Українська Література
Ukr Lit Poetics
Ukr Lit Nmt
антитеза
Стилістична фігура, що полягає в різкому протиставленні образів, понять, явищ, характерів або частин тексту для увиразнення думки, підкреслення контрасту. Наприклад: зима ↔ весна, сльози ↔ сміх, своє ↔ чуже.
Використовується в юнітах
- Антитеза й оксиморон
- Василь Симоненко «Задивляюсь у твої зіниці…»
- Григорій Сковорода «De libertate»: тема свободи
- Дмитро Павличко «Два кольори»
- Іван Франко «Чого являєшся мені у сні?..»: інтимна лірика
- Леся Українка «Contra spem spero!»: мотиви й засоби
- Ліна Костенко «Страшні слова, коли вони мовчать…»
- Павло Тичина «О панно Інно…»: інтимна лірика
- Тарас Шевченко «І мертвим, і живим, і ненарожденним…»: послання
Використовується в курсах
- Давня українська література
- Література 1920–1930-х років: розстріляне відродження
- Література 1940–1980-х: шістдесятники й поезія опору
- Література другої половини XIX – початку XX століття
- Модернізм кінця XIX – початку XX століття
- Нова українська література: Котляревський і Шевченко
- Теорія літератури для НМТ