Рід незмінюваних іменників і абревіатур

~15 хв · 8 розділів · 10 тестових запитань

Морфологія і граматична норма

Українська мова НМТ

абревіатура: Абревіатура — це скорочене позначення, утворене з перших літер або частин слів повної назви. Ініціальні абревіатури (ООН, ЄС, МОН, НБУ, ЗСУ) мають рід головного слова повної назви, за яким узгоджують прикметники й дієслова минулого часу.
головне слово: Головне слово — слово в словосполученні, від якого ставимо питання до залежного слова: читати (що?) книжку — головне слово «читати». Головним може бути слово будь-якої повнозначної частини мови. У складній назві головне слово — те, від якого граматично залежать інші; за його родом визначають рід абревіатури (Організація Об'єднаних Націй → ООН, жіночий рід).
незмінюваний іменник: Незмінюваний іменник — це іменник, який не змінює своєї форми за відмінками й числами. До них належать переважно запозичені слова з кінцевим голосним (таксі, кіно, метро, кафе, журі) та жіночі прізвища на приголосний і на -о (з Оленою Ковальчук, до Ірини Шевченко). Їхній рід, число й відмінок визначають за узгодженими словами.
родове слово: Родове слово — це загальна назва (річка, місто, озеро, острів, пустеля тощо), за якою визначають рід незмінюваної географічної назви. Наприклад, для Міссісіпі родове слово — річка (жіночий рід), для Тбілісі — місто (середній рід): старовинне Тбілісі.