Типові завдання НМТ: складне речення

Щоб правильно визначити тип речення, потрібно знати лише дві речі: кількість граматичних основ і засоби зв'язку між частинами. Граматична основа — це підмет і присудок (або один із них). Якщо в реченні одна граматична основа — воно просте, навіть якщо ускладнене однорідними членами, звертанням, вставними словами чи відокремленими членами. Якщо дві й більше основ — речення складне.

Як розрізняти типи складних речень

Тип складного речення визначають засоби зв'язку між його частинами:

• сурядні сполучники (і, й, та (в значенні «і»), а, але, проте, зате, або, чи) — складносурядне речення (ССР);

• підрядні сполучники (що, щоб, бо, якщо, коли, хоч, мов, наче) або сполучні слова (який, чий, котрий, де, куди, звідки) — складнопідрядне речення (СПР);

• лише інтонація й розділові знаки (кома, тире, двокрапка, крапка з комою) — безсполучникове речення (БСР);

• три й більше частин, з'єднаних різними засобами (сурядний + підрядний, безсполучниковий + підрядний тощо) — складне речення з різними видами зв'язку.

Пастки, які треба знати

Найпоширеніша помилка — вважати складним просте речення з однорідними присудками. Наприклад: «Вітер завив і вдарив у вікно». Тут один підмет (вітер) і два однорідні присудки (завив, вдарив) — це одна граматична основа, отже, речення просте.

Друга пастка: дієприслівниковий чи дієприкметниковий зворот окремої граматичної частини не утворює. «Повернувшись додому, хлопець одразу ліг спати» — одна основа (хлопець ліг), зворот лише ускладнює речення, але не робить його складним.

Третя пастка: кілька підрядних частин при одній головній — це складнопідрядне речення, а не речення з різними видами зв'язку. Наприклад: «Я знаю, що ти прийдеш і що все буде добре» — одна головна частина і дві однорідні підрядні, усі зв'язані підрядним зв'язком.

Схема речення — це швидкий спосіб перевірити, чи правильно ти визначив тип речення. Вона допомагає побачити структуру й не пропустити жодної частини.

Як будувати схему

• Квадратні дужки [ ] позначають головну або незалежну частину.

• Круглі дужки ( ) позначають підрядну частину.

• Сполучник або сполучне слово записуємо на межі частин.

• Від головної частини до підрядної ставимо стрілку (→).

Приклад розбору

Розгляньмо речення: «Туман розвіявся, і ми рушили в дорогу, бо чекати більше не було часу».

Крок 1. Підкреслюємо граматичні основи: туман розвіявся (1-ша основа), ми рушили (2-га основа), не було часу (3-тя основа, безособове).

Крок 2. Визначаємо засоби зв'язку: між першою і другою частиною — сурядний сполучник і; між другою і третьою — підрядний сполучник бо.

Крок 3. Будуємо схему: [ ], і [ ], (бо …). Це сурядний і підрядний зв'язок — речення з різними видами зв'язку.

Кількість частин = кількість основ

Важливе правило: скільки граматичних основ, стільки й частин у схемі. Наприклад: «Я знаю, що ти прийдеш і що все буде добре» — три основи (я знаю, ти прийдеш, все буде добре), але дві підрядні частини при одній головній. Схема: [ ], (що …) і (що …). Це складнопідрядне речення з однорідними підрядними, а не речення з різними видами зв'язку, бо всі частини з'єднані підрядним зв'язком.

Алгоритм на 20–30 секунд

Коли працюєш із реченням у тесті, дій так:

1. Підкресли всі граматичні основи (підмет + присудок).

2. Познач засоби зв'язку між частинами (сполучники, сполучні слова, інтонацію).

3. Побудуй лінійну схему: [ ], ( ), [ ] тощо.

4. За схемою назви тип речення.

Цей алгоритм займає 20–30 секунд і дає стовідсоткову впевненість, що ти не помилився.

Один із найскладніших типів завдань НМТ — синтаксична синонімія: ти маєш дібрати до підрядної частини складного речення синонімічний член або зворот простого речення, не змінюючи змісту. Розгляньмо три основні види замін.

Підрядна означальна ↔ дієприкметниковий зворот

Якщо підрядна частина відповідає на питання який? і починається сполучним словом який, що (в значенні «який»), її можна замінити дієприкметниковим зворотом. Головна умова — дія в підрядній частині має бути активного або пасивного стану, який передається дієприкметником.

Приклади:

• «лист, який надіслав брат» ↔ «лист, надісланий братом»

• «сад, що розквітнув навесні» ↔ «сад, розквітлий навесні»

• «книжка, яку я прочитав» ↔ «книжка, прочитана мною»

Підрядна часу або причини ↔ дієприслівниковий зворот

Ця заміна можлива лише за однієї критичної умови: виконавець дії в підрядній частині й у головній має бути той самий. Якщо дію виконують різні особи, заміна неможлива.

Правильний приклад: «Коли учні повернулися з екскурсії, вони написали відгуки» ↔ «Повернувшись з екскурсії, учні написали відгуки». Тут і в підрядній, і в головній частині дію виконують учні.

Неправильний приклад: «Коли Оксана закінчила роботу, сонце вже сіло». Тут виконавці різні (Оксана і сонце), тому замінити підрядну частину дієприслівниковим зворотом не можна.

Підрядна ↔ іменник з прийменником

Підрядну частину часу або причини можна замінити іменником з прийменником, якщо зберігається той самий вид обставини:

• «коли настала весна» ↔ «з настанням весни» (час ↔ час)

• «бо була злива» ↔ «через зливу» (причина ↔ причина)

• «тому що випав сніг» ↔ «через снігопад» (причина ↔ причина)

Увага: допустова підрядна зі сполучником хоч не синонімічна підрядній причини. «Хоч була злива, ми пішли гуляти» не можна замінити на «через зливу», бо зміст зміниться на протилежний.

Перевірка пари: три умови

Щоб переконатися, що заміна правильна, перевір три речі:

1. Той самий зміст і час дії — речення має передавати ту саму ситуацію.

2. Той самий виконавець — для дієприслівникового звороту це обов'язково.

3. Той самий вид обставини — час замінюємо часом, причину — причиною.

У завданнях 28 і 29 НМТ ти працюєш із «логічними парами»: до чотирьох речень або зворотів треба дібрати відповідний тип або синонімічну конструкцію. Розберімо, як аналізувати кожну пару й не помилитися.

Як аналізувати помилкову пару

Коли бачиш пару «речення ↔ тип», перевір:

1. Скільки граматичних основ у реченні.

2. Які засоби зв'язку між частинами (сполучники, сполучні слова, лише інтонація).

3. Який вид підрядної частини, якщо це СПР.

4. Чому зайвий варіант не підходить — яка його ознака суперечить реченню.

Наприклад, речення «Надворі потемніло: наближалася гроза, яку обіцяли ще зранку» має три основи (потемніло, наближалася гроза, обіцяли). Між першою і другою частиною — безсполучниковий зв'язок (двокрапка), між другою і третьою — підрядний (сполучне слово яку). Отже, це речення з різними видами зв'язку, а не просто БСР.

Стратегія для «логічних пар»

Починай із найпростіших пар:

• Спершу знайди безсполучникове речення — у ньому немає сполучників, лише інтонація й розділові знаки.

• Потім складносурядне — шукай сурядні сполучники (і, а, але, проте, зате, або).

• Далі складнопідрядне — підрядні сполучники або сполучні слова (що, щоб, бо, якщо, коли, який, де).

• Найскладніші — речення з різними видами зв'язку (три й більше частин, різні засоби) і просте ускладнене (одна основа, але є звороти чи однорідні члени).

Де шукати теорію

Повну теорію з теми «Складне речення» ти знайдеш у юнітах курсу «Складне речення, чуже мовлення і пунктуація». Там детально розібрано:

• типи складних речень (ССР, СПР, БСР, з різними видами зв'язку);

• складносурядне речення — засоби зв'язку, смислові відношення;

• складнопідрядне речення й види підрядних частин (означальна, з'ясувальна, обставинні);

• безсполучникове речення — смислові відношення, розділові знаки;

• складне речення з різними видами зв'язку;

• синонімія складнопідрядного й простого ускладненого речення.

Цей практикум навчає застосовувати ту теорію у форматі НМТ, тому якщо якесь поняття видається незнайомим — повернися до теоретичних юнітів.

У цьому розділі розберемо п'ять типових завдань НМТ на визначення типу речення й синтаксичну синонімію. Кожне завдання супроводжується покроковим розв'язанням і поясненням помилок.

Приклад 1. Складнопідрядним є речення

Завдання: виберіть речення, яке є складнопідрядним.

• А. Хлопці вийшли з дому й попрямували до лісу.

• Б. Розвиднілося, і ми вирушили до лісу.

• В. Розвиднілося — ми вирушили до лісу.

• Г. Дочекавшись світанку, ми вирушили до лісу.

• Д. Ми вирушили до лісу, коли розвиднілося.

Розв'язання:

1. Визначаємо граматичні основи в кожному реченні.

2. А: хлопці вийшли, попрямували — один підмет і два однорідні присудки, одна основа → просте речення.

3. Б: розвиднілося (1), ми вирушили (2) — дві основи, сполучник і → складносурядне.

4. В: розвиднілося (1), ми вирушили (2) — дві основи, тире замість сполучника → безсполучникове.

5. Г: ми вирушили — одна основа, дієприслівниковий зворот ускладнює, але не створює нової основи → просте ускладнене.

6. Д: ми вирушили (1), розвиднілося (2) — дві основи, підрядний сполучник коли → складнопідрядне.

Відповідь: Д.

Чому хибні варіанти неправильні: А — однорідні присудки при одному підметі, тому це просте речення; Б — сурядний сполучник і, тому ССР; В — без сполучників, тільки інтонація, тому БСР; Г — дієприслівниковий зворот не утворює окремої граматичної основи.

Приклад 2. Складним реченням з різними видами зв'язку є

Завдання: виберіть речення, яке має різні види зв'язку між частинами.

• А. Задзвонив телефон, і мама, хоча було вже пізно, взяла слухавку.

• Б. Сонце зайшло, і на місто опустилися сутінки.

• В. Я знаю, що ти прийдеш і що все буде добре.

• Г. Сонце зайшло — на місто опустилися сутінки.

• Д. Вітер піднявся й розігнав хмари.

Розв'язання:

1. А: три основи (задзвонив телефон, мама взяла, було пізно). Між першою і другою частиною — сурядний сполучник і; між другою і третьою — підрядний сполучник хоча. Отже, сурядний + підрядний зв'язок → речення з різними видами зв'язку.

2. Б: дві основи, сурядний сполучник і → складносурядне.

3. В: три основи, але дві підрядні при одній головній, усі зв'язані підрядним зв'язком → складнопідрядне з однорідними підрядними.

4. Г: дві основи, без сполучників → безсполучникове.

5. Д: одна основа (вітер піднявся й розігнав), однорідні присудки → просте речення.

Відповідь: А.

Чому хибні варіанти неправильні: Б — лише сурядний зв'язок; В — лише підрядний зв'язок (однорідні підрядні); Г — безсполучниковий зв'язок; Д — просте речення.

Приклад 3. Підрядну частину можна замінити дієприслівниковим зворотом

Завдання: у якому реченні підрядну частину можна замінити дієприслівниковим зворотом без зміни змісту?

• А. Коли Оксана закінчила роботу, вона пішла додому.

• Б. Коли Оксана закінчила роботу, сонце вже сіло.

• В. Я купив книжку, яку давно хотів прочитати.

• Г. Я знаю, що ти маєш рацію.

• Д. Якщо буде дощ, ми залишимося вдома.

Розв'язання:

1. А: підрядна часу (коли закінчила). Виконавець у підрядній і головній частині той самий — Оксана. Можна замінити: «Закінчивши роботу, Оксана пішла додому». → підходить.

2. Б: підрядна часу, але виконавці різні (Оксана і сонце) → заміна неможлива.

3. В: підрядна означальна (яку хотів прочитати) — її можна замінити дієприкметниковим зворотом, а не дієприслівниковим.

4. Г: підрядна з'ясувальна (що маєш рацію) — не замінюється ні дієприкметниковим, ні дієприслівниковим зворотом.

5. Д: підрядна умови (якщо буде дощ), але виконавці різні (дощ і ми) → заміна неможлива.

Відповідь: А.

Чому хибні варіанти неправильні: Б — різні виконавці; В — означальна, а не часу/причини; Г — з'ясувальна; Д — різні виконавці (дощ і ми).

Приклад 4. Логічні пари: речення ↔ тип (завдання 29)

Завдання: установіть відповідність між реченням (1–4) і типом речення (А–Д).

Розв'язання:

1. Речення 1: дві основи (туман стелився, птахи перегукувалися), сурядний сполучник а → ССР. 1–А.

2. Речення 2: дві основи (хто встає, Бог дає), сполучне слово хто → СПР. 2–Б.

3. Речення 3: дві основи (сонце сховалося, похолоднішало), без сполучників, тире → БСР. 3–В.

4. Речення 4: три основи (потемніло, наближалася гроза, обіцяли). Між 1-ю і 2-ю — безсполучниковий зв'язок (двокрапка), між 2-ю і 3-ю — підрядний (яку) → з різними видами зв'язку. 4–Г.

Відповідь: 1–А, 2–Б, 3–В, 4–Г. Варіант Д (просте ускладнене) — зайвий.

Приклад 5. Логічні пари: зворот ↔ підрядна частина (завдання 28)

Завдання: установіть відповідність між простим реченням (1–4) і складним із підрядною частиною (А–Д).

Розв'язання:

1. 1: дієприкметниковий зворот втомлені дорогою → підрядна означальна яких утомила дорога. 1–А.

2. 2: дієприслівниковий зворот прочитавши листа → підрядна часу коли дідусь прочитав листа. 2–Б.

3. 3: іменник з прийменником через сильний вітер → підрядна причини бо дув сильний вітер. 3–В.

4. 4: іменник з прийменником після уроків → підрядна часу коли закінчилися уроки. 4–Г.

Відповідь: 1–А, 2–Б, 3–В, 4–Г. Варіант Д (хоч закінчилися уроки) — зайвий, бо допустова підрядна не синонімічна часовій.

У цьому розділі зібрано найпоширеніші помилки, яких припускаються учні під час виконання завдань НМТ на визначення типу речення й синтаксичну синонімію. Знай їх — і не втратиш балів.

• Вважати складним просте речення з однорідними присудками чи дієприслівниковим зворотом. Однорідні присудки при одному підметі — це одна граматична основа, тому речення просте. Дієприслівниковий чи дієприкметниковий зворот окремої частини не утворює. Правильно: рахуй граматичні основи, а не кількість дієслів.

• Визначати тип речення за комами, а не за граматичними основами. Кома може стояти між однорідними членами в простому реченні, а може відокремлювати частини складного. Правильно: спершу знайди всі граматичні основи, потім визнач засоби зв'язку.

• Називати складнопідрядне речення з однорідними підрядними реченням з різними видами зв'язку. Якщо всі частини з'єднані підрядним зв'язком (навіть якщо підрядних кілька), це СПР, а не речення з різними видами зв'язку. Різні види зв'язку — це сурядний + підрядний, безсполучниковий + підрядний тощо.

• Замінювати підрядну частину дієприслівниковим зворотом, коли виконавці дій різні. Дієприслівниковий зворот можна вжити лише тоді, коли дія в підрядній і головній частині виконується тією самою особою. Якщо виконавці різні — заміна неможлива.

• Плутати сполучні слова (який, що в значенні «який») зі сполучниками й неправильно визначати вид підрядної. Сполучне слово який указує на означальну підрядну, а сполучник що — на з'ясувальну. Порівняй: «книжка, яку я читаю» (означальна) і «я знаю, що ти читаєш» (з'ясувальна).

• Зіставляти підрядну причини зі зворотом чи іменником зі значенням часу, змінюючи зміст. Перевіряй, чи зберігається той самий вид обставини: час замінюй часом, причину — причиною. Допустова підрядна з хоч не синонімічна підрядній причини.

Щоб ефективно готуватися, важливо знати, у якому форматі й скільки балів приносять завдання на тип речення й синтаксичну синонімію.

Формат завдань 28 і 29 у демоваріанті НМТ-2026

Завдання 28 — синтаксична синонімія: ти маєш дібрати до члена чи звороту простого речення синонімічну підрядну частину складного (або навпаки). Це завдання формату «логічні пари»: чотири речення (1–4) і п'ять варіантів (А–Д), один із яких зайвий. Максимум — 4 бали.

Завдання 29 — тип речення: до чотирьох речень (1–4) треба дібрати відповідний тип (просте ускладнене, ССР, СПР, БСР, з різними видами зв'язку). Теж «логічні пари» 1–4 → А–Д, до 4 балів.

Місце в тесті

Розділ «Синтаксис» у демоваріанті НМТ охоплює 9 завдань, що дають 18 із 45 тестових балів. «Логічні пари» 28–30 разом дають до 12 балів — це чверть усього тесту. Тому вміння визначати тип речення й добирати синонімічні конструкції — одна з найважливіших навичок для успішного складання НМТ.

Що передбачає програма

Програма НМТ з української мови в підтемі 5.2.5 вимагає: «розпізнавати складні речення різних типів, визначати їхню структуру, види й засоби зв'язку». Синонімію простого й складного речення програма окремим пунктом не називає, але вона є в демоваріанті (завдання 28), тому готуватися до неї обов'язково.

Стратегія виконання

Для завдання 29 (тип речення) дій за алгоритмом: основи → засоби зв'язку → тип. Спершу підкресли всі граматичні основи, потім визнач, чим вони з'єднані (сполучники, сполучні слова чи лише інтонація), і нарешті назви тип.

Для завдання 28 (синонімія) перевіряй дві умови: той самий зміст і той самий виконавець. Якщо хоч одна умова не виконується — заміна неможлива.

• Тип речення = кількість граматичних основ + засоби зв'язку. Одна основа — просте речення, дві й більше — складне.

• Однорідні присудки й дієприслівникові / дієприкметникові звороти окремих частин не утворюють — це ускладнення простого речення.

• Три частини з різними засобами зв'язку (сурядний + підрядний, безсполучниковий + підрядний) — речення з різними видами зв'язку.

• Підрядна означальна ↔ дієприкметниковий зворот: «лист, який надіслав брат» ↔ «лист, надісланий братом».

• Підрядна часу або причини ↔ дієприслівниковий зворот — лише з тим самим виконавцем: «Коли учні повернулися, вони написали відгуки» ↔ «Повернувшись, учні написали відгуки».

• Підрядна ↔ іменник з прийменником: «коли настала весна» ↔ «з настанням весни»; «бо була злива» ↔ «через зливу».

• Схема [ ], ( ) перевіряє тип речення за пів хвилини. Алгоритм: основи → засоби зв'язку → тип.