Риби: хрящові і кісткові

Риби — це перші справжні хребетні тварини, які повністю пристосувалися до життя у водному середовищі. Їхня будова — від форми тіла до органів чуття — є результатом тривалої еволюції в умовах високої густини води, опору середовища та розчиненого у воді кисню. Розгляньмо основні пристосування, які дають змогу рибам ефективно плавати, дихати, орієнтуватися й регулювати глибину занурення.

Форма тіла, луска й слиз

Тіло риби має обтічну форму й не має вираженої шиї — воно складається з голови, тулуба й хвоста. Така форма мінімізує опір води під час плавання. Ззовні тіло вкрите лускою, яка налягає одна на одну черепицеподібно — це створює гладку поверхню. Крім того, шкіра риби виділяє слиз, який зменшує тертя об воду й захищає тіло від бактерій та паразитів. У кісткових риб луска кісткова (циклоїдна або ктеноїдна), а в хрящових — дрібна зубчаста (плакоїдна), що робить шкіру схожою на наждачний папір.

Плавці: парні й непарні

Плавці риб поділяють на парні та непарні. Парні плавці — грудні й черевні — відповідають за рівновагу, повороти й гальмування. Вони гомологічні кінцівкам наземних хребетних. Непарні плавці — спинний, анальний і хвостовий — забезпечують стійкість тіла (спинний та анальний) і рух уперед (хвостовий). Хвостовий плавець створює основну рушійну силу: риба згинає хвіст з боку в бік, відштовхуючись від води.

Бічна лінія

Бічна лінія — це особливий орган чуття, що являє собою канал уздовж боків тіла риби, заповнений слизом. У стінках каналу розташовані чутливі клітини (нейромасти), які сприймають напрямок і силу течії, коливання води, а також наближення інших тварин або предметів. Завдяки бічній лінії риба може орієнтуватися в каламутній воді, уникати хижаків і знаходити здобич навіть у повній темряві.

Дихання зябрами

Риби дихають киснем, розчиненим у воді, за допомогою зябер. Вода надходить у рот, проходить через глотку й омиває зяброві пелюстки, розташовані на зябрових дугах. У зябрових пелюстках густа мережа капілярів — тут кров поглинає кисень із води й віддає вуглекислий газ. Збагачена киснем кров стає артеріальною. Вода виходить назовні крізь зяброві щілини. На зябрових дугах також є зяброві тичинки — вони затримують частинки їжі, щоб ті не потрапили в зябра.

Плавальний міхур

Плавальний міхур — це газонаповнений мішок, розташований у порожнині тіла кісткових риб. Змінюючи об'єм міхура (стискаючи або розширюючи його стінки), риба регулює свою плавучість: збільшує об'єм — спливає, зменшує — занурюється. Це дає змогу рибі триматися на певній глибині без додаткових затрат енергії. У хрящових риб (акул, скатів) плавального міхура немає — вони змушені весь час рухатися, щоб не потонути, або мають інші пристосування (наприклад, велику печінку, насичену жиром).

Окунь — типовий представник кісткових риб, на прикладі якого в програмі НМТ розглядають внутрішню будову риб. Його організація відображає всі ключові риси класу Кісткові риби.

Скелет і органи чуття

Скелет окуня кістковий. Він складається з черепа, хребта (поділеного на тулубовий і хвостовий відділи) і кісток плавців. До тулубових хребців прикріплені ребра, які захищають внутрішні органи. Органи чуття окуня: очі (зір), ніздрі (нюх), внутрішнє вухо (рівновага й слух) і бічна лінія (сприйняття руху води).

Кровоносна система: двокамерне серце й одне коло кровообігу

Серце окуня двокамерне — складається з передсердя й шлуночка. Кровоносна система замкнена, коло кровообігу одне. Шлях крові такий: серце (шлуночок) → черевна аорта → зябра (тут кров насичується киснем і стає артеріальною) → спинна аорта → внутрішні органи й тканини (кров віддає кисень і стає венозною) → вени → серце (передсердя). Важливо запам'ятати: у серці риби тече лише венозна кров. Артеріальною кров стає тільки після проходження через зябра.

Типова помилка: вважати, що в серці риби тече артеріальна кров. Насправді серце риби отримує венозну кров з усього тіла й перекачує її до зябер, де вона збагачується киснем.

Травна й видільна системи

Окунь — хижак. Його травна система починається ротом із дрібними зубами, далі йдуть глотка, стравохід, шлунок і кишечник. Є печінка з жовчним міхуром, які допомагають перетравлювати жири. Неперетравлені рештки виходять через анальний отвір. Видільна система представлена тулубовими нирками, що лежать уздовж хребта, сечоводами й сечовим міхуром.

Нервова система й температура тіла

Головний мозок окуня має добре розвинені середній мозок (відповідає за зір) і мозочок (координує рухи у воді). Нюхові частки також розвинені. Температура тіла риби непостійна (пойкілотермна) — вона залежить від температури навколишньої води.

Розмноження й розвиток

Окуні — роздільностатеві тварини. Запліднення зовнішнє: під час нересту самка викидає ікру у воду, а самець — молоки (сперму). Розвиток відбувається в кілька стадій: ікринка → личинка з жовтковим мішком (запас поживних речовин) → мальок (схожий на дорослу рибу, але менший) → доросла риба. Нерест — це період розмноження риб, коли вони мігрують до місць ікрометання.

Усіх риб поділяють на два класи: Хрящові риби (Chondrichthyes) і Кісткові риби (Osteichthyes). Вони відрізняються за будовою скелета, зябер, покривів, наявністю плавального міхура та способом запліднення.

Хрящові риби (акули, скати)

Хрящові риби мають скелет, утворений хрящовою тканиною (він не окостеніває). Їхні зяброві щілини (5–7 пар) відкриваються назовні окремо — зябрових кришок немає. Плавального міхура немає, тому акули змушені постійно рухатися, щоб не потонути. Шкіра вкрита дрібною зубчастою (плакоїдною) лускою, яка на дотик нагадує наждак. Рот у більшості хрящових риб розташований на черевному боці голови.

Запліднення в хрящових риб внутрішнє. Вони відкладають великі яйця, захищені роговими капсулами, або народжують живих малят (яйцеживородіння). Майже всі хрящові риби — морські. У Чорному морі трапляються акула катран, скати морська лисиця та хвостокол. Більшість акул — хижаки, але найбільша риба у світі — китова акула — живиться планктоном.

Кісткові риби

Кісткові риби мають скелет, у якому переважає кісткова тканина. Їхні зябра прикриті зябровими кришками (operculum). Майже всі кісткові риби мають плавальний міхур, який регулює глибину занурення. Запліднення переважно зовнішнє. Це найчисленніша й найрізноманітніша група риб — до неї належить понад 95 % усіх сучасних видів риб.

Порівняльна таблиця

Кісткові риби надзвичайно різноманітні. Для НМТ важливо знати п'ять рядів кісткових риб, а також уміти розрізняти екологічні групи риб за середовищем існування.

Осетроподібні (Acipenseriformes)

Осетроподібні — давні кісткові риби, які зберігають низку примітивних рис. Їхній скелет переважно хрящовий, а хорда зберігається впродовж усього життя. На тілі є п'ять рядів кісткових щитків (жучок). Рило видовжене, рот на черевному боці голови, оточений вусиками. Представники: осетер, білуга, севрюга, стерлядь. Осетрові дають цінну чорну ікру. Більшість видів перебуває під загрозою зникнення через перелов і забруднення річок.

Оселедцеподібні (Clupeiformes)

Оселедцеподібні — морські зграйні риби, що живляться планктоном. Вони мають видовжене тіло, стиснуте з боків. Представники: оселедець, тюлька, хамса, шпрот. Це важливий об'єкт промислу.

Лососеподібні (Salmoniformes)

Характерна ознака лососеподібних — невеликий жировий плавець між спинним і хвостовим плавцями. Горбуша й кета після нересту гинуть. Атлантичний лосось (сьомга) цінується за м'ясо й червону ікру. Форель струмкова — прісноводна риба гірських річок.

Окунеподібні (Perciformes)

Окунеподібні мають передній спинний плавець із колючими променями. Представники: окунь, судак, йорж, скумбрія, ставрида, бички. Це найбільший ряд кісткових риб.

Коропоподібні (Cypriniformes)

У коропоподібних зубів на щелепах немає — їжу вони перетирають глотковими зубами. Представники: короп, карась, лящ, плітка, товстолоб. Багато з них — об'єкти ставкового рибництва.

Екологічні групи риб

За середовищем існування риб поділяють на три групи:

• Морські риби — живуть у солоній воді морів і океанів. Приклади: оселедець, скумбрія, акули, скати.

• Прісноводні риби — живуть у річках, озерах, ставках. Приклади: короп, карась, окунь, лящ, стерлядь.

• Прохідні риби — для нересту мігрують з одного середовища в інше: більшість живе в морі, а на нерест заходить у річки (лососі, осетер, білуга, севрюга); вугор річковий, навпаки, живе в річках, а нереститься в морі.

Розгляньмо типові завдання НМТ на тему риб — вони охоплюють усі форми: вибір однієї відповіді, логічні пари та вибір із трьох груп.

Приклад 1. Вибір однієї відповіді

Завдання: Яка кров тече в серці окуня?

• А) лише артеріальна

• Б) лише венозна

• В) змішана

• Г) у передсерді артеріальна, у шлуночку венозна

Розв'язання: Серце окуня двокамерне (передсердя й шлуночок). До серця по венах надходить венозна кров з усього тіла. Серце перекачує цю венозну кров до зябер, де вона насичується киснем і стає артеріальною. Отже, у серці риби тече лише венозна кров.

Відповідь: Б (лише венозна).

Чому інші варіанти неправильні: А — артеріальна кров з'являється лише після зябер; В — змішана кров характерна для земноводних і плазунів, а не для риб; Г — у передсерді й шлуночку кров однакова (венозна), оскільки серце не поділене на ліву й праву половини.

Приклад 2. Логічні пари (1–4 → А–Д)

Завдання: Установіть відповідність між рибою (1–4) і рядом, до якого вона належить (А–Д).

1 стерлядь, 2 кета, 3 карась, 4 судак

А Осетроподібні, Б Лососеподібні, В Коропоподібні, Г Окунеподібні, Д Оселедцеподібні

Розв'язання: Стерлядь — осетрова риба (ряд Осетроподібні). Кета — лососева риба (ряд Лососеподібні). Карась — коропова риба (ряд Коропоподібні). Судак — окунева риба (ряд Окунеподібні). Оселедцеподібні (Д) — зайвий варіант.

Відповідь: 1 → А, 2 → Б, 3 → В, 4 → Г.

Приклад 3. Вибір із трьох груп

Завдання: Визначте, до якого класу належить акула катран, яка ознака будови їй властива та який спосіб запліднення в неї. Оберіть по одному варіанту з кожної групи.

Група 1 (клас): 1 — Хрящові риби, 2 — Кісткові риби, 3 — Земноводні

Група 2 (ознака будови): 1 — зяброві кришки, 2 — плавальний міхур, 3 — зяброві щілини відкриваються назовні окремо

Група 3 (запліднення): 1 — зовнішнє у воді, 2 — внутрішнє, 3 — без запліднення

Розв'язання: Акула катран — хрящова риба (1 у групі 1). У хрящових риб зяброві щілини відкриваються назовні окремо, без кришок (3 у групі 2). Запліднення в хрящових риб внутрішнє (2 у групі 3).

Відповідь: 1 (група 1), 3 (група 2), 2 (група 3) — ключ 132.

Приклад 4. Два твердження

Завдання: Оцініть правильність двох тверджень.

I. Горбуша — прохідна риба: з моря вона йде на нерест у річки.

II. У хрящових риб є плавальний міхур.

Варіанти: А) правильне лише I; Б) правильне лише II; В) обидва правильні; Г) обидва неправильні.

Розв'язання: Твердження I правильне — горбуша (лососева риба) справді прохідна: живе в морі, а на нерест заходить у річки. Твердження II неправильне — у хрящових риб (акул, скатів) плавального міхура немає.

Відповідь: А (правильне лише I).

У темі «Риби» учні часто припускаються однотипних помилок. Ось типові з них — і як їх уникнути.

• Вважають, що в серці риби тече артеріальна кров. Насправді в серці риби лише венозна кров — артеріальною вона стає тільки після проходження через зябра.

• Приписують хрящовим рибам плавальний міхур і зяброві кришки. Запам'ятай: у хрящових риб (акул, скатів) немає ні плавального міхура, ні зябрових кришок.

• Вважають осетрових хрящовими рибами через те, що їхній скелет переважно хрящовий і зберігається хорда. Однак осетрові належать до кісткових риб — вони мають зяброві кришки, плавальний міхур і зовнішнє запліднення.

• Плутають прохідних риб (лососі, осетри) з морськими чи прісноводними. Прохідні риби живуть у морі, а на нерест ідуть у річки — вони змінюють середовище.

• Вважають бічну лінію органом дихання чи зору. Насправді бічна лінія сприймає рух і коливання води — це орган «відчуття течії».

• Вважають плавальний міхур органом дихання. У кісткових риб плавальний міхур регулює глибину занурення, а не бере участі в газообміні.

Тема «Риби — хрящові й кісткові» входить до теми 3.14 програми ЗНО/НМТ. Типовий об'єкт для вивчення — окунь. Від тебе вимагають розрізняти морських, прісноводних і прохідних риб, а також класифікувати тварин за середовищем існування.

На НМТ завдання з цієї теми трапляються в різних формах:

• Завдання 1–24 — вибір однієї відповіді з чотирьох (А–Г), 1 бал. Наприклад: «Яка кров тече в серці окуня?»

• Завдання 25–28 — логічні пари 1–4 → А–Д, одна буква зайва, по 1 балу за кожну правильно встановлену пару, до 4 балів. Форма підходить для пар «риба → ряд» або «риба → екологічна група». У демоваріанті 2026 року завдання № 27 — саме тема 3.14 із зображеннями А–Д.

• Завдання 29–30 — вибір трьох відповідей із трьох груп, по 1 балу за групу, до 3 балів. У демо 2026 тема 3.14 основна також у групі № 14–16 за однією інфографікою.

Стратегія виконання

• Хрящову рибу від кісткової відрізняй за зябровими щілинами й кришками: у хрящових щілини відкриті, у кісткових — прикриті кришками.

• Ряд кісткової риби визначай за характерною ознакою: жучки (кісткові щитки) — осетрові, жировий плавець — лососеві, колючий спинний плавець — окуневі.

• Екологічну групу визначай за способом життя: якщо риба живе в морі, а нереститься в річці — це прохідна.

• Риби мають обтічне тіло, вкрите лускою та слизом, що зменшує тертя об воду. Плавці: парні (грудні й черевні — рівновага, повороти) і непарні (спинний, анальний — стійкість; хвостовий — рух уперед).

• Бічна лінія сприймає напрямок і силу течії, коливання води. Зябра забезпечують дихання: вода омиває зяброві пелюстки, де кров збагачується киснем.

• Серце двокамерне (передсердя й шлуночок), одне коло кровообігу. У серці тече лише венозна кров — артеріальною вона стає в зябрах.

• Хрящові риби (акули, скати): хрящовий скелет, зяброві щілини без кришок, немає плавального міхура, внутрішнє запліднення.

• Кісткові риби: зяброві кришки, плавальний міхур, переважно зовнішнє запліднення.

• Ряди кісткових риб: осетроподібні (жучки, хорда), оселедцеподібні (зграйні, планктоноїдні), лососеподібні (жировий плавець), окунеподібні (колючий спинний плавець), коропоподібні (глоткові зуби).

• Екологічні групи: морські (оселедець, скумбрія), прісноводні (короп, карась, окунь), прохідні (лососі, осетрові — живуть у морі, на нерест ідуть у річки).