Василь Симоненко «Задивляюсь у твої зіниці…»

~10 хв · 9 розділів · 9 тестових запитань

Література 1940–1980-х років

Художні засоби й аналіз поезії

Українська література НМТ

антитеза: Стилістична фігура, що полягає в різкому протиставленні образів, понять, явищ, характерів або частин тексту для увиразнення думки, підкреслення контрасту. Наприклад: зима ↔ весна, сльози ↔ сміх, своє ↔ чуже.
громадянська лірика: Лірика, у якій автор висловлює патріотичні почуття, роздуми про долю народу, Батьківщини, рідної мови, суспільні ідеали та громадянську позицію. Приклад: «Любіть Україну!» В. Сосюри.
ліричний герой: Ліричний герой — образ людини в ліричному творі, чиї думки й почуття виражає автор. У вірші «Всякому місту — звичай і права…» ліричний герой протиставлений натовпові: він не женеться за чинами й багатством, а прагне вмерти з ясним розумом і чистою совістю.
метафора: Перенесення ознак одного предмета чи явища на інший за подібністю; приховане порівняння без сполучника (як, мов, наче). Наприклад: «слово — криниця», «залізна воля».
мотив: Стійкий смисловий елемент твору, тема чи ідея, що повторюється й розвивається. У поезії «Задивляюсь у твої зіниці…» провідні мотиви: синівська любов, історична пам'ять, відповідальність за долю народу.
риторичне звертання: Стилістична фігура — звертання до неживого предмета, явища, відсутньої особи чи абстрактного поняття. Не потребує відповіді, підсилює емоційність і створює урочисту інтонацію. Адресат стоїть у кличному відмінку, часто з вигуком «О». Приклад: «О слово рідне! Орле скутий!..»