Перейти до основного вмісту
Каталог

Завдання НМТ на хронологічну послідовність

~20 хв · 9 розділів · 12 тестових запитань

Хронологія, карта й історичні джерела
Історія України НМТ

Встановлюєш хронологічну послідовність чотирьох подій у завданнях 25–27 НМТ з історії України. Навчишся датувати події, визначати крайні позиції, працювати з уривками джерел і плакатами, а також отримувати максимальний бал за правильною стратегією.

Завдання 25–27: оцінювання і ціна крайніх подій

У НМТ з історії України завдання 25, 26 та 27 — це завдання на встановлення хронологічної послідовності. Тобі пропонують чотири події (явища, факти, процеси), позначені буквами А, Б, В, Г. Їх треба розташувати так, щоб найраніша подія опинилася на позиції 1, а найпізніша — на позиції 4.

Ось як нараховують бали за завдання 25–27 у 2026 році:

Бали

Умова

3 бали

Уся послідовність правильна (1, 2, 3, 4)

2 бали

Правильно вказано першу й останню події

1 бал

Правильно вказано першу або останню подію

0 балів

Неправильні і перша, і остання, або відповіді немає

Три завдання разом дають 9 з 54 тестових балів — це шоста частина всього тесту. Тому варто приділити цьому типу завдань особливу увагу.

Чому крайні події — найважливіші

Поглянь уважно на таблицю оцінювання. Правильні середні позиції (2-га й 3-тя) без правильних крайніх не дають жодного бала. А правильні крайні дають 2 бали з 3, навіть якщо середину переплутано. Тому перш ніж узятися за середину, точно визнач найранішу й найпізнішу події.

Приклад підрахунку

Нехай правильна послідовність чотирьох подій така: Б — Г — А — В. Розгляньмо різні варіанти відповіді:

  • Відповідь Б — А — Г — В: 2 бали (правильні перша Б й остання В)

  • Відповідь Б — В — Г — А: 1 бал (правильна лише перша Б)

  • Відповідь Г — Б — А — В: 1 бал (правильна лише остання В)

  • Відповідь А — Б — В — Г: 0 балів (неправильні і перша, і остання)

Зверни увагу: у першому варіанті лише А та Г помінялися місцями, тож перша й остання події правильні — 2 бали. У другому варіанті правильна тільки перша подія Б — 1 бал. У третьому варіанті перша подія неправильна, але остання В правильна — теж 1 бал. А от якби ти лишив поле відповіді порожнім, отримав би 0.

Запам'ятай: спершу крайні події, потім середина. Це дає тобі 2 бали навіть за неповної впевненості.

Алгоритм: дата біля кожної події

Найнадійніший спосіб упорядкувати події — підписати біля кожної з них рік. Якщо точного року не пам'ятаєш — напиши хоча б століття чи десятиліття. Ось покроковий алгоритм.

Крок 1 — підпиши рік (або століття)

Біля кожної з чотирьох подій напиши рік, коли вона сталася. Якщо дату не знаєш — визнач століття (XIV ст., XVII ст., XIX ст.) або хоча б десятиліття (1910-ті, 1940-ві). Навіть приблизний час допоможе не переплутати події з різних епох.

Крок 2 — розташуй від найранішої до найпізнішої

Коли всі дати записані, розстав події за зростанням років. Наприклад, 1648 р. раніше за 1709 р., а 1917 р. раніше за 1921 р.

Крок 3 — перевір крайні події

Ще раз подивися на першу й останню події в твоїй послідовності. Переконайся, що перша справді найраніша, а четверта — найпізніша. Саме вони дають частковий бал.

Опора — 177 дат програми

Програма НМТ містить щонайменше 177 дат, які варто знати. Найбільше їх у темі 26 (13 дат, Україна в роки Другої світової війни), темі 22 (11 дат, розгортання Української революції 1918–1921 рр.) і темі 3 (9 дат, Русь-Україна). У темі 1 («Вступ до історії України») дат немає.

Якщо точної дати не знаєш — використовуй логіку

Коли дату пригадати не вдається, скористайся причиново-наслідковими зв'язками:

  • причина завжди раніше за наслідок

  • утворення раніше за ліквідацію

  • проголошення раніше за визнання

  • битва раніше за договір, що її підсумував

Події одного року — за місяцями

Якщо дві чи більше подій сталися в одному році, упорядковуй їх за місяцями. Наприклад, 1648 рік:

  • Жовті Води — квітень — травень 1648 р.

  • Корсунь — травень 1648 р.

  • Пилявці — вересень 1648 р.

Або 1918 рік:

  • IV Універсал — січень 1918 р.

  • Бій під Крутами — січень 1918 р.

  • Берестейський мир — лютий 1918 р. (за новим стилем)

  • Гетьманський переворот — квітень 1918 р.

Пам'ятай: навіть приблизне століття (XVI ст., XVII ст., XVIII ст.) дає змогу не переплутати події, віддалені на сотні років.

Складні випадки: одне десятиліття, дві імперії, джерела й плакати

На НМТ трапляються завдання, де всі чотири події належать до одного короткого періоду або до різних імперій. Також події можуть бути подані не назвами, а уривками джерел чи описами плакатів. Розгляньмо кожен випадок.

Одне десятиліття: 1917–1921 роки

Події Української революції 1917–1921 років часто з'являються в завданнях на послідовність. Ось їхній правильний порядок:

  • Утворення УЦР — березень 1917 р.

  • I Універсал — червень 1917 р.

  • II Універсал — липень 1917 р.

  • III Універсал — листопад 1917 р.

  • IV Універсал — січень 1918 р.

  • Гетьманський переворот — квітень 1918 р.

  • Утворення Директорії — листопад 1918 р.

  • Акт злуки УНР і ЗУНР — січень 1919 р.

  • Варшавська угода — квітень 1920 р.

  • Ризький мир — березень 1921 р.

Як бачиш, події йдуть одна за одною майже щомісяця. Тут без знання місяців не обійтися.

Дві імперії: Австрійська та Російська

У завданні можуть поєднати події, що відбувалися в різних імперіях. Типові пари:

Рік

Австрійська імперія (Галичина)

Російська імперія

1848

Скасування панщини в Галичині

—

1861

—

Скасування кріпосного права

1868

Заснування «Просвіти» у Львові

—

1876

—

Емський указ

1890

Утворення Русько-української радикальної партії (РУРП)

—

1900

—

Утворення Революційної української партії (РУП)

Головне правило: спершу розстав роки, а не імперії. 1848 рік (скасування панщини в Галичині) раніше за 1861 рік (скасування кріпацтва), хоча Галичина була в Австрійській імперії, а кріпацтво скасували в Російській.

Джерела й плакати замість назв

У демонстраційному варіанті НМТ 2026 року всі три завдання на послідовність побудовано на уривках джерел (№ 25 і № 27) або плакатах (№ 26). Кожна послідовність охоплює 2–4 теми програми. Стратегія така: спершу датуй джерело за змістом, потім упорядковуй.

Маркери, які допоможуть датувати уривок чи плакат:

  • гасла й символи: серп і молот (більшовики, радянська влада), тризуб (УНР, Українська Держава)

  • установи: Раднарком (більшовицький уряд), Директорія (найвищий орган влади УНР, 1918–1920 рр.), колгосп (радянська влада, після 1929 р.)

  • вороги й союзники: Антанта (країни-переможниці в Першій світовій війні), Четверний союз (Німеччина, Австро-Угорщина, Болгарія, Османська імперія)

  • згадані особи: діячі УНР, більшовицькі лідери, гетьман, царські чиновники

Якщо в уривку згадано «Четверний союз» або «Берестейський мир» — це 1918 рік. Якщо «колгосп» або «п'ятирічка» — 1930-ті роки. Якщо «тризуб» і «самостійна держава» — 1918–1919 роки.

Розбір: I Універсал, Крути, Берестейський мир, переворот

Розгляньмо чотири ключові події 1917–1918 років, які часто трапляються в завданнях на послідовність. Ти маєш навчитися розташовувати їх автоматично.

I Універсал УЦР — 10 (23) червня 1917 р.

Перший Універсал Української Центральної Ради проголосив автономію України. У документі зазначалося: «не одділяючись від всієї Росії». Це була перша спроба закріпити українську автономію в межах Російської республіки. Подія сталася ще до більшовицького перевороту в Петрограді.

Бій біля станції Крути — 29 (16) січня 1918 р.

Студентська сотня й юнкери стримували наступ більшовицьких військ Михайла Муравйова на Київ. Бій тривав поблизу залізничної станції Крути. Попри поразку українських сил, цей бій став символом героїзму молоді в боротьбі за незалежність.

Берестейський мирний договір — 9 лютого (27 січня) 1918 р.

Українська Народна Республіка підписала мирний договір із державами Четверного союзу (Німеччина, Австро-Угорщина, Болгарія, Османська імперія). Німеччина й Австро-Угорщина визнали УНР як незалежну державу. На прохання УЦР в Україну вступили німецькі й австро-угорські війська, які допомогли вигнати більшовиків.

Гетьманський переворот — 29 квітня 1918 р.

На з'їзді хліборобів у Києві Павло Скоропадський проголосив себе гетьманом України. УЦР було розігнано, а на місці УНР постала Українська Держава з гетьманом на чолі. Переворот відбувся за підтримки німецької військової адміністрації.

Правильна послідовність

Отже, чотири події розташовуються так:

  • 1 — I Універсал УЦР (червень 1917)

  • 2 — бій біля станції Крути (січень 1918)

  • 3 — Берестейський мирний договір (лютий 1918)

  • 4 — гетьманський переворот (квітень 1918)

Зверни увагу: дві події 1918 року — бій під Крутами й Берестейський мир — обидві датують січнем за старим стилем (юліанським календарем). Але за точними датами: бій під Крутами — 16 (29) січня, а Берестейський мир — 27 січня (9 лютого) 1918 року. І за старим, і за новим стилем бій під Крутами стався раніше за підписання миру.

Рендеринг діаграми…

Розбираємо завдання

Приклад 1. Чотири події 1917–1918 років

Завдання: Встанови хронологічну послідовність подій.

  • А — гетьманський переворот

  • Б — Берестейський мирний договір

  • В — I Універсал УЦР

  • Г — бій біля станції Крути

Розв'язання:

  1. Підписуємо роки: В — 1917, Г — 1918, Б — 1918, А — 1918.

  2. Подія 1917 року (В) — найраніша, ставимо її першою.

  3. Події 1918 року впорядковуємо за місяцями: Г (січень) → Б (лютий) → А (квітень).

  4. Перевіряємо крайні: перша В, остання А.

Відповідь: В — Г — Б — А (червень 1917 — січень 1918 — лютий 1918 — квітень 1918).

Приклад 2. Події двох імперій

Завдання: Встанови хронологічну послідовність подій.

  • А — Емський указ

  • Б — скасування панщини в Галичині

  • В — утворення Русько-української радикальної партії (РУРП)

  • Г — маніфест про скасування кріпосного права

Розв'язання:

  1. Підписуємо роки: Б — 1848, Г — 1861, А — 1876, В — 1890.

  2. Розташовуємо за зростанням років: Б (1848) → Г (1861) → А (1876) → В (1890).

  3. Перевіряємо крайні: перша Б, остання В.

Відповідь: Б — Г — А — В (1848 — 1861 — 1876 — 1890). Зверни увагу: подія в Австрійській імперії (1848) раніше за подію в Російській імперії (1861).

Приклад 3. Послідовність за уривками джерел

Завдання: Встанови хронологічну послідовність подій, описаних в уривках.

  • А — «Директорія закликала повстати проти гетьмана»

  • Б — «Рада оголосила: віднині УНР — самостійна держава»

  • В — «у Києві урочисто проголошено злуку обох частин України»

  • Г — «гетьман зрікся влади й виїхав з Києва»

Розв'язання:

  1. Датуємо кожен уривок за маркерами: Б — IV Універсал (січень 1918), А — заклик Директорії (листопад 1918), Г — зречення гетьмана (грудень 1918), В — Акт злуки (січень 1919).

  2. Розташовуємо за зростанням дат: Б (січень 1918) → А (листопад 1918) → Г (грудень 1918) → В (січень 1919).

  3. Перевіряємо крайні: перша Б, остання В.

Відповідь: Б — А — Г — В (січень 1918 — листопад 1918 — грудень 1918 — січень 1919).

Приклад 4. Події XVI–XVIII століть

Завдання: Встанови хронологічну послідовність подій.

  • А — Полтавська битва

  • Б — Переяславська рада

  • В — Люблінська унія

  • Г — остаточна ліквідація Запорозької Січі

Розв'язання:

  1. Підписуємо роки: В — 1569, Б — 1654, А — 1709, Г — 1775.

  2. Розташовуємо за зростанням: В (1569) → Б (1654) → А (1709) → Г (1775).

  3. Перевіряємо крайні: перша В, остання Г.

Відповідь: В — Б — А — Г (1569 — 1654 — 1709 — 1775).

Підрахунок для відповіді В — А — Б — Г: перша В правильна, остання Г правильна — 2 бали. Середні позиції (А замість Б) не впливають на частковий бал.

Типові помилки й пастки

  • Впорядковувати «на відчуття», не підписавши рік чи століття біля кожної події. Це найпоширеніша помилка. Навіть якщо ти впевнений, що одна подія «давніша» за іншу, — запиши дату. Письмова фіксація зменшує ризик помилки.

  • Витрачати час на середні позиції, не перевіривши крайніх. Пам'ятай: саме крайні дають частковий бал. Спочатку визнач першу й останню події, а вже потім розставляй другу й третю.

  • Плутати IV Універсал (22 січня 1918 р.) і Акт злуки (22 січня 1919 р.) через однаковий день і місяць. IV Універсал проголосив самостійність УНР, а Акт злуки — об'єднання УНР і ЗУНР. Різниця — рівно один рік.

  • Вважати, що події в Австрійській імперії відбувалися «після» подій у Російській, бо їх вивчають пізніше в програмі. Це не так: 1848 р. (скасування панщини в Галичині) раніше за 1861 р. (скасування кріпацтва в Російській імперії).

  • Датувати уривок роком його публікації чи написання спогадів, а не подією, про яку в ньому йдеться. Наприклад, спогади учасника подій могли бути опубліковані в 1930-х роках, але описують події 1918 року. Датуй саме подію, а не джерело.

  • Лишити послідовність незаповненою, якщо не знаєш усіх чотирьох позицій. Навіть правильна перша подія дає 1 бал. Ніколи не залишай відповідь порожньою — напиши хоча б те, у чому впевнений.

Як це перевіряють на НМТ

Завдання 25, 26 і 27 у тесті НМТ з історії України — це завдання на встановлення хронологічної послідовності чотирьох подій. Оцінювання:

  • 3 бали — уся послідовність правильна

  • 2 бали — правильні перша й остання події

  • 1 бал — правильна перша або остання подія

  • 0 балів — неправильні і перша, і остання, або відповіді немає

Разом три завдання дають 9 з 54 тестових балів. Це вагома частина тесту, тому варто відпрацювати цей тип завдань.

Що було в демонстраційному варіанті 2026 року

У демонстраційному варіанті НМТ 2026 року всі три завдання на послідовність побудовано на уривках джерел або плакатах:

  • Завдання № 25 — уривки джерел (теми 3, 4 — княжа доба)

  • Завдання № 26 — плакати (теми 21–22, 23, 24, 26 — від Української революції до Другої світової війни)

  • Завдання № 27 — уривки документів (теми 28, 29, 30 — від десталінізації до відновлення незалежності)

Що треба знати з програми

Програма НМТ містить щонайменше 177 дат як мінімум знань. Уміння встановлювати й групувати дати та визначати послідовність подій є в кожній темі. Це наскрізне вміння, яке перевіряють не лише в завданнях 25–27, а й у завданнях на відповідність і вибір однієї відповіді.

Стратегія виконання

  1. Прочитай усі чотири позиції (назви, уривки чи описи плакатів).

  2. Біля кожної позиції запиши дату (рік, а якщо не знаєш — століття чи десятиліття).

  3. Визнач найранішу й найпізнішу події — це крайні позиції.

  4. Розстав середні події (2-гу й 3-тю).

  5. Ще раз перевір крайні події.

Орієнтовний час на одне завдання — 3 хвилини. На всі три завдання — близько 9 хвилин.

Питання й відповіді

Що робити, якщо дві події сталися в одному році?

Упорядковуй їх за місяцями. Наприклад, у 1918 році: IV Універсал (січень), бій під Крутами (січень), Берестейський мир (лютий), гетьманський переворот (квітень). Якщо місяць невідомий, скористайся логікою «причина → наслідок»: причина завжди передує наслідку. Наприклад, проголошення самостійності (IV Універсал) стало причиною для укладення Берестейського миру.

Скільки балів я отримаю, якщо правильно вказав лише першу й останню події?

2 бали з 3. Це найкращий варіант, якщо ти не впевнений у середніх позиціях. Навіть якщо друга й третя події переплутані, але перша й остання правильні — ти отримуєш 2 бали. Тому завжди спершу визначай крайні події.

Як упорядкувати події, якщо не пам'ятаю точних дат?

Використовуй логічні зв'язки: причина раніше за наслідок, утворення раніше за ліквідацію, проголошення раніше за визнання, битва раніше за договір, що її підсумував. Також визначай хоча б століття: навіть знання, що подія належить до XIV ст., а інша — до XVII ст., уже дає змогу правильно розставити крайні позиції.

Як датувати подію, подану уривком без дати?

Шукай маркери часу в тексті: згадки про установи (Раднарком, Директорія, колгосп), символи (тризуб, серп і молот), ворогів і союзників (Антанта, Четверний союз), історичних осіб (П. Скоропадський, М. Грушевський, В. Ленін). Наприклад, згадка про «Четверний союз» одразу вказує на 1918 рік, а «колгосп» — на 1930-ті роки.

Чому бій під Крутами раніше за Берестейський мир, якщо обидві події датують січнем 1918 року?

За точними датами: бій під Крутами стався 29 (16 за старим стилем) січня 1918 року, а Берестейський мир підписали 9 лютого (27 січня за старим стилем) 1918 року. Отже, і за старим, і за новим стилем бій під Крутами відбувся раніше. Крім того, логічно: бій під Крутами був спробою захистити Київ від більшовиків, а Берестейський мир — дипломатичним кроком, який мав забезпечити військову допомогу УНР.

Коротко: головне

  • 3 бали — уся послідовність; 2 — перша й остання; 1 — перша або остання; 0 — інакше.

  • Спершу визначай крайні події (найранішу й найпізнішу), потім середину.

  • Біля кожної події підписуй рік, а якщо не пам'ятаєш — століття чи десятиліття.

  • Події одного року впорядковуй за місяцями або за логікою «причина → наслідок».

  • Уривок чи плакат спершу датуй за маркерами часу, потім упорядковуй.

  • I Універсал (червень 1917) → бій під Крутами (січень 1918) → Берестейський мир (лютий 1918) → гетьманський переворот (квітень 1918).

  • Ніколи не залишай відповідь порожньою — навіть правильна перша подія дає 1 бал.