війни напала на СРСР (план «Барбаросса»). Україна стала ареною найзапекліших боїв. Окупація тривала майже три роки й супроводжувалася масовими розстрілами, вивезенням на примусові роботи, знищенням єврейського населення.
30 червня 1941 — Акт відновлення Української Держави
У Львові ОУН(б) (бандерівці) проголосила Акт відновлення Української Держави. Прем’єр-міністром став Ярослав Стецько. Німецька влада не визнала акту й заарештувала лідерів ОУН. Ця подія засвідчила прагнення українців до незалежності навіть в умовах війни.
14 жовтня 1942 — створення УПА
Українська повстанська армія (УПА) постала як збройне крило ОУН(б). Її головнокомандувачем був Роман Шухевич. УПА боролася проти німецьких окупантів, радянських партизанів, а пізніше — проти радянської влади. Не плутай: створення УПА (14 жовтня 1942) відбулося після Акту 30 червня 1941 року.
Грудень 1942 — початок вигнання окупантів з України
18 грудня 1942 року Червона армія звільнила село Півнівку Міловського району на Луганщині — перший населений пункт УРСР, з якого вигнали окупантів. Відтоді Червона армія поступово звільняла східні, а потім центральні й західні регіони.
6 листопада 1943 — вигнання окупантів з Києва
Київ був звільнений 6 листопада 1943 року в результаті Київської наступальної операції. Це важлива, але не остання дата: вигнання з усієї території України завершилося майже через рік.
Січень–лютий 1944 — Корсунь-Шевченківська операція
Одна з найбільших битв на території України — оточення й знищення німецького угруповання на Черкащині. Ця операція забезпечила просування Червоної армії на Правобережжі.
28 жовтня 1944 — завершення вигнання окупантів з території України
Останні населені пункти на Закарпатті (біля Ужгорода) були звільнені 28 жовтня 1944 року. Саме цю дату програма НМТ фіксує як завершення вигнання нацистів з України, а не 6 листопада 1943 року (звільнення Києва).
9 травня 1945 — День перемоги над нацизмом
Капітуляцію Німеччини підписали пізно ввечері 8 травня 1945 року. За програмою НМТ датою перемоги залишається 9 травня. Від 2023 року Україна відзначає 8 травня як День пам’яті та перемоги над нацизмом, а 9 травня — як День Європи.
2 вересня 1945 — завершення Другої світової війни
Японія підписала акт капітуляції 2 вересня 1945 року. Це офіційна дата завершення Другої світової війни. Для України війна тривала від 1 вересня 1939 року до 2 вересня 1945 року.
Тема 26 програми НМТ — 13 дат: 23.08.1939, 01.09.1939, 17.09.1939, червень 1940, 22.06.1941, 30.06.1941, 14.10.1942, грудень 1942, 06.11.1943, січень–лютий 1944, 28.10.1944, 09.05.1945, 02.09.1945.
Складна пастка — однакові роки, які позначають різні події в радянській Україні та на західноукраїнських землях. Розберімо кожну пару й виробимо алгоритм розрізнення.
1923: українізація в УСРР — і рішення Ради послів про Східну Галичину
В УСРР 1923 рік — початок українізації (коренізації), політики розвитку української мови й культури. На західноукраїнських землях 1923 рік — визнання Антантою Східної Галичини частиною Польщі. Як розрізнити? Якщо в завданні згадано «XII з’їзд РКП(б)», «декрети уряду УСРР», «українська мова в діловодстві» — це радянська Україна. Якщо «Рада послів», «Антанта», «ЗУНР саморозпустилася» — це західні землі.
1929: колективізація — і створення ОУН
В УСРР 1929 рік — початок насильницької суцільної колективізації й розкуркулення. На західних землях 1929 рік — створення ОУН у Відні. Розрізняй за ключовими словами: «колгоспи», «куркулі», «ВКП(б)» — радянська Україна; «націоналісти», «Коновалець», «Відень» — західні землі.
1930: процес СВУ — і «пацифікація»
В УСРР 1930 рік — показовий процес «Спілки визволення України» (СВУ) у Харкові над українською інтелігенцією. На західних землях 1930 рік — «пацифікація», каральна акція польської влади. Розрізняй: «С. Єфремов», «ДПУ», «Харків» — радянська Україна; «польська поліція», «Східна Галичина», «читальні «Просвіти»» — західні землі.
1925: індустріалізація — і УНДО
В УСРР 1925 рік — проголошення курсу на індустріалізацію (XIV з’їзд ВКП(б)). На західних землях 1925 рік — створення УНДО, найвпливовішої легальної української партії в Польщі.
1937–1938: «Великий терор» — і 1938: автономія Підкарпатської Русі
В УРСР 1937–1938 роки — масові репресії («Великий терор»), розстріли в Биківні. На західних землях 1938 рік — надання автономії Підкарпатській Русі в складі Чехо-Словаччини.
Паралельна стрічка: як не заплутатися
Ось повний перелік дат за двома стрічками:
Стрічка | Дати |
|---|---|
УСРР / УРСР | 1921–1923, 1922, 1923, 1925, 1928, 1928/1929–1932, 1929, 1930, 1932–1933, 1934, 1937, 1937–1938 |
Західноукраїнські землі | 1920, 1923, 1925, 1929, 1930, 1938, 15.03.1939 |
Алгоритм розрізнення: (1) Визнач державу — УСРР/СРСР чи Польща/Румунія/Чехо-Словаччина. (2) Визнач організацію — ВКП(б), ДПУ чи УНДО, ОУН. (3) Визнач тип події — колективізація, індустріалізація чи «пацифікація», автономія. Якщо в завданні згадано «польська влада», «румунська влада», «Чехо-Словаччина» — це західні землі.
Розгляньмо чотири типові формати завдань НМТ, які перевіряють знання дат періоду 1921–1945 рр.
Приклад 1. Відповідність «рік — подія» (4 × 5)
Установи відповідність між роком і подією.
Рік | Подія |
|---|---|
1. 1922 | А. Перенесення столиці УСРР до Києва |
2. 1929 | Б. Створення ОУН |
3. 1934 | В. Конституція УРСР |
4. 1937 | Г. Входження УСРР до складу СРСР |
Д. Процес СВУ (зайва) |
Розв’язання: 1922 — Г (утворення СРСР). 1929 — Б (створення ОУН). 1934 — А (перенесення столиці). 1937 — В (Конституція УРСР). Зайва — Д (процес СВУ, 1930). Важливо: 1929 рік підходить і до колективізації, і до створення ОУН. Читай формулювання варіанта: «створення ОУН» — це західні землі, а «колективізація» — радянська Україна. У цьому завданні варіант Б прямо вказує на ОУН.
Приклад 2. Послідовність чотирьох подій
Розташуй події в хронологічній послідовності:
А. Корсунь-Шевченківська операція
Б. Акт відновлення Української Держави
В. Проголошення незалежності Карпатської України
Г. Вигнання окупантів з Києва
Розв’язання: Визначаємо дати кожної події. В — 15 березня 1939 р. (Карпатська Україна). Б — 30 червня 1941 р. (Акт у Львові). Г — 6 листопада 1943 р. (звільнення Києва). А — січень–лютий 1944 р. (Корсунь-Шевченківська операція). Правильна послідовність: В → Б → Г → А.
Приклад 3. Послідовність за описами плакатів
Розташуй події, зображені на плакатах, у хронологічній послідовності (за описами):
Плакат закликає переводити установи на українську мову.
Плакат агітує за вступ до колгоспу.
Плакат проголошує ухвалення Конституції УРСР.
Плакат закликає: «Звільнимо Київ!»
Розв’язання: Перший плакат — українізація (1923). Другий — колективізація (1929). Третій — Конституція УРСР (1937). Четвертий — звільнення Києва (1943). Послідовність: 1923 → 1929 → 1937 → 1943.
Приклад 4. Відповідність «дата — подія» (4 × 5)
Установи відповідність між датою й подією.
Дата | Подія |
|---|---|
1. 23 серпня 1939 р. | А. Напад Німеччини на СРСР |
2. 17 вересня 1939 р. | Б. Завершення вигнання окупантів з України |
3. 22 червня 1941 р. | В. Вторгнення Червоної армії в Західну Україну |
4. 28 жовтня 1944 р. | Г. Пакт Молотова–Ріббентропа |
Д. Початок Другої світової війни (зайва) |
Розв’язання: 23 серпня 1939 р. — Г (пакт Молотова–Ріббентропа). 17 вересня 1939 р. — В (вторгнення Червоної армії в Західну Україну). 22 червня 1941 р. — А (напад Німеччини на СРСР). 28 жовтня 1944 р. — Б (завершення вигнання окупантів). Зайва — Д (початок Другої світової війни — 1 вересня 1939 р.).
Плутати 1 вересня 1939 р. і 22 червня 1941 р. 1 вересня 1939 р. — початок Другої світової війни. 22 червня 1941 р. — напад Німеччини на СРСР. Для України війна почалася 1939 року, оскільки українці воювали в польському війську, а вже 17 вересня Червона армія ввійшла на західноукраїнські землі.
Змішувати однакові роки різних подій. 1923: українізація в УСРР — і рішення Ради послів про Східну Галичину. 1929: колективізація — і створення ОУН. 1930: процес СВУ — і «пацифікація». Завжди визначай державу й організацію.
Вважати 6 листопада 1943 р. завершенням вигнання окупантів з України. 6 листопада 1943 р. — це звільнення Києва. Вигнання з усієї території України завершилося 28 жовтня 1944 р.
Плутати голод 1921–1923 рр. з Голодомором 1932–1933 рр. Голод 1921–1923 рр. спричинили посуха й продрозкладка; допомогу надавали міжнародні організації (АРА). Голодомор 1932–1933 рр. — штучно організований геноцид, супроводжуваний «законом про п’ять колосків», «чорними дошками», забороною виїзду.
Ставити створення УПА раніше за Акт 30 червня 1941 р. УПА створено 14 жовтня 1942 р., а Акт відновлення Української Держави проголошено 30 червня 1941 р. УПА не могла виникнути раніше за ОУН(б), яка й проголосила Акт.
Вважати Київ столицею УСРР у 1920-ті роки. До 1934 року столицею УСРР був Харків. Київ став столицею лише в 1934 році.
У демоваріанті НМТ 2026 року завдання 26 — це послідовність чотирьох подій за плакатами (теми 21–22, 23, 24, 26). Максимум — 3 бали: 3 — уся послідовність правильна, 2 — правильні перша й остання позиції, 1 — лише одна з них (перша або остання).
У демоваріанті 2026 року завдання 15 стосується теми 25 (західноукраїнські землі), завдання 16 — картосхема до теми 26 (Друга світова війна), завдання 29 — вибір трьох із семи про характерні риси режиму (тема 26). Знання дати допомагає відкинути варіанти іншої доби.
Загалом на теми 23–26 у демоваріанті 2026 року припадає 3,75 завдання з 30. Програма НМТ містить 32 дати: 4 (тема 23) + 8 (тема 24) + 7 (тема 25) + 13 (тема 26).
Завдання 21–24 у тесті — це відповідність формату 4 × 5: чотири дати чи події ліворуч, п’ять варіантів праворуч (один зайвий). Кожна правильна пара дає 1 бал. Для однакових років (1923, 1929, 1930) уважно читай формулювання варіанта — воно вказує на конкретну подію.
Чому перша п’ятирічка в програмі має дату «1928/1929–1932»?
Перший п’ятирічний план офіційно стартував 1 жовтня 1928 року. Оскільки господарський рік у СРСР починався в жовтні, перший рік п’ятирічки охоплював 1928/1929 господарський рік. Тому в програмі НМТ записано подвійну дату «1928/1929–1932». Завершилася перша п’ятирічка достроково — у 1932 році.
Як не сплутати голод 1921–1923 рр. і Голодомор 1932–1933 рр.?
Запам’ятай три відмінності. По-перше, причини: голод 1921–1923 рр. спричинили посуха й продрозкладка, а Голодомор 1932–1933 рр. — штучно організований геноцид. По-друге, реакція влади: у 1921–1923 рр. влада спершу замовчувала, але згодом допустила міжнародну допомогу (АРА); у 1932–1933 рр. влада блокувала будь-яку допомогу. По-третє, механізми: Голодомор супроводжувався «законом про п’ять колосків», «чорними дошками», забороною виїзду — цього не було в 1921–1923 рр.
Коли для України почалася Друга світова війна?
Для України Друга світова війна почалася 1 вересня 1939 року — разом із нападом Німеччини на Польщу. Українці Галичини й Волині воювали в польському війську. 17 вересня 1939 року Червона армія вторглася в Західну Україну, і західноукраїнські землі опинилися в зоні радянської окупації. Тому не плутай: 22 червня 1941 року — це напад Німеччини на СРСР, а не початок світової війни.
Чому в Україні День пам’яті та перемоги над нацизмом тепер відзначають 8 травня?
Акт капітуляції Німеччини був підписаний пізно ввечері 8 травня 1945 року (за центральноєвропейським часом). У СРСР через різницю в часі цю подію відзначали 9 травня. У 2023 році Верховна Рада України ухвалила закон, яким установила 8 травня як День пам’яті та перемоги над нацизмом, а 9 травня — як День Європи. Однак у програмі НМТ датою перемоги залишається 9 травня 1945 року.
Як запам’ятати події 1923, 1929 і 1930 рр. в обох частинах України?
Використовуй асоціації. 1923: «Українізація» починається з «У» — УСРР; «Рада послів» — це «Р» (рішення про Галичину). 1929: «Колективізація» — «К» (куркулі, колгоспи); «ОУН» — «О» (організація націоналістів). 1930: «СВУ» — «С» (спілка, суд); «Пацифікація» — «П» (польська акція). Також пам’ятай: події в УСРР пов’язані з Харковом, ВКП(б), ДПУ; події на західних землях — з Віднем, Польщею, Румунією.
1920-ті (тема 23, 4 дати): 1921–1923 (голод) → 1922 (утворення СРСР) → 1923 (українізація) → 1925 (курс на індустріалізацію)
1928–1938 (тема 24, 8 дат): 1928 («Шахтинська справа») → 1928/1929–1932 (перша п’ятирічка) → 1929 (колективізація) → 1930 (процес СВУ) → 1932–1933 (Голодомор) → 1934 (перенесення столиці до Києва) → 1937 (Конституція УРСР) → 1937–1938 («Великий терор»)
Західноукраїнські землі (тема 25, 7 дат): 1920 (Бессарабський протокол) → 1923 (Рада послів про Галичину) → 1925 (УНДО) → 1929 (ОУН) → 1930 («пацифікація») → 1938 (автономія Підкарпатської Русі) → 15.03.1939 (Карпатська Україна)
Друга світова (тема 26, 13 дат): 23.08.1939 (пакт) → 01.09.1939 (початок війни) → 17.09.1939 (вторгнення в Західну Україну) → червень 1940 (Бессарабія й Буковина) → 22.06.1941 (напад на СРСР) → 30.06.1941 (Акт) → 14.10.1942 (УПА) → грудень 1942 (початок вигнання) → 06.11.1943 (Київ) → січень–лютий 1944 (Корсунь-Шевченківська) → 28.10.1944 (завершення вигнання) → 09.05.1945 (перемога) → 02.09.1945 (капітуляція Японії)
Однакові роки розрізняй за державою й організацією: 1923 (українізація vs Рада послів), 1929 (колективізація vs ОУН), 1930 (СВУ vs «пацифікація»). Якщо згадано Польщу, Румунію, Чехо-Словаччину — це західні землі.
У завданні на послідовність: перша й остання позиції дають частковий бал (2 з 3). Навіть якщо не знаєш середини, визнач найранішу й найпізнішу подію.