Тире: усі випадки вживання
~20 хв · 9 розділів · 10 тестових запитань
Розпізнаєш усі випадки вживання тире в простому й складному реченні, при прямій мові та в діалозі, щоб упевнено виконувати завдання 30 НМТ на логічні пари.
Тире — один із найважливіших розділових знаків української мови. У простому реченні воно виконує кілька різних функцій, і кожна з них відповідає окремому пунктуаційному правилу. Щоб не плутати ці випадки, варто запам’ятати: у простому реченні лише одна граматична основа, тому тире ніколи не розділяє частини складного речення.
Тире між підметом і присудком
Тире ставимо між підметом і присудком, коли обидва головні члени виражені іменниками в називному відмінку, інфінітивами, числівниками або їхнім поєднанням, а дієслово-зв’язка (є, бути) пропущене. Це найчастіший випадок тире в простому реченні.
Київ — столиця України (іменник — іменник)
Жити — Вітчизні служити (інфінітив — інфінітив)
Двічі два — чотири (числівник — числівник)
Моя мрія — стати лікарем (іменник — інфінітив)
Особливу увагу зверни на слова це, то, ось, значить. Якщо перед присудком стоїть одне з них, тире ставимо обов’язково, навіть коли підмет виражений займенником: Мова — це душа народу; Читати — то найкраще навчання; Воля — ось головна цінність.
Тире на місці пропущеного члена в неповному реченні
У неповному реченні (зокрема в неповній частині складного речення) пропущений член (найчастіше присудок) можна відновити з контексту. Якщо на місці пропуску є пауза, ставимо тире. Це тире — сигнал, що щось пропущено, але зрозуміло з попередньої частини.
Я взяв словник, а сестра — підручник (пропущено «взяла»)
За вікном — завірюха (пропущено «вирує», «стоїть»)
На першому поверсі — магазин, на другому — офіс (пропущено «розташований»)
Тире після однорідних членів перед узагальнювальним словом
Якщо спочатку йдуть однорідні члени, а після них — узагальнювальне слово, перед узагальнювальним словом ставимо тире. Якщо ж узагальнювальне слово стоїть перед однорідними членами, після нього ставимо двокрапку, а коли після переліку речення триває, — ще й тире після однорідних членів.
І ліс, і поле, і річка — усе спало під снігом.
Усі: і діти, і дорослі — чекали на свято.
Скрізь: на полях, у лісах, на луках — лежав сніг.
Тире перед відокремленою прикладкою в кінці речення
Прикладка — це означення, виражене іменником, яке дає іншу назву предметові. Якщо прикладка стоїть у кінці речення й має пояснювальний відтінок (перед нею можна вставити а саме), перед нею ставимо тире.
Нас зустріла господиня — привітна літня жінка.
У саду росло моє улюблене дерево — яблуня.
До хати зайшов він — мій найкращий друг.
Парне тире при вставлених конструкціях
Вставлені конструкції — це слова, словосполучення чи речення, які доповнюють або пояснюють основну думку. Їх виділяють з обох боків тире (парне тире), рідше — дужками.
Одного разу — це було восени — ми заблукали в лісі.
Уранці — ще й сонце не зійшло — ми вирушили в дорогу.
Він — я це добре пам’ятаю — обіцяв повернутися.
Запам’ятай: у простому реченні завжди одна граматична основа. Якщо бачиш дві основи — це вже складне речення, і тире там працює за іншими правилами.
У складному реченні тире виконує смислову функцію: воно передає певні логічні зв’язки між частинами. Найчастіше тире вживаємо в безсполучниковому реченні, але іноді — і в складносурядному.
Тире в безсполучниковому реченні (БСР)
У безсполучниковому реченні частини з’єднані лише інтонацією, без сполучників. Тире ставимо в таких смислових відношеннях:
Смислове відношення | Приклад | Як перевірити |
|---|---|---|
Протиставлення | Легко обіцяти — важко виконати. | Можна вставити «а», «але» |
Умова / час — наслідок | Посієш вчасно — збереш урожай. | Можна вставити «якщо», «коли» |
Наслідок | Пішов дощ — дороги розмило. | Можна вставити «тому», «отже» |
Швидка зміна подій | Сонце зайшло — стало темно. | Події відбуваються майже одночасно |
Порівняння | Мовить слово — соловей співає. | Можна вставити «немов», «наче» |
Тире в складносурядному реченні (ССР)
У складносурядному реченні частини зазвичай з’єднані сполучниками і, а, але, та, і між ними стоїть кома. Однак якщо друга частина виражає несподіваний наслідок або різке протиставлення, замість коми ставимо тире.
Ще мить — і сонце сховалося за обрієм.
Він глянув — і все стало зрозуміло.
Тільки-но вийшли — а вже почався дощ.
Як не заплутатися: межа між випадками
Найважливіше — порахувати граматичні основи. Ось три схожі конструкції, які часто плутають:
Речення | Основ | Умова |
|---|---|---|
Мій брат — лікар. | 1 | Тире між підметом і присудком |
Брат став лікарем, а сестра — інженеркою. | 2 (друга частина — неповне речення) | Тире на місці пропущеного члена |
Захворієш — брат вилікує. | 2 | Тире між частинами БСР |
Увага: безсполучникове речення має дві граматичні основи, у неповному реченні (чи неповній частині складного) пропущено член, який відновлюємо з контексту, а в реченні з тире між підметом і присудком нічого не пропущено — обидва головні члени на місці.
Коли в реченні передаємо чиєсь висловлювання дослівно, використовуємо пряму мову. Тире відділяє пряму мову від слів автора. У діалозі тире ставимо перед кожною реплікою.
Тире між прямою мовою й словами автора
Якщо пряма мова стоїть перед словами автора, після лапок ставимо кому й тире:
«Я прийду завтра», — пообіцяв Андрій.
Якщо слова автора розривають пряму мову, то з обох боків від слів автора ставимо кому й тире (або знак оклику / знак питання й тире):
«Завтра, — сказала мама, — поїдемо до бабусі».
«Яка краса! — вигукнула Олена. — Я ніколи такого не бачила».
Тире в діалозі
Кожну репліку діалогу, записану з нового рядка, починаємо з тире. Лапки не ставимо:
— Ти готовий?
— Готовий!
Якщо репліки записані в один рядок, їх беруть у лапки, а між ними ставлять тире:
«Ти прийдеш?» — «Прийду». «А коли?» — «Увечері».
Пам’ятай: тире при прямій мові й діалозі завжди пов’язане з лапками або з новим рядком. Якщо немає ні лапок, ні нового рядка — це не випадок прямої мови чи діалогу.
Щоб правильно визначити, за яким правилом поставлено тире, дій за простим алгоритмом із трьох кроків.
Крок 1: порахуй граматичні основи
Якщо в реченні дві або більше граматичних основ — тире стоїть між частинами складного речення (безсполучникового або складносурядного) або на місці пропущеного члена в неповній частині. Якщо одна основа — це просте речення, і тире вжито за одним з інших правил.
Крок 2: визнач, що стоїть з обох боків тире
Визнач, які члени речення або елементи розділяє тире:
Що з обох боків тире | Умова |
|---|---|
Підмет (Н. в.) — присудок (Н. в. / інфінітив / числівник) | Між підметом і присудком |
Пропущений член (можна відновити з контексту) | На місці пропущеного члена в неповному реченні |
Перелік однорідних членів — узагальнювальне слово | Після однорідних перед узагальнювальним словом |
Означуване слово — прикладка в кінці | Перед відокремленою прикладкою |
Вставлена конструкція (з обох боків) | Парне тире при вставленій конструкції |
Крок 3: перевір наявність лапок або нового рядка
Якщо речення містить лапки або репліки записані з нового рядка — це пряма мова або діалог. Тире в таких випадках відділяє слова автора від прямої мови або репліки одну від одної.
Схожі на вигляд — різні за умовою
Розглянь чотири речення, які здаються подібними, але тире в них ужито за різними правилами:
Речення | Умова |
|---|---|
Мій брат — лікар. | Між підметом і присудком (іменник — іменник) |
Брат став лікарем, а сестра — інженеркою. | Пропущений присудок у неповному реченні |
Нас зустрів мій брат — лікар місцевої лікарні. | Прикладка в кінці речення |
Захворієш — брат вилікує. | Частини безсполучникового речення (умова — наслідок) |
Стратегія для «логічних пар»
У завданні 30 НМТ ти отримуєш чотири умови (1–4) і п’ять речень (А–Д). Одне речення зайве. Дій так: спершу знайди речення для найпевніших умов (наприклад, тире між підметом і присудком або тире при прямій мові). Потім розбери решту. Речення, яке не підходить до жодної з чотирьох умов, — зайве. Перевір його останнім.
Розгляньмо чотири приклади завдань формату «логічні пари» (завдання 30 НМТ). У кожному треба встановити відповідність між умовою вживання тире (1–4) і реченням-прикладом (А–Д). Одне речення зайве.
Приклад 1. Тире в простому та безсполучниковому реченні
Умови: 1 — тире між підметом і присудком; 2 — тире на місці пропущеного члена; 3 — тире після однорідних членів перед узагальнювальним словом; 4 — тире між частинами безсполучникового речення.
Речення:
А. Книга — джерело знань.
Б. Батько читав газету, а мати — журнал.
В. Олівці, фарби, пензлі — усе лежало на столі.
Г. Прочитаєш книжку — дізнаєшся нове.
Д. Нас зустріла господиня — привітна літня жінка.
Розв’язання:
Речення А: одна основа (книга — джерело), іменник — іменник у Н. в. → умова 1.
Речення Б: «мати — журнал» — пропущено присудок «читала» → умова 2.
Речення В: однорідні члени (олівці, фарби, пензлі) — узагальнювальне слово «усе» → умова 3.
Речення Г: дві основи (прочитаєш, дізнаєшся), умова — наслідок → умова 4.
Речення Д: одна основа, тире перед прикладкою в кінці — це не відповідає жодній умові → зайве.
Відповідь: 1А, 2Б, 3В, 4Г.
Приклад 2. Тире при прикладці, вставленій конструкції, ССР і прямій мові
Умови: 1 — тире перед прикладкою в кінці речення; 2 — парне тире при вставленій конструкції; 3 — тире між частинами складносурядного речення; 4 — тире при прямій мові.
Речення:
А. У саду росло моє улюблене дерево — яблуня.
Б. Уранці — ще й сонце не зійшло — ми вирушили.
В. Ще мить — і потяг рушив.
Г. «Потяг рушає», — сказав провідник.
Д. Потяг — зручний вид транспорту.
Розв’язання:
Речення А: одна основа, «яблуня» — прикладка до «дерево» в кінці речення → умова 1.
Речення Б: вставлена конструкція «ще й сонце не зійшло» виділена парним тире → умова 2.
Речення В: дві основи (мить, потяг рушив), сполучник «і», несподіваний наслідок → умова 3 (ССР).
Речення Г: пряма мова в лапках + слова автора → умова 4.
Речення Д: тире між підметом і присудком — не відповідає жодній умові → зайве.
Відповідь: 1А, 2Б, 3В, 4Г.
Приклад 3. Схожі конструкції зі словом «брат»
Умови: 1 — тире між підметом і присудком; 2 — тире на місці пропущеного члена; 3 — тире перед прикладкою; 4 — тире між частинами безсполучникового речення.
Речення:
А. Мій брат — лікар.
Б. Брат став лікарем, а сестра — інженеркою.
В. Нас зустрів мій брат — лікар місцевої лікарні.
Г. Захворієш — брат вилікує.
Д. І книжки, і зошити, і ручки — усе лежало на столі.
Розв’язання:
Речення А: одна основа, «брат — лікар» (іменник — іменник) → умова 1.
Речення Б: друга частина неповна, пропущено «стала» → умова 2.
Речення В: одна основа, «лікар місцевої лікарні» — прикладка до «брат» у кінці → умова 3.
Речення Г: дві основи (захворієш, брат вилікує), умова — наслідок → умова 4.
Речення Д: однорідні члени + узагальнювальне слово «усе» — не відповідає жодній умові → зайве.
Відповідь: 1А, 2Б, 3В, 4Г.
Приклад 4. Тире в діалозі, зі словами «це», при узагальнювальному слові та в БСР
Умови: 1 — тире в діалозі; 2 — тире між підметом і присудком перед «це»; 3 — тире при узагальнювальному слові, коли речення триває після переліку; 4 — тире в безсполучниковому реченні з протиставленням.
Речення:
А. — Де ти був? — запитала мама.
Б. Читати — це мандрувати без квитка.
В. Усі: і діти, і дорослі — чекали на свято.
Г. Сонце світить — тепла немає.
Д. Одного разу — це було влітку — ми поїхали в гори.
Розв’язання:
Речення А: діалог, репліка з нового рядка з тире → умова 1.
Речення Б: одна основа, підмет-інфінітив «читати», присудок «мандрувати», перед присудком «це» → умова 2.
Речення В: двокрапка перед переліком, тире після нього перед продовженням речення → умова 3.
Речення Г: дві основи (сонце світить, тепла немає), протиставлення → умова 4.
Речення Д: вставлена конструкція «це було влітку», виділена парним тире — не відповідає жодній умові → зайве.
Відповідь: 1А, 2Б, 3В, 4Г.
Плутають тире між підметом і присудком із тире в неповному реченні. Перевір: якщо з обох боків тире стоять головні члени (підмет і присудок), які нічого не замінюють, — це тире між підметом і присудком. Якщо один із членів пропущений і його можна відновити з контексту — це неповне речення.
Вважають тире перед прикладкою в кінці речення тире між частинами безсполучникового речення. Пам’ятай: прикладка — це один іменник або іменникова група, яка стоїть після означуваного слова й пояснює його. У безсполучниковому реченні з обох боків тире — дві граматичні основи.
Не помічають двох основ і називають тире в безсполучниковому реченні тире між підметом і присудком. Завжди рахуй граматичні основи: «Захворієш — брат вилікує» — дві основи, отже, це складне речення.
Плутають тире в складносурядному реченні («Ще мить — і…») із тире в безсполучниковому. Якщо між частинами є сполучник (і, а, але, та) — це складносурядне речення. Якщо сполучника немає — безсполучникове.
Вважають парне тире при вставленій конструкції тире на місці пропущеного члена. Вставлена конструкція стоїть усередині речення й виділена двома тире (з обох боків). У неповному реченні тире одне, і воно стоїть на місці пропущеного слова.
У «логічних парах» використовують одну умову двічі й не перевіряють зайве речення. Кожна умова відповідає лише одному реченню. Якщо якесь речення підходить до двох умов — ти помилився. Знайди спершу найочевидніші пари, а зайве речення перевір останнім.
На НМТ знання про тире перевіряють насамперед у завданні 30 — «логічні пари». Ось що треба знати про формат:
Завдання 30: чотири умови вживання тире (позначені 1–4) і п’ять речень (А–Д). Треба встановити відповідність. Одне речення зайве — у ньому тире поставлено за іншою умовою, не названою серед 1–4.
Оцінювання: 1 бал за кожну правильну пару, максимум 4 бали. Якщо помилитися в одній парі, інші три можуть бути зараховані.
Стратегія виконання
У кожному реченні спершу порахуй граматичні основи. Це відразу відокремить складні речення від простих.
Потім визнач, що стоїть з обох боків тире: підмет і присудок, пропущений член, перелік і узагальнювальне слово, означуване слово й прикладка, вставлена конструкція.
Перевір наявність лапок або нового рядка — це ознака прямої мови чи діалогу.
Зайве речення перевір останнім: переконайся, що воно не підходить до жодної з чотирьох умов.
Як відрізнити тире між підметом і присудком від тире в неповному реченні?
У реченні з тире між підметом і присудком обидва головні члени виражені повноцінно: підмет — іменником, інфінітивом або числівником, і присудок — так само. Нічого не пропущено. Наприклад: «Київ — столиця України». У неповному реченні один із членів пропущений, але його можна відновити з попереднього контексту: «Я взяв словник, а сестра — підручник» (пропущено «взяла»). Якщо сумніваєшся, спробуй підставити дієслово-зв’язку «є»: «Київ є столиця» — звучить неприродно, але граматично можливо; «сестра є підручник» — безглуздо, отже, це неповне речення.
Чим тире в безсполучниковому реченні відрізняється від тире в складносурядному?
Головна відмінність — наявність сполучника. У складносурядному реченні між частинами є сполучник (і, а, але, та), і тире стоїть перед ним: «Ще мить — і потяг рушив». У безсполучниковому реченні сполучника немає, частини з’єднані лише інтонацією: «Посієш вчасно — збереш урожай». Крім того, у ССР тире вживають лише тоді, коли друга частина виражає несподіваний наслідок або різке протиставлення. У БСР тире передає ширший спектр смислових відношень: протиставлення, умову, наслідок, швидку зміну подій, порівняння.
Коли тире ставимо з обох боків конструкції?
Парне тире (з обох боків) ставимо при вставлених конструкціях — словах, словосполученнях або реченнях, які доповнюють чи пояснюють основну думку. Вставлена конструкція стоїть усередині речення й випадає з його інтонаційної структури. Наприклад: «Одного разу — це було восени — ми заблукали в лісі». Якщо прибрати вставлену конструкцію, речення залишиться граматично правильним: «Одного разу ми заблукали в лісі». Парне тире не слід плутати з тире на місці пропущеного члена — там тире одне.
Чому тире перед прикладкою в кінці речення — не тире між частинами складного речення?
Тому що в реченні з прикладкою лише одна граматична основа. Прикладка — це не окрема частина складного речення, а другорядний член (означення), який лише пояснює іменник. Наприклад: «Нас зустріла господиня — привітна літня жінка». Тут одна основа (господиня зустріла), а «привітна літня жінка» — прикладка до «господиня». У безсполучниковому реченні має бути дві основи: «Захворієш — брат вилікує» (основи: «захворієш», «брат вилікує»).
Скільки балів можна отримати за завдання на тире?
На НМТ завдання 30 (логічні пари) оцінюють у 0–4 бали — по 1 балу за кожну правильну пару. Якщо правильно встановити всі чотири пари, отримуєш 4 бали. Крім того, тире може трапитися й в інших пунктуаційних завданнях тесту.
У простому реченні тире вживаємо: між підметом і присудком (іменник — іменник, інфінітив — інфінітив, числівник — числівник, а також перед словами це, то, ось, значить); на місці пропущеного члена в неповному реченні; після однорідних членів перед узагальнювальним словом; перед відокремленою прикладкою в кінці речення; парне тире при вставлених конструкціях.
У складному реченні тире ставимо між частинами безсполучникового речення (протиставлення, умова, наслідок, швидка зміна подій, порівняння) і в складносурядному реченні, коли друга частина — несподіваний наслідок.
При чужому мовленні тире відділяє пряму мову від слів автора, а в діалозі стоїть перед кожною реплікою.
Алгоритм розпізнавання: спершу порахуй граматичні основи, потім визнач, що стоїть з обох боків тире, і перевір наявність лапок або нового рядка.
Завдання 30 НМТ: чотири умови, п’ять речень, одне зайве. 1 бал за кожну правильну пару, максимум 4 бали.