Зайнятість населення й трудові ресурси

Щоб аналізувати ринок праці, треба чітко розрізняти кілька базових понять. Найширше з них — трудові ресурси. Це частина населення країни, яка за віком і станом здоров'я здатна працювати. До трудових ресурсів належать:

• люди працездатного віку (в Україні — 16–59 років), які не мають інвалідності, що унеможливлює працю;

• працюючі підлітки (молодші 16 років);

• працюючі пенсіонери (60+ років).

Трудові ресурси оцінюють не лише за кількістю (скільки людей можуть працювати), а й за якістю: рівнем освіти, професійною кваліфікацією, станом здоров'я. Чим вища якість трудових ресурсів, тим продуктивніша економіка.

Економічно активне населення (робоча сила)

Вужче поняття — економічно активне населення (його ще називають робочою силою). За методологією Міжнародної організації праці (МОП), це всі, хто або працює (зайняті), або активно шукає роботу й готовий до неї приступити (безробітні). Тобто:

Економічно активне населення = зайняті + безробітні (які шукають роботу)

До економічно неактивного населення належать:

• студенти денної форми навчання, які не працюють і не шукають роботи;

• пенсіонери, які не працюють;

• домогосподарки (люди, які ведуть домашнє господарство й не шукають роботи);

• ті, хто зневірився знайти роботу й припинив її шукати.

Рівень безробіття й рівень зайнятості

Найважливіший показник — рівень безробіття. Його обчислюють за формулою:

$$\text{Рівень безробіття}=\frac{\text{Кількість безробітних}}{\text{Економічно активне населення}}\times 100\%$$

Зверни увагу: знаменник — саме економічно активне населення, а не все населення країни й не кількість зайнятих. Це найпоширеніша пастка в завданнях НМТ.

Інший показник — рівень зайнятості:

$$\text{Рівень зайнятості}=\frac{\text{Кількість зайнятих}}{\text{Населення відповідного віку}}\times 100\%$$

Приклад розрахунку

В уявній країні економічно активне населення становить 20 млн осіб, із них 1,8 млн — безробітні. Рівень безробіття:

$$\frac{1,8\text{млн}}{20\text{млн}}\times 100\%=9\%$$

Якби ми помилково поділили 1,8 млн на все населення (припустімо, 40 млн), отримали б 4,5 % — неправильне значення.

Запам'ятай: трудові ресурси — ширше поняття, ніж економічно активне населення. До трудових ресурсів входять усі здатні працювати люди працездатного віку (а також працюючі пенсіонери й підлітки), але не всі вони є економічно активними (наприклад, студент денної форми віком 18 років, який не працює й не шукає роботи, — це трудовий ресурс, але економічно неактивний).

Безробіття — це стан, коли людина працездатного віку не має роботи, але активно її шукає й готова приступити. За методологією МОП, безробітним вважається той, хто одночасно відповідає трьом умовам: не працює, шукає роботу, може вийти на роботу найближчим часом.

Види безробіття

Економісти розрізняють чотири основні види безробіття. Кожен має свою причину й тривалість.

Причини безробіття

Окрім конкретних причин кожного виду, існують загальні чинники, що породжують безробіття в різних країнах:

• економічні кризи — різке падіння виробництва змушує підприємства скорочувати персонал;

• структурна перебудова економіки — закриття нерентабельних виробництв, перехід на нові технології;

• невідповідність освіти потребам ринку праці — випускників багато, а потрібних фахівців бракує;

• швидке зростання кількості молоді в країнах демографічного вибуху (Африка, Південна Азія) — робочих місць не вистачає на всіх;

• війна — руйнування й окупація підприємств, втрата робочих місць, масова вимушена міграція.

Рівень безробіття в Україні та світі

За методологією МОП (населення віком 15–70 років), рівень безробіття в Україні у 2021 році становив близько 10 %. Один із найвищих показників у світі має Південно-Африканська Республіка — понад 30 %. Натомість у Японії, Швейцарії, Сінгапурі рівень безробіття часто нижчий за 3 %.

Після 2022 року в Україні склалася парадоксальна ситуація: одночасно існують безробітні (через руйнування підприємств, окупацію територій) і нестача працівників (через виїзд за кордон, мобілізацію, переміщення). Це приклад структурної невідповідності — робочі місця є, але кваліфікація безробітних не збігається з потребами ринку.

Економіку поділяють на три великі сектори. За тим, який сектор переважає в структурі зайнятості, визначають тип країни: аграрний, індустріальний чи постіндустріальний.

Три сектори економіки

Важливо: добування корисних копалин належить до первинного сектору, а не до вторинного. Це часта помилка на НМТ.

Типи країн за структурою зайнятості

Залежно від того, в якому секторі зайнята більшість працездатного населення, країни поділяють на три типи:

• Аграрні країни — понад половину зайнятих працює в сільському господарстві (первинний сектор). Приклади: Бурунді, Нігер, Чад — там у сільському господарстві зайняті понад дві третини населення.

• Індустріальні країни — висока частка зайнятих у промисловості й будівництві (вторинний сектор). Китай: близько 30 % зайнятих у промисловості при приблизно 23 % у сільському господарстві.

• Постіндустріальні країни — понад 70 % зайнятих у сфері послуг (третинний сектор), а в сільському господарстві — лише 1–3 %. США та Велика Британія: близько 80 % зайнятих у послугах.

Як змінюється структура зайнятості з розвитком економіки

Існує закономірність: чим розвиненіша економіка, тим менше людей працює в первинному секторі й більше — у третинному. Динаміка така:

• частка зайнятих у первинному секторі постійно падає;

• частка зайнятих у вторинному секторі спершу зростає (під час індустріалізації), а потім знижується;

• частка зайнятих у третинному секторі постійно зростає.

Як читати кругову діаграму зайнятості

У завданнях НМТ тобі можуть дати кругову діаграму (пай-чарт) із розподілом зайнятих за секторами. Щоб визначити тип країни:

1. Знайди найбільший сектор (у розвинених країнах це послуги — понад половину кола).

2. Подивися на частку сільського господарства (первинний сектор).

3. Якщо сільське господарство — понад 50 % → аграрна країна.

4. Якщо послуги — понад 70 %, а сільське господарство — 1–3 % → постіндустріальна країна.

5. Якщо частка промисловості й будівництва висока (≈ 30 % і більше), сільського господарства — ще помітна (понад 10 %), а послуги не досягають 70 % → індустріальна країна (наприклад, Китай).

Порівнюй саме частки (відсотки), а не абсолютну кількість зайнятих. У великій країні (Китай, Індія) в сільському господарстві може бути 200 млн осіб, але це лише 23 % — і країна вже індустріальна, а не аграрна.

Структура зайнятості в Україні зазнала глибоких змін після здобуття незалежності. Якщо в радянський період переважала промислова зайнятість, то з 1990-х років частка зайнятих у промисловості неухильно скорочувалася, а у сфері послуг — зростала.

Сучасна структура зайнятості (оцінка МОП, до 2022 р.)

Ці цифри показують, що Україна рухається до постіндустріальної моделі, хоча частка сільського господарства (≈ 15 %) ще значно вища, ніж у розвинених країнах (1–3 %).

Регіональні відмінності

Рівень безробіття в Україні нерівномірний:

• вищий у сільських районах і малих монофункціональних містах — особливо в шахтарських містах Донбасу й Волині, де закриття шахт спричинило масове безробіття;

• нижчий у Києві й обласних центрах — там більше робочих місць у сфері послуг, ІТ, управлінні.

Вплив еміграції та війни

Трудова еміграція 1990-х — 2020-х років суттєво зменшила кількість трудових ресурсів України. Мільйони українців виїхали на заробітки до Польщі, Чехії, Італії, Німеччини. Після 2022 року до цього додалися вимушені міграції через війну.

Сьогодні в Україні гостро бракує кваліфікованих працівників у будівництві, промисловості, медицині, на транспорті. Це парадокс: є безробітні, але підприємства не можуть знайти потрібних фахівців через невідповідність кваліфікації й територіальне переміщення людей.

Розгляньмо чотири типові завдання, які можуть трапитися на НМТ. Кожне розв'яжемо покроково.

Приклад 1. Визначення типу країни за круговою діаграмою

На діаграмі показано структуру зайнятості населення: сільське господарство — 1 %, промисловість і будівництво — 18 %, послуги — 81 %. Якій країні відповідає така структура?

Варіанти: А) Нігер, Б) Китай, В) Велика Британія, Г) Ефіопія.

Розв'язання:

1. Визначаємо найбільший сектор — послуги (81 %). Це понад 70 %, отже, країна постіндустріальна.

2. Сільське господарство — лише 1 %, що характерно для розвинених країн.

3. Серед варіантів: Нігер та Ефіопія — аграрні країни (понад 50 % у сільському господарстві). Китай — індустріальна країна (≈ 23 % у сільському господарстві, ≈ 30 % у промисловості). Велика Британія — постіндустріальна (≈ 80 % у послугах).

Відповідь: Велика Британія.

Чому інші варіанти неправильні: Нігер та Ефіопія мають понад дві третини зайнятих у сільському господарстві, а Китай — високу частку промисловості (близько 30 %), що не відповідає діаграмі з 81 % послуг.

Приклад 2. Хто належить до безробітних за методологією МОП?

Оберіть три варіанти з семи: хто з перелічених людей належить до безробітних за методологією Міжнародної організації праці?

• звільнений інженер, який щодня розсилає резюме й готовий вийти на роботу;

• студент денної форми, який не працює й не шукає роботи;

• пенсіонерка, яка не працює;

• випускниця коледжу, що активно шукає першу роботу;

• фермер, який працює на власній землі;

• сезонний працівник, який після завершення сезону шукає нову роботу;

• підприємець, який керує власним бізнесом.

Розв'язання:

Безробітний за МОП — той, хто не працює, активно шукає роботу й готовий до неї приступити. Перевіряємо кожного:

1. Звільнений інженер — не працює, шукає роботу, готовий працювати → безробітний.

2. Студент денної форми — не шукає роботи → економічно неактивний, не безробітний.

3. Пенсіонерка — не шукає роботи → економічно неактивна.

4. Випускниця коледжу — шукає першу роботу → безробітна.

5. Фермер — працює → зайнятий.

6. Сезонний працівник після сезону — не працює, шукає роботу → безробітний.

7. Підприємець — працює → зайнятий.

Відповідь: звільнений інженер, випускниця коледжу, сезонний працівник після сезону.

Типова помилка — зарахувати студента чи пенсіонера до безробітних. Вони не шукають роботи, тому є економічно неактивними.

Приклад 3. Розрахунок рівня безробіття

Економічно активне населення країни становить 16 млн осіб, із них зайнятих — 14,4 млн. Який рівень безробіття?

Варіанти: А) 11,1 %, Б) 10 %, В) 90 %, Г) 4 %.

Розв'язання:

1. Спочатку знаходимо кількість безробітних: 16 млн – 14,4 млн = 1,6 млн.

2. Рівень безробіття = (1,6 млн / 16 млн) × 100 % = 10 %.

Відповідь: 10 % (варіант Б).

Чому інші варіанти неправильні: 11,1 % — це результат ділення 1,6 млн на зайнятих (14,4 млн); 90 % — це рівень зайнятості серед економічно активного населення (14,4 / 16); 4 % — це результат ділення 1,6 млн на все населення (40 млн), яке не дано в умові.

Приклад 4. Визначення виду безробіття

У регіоні закрили всі вугільні шахти. Тисячі шахтарів залишилися без роботи, а нові робочі місця в сфері послуг потребують зовсім іншої кваліфікації. Який вид безробіття описано?

Варіанти: А) фрикційне, Б) структурне, В) сезонне, Г) циклічне.

Розв'язання:

1. Причина безробіття — зміна структури економіки: закриття цілої галузі (вугледобування).

2. Люди не можуть одразу знайти роботу, бо їхня кваліфікація не відповідає новим потребам ринку.

3. Це не фрикційне (тимчасовий пошук), не сезонне (залежить від пори року) і не циклічне (пов'язане з економічною кризою, а не зі зникненням галузі).

Відповідь: структурне безробіття (варіант Б).

На НМТ з географії завдання на тему зайнятості часто містять пастки. Ось найпоширеніші помилки, яких припускаються учні:

• Ділять безробітних на все населення або на зайнятих. Правильно: ділити кількість безробітних на економічно активне населення (зайняті + безробітні).

• Зараховують до безробітних студентів денної форми й пенсіонерів. Вони належать до економічно неактивного населення, якщо не шукають роботи. Безробітний — той, хто не працює, але активно шукає роботу.

• Ототожнюють трудові ресурси й економічно активне населення. Трудові ресурси — ширше поняття: воно включає всіх, хто здатен працювати (зокрема людей працездатного віку, які не працюють і не шукають роботи, як-от студентів денної форми). Економічно активне населення — тільки ті, хто працює або шукає роботу.

• Відносять добування корисних копалин до вторинного сектору. Добування належить до первинного сектору, а обробна промисловість — до вторинного.

• Визначають тип країни за найбільшою абсолютною кількістю зайнятих. Тип країни визначають за часткою (відсотком) зайнятих у секторах, а не за абсолютними числами. У Китаї в сільському господарстві працюють сотні мільйонів людей, але це лише ≈ 23 % — тому Китай індустріальна, а не аграрна країна.

• Вважають, що в постіндустріальних країнах промисловість зникла. Промисловість не зникає — просто частка зайнятих у ній стає меншою (10–20 %), а більшість працює в послугах. Промислове виробництво залишається, але воно високоавтоматизоване.

Тема «Зайнятість населення» входить до розділу 4.4 програми НМТ з географії: «Зайнятість населення в світі й Україні». На іспиті перевіряють:

• розуміння понять «трудові ресурси», «економічно активне населення», «зайнятість», «безробіття»;

• уміння розрізняти трудові ресурси й економічно активне населення;

• знання причин безробіття та його видів;

• уміння обчислювати показники безробіття;

• уміння порівнювати структуру зайнятості різних країн за діаграмами чи таблицями.

Формати завдань

На НМТ з географії використовують дві основні форми завдань:

• Вибір однієї відповіді з чотирьох (завдання 1–20, 1 бал). Такі завдання можуть містити кругову діаграму, таблицю або опис ситуації. Ти маєш обрати єдиний правильний варіант.

• Вибір трьох відповідей із семи (завдання 25–30, 0–3 бали). За кожен правильно вказаний варіант дають 1 бал. Якщо помилитися хоча б в одному — бали за це завдання зменшуються.

У демоваріанті 2026 року завдання формату «3 з 7» майже всі стосуються суспільної географії. Їхні правильні варіанти перевіряють розуміння чинників і причин, а не просто запам'ятовування фактів.

Стратегія виконання

• У завданні з діаграмою: спершу знайди найбільший сектор і подивися на частку сільського господарства. Саме вони визначають тип країни.

• У завданні на розрахунок: перевір, що знаменник — економічно активне населення, а не все населення й не кількість зайнятих.

• У завданні «3 з 7»: уважно читай опис кожної особи. Пам'ятай: безробітний — той, хто не працює, шукає роботу й готовий приступити. Студенти й пенсіонери, які не шукають роботи, — економічно неактивні.

• Економічно активне населення (робоча сила) = зайняті + безробітні, які активно шукають роботу.

• Рівень безробіття = (безробітні / економічно активне населення) × 100 %. Ніколи не діли на все населення!

• Чотири види безробіття: фрикційне (пошук роботи), структурне (зміна галузей), циклічне (економічна криза), сезонне (пора року).

• Аграрна країна — понад половина зайнятих у сільському господарстві. Постіндустріальна — понад 70 % у послугах і 1–3 % у сільському господарстві.

• В Україні частка зайнятих у послугах зростає (≈ 60 %), а в промисловості скорочується (≈ 25 %).

• Трудова еміграція та війна зменшили трудові ресурси України; виникла структурна невідповідність — є безробітні, але бракує кваліфікованих працівників.