Перейти до основного вмісту
Каталог

Закінчення -а (-я) і -у (-ю) в родовому відмінку однини

~20 хв · 8 розділів · 11 тестових запитань

Морфологія і граматична норма
Українська мова НМТ

Розрізняй закінчення -а (-я) та -у (-ю) в родовому відмінку однини іменників чоловічого роду II відміни за лексичним значенням: конкретні предмети й особи потребують -а, а речовини, абстрактні поняття, установи й країни — -у. Запам'ятай винятки (хліба, вівса, року, віку) та слова, де закінчення залежить від значення (алмаза — алмазу, каменя — каменю).

Закінчення -а (-я): конкретне й лічильне

У родовому відмінку однини іменники II відміни чоловічого роду мають два конкуренти — закінчення -а (-я) та -у (-ю). Вибір між ними залежить не від випадку, а від того, що називає слово: окремий конкретний предмет чи щось загальне, нелічильне. У цьому розділі розглянемо першу групу — -а (-я).

Які іменники отримують -а (-я)?

Закінчення -а (-я) в родовому відмінку однини мають назви осіб, тварин, конкретних предметів, дерев, населених пунктів, місяців і днів, одиниць виміру тощо. Але сама лічильність не вирішує: назви установ, закладів, споруд і приміщень мають -у (-ю), хоч їх і можна полічити (театру, вокзалу, будинку). Розгляньмо кожну групу докладно.

Назви осіб, імена й прізвища

Усі іменники, що позначають людей, мають у родовому відмінку однини закінчення -а (-я): брата, учителя, Андрія, Петренка, президента, директора. Сюди ж належать назви осіб за професією, національністю, статусом: токаря, лікаря, українця, студента.

Назви тварин

Іменники — назви тварин, птахів, комах, риб також мають закінчення -а (-я): вовка, коня, лебедя, солов'я, орла, комара, окуня. Запам'ятай: якщо істоту можна порахувати (один вовк, два вовки) — у родовому буде -а.

Назви конкретних предметів

Конкретні предмети, які можна полічити, мають -а (-я): олівця, ножа, стола, ключа, зошита, паспорта, квитка, м'яча, портфеля. Зверни увагу: слово «паспорт» у значенні документа (конкретний предмет) дає «паспорта», а «паспорт» як технічний пристрій (документ на обладнання) — теж «паспорта», адже це конкретний предмет.

Назви дерев

Дерева належать до конкретних об'єктів, тому назви дерев чоловічого роду мають -а (-я): дуба, ясена, клена, явора, граба, бука, в'яза. Запам'ятай: береза й тополя — жіночого роду, тому до цього правила не належать, а от дуб — чоловічого, тож дуба.

Назви населених пунктів

Міста, села й інші населені пункти мають закінчення -а (-я): Києва, Львова, Харкова, Ірпеня, Житомира, Лондона, Парижа, Берліна, Вашингтона.

Назви місяців і днів тижня

Назви місяців мають закінчення -а (-я): січня, березня, квітня, травня, червня, липня, серпня, вересня, жовтня, листопада, грудня (але лютий — лютого, бо це слово відмінюється як прикметник). Назви днів тижня чоловічого роду також: понеділка, вівторка, четверга (середа, п'ятниця, субота, неділя — жіночого роду, тому до цього правила не належать). Але зверни увагу на винятки: року, віку — із закінченням -у, хоча це теж назви часових проміжків.

Одиниці виміру й грошові одиниці

Одиниці виміру довжини, маси, площі, а також грошові одиниці мають -а (-я): метра, грама, кілограма, гектара, літра, кілометра, долара, цента (але «євро» — незмінюваний іменник). Запам'ятай: кілограм — кілограма (не «кілограму»).

Геометричні фігури та їхні частини

Терміни — назви геометричних фігур і їхніх елементів мають -а (-я): ромба, квадрата, трикутника, катета, радіуса, діаметра, кута, відрізка, конуса, циліндра.

Іменники середнього роду

Хоча цей розділ присвячено іменникам II відміни чоловічого роду, варто пам'ятати: іменники середнього роду (які теж належать до II відміни) у родовому відмінку однини мають лише закінчення -а (-я): села, поля, життя, міста, вікна, дерева. Тут вибору немає — завжди -а (-я).

Група

Приклади в Н. в.

Приклади в Р. в.

Особи, імена, прізвища

брат, учитель, Андрій

брата, учителя, Андрія

Тварини

вовк, кінь, лебідь

вовка, коня, лебедя

Конкретні предмети

олівець, ніж, ключ

олівця, ножа, ключа

Дерева

дуб, клен, явір

дуба, клена, явора

Населені пункти

Київ, Львів, Париж

Києва, Львова, Парижа

Місяці й дні

вересень, вівторок

вересня, вівторка

Одиниці виміру

метр, грам, долар

метра, грама, долара

Геометричні фігури

ромб, квадрат, кут

ромба, квадрата, кута

Іменники с. р.

село, поле, життя

села, поля, життя

Запам'ятай головне правило цього розділу: назви осіб, тварин, конкретних предметів, дерев, міст, днів, місяців, одиниць виміру й фігур у родовому відмінку однини мають закінчення -а (-я). Лічильність сама по собі не підказує закінчення: назви установ, закладів і споруд мають -у (-ю), хоч їх і можна полічити (театру, вокзалу, будинку). Винятки — року, віку — розглянемо далі.

Закінчення -у (-ю): загальне й нелічильне

Якщо перша група (з -а) охоплювала переважно конкретні назви, то друга група (з -у) — речовини, абстрактні поняття, збірні назви, явища, а також установи, споруди й території (навіть якщо їх можна полічити). Розгляньмо ці категорії.

Назви речовин і матеріалів

Усі назви речовин, матеріалів, продуктів, хімічних елементів мають закінчення -у (-ю): цукру, піску, меду, чаю, борщу, газу, металу, бетону, сиру, масла (масло — середній рід, тому масла, а не «маслу»), борошна (середній рід — борошна).

Винятки: хліба, вівса! Хоча хліб і овес — назви продуктів, вони мають закінчення -а. Запам'ятай ці два слова окремо: скибка хліба, кілограм вівса.

Збірні поняття

Збірні іменники, що позначають сукупність однорідних предметів як одне ціле, мають -у (-ю): лісу, гаю, народу, колективу, хору, оркестру, натовпу, полку, загону, класу (учнівського), гурту. Зверни увагу: «ліс» як сукупність дерев — лісу, але якщо мається на увазі конкретний лісовий масив, який можна обійти, — усе одно лісу, бо це збірне поняття.

Абстрактні поняття, почуття, стани, процеси

Усе, що не можна помацати, порахувати, побачити — абстрактні поняття — мають -у (-ю): болю, гніву, сміху, страху, успіху, розвитку, прогресу, спокою, ремонту, аналізу, сумніву, жалю, сорому, інтересу, характеру, розуму, хисту, таланту. Сюди ж належать назви процесів: руху, відпочинку, польоту (але: стрибка — назва одиничної дії).

Явища природи

Природні явища — вітру, дощу, снігу, грому, морозу, туману, вихору, граду, інею, сяйва (сяйво — с. р., тому сяйва). Ці слова позначають не конкретний об'єкт, а стан атмосфери чи процес.

Назви ігор і танців

Назви видів спорту, ігор і танців: футболу, хокею, вальсу, тенісу, гольфу, боксу, баскетболу, волейболу, крокету.

Назви установ, закладів, організацій, споруд і приміщень

Заклади, установи, споруди — університету, інституту, театру, клубу, банку, магазину, вокзалу, будинку, коридору, заводу, стадіону, готелю, ресторану, музею, парку. Зверни увагу: «будинок» — це споруда, тому будинку (не «будинка»). Так само «дім» — дому.

Назви країн, регіонів, територій

Географічні назви — країни, регіони, території — мають -у (-ю): Китаю, Єгипту, Алжиру (країна), Кавказу, Криму, Донбасу, Кіпру, Сибіру, Сходу, Заходу. Важливо: назви міст (Києва, Львова) — це -а, а назви країн і регіонів — -у.

Префіксальні й складні безсуфіксні іменники

Іменники, утворені за допомогою префіксів або складанням основ без суфіксів, мають -у (-ю): виходу, переходу, вибуху, водопроводу, живопису, заходу, сходу, прибутку, наказу, пошуку, запису, розпису. Ці слова позначають процес, дію або абстрактне поняття.

Група

Приклади в Н. в.

Приклади в Р. в.

Речовини й матеріали

цукор, мед, бетон

цукру, меду, бетону

Збірні поняття

ліс, народ, натовп

лісу, народу, натовпу

Абстрактні поняття

біль, сміх, розвиток

болю, сміху, розвитку

Явища природи

вітер, дощ, сніг

вітру, дощу, снігу

Ігри й танці

футбол, хокей, вальс

футболу, хокею, вальсу

Установи й споруди

університет, театр, парк

університету, театру, парку

Країни й регіони

Китай, Крим, Кавказ

Китаю, Криму, Кавказу

Префіксальні / складні

вихід, вибух, водопровід

виходу, вибуху, водопроводу

Запам'ятай: речовини (крім хліба, вівса), збірні назви, абстракції, явища, ігри, установи, країни — усе це отримує -у (-ю). Винятків у цій групі лише два: хліба, вівса.

Коли закінчення залежить від значення

Деякі іменники мають по два значення, і в родовому відмінку однини вони отримують різні закінчення залежно від того, в якому значенні вжиті. Це найскладніша й найцікавіша частина теми — саме тут найчастіше помиляються навіть ті, хто знає основні правила.

Алмаза — алмазу

Слово «алмаз» може позначати окремий кристал (конкретний предмет) або речовину (мінерал). Якщо йдеться про конкретний дорогоцінний камінь — вживай -а: «ювелір оцінив розмір алмаза», «оправа з алмаза». Якщо мається на увазі речовина, матеріал — вживай -у: «твердість алмазу», «кристалічна ґратка алмазу».

Каменя — каменю

«Камінь» як окремий предмет (один камінь, два камені) має -я: «вага каменя», «розмір каменя». А «камінь» як матеріал, гірська порода — -ю: «стіна з каменю», «обробка каменю». Порівняй: «зірвався з каменя» (з конкретної брили) і «пам'ятник із каменю» (з матеріалу).

Терміна — терміну

«Термін» у значенні «слово, назва поняття» — терміна: «визначення терміна», «словник терміна». А «термін» у значенні «строк, проміжок часу» — терміну: «протягом терміну», «кінець терміну», «подовження терміну». Запам'ятай пару: визначення терміна (поняття) — кінець терміну (строк).

Акта — акту

«Акт» як документ — акта: «підписання акта», «копія акта», «складання акта». А «акт» як дія, вчинок — акту: «акту милосердя», «акту агресії», «акту вандалізму». Порівняй: «примірник акта» (документ) і «момент акту» (дія).

Блока — блоку

«Блок» як деталь механізму, конструкції — блока: «деталь блока», «заміна блока циліндрів». А «блок» як об'єднання, союз — блоку: «політичного блоку», «лівого блоку», «військового блоку».

Клуба — клубу

«Клуб» як скупчення диму, пари — клуба: «клуба диму», «клуба пари». А «клуб» як заклад, організація — клубу: «спортивного клубу», «членів клубу», «біля клубу».

Місто й країна з однаковою назвою

Якщо одна назва позначає і місто, і країну, то місто отримує -а, а країна — -у. Алжира (місто) — Алжиру (країна): «вулиці Алжира», але «столиця Алжиру». Люксембурга (місто) — Люксембургу (країна): «центр Люксембурга», але «герцог Люксембургу».

Алгоритм вибору закінчення за значенням

Коли бачиш слово, що має кілька значень, постав собі два запитання:

  • Чи називає це слово окремий предмет, який можна полічити (один алмаз, два алмази; один камінь, два камені)? Якщо так — обирай -а (-я).

  • Чи називає це слово речовину, сукупність, абстрактне поняття, явище, установу або територію? Якщо так — обирай -у (-ю).

Розглянь слово в контексті речення. Наприклад: «Він приніс кілька копій акта» — акт як документ (конкретний предмет) → -а. «Він здійснив акт милосердя» — акт як дія (абстрактне поняття) → -у.

Слово

Значення 1 → -а (-я)

Значення 2 → -у (-ю)

алмаз

окремий кристал → алмаза

речовина → алмазу

камінь

окремий предмет → каменя

матеріал → каменю

термін

слово-поняття → терміна

строк → терміну

акт

документ → акта

дія → акту

блок

деталь → блока

об'єднання → блоку

клуб

скупчення (диму) → клуба

заклад → клубу

Алжир

місто → Алжира

країна → Алжиру

Люксембург

місто → Люксембурга

країна → Люксембургу

Цей алгоритм допомагає не лише з переліченими словами, а й з іншими, що мають кілька значень. Головне — зрозуміти, чи є предмет конкретним і лічильним, чи ні.

Розбираємо завдання

У цьому розділі розв'яжемо чотири типові завдання НМТ на тему закінчень родового відмінка однини. Кожне завдання — формату завдання 17 демоваріанта НМТ-2026: вибір однієї правильної відповіді з п'яти.

Приклад 1. Закінчення -а (-я) в родовому відмінку однини мають усі іменники рядка

Завдання: У якому рядку всі іменники в родовому відмінку однини мають закінчення -а (-я)?

  • олівець, Харків, вівторок, кілограм

  • цукор, ніж, метр, лебідь

  • ліс, коваль, листопад, ромб

  • інститут, Львів, ключ, грам

  • вітер, учитель, долар, квиток

Розв'язання:

Перевіряємо кожен рядок:

  • А (олівець, Харків, вівторок, кілограм): олівець — конкретний предмет → олівця; Харків — місто → Харкова; вівторок — день тижня → вівторка; кілограм — одиниця виміру → кілограма. Усі на -а.

  • Б (цукор, ніж, метр, лебідь): цукор — речовина → цукру (-у!), тому рядок не підходить.

  • В (ліс, коваль, листопад, ромб): ліс — збірне поняття → лісу (-у!), тому не підходить.

  • Г (інститут, Львів, ключ, грам): інститут — установа → інституту (-у!), тому не підходить.

  • Д (вітер, учитель, долар, квиток): вітер — явище природи → вітру (-у!), тому не підходить.

Відповідь: рядок А (олівець, Харків, вівторок, кілограм).

Чому інші неправильні: У рядку Б слово «цукор» вимагає закінчення -у, бо це назва речовини. У рядку В слово «ліс» — збірне поняття, тому лісу. У рядку Г «інститут» — назва установи, тому інституту. У рядку Д «вітер» — явище природи, тому вітру.


Приклад 2. Закінчення -у (-ю) в родовому відмінку однини мають усі іменники рядка

Завдання: У якому рядку всі іменники в родовому відмінку однини мають закінчення -у (-ю)?

  • біль, Кавказ, оркестр, мед

  • цукор, хліб, сміх, театр

  • університет, вівторок, сніг, чай

  • народ, рік, метр, газ

  • Крим, успіх, паспорт, дощ

Розв'язання:

Перевіряємо кожен рядок:

  • А (біль, Кавказ, оркестр, мед): біль — абстрактне поняття → болю; Кавказ — регіон → Кавказу; оркестр — збірне поняття → оркестру; мед — речовина → меду. Усі на -у. Це ключ.

  • Б (цукор, хліб, сміх, театр): хліб — виняток! — хліба (-а!), тому рядок не підходить.

  • В (університет, вівторок, сніг, чай): вівторок — день тижня → вівторка (-а!), тому не підходить.

  • Г (народ, рік, метр, газ): рік — виняток! — року (-у!), але метр — одиниця виміру → метра (-а!), тому не підходить.

  • Д (Крим, успіх, паспорт, дощ): паспорт — конкретний предмет → паспорта (-а!), тому не підходить.

Відповідь: рядок А (біль, Кавказ, оркестр, мед).

Чому інші неправильні: У рядку Б «хліб» — виняток, має -а. У рядку В «вівторок» — день тижня, має -а. У рядку Г «метр» — одиниця виміру, має -а. У рядку Д «паспорт» — конкретний предмет, має -а.


Приклад 3. Закінчення, що залежить від значення слова, правильно вжито в реченні

Завдання: У якому реченні правильно вжито закінчення родового відмінка однини з урахуванням значення слова?

  • «Ювелір оцінив розмір алмаза.»

  • «Для підпису потрібні копії акту.»

  • «Бруківку виклали з граніту й каменя.»

  • «Навчання триває до кінця терміна.»

  • «Над вогнищем не з'явилося жодного клубу диму.»

Розв'язання:

Перевіряємо кожне речення:

  • А: «алмаза» — у реченні йдеться про конкретний кристал (його розмір), тому -а — правильно.

  • Б: «акту» — тут слово означає «документ» (копії документа), а для документа потрібно -а (акта). Помилка.

  • В: «каменя» — бруківку викладають з матеріалу (каменю), а не з окремого каменя. Має бути каменю. Помилка.

  • Г: «терміна» — йдеться про кінець строку (терміну), а не про слово-термін. Має бути терміну. Помилка.

  • Д: «клубу» — ідеться про скупчення диму, тому має бути клуба (жодного клуба диму). Помилка.

Відповідь: речення А: «Ювелір оцінив розмір алмаза.»

Пояснення: Алмаз у цьому реченні — конкретний кристал (його можна полічити), тому родовий відмінок — алмаза. В усіх інших реченнях закінчення не відповідає значенню, у якому вжите слово.


Приклад 4. Помилку у формі родового відмінка однини допущено в реченні

Завдання: У якому реченні допущено помилку у формі родового відмінка однини іменника?

  • «Із Житомира ми поїхали до Києва.»

  • «На вулиці не було вітру.»

  • «До вівторку треба здати проєкт.»

  • «Директор університету підписав наказ.»

  • «Бабуся купила пів кілограма цукру.»

Розв'язання:

Перевіряємо кожне речення:

  • А: Житомир — місто → Житомира. Київ — місто → Києва. Правильно.

  • Б: вітер — явище природи → вітру. Правильно.

  • В: вівторок — день тижня → вівторка. Тут вжито «вівторку» — це помилка! Правильно: «до вівторка».

  • Г: університет — установа → університету. Правильно.

  • Д: кілограм — одиниця виміру → кілограма. цукор — речовина → цукру. Правильно.

Відповідь: речення В: «До вівторку треба здати проєкт.»

Пояснення: Назви днів тижня (вівторок) у родовому відмінку однини мають закінчення -а: вівторка. Форма «вівторку» є помилковою. В інших реченнях закінчення вжито правильно.

Типові помилки й пастки

На НМТ найбільше балів втрачають не через незнання правила, а через помилки, які можна передбачити й уникнути. Розгляньмо найпоширеніші з них.

Вплив російської мови

  • Помилка: «університета», «інститута», «вокзала», «Кавказа», «цукра».

  • Причина: У російській мові ці слова в родовому відмінку мають закінчення -а, і ця звичка переноситься на українську.

  • Правильно: університету, інституту, вокзалу, Кавказу, цукру.

Плутання груп: конкретне — абстрактне

  • Помилка: «листопаду», «вівторку», «кілограму», «метру», «паспорту».

  • Причина: Здається, що всі іменники чоловічого роду мають однакове закінчення. Але назви місяців, днів тижня, одиниць виміру й конкретних предметів мають -а.

  • Правильно: листопада, вівторка, кілограма, метра, паспорта.

Ігнорування винятків

  • Помилка: «хлібу» (за аналогією з іншими продуктами: цукру, меду), «вівсу».

  • Причина: Хліб і овес — продукти (речовини), тому здається, що мають бути з -у. Але це винятки: хліба, вівса.

  • Інший бік: «року» вважають помилкою, бо рік — це ніби одиниця часу, але року — правильна форма (виняток). Так само віку.

Нерозрізнення значень

  • Помилка: «копія акту» (документ), «до кінця терміна» (строк).

  • Причина: Учень не зважає на значення слова в реченні, а вживає закінчення, яке перше спадає на думку.

  • Правильно: копія акта (документ → -а), до кінця терміну (строк → -у).

Місто чи країна — одна назва

  • Помилка: Вважають, що місто й країна з однаковою назвою мають однакове закінчення. Наприклад: «столиця Алжира» (маючи на увазі країну).

  • Правильно: столиця Алжиру (країна → -у), вулиці Алжира (місто → -а).

Закінчення -у в іменниках середнього роду

  • Помилка: «до селу», «біля полю», «край вікну».

  • Причина: Учень вважає, що правило про -у поширюється на всі іменники II відміни, зокрема й середнього роду.

  • Правильно: Іменники середнього роду в родовому відмінку однини мають лише -а (-я): села, поля, вікна, життя. Запам'ятай це раз і назавжди.

Пам'ятай: помилки бувають системними. Якщо ти помітив, що помиляєшся в одній групі слів (наприклад, назвах установ), випиши 10 таких слів і повторюй їх уголос по 3 хвилини щодня.

Як це перевіряють на НМТ

Щоб успішно скласти НМТ, важливо знати не лише правило, а й формат, у якому його перевіряють. Ось що треба знати про цю тему на іспиті.

Формат завдання

У демоваріанті НМТ-2026 це завдання 17. Тип: вибір однієї правильної відповіді з п'яти (А–Д). Оцінювання: 1 бал за правильну відповідь. Тема: закінчення родового відмінка однини іменників чоловічого роду.

Місце в програмі

Згідно з програмою НМТ, ця тема належить до підтеми 4.1 «Відмінювання іменників». У вимогах зазначено: «відрізняти правильні форми від помилкових». Розділ 1 програми — «Правопис відмінкових закінчень іменників». Отже, це базове граматичне правило, яке треба знати напевно.

Що треба знати напам'ять

Довідкових матеріалів на НМТ немає. Ти не зможеш подивитися в таблицю чи згадати підказку. Тому групи слів і винятки треба вивчити напам'ять. Особливо зверни увагу на чотири винятки:

Виняток

Очікуване закінчення

Справжнє закінчення

хліба

-у (речовина)

-а

вівса

-у (речовина)

-а

року

-а (одиниця часу)

-у

віку

-а (одиниця часу)

-у

Стратегія виконання

Застосовуй такий алгоритм під час розв'язування завдання 17:

  1. Прочитай рядок А. Для кожного слова з чотирьох визнач групу за значенням.

  2. Якщо слово належить до групи «особа, предмет, місто, місяць, день, одиниця, фігура» — воно має закінчення -а (-я).

  3. Якщо слово належить до групи «речовина, збірне, абстрактне, явище, установа, країна, префіксальне» — воно має закінчення -у (-ю).

  4. Згадай винятки: хліба, вівса (серед речовин мають -а); року, віку (серед часу мають -у).

  5. Якщо перше ж слово рядка не відповідає шуканому закінченню — одразу відкидай увесь рядок.

  6. Знайшов рядок, де всі чотири слова мають потрібне закінчення — це відповідь.

Приклад стратегії в дії

Шукаємо рядок, де всі слова мають -а. Читаємо рядок А: «олівець, Харків, вівторок, кілограм». Олівець — предмет → -а. Харків — місто → -а. Вівторок — день → -а. Кілограм — одиниця → -а. Усі на -а! Це відповідь. Інші рядки навіть не аналізуємо далі — витрачаємо час тільки на перевірку, що не помилилися з винятками.

Порада: під час підготовки склади таблицю груп і винятків на одному аркуші. Повторюй її щодня по 2–3 хвилини. Це допоможе автоматизувати вибір правильного закінчення на іспиті.

Питання й відповіді

Чому «Києва», але «Криму»?

Тому що Київ — місто, а Крим — регіон (територія). Назви населених пунктів (міст, сіл) у родовому відмінку однини мають закінчення -а (-я): Києва, Львова, Харкова, Парижа. А назви регіонів, країн, територій мають закінчення -у (-ю): Криму, Кавказу, Донбасу, Сибіру. Це різні групи за значенням, тому й різні закінчення.

Як бути зі словами, що мають два значення, як-от «алмаз» чи «камінь»?

Потрібно визначити, в якому значенні вжите слово в конкретному реченні. Якщо йдеться про окремий предмет, який можна полічити (один алмаз, два камені), — уживай закінчення -а (-я): алмаза, каменя. Якщо йдеться про речовину, матеріал, сукупність (властивість алмазу, стіна з каменю) — уживай закінчення -у (-ю). Завжди читай речення цілком, щоб зрозуміти значення.

Чому «хліба», а не «хлібу», якщо хліб — продукт?

«Хліб» — виняток із правила про назви речовин. Більшість продуктів і матеріалів мають закінчення -у: цукру, меду, сиру, чаю. Але слова «хліб» і «овес» належать до небагатьох винятків — вони мають закінчення -а: хліба, вівса. Їх треба просто завчити напам'ять разом з іншими винятками.

Чи бувають у середньому роді закінчення -у?

Ні. Іменники середнього роду (II відміни) в родовому відмінку однини мають лише закінчення -а (-я): села, поля, життя, міста, вікна, дерева, моря. Тут вибору немає. Тому форми «до селу», «біля полю», «край вікну» — помилкові. Запам'ятай: середній рід — тільки -а (-я).

Що робити, якщо слово не підходить під жодну групу?

Якщо ти не можеш визначити, до якої групи належить слово, скористайся алгоритмом: постав запитання «Чи називає це слово окрему істоту або конкретний предмет?» Якщо так — -а (-я). Якщо слово називає речовину, почуття, явище, установу, споруду чи територію — -у (-ю). Наприклад, «характер» — абстрактне поняття, отже, характеру. «Квиток» — конкретний предмет, отже, квитка. Пам'ятай: назви установ і споруд мають -у (-ю), навіть якщо їх можна полічити (театру, вокзалу, будинку).

Коротко: головне

  • -а (-я) мають назви осіб, тварин, конкретних предметів, дерев, населених пунктів, місяців і днів тижня, одиниць виміру, геометричних фігур. Приклади: Києва, вівторка, метра, олівця, ромба.

  • -у (-ю) мають назви речовин, збірних і абстрактних понять, явищ природи, установ і споруд, країн і регіонів. Приклади: цукру, лісу, болю, вітру, університету, Кавказу.

  • Винятки: хліба, вівса (серед речовин — -а); року, віку (серед часу — -у).

  • Закінчення залежить від значення: алмаза — алмазу, каменя — каменю, терміна — терміну, акта — акту, блока — блоку, клуба — клубу; Алжира (місто) — Алжиру (країна).

  • Іменники середнього роду (II відміни) у родовому відмінку однини мають лише -а (-я): села, поля, життя.