Урбанізація: рівень, темпи й агломерації
~20 хв · 9 розділів · 9 тестових запитань
Пояснювати причини й форми урбанізації, обчислювати й порівнювати рівні та темпи урбанізації країн і областей, розрізняти агломерацію, мегаполіс і мегалополіс, субурбанізацію, хибну урбанізацію й джентрифікацію та називати найбільші агломерації й світові міста.
Урбанізація — це процес зростання ролі міст у житті суспільства. Він охоплює збільшення кількості міст, розширення їхніх територій, зростання частки міського населення та поширення міського способу життя на дедалі більші території. Сьогодні урбанізація є однією з найпомітніших глобальних тенденцій, яка змінює обличчя планети.
Причини урбанізації
Чому люди масово переселяються в міста? Головних причин кілька:
Індустріалізація — промислові підприємства зосереджуються в містах, створюючи робочі місця.
Розвиток сфери послуг — торгівля, освіта, медицина, фінанси, IT зосереджені переважно в містах.
Міграції із сіл — люди їдуть у міста в пошуках кращої роботи, освіти, медичного обслуговування.
Вищий рівень життя — у містах ширший вибір товарів, послуг, культурних заходів, вищі заробітки.
Рівень урбанізації
Рівень урбанізації — це частка міського населення в загальній кількості жителів країни (або області). Його обчислюють за формулою:
Рівень урбанізації = (міське населення / усе населення) × 100 %
Наприклад, якщо в країні живе 6 млн осіб, із них 4,2 млн — міські жителі, то рівень урбанізації становить: (4,2 / 6) × 100 % = 70 %.
Темпи урбанізації
Темпи урбанізації — це швидкість зростання частки міського населення, зазвичай виражена у відсотках за рік. Важливо не плутати рівень (скільки вже містян) із темпами (як швидко їх стає більше).
Урбанізація у світі: історія й сучасність
У 1950 році лише близько 30 % населення світу жило в містах. Із 2007–2008 років уперше в історії понад половину людства становлять міські жителі. У 2020-х роках цей показник сягнув приблизно 57–58 %. За прогнозом ООН (World Urbanization Prospects 2018), до 2050 року близько 68 % населення планети житиме в містах.
Найвищий і найнижчий рівень урбанізації
Найвищий рівень урбанізації мають розвинені країни та країни Латинської Америки:
Понад 90 %: Бельгія, Нідерланди, Японія, Аргентина, Уругвай.
100 %: Сингапур, Монако (міста-держави).
Найнижчий рівень — у найбідніших країнах Африки (Бурунді, Нігер) та Океанії (Папуа — Нова Гвінея) — менше 20 % міського населення.
Найвищі темпи урбанізації
Найшвидше міське населення зростає в Африці на південь від Сахари та в Південній Азії. Саме там рівень урбанізації ще низький, але сільські жителі масово переселяються в міста.
Міста рідко існують ізольовано. Навколо великих міст формуються цілі скупчення поселень, пов'язаних між собою щоденними поїздками, роботою, торгівлею та культурою. Розуміння цих форм розселення — ключ до аналізу сучасної урбанізації.
Міська агломерація
Міська агломерація — це компактне скупчення міст і селищ навколо одного чи кількох міст-ядер, пов'язаних щоденними трудовими (маятниковими), виробничими й культурними зв'язками. Люди щодня їздять із передмість у центр на роботу чи навчання й повертаються назад — це і є маятникова міграція.
Агломерації бувають:
Моноцентричні — з одним містом-ядром. Приклади в Україні: Київська, Харківська, Одеська, Львівська агломерації.
Поліцентричні — з кількома містами-ядрами, які мають приблизно однакове значення. Приклади: Рейн-Рурська (Німеччина), Верхньосілезька (Польща), Донецько-Макіївська (тимчасово окупована).
Мегаполіс (мегамісто)
Мегаполіс — це надвелике місто чи агломерація з населенням понад 10 млн осіб. Найбільша агломерація світу за оцінкою ООН 2018 року — Токіо (≈ 37 млн жителів). Інші мегаполіси: Делі, Шанхай, Сан-Паулу, Мехіко, Каїр, Мумбаї, Пекін, Дакка.
Варто знати: у звіті ООН 2025 року за новою методикою першими названо Джакарту й Дакку. Рейтинги мегаполісів залежать від того, як проводять межі агломерації — чи враховують суцільну забудову, чи лише адміністративні кордони.
Мегалополіс
Мегалополіс — це злиття сусідніх агломерацій у суцільну урбанізовану смугу. Термін запровадив французький географ Жан Готтманн 1961 року. Найвідоміші мегалополіси:
Назва | Міста, що входять | Країна / регіон |
|---|---|---|
Босваш | Бостон — Нью-Йорк — Філадельфія — Балтимор — Вашингтон | США |
Чипітс | Чикаго — Піттсбург | США |
Сансан | Сан-Франциско — Лос-Анджелес — Сан-Дієго | США |
Токайдо | Токіо — Йокогама — Нагоя — Осака — Кобе | Японія |
Англійський | Лондон — Бірмінгем — Манчестер — Ліверпуль | Велика Британія |
Дельта Перлової річки | Гуанчжоу — Шеньчжень — Сянган (Гонконг) | Китай |
Світові (глобальні) міста
Світові міста — це центри управління світовою економікою. У них розташовані штаб-квартири транснаціональних корпорацій, найбільші біржі й банки, міжнародні організації, найбільші аеропорти-хаби, провідні культурні установи.
За рейтингом GaWC (Globalization and World Cities Research Network) найвищий рівень (Alpha++) мають Лондон і Нью-Йорк. До наступного рівня (Alpha+) належать Париж, Токіо, Сингапур, Сянган, Шанхай, Пекін, Дубай.
Найбільші агломерації України
В Україні найбільшими міськими агломераціями є Київська, Харківська, Дніпровська, Одеська та Львівська. Кожна з них сформувалася навколо обласного центру й охоплює десятки менших міст і селищ.
Окрім класичної урбанізації (зростання міст), географи виділяють три особливі процеси, які змінюють вигляд міських територій: субурбанізацію, хибну урбанізацію та джентрифікацію. Кожен із них має свої причини, прояви й наслідки.
Субурбанізація
Субурбанізація — це переміщення населення, підприємств і торгівлі з центрів великих міст у передмістя (приміську зону). Цей процес набув масового характеру в США з 1950-х років завдяки автомобілізації, а згодом охопив Західну Європу.
В Україні яскравий приклад субурбанізації — Київщина. Міста Ірпінь, Буча, Бровари, Вишневе, Софіївська Борщагівка стрімко зростають, бо люди переїжджають із Києва в приватні будинки, але продовжують працювати в столиці.
Наслідки субурбанізації:
Маятникові міграції — щоденні поїздки з передмість у центр і назад.
Затори на дорогах у години пік.
Розростання забудови («розповзання» міста).
Хибна (несправжня) урбанізація
Хибна урбанізація — це швидке зростання міст у країнах, що розвиваються, без відповідного зростання робочих місць і інфраструктури. Вихідці із сіл масово переселяються в міста, але не можуть знайти роботу й оселяються в нетрях.
Приклади нетрів: фавели Ріо-де-Жанейро й Сан-Паулу (Бразилія), Дхараві в Мумбаї (Індія), Кібера в Найробі (Кенія). Люди там живуть без водопостачання, каналізації, електрики, працюють у неформальній економіці.
Причини хибної урбанізації — демографічний вибух (висока народжуваність у селах) і «виштовхування» з перенаселеного села, де не вистачає землі й роботи.
Джентрифікація
Джентрифікація — це оновлення занедбаних старих, часто колишніх промислових чи робітничих кварталів у центрі міста. Старі будівлі реконструюють, туди переїжджають заможніші мешканці, з'являються креативні простори, галереї, модні кав'ярні.
Однак джентрифікація має й негативний бік: ціни на житло зростають, і колишні мешканці змушені переїжджати на околиці. Світові приклади: Лондон — Доклендс, Нью-Йорк — Сохо й Бруклін. В Україні риси джентрифікації помітні на київському Подолі.
Порівняння процесів у різних типах країн
Ознака | Розвинені країни | Країни, що розвиваються |
|---|---|---|
Рівень урбанізації | Високий (70–100 %) | Нижчий (крім Латинської Америки) |
Темпи урбанізації | Низькі (до 1 % на рік) | Найвищі (3–5 % на рік) |
Характерні процеси | Субурбанізація, джентрифікація | Хибна урбанізація |
Урбанізація в Україні має свою специфіку. Рівень урбанізації країни становив приблизно 67 % за переписом 2001 року й досяг ≈ 70 % на 1 січня 2022 року. Важливо розуміти: зростання частки міських жителів тепер пояснюється більше скороченням сільського населення (через природне зменшення та міграцію), ніж власне зростанням міст.
Області з найвищим і найнижчим рівнем урбанізації
До 2022 року найвищий рівень урбанізації мали промислові регіони сходу й півдня:
Донецька область — ≈ 91 %
Луганська область — ≈ 87 %
Дніпропетровська область — ≈ 84 %
Харківська область — ≈ 81 %
Найнижчий рівень — у західних областях, де переважає сільське населення:
Закарпатська область — ≈ 37 %
Чернівецька область — ≈ 43 %
Івано-Франківська область — ≈ 44 %
Місто Київ, звісно, має 100 % міського населення.
Нічний космічний знімок: як читати урбанізацію з космосу
Нічні знімки Землі з космосу — потужний інструмент для візуалізації урбанізації. Яскраві плями на знімку — це великі міста й агломерації. Суцільні смуги світла — мегалополіси (Босваш на сході США, Токайдо в Японії, північний захід Європи). Ланцюжки вогнів уздовж річок (Ніл) і узбереж указують на скупчення населення. Темні ділянки — пустелі, тайга, Амазонія.
Однак яскравість залежить не лише від кількості населення, а й від рівня розвитку. Південна Корея яскрава, а КНДР майже темна, хоча густота населення в обох країнах висока. Густонаселені бідні регіони Південної Азії (Бангладеш, Індія) тьмяніші за Західну Європу. Восени 2022 року супутникові знімки фіксували затемнення України після масованих ударів по енергосистемі.
У цьому розділі розберемо чотири типові завдання НМТ на тему урбанізації. Кожне супроводжується покроковим поясненням.
Приклад 1. Урбанізація в країнах, що розвиваються
Завдання: Виберіть три правильні твердження, що характеризують урбанізацію в країнах, що розвиваються.
Покрокове розв'язання:
Згадаймо: у країнах, що розвиваються, рівень урбанізації загалом нижчий, ніж у розвинених, але темпи — найвищі у світі.
Через демографічний вибух і виштовхування з сіл люди масово їдуть у міста, але робочих місць не вистачає — виникають нетрі.
Багато вихідців із сіл не мають постійної роботи, працюють у неформальній економіці.
Правильні відповіді (ключі):
«Найвищі темпи зростання міського населення»
«На околицях великих міст поширені нетрі»
«Частина вихідців із сіл не має постійної роботи»
Чому інші варіанти неправильні:
«Рівень урбанізації вищий, ніж у Європі» — навпаки, у Європі рівень вищий (70–90 %), а в країнах, що розвиваються, — нижчий (крім Латинської Америки).
«Переважає субурбанізація» — субурбанізація характерна для розвинених країн, а не для країн, що розвиваються.
«Частка містян скорочується» — навпаки, вона зростає, і дуже швидко.
«Рівень урбанізації всюди нижчий за 30 %» — це неправда: у Латинській Америці рівень урбанізації високий (понад 80 % у багатьох країнах).
Приклад 2. Мегалополіс Босваш
Завдання: Як називається мегалополіс, що простягається від Бостона до Вашингтона?
Покрокове розв'язання:
Згадаймо назви мегалополісів США: Босваш (Бостон — Вашингтон), Чипітс (Чикаго — Піттсбург), Сансан (Сан-Франциско — Сан-Дієго).
Бостон і Вашингтон — міста на східному узбережжі США, між якими розташовані Нью-Йорк, Філадельфія, Балтимор.
Правильна відповідь: Босваш.
Чому інші варіанти неправильні:
Чипітс — мегалополіс навколо Великих озер (Чикаго — Піттсбург).
Сансан — мегалополіс на західному узбережжі США (Сан-Франциско — Сан-Дієго).
Токайдо — японський мегалополіс (Токіо — Осака — Кобе).
Приклад 3. Обчислення рівня урбанізації
Завдання: У країні проживає 12,5 млн жителів, із них 3,5 млн — сільські. Визначте рівень урбанізації (у %).
Покрокове розв'язання:
Знайдемо кількість міських жителів: 12,5 млн − 3,5 млн = 9,0 млн.
За формулою: рівень урбанізації = (9,0 / 12,5) × 100 % = 72 %.
Правильна відповідь: 72 %.
Чому інші варіанти неправильні:
28 % — це частка сільського населення (3,5 / 12,5 × 100 %), а не рівень урбанізації.
39 % — помилка: поділили сільських на міських (3,5 / 9,0 × 100 % ≈ 39 %).
9 % — помилка: узяли кількість міських жителів у мільйонах (9) за відсоток.
Приклад 4. Джентрифікація
Завдання: «Колишні портові склади в центрі міста перетворили на лофти й галереї, ціни на житло зросли, давні мешканці переїхали на околиці». Який процес описано?
Покрокове розв'язання:
Опис стосується оновлення старих промислових кварталів у центрі міста.
Ключові маркери: реконструкція, зростання цін, витіснення колишніх мешканців.
Це класичний опис джентрифікації.
Правильна відповідь: джентрифікація.
Чому інші варіанти неправильні:
Субурбанізація — переміщення з центру в передмістя, а не оновлення центру.
Хибна урбанізація — зростання міст без робочих місць, утворення нетрів.
Утворення мегалополісу — злиття агломерацій, а не оновлення окремого кварталу.
Тема урбанізації може викликати труднощі через схожість понять. Ось найпоширеніші помилки, яких варто уникати.
Плутають рівень урбанізації (частку) з темпами (швидкістю зростання). Запам'ятай: найвищі темпи — в Африці, найвищий рівень — у розвинених країнах і Латинській Америці.
Плутають мегаполіс (одне надвелике місто чи агломерація) з мегалополісом (злиттям кількох агломерацій). Мегаполіс — Токіо (37 млн), мегалополіс — Босваш (Бостон — Вашингтон).
Вважають субурбанізацію занепадом міст або переселенням у віддалені села. Насправді це переїзд у передмістя, а не в село, із збереженням роботи в місті.
Вважають хибну урбанізацію помилкою статистики, а не зростанням міст без робочих місць. Це реальний процес утворення нетрів у країнах, що розвиваються.
Плутають джентрифікацію (оновлення центру міста) із субурбанізацією (зростання передмість). Джентрифікація — у центрі, субурбанізація — на околицях.
Вважають найурбанізованішими областями України західні, хоча там переважає сільське населення. Найвищий рівень — у Донецькій, Луганській, Дніпропетровській областях.
На нічному знімку пов'язують яскравість лише з кількістю населення, забуваючи про рівень розвитку. Південна Корея яскравіша за КНДР, хоча населення в обох країнах густе.
Тема урбанізації входить до розділу 4.2 програми НМТ «Розселення». На іспиті перевіряють: урбанізацію, її причини, відмінності в рівнях і темпах в Україні й світі, субурбанізацію, хибну урбанізацію, джентрифікацію, агломерації, мегаполіси, мегалополіс, світові міста. Від тебе вимагається вміння визначати показники урбанізованості, формулювати ці поняття, знаходити найбільші агломерації й світові міста.
У демоваріанті НМТ 2026 року тема урбанізації представлена в завданні 14 — вибір однієї відповіді з чотирьох до нічного космічного знімка (тема 4.2, суміжна з 6.2). Завдання оцінюється в 1 бал. Також завдання 12–14 утворюють кластер навколо стимулу про населення.
Завдання 25–30 — це формат вибору трьох відповідей із семи, який може принести від 0 до 3 балів (по 1 балу за кожен правильно вказаний варіант). Правильні варіанти в таких завданнях перевіряють розуміння чинників і причинно-наслідкових зв'язків, а не просто запам'ятовування чисел.
Стратегія для завдання з нічним космічним знімком:
Спершу зорієнтуйся за контурами суходолу й великими річками — це допоможе визначити, який регіон світу зображено.
Потім шукай найяскравіші смуги й плями — вони відповідають мегалополісам і найбільшим агломераціям.
Звір побачене з варіантами відповідей: назви мегалополісів, країн або регіонів.
Тут зібрано відповіді на найпоширеніші запитання, які виникають під час вивчення теми урбанізації.
Чим мегаполіс відрізняється від мегалополісу?
Мегаполіс (або мегамісто) — це одне надвелике місто чи агломерація з населенням понад 10 млн осіб, наприклад Токіо (≈ 37 млн) або Делі. Мегалополіс — це злиття кількох сусідніх агломерацій у суцільну урбанізовану смугу, наприклад Босваш (Бостон — Вашингтон) або Токайдо (Токіо — Осака — Кобе). Отже, мегаполіс — одна велика агломерація, а мегалополіс — ланцюжок із кількох агломерацій.
Чому урбанізацію в бідних країнах називають хибною?
Хибною (несправжньою) урбанізацію називають тому, що міста зростають швидко, але без створення робочих місць і розвитку інфраструктури. Люди масово переїжджають із сіл у міста через демографічний вибух і брак землі, але не можуть знайти роботу. Вони оселяються в нетрях (фавели, Дхараві, Кібера), живуть без водопостачання й каналізації, працюють у неформальній економіці. Це не справжня урбанізація, бо міста не стають комфортнішими — вони лише розростаються нетрями.
Чому жителі великих міст переїжджають у передмістя?
Це явище називають субурбанізацією. Люди переїжджають із центральних, часто перевантажених і дорогих районів у передмістя, де можна мати власний будинок із садом, чистіше повітря, менше шуму. При цьому вони зазвичай продовжують працювати в центрі міста, що створює маятникові міграції. У США цей процес набув масовості з 1950-х років завдяки автомобілізації. В Україні приклад — зростання Ірпеня, Бучі, Броварів як передмість Києва.
Чи добре, коли старий район міста стає модним і дорогим?
Це явище — джентрифікація — має дві сторони. З одного боку, занедбані квартали оновлюються: з'являються галереї, кав'ярні, креативні простори, покращується інфраструктура. З іншого — зростання цін на житло витісняє колишніх мешканців, які не можуть платити вищу оренду. Вони змушені переїжджати на околиці, часто далеко від роботи й звичного середовища. Тому джентрифікація неоднозначна: вона приносить оновлення, але й соціальну нерівність.
Чому на нічному знімку Бангладеш тьмяніший за Нідерланди, хоча густота населення там вища?
Яскравість нічного знімка залежить не лише від кількості населення, а й від рівня економічного розвитку. Нідерланди — високорозвинена країна з доброю електрифікацією, яскравим освітленням доріг, міст, промислових зон. Бангладеш — одна з найбідніших країн світу, де багато районів не мають стабільного електропостачання, а вуличне освітлення слабке. Тому, попри високу густоту населення, країна на знімку виглядає тьмяною.
Рівень урбанізації = (міське населення / усе населення) × 100 %; темпи — швидкість зростання частки міського населення (% на рік).
Світ — понад 50 % міських жителів з 2007–2008 рр.; Україна ≈ 70 %.
Агломерація — місто-ядро з передмістями, пов'язаними маятниковими міграціями; мегаполіс — агломерація з населенням понад 10 млн; мегалополіс — злиття кількох агломерацій (Босваш, Токайдо).
Субурбанізація — переїзд жителів із центру в передмістя; джентрифікація — оновлення занедбаних кварталів у центрі міста; хибна урбанізація — зростання міст без створення робочих місць, утворення нетрів.
Найурбанізованіші області України — Донецька (≈ 91 %), Луганська (≈ 87 %), Дніпропетровська (≈ 84 %); найменш урбанізовані — Закарпатська (≈ 37 %), Чернівецька (≈ 43 %).
Світові міста найвищого рівня (Alpha++ за рейтингом GaWC) — Лондон і Нью-Йорк.
На нічному космічному знімку яскравість залежить і від кількості населення, і від рівня економічного розвитку.