Завдання НМТ «3 з 7»: як обрати три правильні відповіді

У тесті НМТ з історії України завдання 28, 29 і 30 мають особливий формат — «3 з 7». Тобі пропонують сім тверджень, із яких лише три є правильними відповідями на поставлене запитання. Твоє завдання — обрати саме ці три варіанти.

Кожне таке завдання оцінюють окремо: за кожен правильно вказаний варіант ти отримуєш 1 бал. Максимум за одне завдання — 3 бали. Якщо ти не вказав жодного правильного варіанта або взагалі не дав відповіді, отримуєш 0 балів. Важливо: бали не віднімають за помилковий вибір. Тому навіть коли ти певен лише в одному чи двох твердженнях, усе одно обирай три варіанти — це не зменшить твого результату, а може додати бали.

Разом три завдання «3 з 7» дають 9 балів із 54 можливих тестових балів. Це стільки ж, скільки становить поріг «склав / не склав» (9 тестових балів у 2026 р.), тож ці завдання варті особливої уваги.

Як формулюють основу завдання

Основи завдань «3 з 7» можуть бути різних типів, наприклад:

• «Що було характерним для…» — питають про явище, режим або політику (наприклад, десталінізацію, неп).

• «Які положення містив…» — питають про зміст історичного документа (наприклад, III Універсал УЦР).

• «Що стосується діяльності…» — питають про конкретного діяча, іноді з подачею його фото (наприклад, Данила Романовича).

У демо 2026 року: № 28 — зміни в соціально-економічному житті (тема 8), № 29 — характерні риси режиму (тема 26), № 30 — біографія діяча, поданого на фото (теми 29, 30). Кожне завдання присвячене одному явищу або одній особі, тому перші фільтри — період і суб'єкт.

Запам'ятай: у завданнях «3 з 7» бали нараховують за правильні варіанти, а за помилкові не віднімають. Тому завжди обирай три варіанти, навіть якщо сумніваєшся.

Щоб не заплутатися серед семи тверджень, застосовуй три послідовні фільтри. Вони допоможуть відсіяти зайве й залишити саме ті три варіанти, які шукає завдання.

Фільтр 1 — період

Викресли твердження, які належать до іншої історичної доби. Шукай маркери: дати, назви установ, держав, характерні терміни. Наприклад, якщо завдання про десталінізацію (1953–1964), твердження про «Українську Гельсінську групу» (1976) чи «гласність» (1987) належать до інших періодів — їх треба відкинути одразу.

Фільтр 2 — суб'єкт

Викресли твердження, які стосуються іншого діяча або іншої події, навіть якщо вони правдиві й належать до того самого періоду. Наприклад, у завданні про діяльність Данила Романовича правдиве твердження «об'єднав Галицьке й Волинське князівства 1199 року» стосується Романа Мстиславича, а не Данила. Воно правдиве, але «чуже» — і тому неправильне.

Фільтр 3 — зміст

Зістав твердження, що лишилися, з ключовими ознаками теми. Особливо уважно перевіряй категоричні слова: «повністю», «уперше у світі», «назавжди», «усі», «ніколи». Одне таке слово може зробити правдоподібне твердження хибним. Наприклад: «неп повністю скасував державну власність на засоби виробництва» — неп зберіг «командні висоти» (велику промисловість, банки, зовнішню торгівлю) у руках держави, тому слово «повністю» робить твердження неправильним.

Якщо лишилося чотири варіанти

Буває, що після трьох фільтрів залишається чотири твердження, а потрібно обрати три. У такому разі порівняй два найсумнівніші за маркерами: дата, установа, термін. Те з них, що менш характерне для теми або має слабший зв'язок з основним питанням, — відкинь. Наприклад, серед ознак непу і «дозвіл вільної торгівлі», і «оренда дрібних підприємств» — обидва характерні, а от «грошова реформа (червінець)» теж належить до непу, але якщо маєш сумнів, перевір, чи згадується вона в підручнику як одна з ключових ознак.

Розгляньмо на трьох прикладах, як застосовувати фільтри в завданнях «3 з 7»: економічна політика (неп), зміст документів Української революції (Універсали УЦР) та діяльність правителів Галицько-Волинської держави (Данило Романович). Для кожної теми — ключові ознаки й типові пастки.

Нова економічна політика (неп, 1921–1928)

Неп запровадили в УСРР з 1921 року як відхід від політики «воєнного комунізму». Його характерні ознаки:

• Заміна продрозкладки продподатком — селяни віддавали державі фіксовану частку врожаю, а решту могли продавати.

• Дозвіл вільної торгівлі та приватної власності на дрібні підприємства.

• Оренда дрібних і середніх підприємств приватними особами.

• Госпрозрахунок на державних підприємствах.

• Грошова реформа — запровадження червінця (1922–1924).

• Концесії — залучення іноземного капіталу.

Водночас держава зберегла «командні висоти»: велику промисловість, банки, зовнішню торгівлю. Це означає, що твердження на кшталт «неп повністю скасував державну власність на засоби виробництва» — хибне.

Пастка: у варіантах до непу часто підсовують продрозкладку (це «воєнний комунізм» 1919–1921 рр.) або суцільну колективізацію (з 1929 р.). Обидва твердження правдиві для інших періодів, але не для непу.

III Універсал УЦР (листопад 1917 р.)

III Універсал проголосив Українську Народну Республіку. Його ключові положення:

Пастка: проголошення незалежності УНР — це IV Універсал (січень 1918 р.), а не III. Автономія без проголошення республіки — I Універсал (червень 1917 р.). Відкладення автономії до Всеросійських установчих зборів — II Універсал (липень 1917 р.).

Данило Романович (1238–1264)

Данило Романович — князь галицький і волинський, король Русі. Його діяльність охоплює:

• Відновлення єдності Галицько-Волинської держави після смерті батька, Романа Мстиславича.

• Заснування міст Холма (власна резиденція) і Львова (названого на честь сина Лева).

• Перемога в битві під Ярославом (1245 р.) над об'єднаними військами угорців і поляків.

• Поїздка до Золотої Орди (1245 р.) для визнання васальної залежності.

• Коронація в Дорогочині (1253 р.) — отримав корону від Папи Римського Інокентія IV.

Пастка: «Руська правда» — це збірник законів Ярослава Мудрого (ХІ ст.), а не Данила. Об'єднання Галицького й Волинського князівств 1199 р. — справа Романа Мстиславича, батька Данила. Перенесення столиці до Львова — справа Лева Даниловича, сина Данила. Битва на Синіх Водах (1362 р.) — це Ольгерд, а не Данило.

Одна з найскладніших тем для завдань «3 з 7» — радянська Україна після 1953 року. Три періоди — десталінізація (1953–1964), «застій» (1965–1985) і «перебудова» (1985–1991) — мають різні характерні ознаки, але їхні твердження часто плутають. Розгляньмо кожен період окремо.

Десталінізація (1953–1964) — ключові ознаки

Період «відлиги» після смерті Сталіна. Характерні риси:

• Засудження культу особи Сталіна на XX з'їзді КПРС (1956) — доповідь Хрущова.

• Політична реабілітація частини репресованих — повернення з таборів, поновлення в правах.

• Послаблення цензури й «відлига» в культурі — поява нових літературних творів, кінофільмів.

• Утворення раднаргоспів (1957) — перехід від галузевого до територіального управління промисловістю.

«Застій» (1965–1985) — дистрактори

Твердження з цього періоду часто підсовують як правильні відповіді в завданні про десталінізацію. Вони правдиві, але належать до іншого періоду:

• Арешти української інтелігенції 1965 і 1972 років — хвилі політичних переслідувань.

• Утворення Української Гельсінської групи (1976) — правозахисна організація.

• Ухвалення Конституції УРСР 1978 року — закріплення керівної ролі КПРС.

• Курс на «розвинений соціалізм» — офіційна ідеологія брежнєвського періоду.

«Перебудова» (1985–1991) — дистрактори

Твердження з цього періоду також можуть з'явитися в завданні про десталінізацію:

• Проголошення гласності — політика відкритості, послаблення цензури.

• Політичний плюралізм — визнання багатопартійності.

• Утворення Народного руху України (1989) — масова громадсько-політична організація.

• Перші альтернативні вибори до Верховної Ради УРСР (1990).

Маркери, що розводять періоди

Запам'ятай логіку: реабілітація й послаблення цензури — це десталінізація; арешти й русифікація — «застій»; гласність і багатопартійність — «перебудова». Якщо бачиш у твердженні «Українська Гельсінська група» — це маркер «застою», а не десталінізації.

Розгляньмо чотири приклади завдань «3 з 7» — по одному на кожну типову тему. Кожен приклад містить умову, покроковий розв'язок і пояснення, чому інші варіанти неправильні.

Приклад 1. Що було характерним для десталінізації в УРСР?

Умова: обери три твердження, що характеризують період десталінізації в Українській РСР.

Крок 1 — фільтр «період». Визнач хронологічні межі десталінізації: 1953–1964 роки. Твердження, що містять маркери пізніших періодів, відкинь одразу.

Крок 2 — фільтр «суб'єкт». Усі твердження, що лишилися, мають стосуватися саме десталінізації, а не інших явищ того самого періоду.

Крок 3 — фільтр «зміст». Зістав решту з ключовими ознаками десталінізації.

Правильні відповіді:

• Засудження культу особи на XX з'їзді КПРС (1956) — це головна подія десталінізації.

• Політична реабілітація частини репресованих — повернення в'язнів сталінських таборів.

• Утворення раднаргоспів (1957) — територіальна реформа управління промисловістю.

Чому інші варіанти неправильні:

• Створення Української Гельсінської групи (1976) — це «застій», а не десталінізація.

• Ухвалення Конституції УРСР 1978 року — теж «застій».

• Проголошення гласності — це «перебудова» (1985–1991).

• Утворення Народного руху України (1989) — теж «перебудова».

Приклад 2. Які положення містив III Універсал УЦР?

Умова: обери три положення, що містив III Універсал Української Центральної Ради.

Крок 1 — фільтр «період». III Універсал — листопад 1917 року. Відкинь твердження, що стосуються інших періодів (наприклад, непу 1920-х років).

Крок 2 — фільтр «суб'єкт». Переконайся, що твердження стосуються саме III Універсалу, а не I, II чи IV.

Крок 3 — фільтр «зміст». Зістав решту з відомими положеннями III Універсалу.

Правильні відповіді:

• УНР у федеративному зв'язку з Росією — республіка, але не незалежна.

• Скасування права власності на поміщицькі землі — землі переходили до трудового народу.

• 8-годинний робочий день — запроваджувався на всіх підприємствах.

Чому інші варіанти неправильні:

• Проголошення незалежності УНР — це IV Універсал (січень 1918 р.).

• Автономія без проголошення республіки — це I Універсал (червень 1917 р.).

• Відкладення автономії до Всеросійських установчих зборів — це II Універсал (липень 1917 р.).

• Продподаток — це неп (1921 р.), а не Універсали.

Приклад 3. Що було характерним для непу в УСРР?

Умова: обери три твердження, що характеризують нову економічну політику в УСРР.

Крок 1 — фільтр «період». Неп — 1921–1928 роки. Відкинь твердження про «воєнний комунізм» (1919–1921) і колективізацію (з 1929 р.).

Крок 2 — фільтр «суб'єкт». Усі твердження мають стосуватися саме непу.

Крок 3 — фільтр «зміст». Зістав решту з ознаками непу.

Правильні відповіді:

• Заміна продрозкладки продподатком — селяни віддавали фіксовану частку, решту продавали.

• Дозвіл приватної торгівлі — відновлення ринкових відносин.

• Оренда дрібних підприємств — приватні особи могли орендувати дрібні й середні підприємства.

Чому інші варіанти неправильні:

• Націоналізація всієї дрібної промисловості — це «воєнний комунізм» (1919–1921).

• Трудова повинність і натуральний обмін — теж «воєнний комунізм».

• Суцільна колективізація — кінець 1920-х – 1930-ті роки.

• Розкуркулення — частина колективізації, а не непу.

Приклад 4. Що стосується діяльності Данила Романовича?

Умова: обери три твердження, що стосуються діяльності Данила Романовича.

Крок 1 — фільтр «період». Данило Романович — XIII століття (1238–1264). Відкинь твердження про XI, XIV століття тощо.

Крок 2 — фільтр «суб'єкт». Переконайся, що твердження стосуються саме Данила, а не його батька Романа, сина Лева чи інших діячів.

Крок 3 — фільтр «зміст». Зістав решту з фактами біографії Данила.

Правильні відповіді:

• Коронація в Дорогочині (1253 р.) — Данило отримав корону від Папи Римського.

• Заснування Холма — Данило заснував місто як свою резиденцію.

• Перемога в битві під Ярославом (1245 р.) — над угорсько-польським військом.

Чому інші варіанти неправильні:

• Укладення «Руської правди» — це Ярослав Мудрий (ХІ ст.).

• Об'єднання Галицького й Волинського князівств 1199 р. — це Роман Мстиславич, батько Данила.

• Перенесення столиці до Львова — це Лев Данилович, син Данила.

• Битва на Синіх Водах (1362 р.) — це Ольгерд, литовський князь.

У завданнях «3 з 7» найпоширеніші помилки повторюються з року в рік. Ось шість головних пасток, яких варто уникати.

• Вибрати правдиве твердження про іншу подію того самого періоду. Наприклад, Конституція УРСР 1978 року — правдиве твердження, але воно належить до «застою», а не до десталінізації. Ти маєш відкинути його, навіть якщо воно історично правильне. Пам'ятай: правдиве, але «чуже» — неправильне.

• Вибрати лише два варіанти через невпевненість. Багато учнів бояться помилитися й обирають тільки ті твердження, в яких упевнені на 100 %. Це помилка: третій вибір нічого не віднімає, навіть якщо він виявиться неправильним. Якщо ти певен у двох, третій обирай за методом виключення — це може дати додатковий бал.

• Плутати положення I, III і IV Універсалів. I Універсал — автономія без проголошення республіки. II Універсал — відкладення автономії до Всеросійських установчих зборів. III Універсал — УНР у федеративному зв'язку з Росією. IV Універсал — незалежність УНР. Найчастіше плутають III і IV: у III — федерація, у IV — незалежність.

• Приписувати батькові діла сина, а синові — діла батька. Роман Мстиславич об'єднав Галицьке й Волинське князівства 1199 року. Данило Романович отримав корону в Дорогочині 1253 року. Лев Данилович переніс столицю до Львова. Не плутай цих трьох діячів.

• Не помітити категоричного слова, що робить твердження хибним. Слова «повністю», «уперше у світі», «назавжди», «усі», «ніколи» — червоні прапорці. Наприклад: «неп повністю скасував державну власність на засоби виробництва» — неп зберіг «командні висоти» в руках держави, тому «повністю» робить твердження хибним.

• Вибирати «найдовші» чи «найрозумніші» твердження. Укладачі тесту іноді роблять дистрактор довшим і детальнішим, ніж правильна відповідь, щоб він виглядав переконливіше. Не орієнтуйся на довжину — перевіряй кожне твердження за маркерами періоду, суб'єкта й змісту.

Завдання 28–30 НМТ з історії України — це вибір трьох відповідей із семи. Кожне завдання оцінюють окремо: 0–3 бали, по 1 балу за кожен правильно вказаний варіант. Разом три завдання дають 9 балів із 54 можливих тестових балів.

У демонстраційному варіанті НМТ 2026 року:

• № 28 — зміни в соціально-економічному житті (тема 8).

• № 29 — характерні риси режиму (тема 26).

• № 30 — біографія діяча, поданого на фото (теми 29, 30).

Кожне завдання «3 з 7» демо 2026 присвячене одному явищу або одній особі, тому перші фільтри — період і суб'єкт. Якщо завдання питає про характерні риси режиму, усі сім тверджень стосуються або цього режиму, або інших режимів того самого періоду — твоє завдання відокремити потрібне.

Стратегія виконання

• Застосуй три фільтри: період → суб'єкт → зміст.

• Завжди обирай три варіанти — навіть якщо певен лише в одному чи двох.

• На одне завдання відводь орієнтовно 3 хвилини.

• Перевіряй категоричні слова: «повністю», «уперше», «назавжди», «усі».

• Якщо після фільтрів лишилося чотири варіанти, порівняй два найсумнівніші за маркерами (дата, установа, термін) і відкинь менш характерне.

• 7 варіантів, 3 правильні, 1 бал за кожен — до 3 балів за завдання.

• Фільтри: період → суб'єкт → зміст.

• Правдиве твердження про іншу подію — теж неправильна відповідь.

• Категоричні формулювання («повністю», «уперше», «назавжди», «усі») — привід перевірити.

• Завжди вибирай три варіанти — навіть якщо певен лише в одному чи двох.

• Десталінізація: XX з'їзд КПРС, реабілітація, раднаргоспи.

• «Застій»: арешти 1965 і 1972 рр., Конституція УРСР 1978 р., Українська Гельсінська група.

• «Перебудова»: гласність, Народний рух України, альтернативні вибори 1990 р.