Рід іменників і іменники спільного роду
~15 хв · 9 розділів · 10 тестових запитань
Іменники мають чоловічий, жіночий або середній рід — його визначають займенником «мій / моя / моє», а не за закінченням. У цьому розділі також розглянуто іменники спільного роду, слова-винятки (біль, степ, шампунь), узгодження з назвами професій та нормативні фемінітиви.
Рід — це стала граматична ознака іменника в однині. В українській мові є три роди: чоловічий, жіночий і середній. Найпростіше визначити рід — підставити займенник «він», «вона», «воно» або присвійний займенник «мій», «моя», «моє». Саме так, а не за закінченням слова, тому що закінчення часто буває оманливим.
Рід | Займенники-підказки | Приклади |
|---|---|---|
Чоловічий | він / мій | стіл, батько, Микола, степ, біль |
Жіночий | вона / моя | книжка, ніч, радість, сіль, мить |
Середній | воно / моє | вікно, поле, теля, море, щастя |
Бачиш: слова «батько» й «Микола» закінчуються на -о та -а — типова ознака жіночого або середнього роду, але вони чоловічого роду, бо «він — мій батько», «він — мій Микола». А «ніч» і «радість» мають нульове закінчення (як багато слів чоловічого роду), проте вони жіночого роду: «вона — моя ніч», «вона — моя радість».
Рід іменника впливає на форму слів, які з ним узгоджуються:
прикметник: новий стіл, нова книжка, нове вікно
займенник: той стіл, та книжка, те вікно
дієслово минулого часу: стіл лежав, книжка лежала, вікно відчинилося
Деякі іменники вживаються тільки в множині: ножиці, двері, окуляри, Суми. У них немає однини, тому визначити рід неможливо. Про незмінювані іменники іншомовного походження (таксі, кенгуру, ательє) ітиметься в наступному уроці.
Головне правило: визначай рід займенником «мій / моя / моє» в однині, а не за закінченням!
Це одна з найпідступніших тем для тих, хто добре знає російську мову. Справа в тому, що деякі іменники в українській мають чоловічий рід, а в російській — жіночий. Перенесення російського роду в українське мовлення — типова й груба граматична помилка на НМТ.
9 слів-пасток (чоловічий рід в українській)
Слово | Правильно | Поширена помилка |
|---|---|---|
біль | сильний біль | сильна біль |
нежить | затяжний нежить | затяжна нежить |
степ | широкий степ | широка степ |
тюль | білий тюль | біла тюль |
шампунь | новий шампунь | нова шампунь |
ступінь | вищий ступінь | вища ступінь |
дріб | простий дріб | проста дріб |
полин | гіркий полин | гірка полин |
продаж | оптовий продаж | оптова продаж |
Як не заплутатися зі схожими словами жіночого роду
Поруч із цими дев'ятьма словами є дуже схожі за звучанням іменники, але вони — жіночого роду. Запам'ятай пари:
біль (ч. р.) — сіль (ж. р.): сильний біль, але дрібна сіль
степ (ч. р.) — мить (ж. р.): безкраїй степ, але коротка мить
тюль (ч. р.) — тінь (ж. р.): легкий тюль, але довга тінь
шампунь (ч. р.) — мідь (ж. р.): прозорий шампунь, але червона мідь
ступінь (ч. р.) — радість (ж. р.): високий ступінь, але велика радість
Підказка для НМТ: у завданні можуть подати іменники в множині. Постав кожен іменник в однину — тоді рід стане очевидним. Наприклад: «сильні болі» → однина «сильний біль».
Спільний рід — це така граматична особливість, коли один і той самий іменник може належати до чоловічого або жіночого роду залежно від того, про кого йде мова: чоловіка чи жінку. Такі іменники завжди належать до I відміни й мають закінчення -а (-я).
Найпоширеніші іменники спільного роду
сирота — круглий сирота (хлопець) / кругла сирота (дівчина)
нероба — страшенний нероба (чоловік) / страшенна нероба (жінка)
листоноша — наш листоноша прийшов / наша листоноша прийшла
базіка, нечепура, непосида, бідолаха, ненажера, забіяка
Як визначити рід у контексті
Рід іменника спільного роду показує не закінчення, а слова, що з ним узгоджуються: прикметник, займенник, дієслово минулого часу. Порівняй:
Петрик — страшенний непосида. (чоловічий рід, бо Петрик — хлопець)
Оля — страшенна непосида. (жіночий рід, бо Оля — дівчина)
Наш листоноша Микола прийшов.
Наша листоноша Марія прийшла.
Бідолаха хлопець загубився. / Бідолаха дівчинка загубилася.
Важливо не плутати з чоловічими іменами
Чоловічі імена Микола, Ілля, Сава, Данило теж закінчуються на -а (-я), але вони завжди чоловічого роду. Їх не зараховують до спільного роду, бо вони називають лише осіб чоловічої статі.
Більшість іменників спільного роду мають оцінне, емоційне забарвлення: нероба (осуд), базіка (несхвалення), забіяка (несхвалення), бідолаха (співчуття). Вони характеризують особу через її поведінку або стан.
В українській мові назви посад, професій і звань (директор, лікар, професор, інженер, міністр, декан) мають форму чоловічого роду, але можуть стосуватися як чоловіків, так і жінок. Це не іменники спільного роду — це іменники чоловічого роду, що називають осіб обох статей.
Узгодження з означенням і присудком
Коли назва професії чоловічого роду стосується жінки, означення (прикметник, займенник) залишається в чоловічому роді, а присудок (дієслово минулого часу) узгоджується за статтю особи:
Наш новий директор Оксана Мельник підписала наказ.
Лікар Ніна Петрівна прийняла пацієнтів.
Професор Ганна Ковальчук прочитала лекцію.
Декан Марія Степанівна затвердила розклад.
Помилка: «Лікар Ніна Петрівна прийняв пацієнтів». Присудок має бути в жіночому роді — «прийняла», тому що йдеться про жінку.
Фемінітиви: творення і нормативність
Фемінітиви — це назви осіб жіночої статі за професією або родом діяльності, утворені від відповідних назв чоловічого роду. Вони є нормативними й стилістично нейтральними в сучасній українській літературній мові. Основні способи творення:
Суфікс | Приклади |
|---|---|
-к(а) | директорка, авторка, редакторка, дизайнерка, лікарка |
-иц(я) | учениця, робітниця |
-ин(я) | психологиня, філологиня, майстриня |
-ес(а) | поетеса |
Обидва способи назвати жінку за професією є нормативними: «директор Олена Коваль» і «директорка Олена Коваль». Однак розмовні утворення на -ша (директорша, лікарша, професорша) в нейтральному й офіційному мовленні не вживаються — вони мають зневажливий або просторічний відтінок.
У цьому розділі розберемо чотири типові завдання НМТ, які перевіряють уміння визначати рід іменників та правильно узгоджувати з ними слова.
Приклад 1. Правильно узгоджено прикметник з іменником
Завдання: У якому рядку прикметник правильно узгоджено з іменником?
А) широка степ
Б) сильний біль
В) нова шампунь
Г) біла тюль
Д) перша ступінь
Розв'язання: Перевіряємо рід кожного іменника підстановкою «мій / моя».
степ — мій степ (ч. р.) → «широкий степ», а не «широка». Варіант А хибний.
біль — мій біль (ч. р.) → «сильний біль». Варіант Б правильний.
шампунь — мій шампунь (ч. р.) → «новий шампунь», а не «нова». Варіант В хибний.
тюль — мій тюль (ч. р.) → «білий тюль», а не «біла». Варіант Г хибний.
ступінь — мій ступінь (ч. р.) → «перший ступінь», а не «перша». Варіант Д хибний.
Відповідь: Б.
Чому інші варіанти неправильні? Усі дистрактори побудовано на типовій помилці — вживанні цих слів у жіночому роді. Для «степ» і «ступінь» це перенесення роду з російської мови: там «степь», «ступень» — жіночого роду. «Тюль» і «шампунь» і в російській літературній мові чоловічого роду, але їх часто помилково вживають у жіночому роді за аналогією до слів на -ь. В українській усі ці слова чоловічого роду.
Приклад 2. Чоловічого роду всі іменники рядка
Завдання: У якому рядку всі іменники чоловічого роду?
А) біль, сіль, степ
Б) біль, степ, продаж
В) тюль, мить, нежить
Г) ступінь, тінь, дріб
Д) шампунь, мідь, полин
Розв'язання: Перевіряємо рід кожного слова в рядках.
А) біль (ч. р.) — сіль (ж. р.) — степ (ч. р.). Є слово жіночого роду → хибний.
Б) біль (ч. р.) — степ (ч. р.) — продаж (ч. р.). Усі чоловічого роду → правильний.
В) тюль (ч. р.) — мить (ж. р.) — нежить (ч. р.). Є слово жіночого роду → хибний.
Г) ступінь (ч. р.) — тінь (ж. р.) — дріб (ч. р.). Є слово жіночого роду → хибний.
Д) шампунь (ч. р.) — мідь (ж. р.) — полин (ч. р.). Є слово жіночого роду → хибний.
Відповідь: Б.
У кожному дистракторі по одному слову жіночого роду: сіль, мить, тінь, мідь. Це ті самі «сусідні» слова, про які йшлося в розділі про рід, що відрізняється від російської мови.
Приклад 3. Іменником спільного роду є
Завдання: Яке слово є іменником спільного роду?
А) Микола
Б) лікар
В) нероба
Г) бабуся
Д) учителька
Розв'язання:
А) Микола — чоловіче ім'я, завжди чоловічого роду, хоч і має закінчення -а. Не спільний рід.
Б) лікар — іменник чоловічого роду, що може стосуватися жінки, але це не спільний рід (не змінює рід залежно від статі).
В) нероба — іменник на -а I відміни, характеризує особу. Може бути чоловічого або жіночого роду залежно від статі: страшенний нероба / страшенна нероба. Спільний рід.
Г) бабуся — завжди жіночого роду.
Д) учителька — фемінітив, завжди жіночого роду.
Відповідь: В.
Приклад 4. Граматично правильне речення
Завдання: Яке речення є граматично правильним?
А) Лікар Ніна Петрівна прийняв пацієнтів.
Б) Наша листоноша Марія приніс газету.
В) Моя подруга — страшний непосида.
Г) Директор ліцею Оксана Мельник підписала наказ.
Д) Мене мучила сильна біль.
Розв'язання:
А) «лікар… прийняв» — помилка. Лікар — жінка, тому присудок має бути в жіночому роді: прийняла.
Б) «наша листоноша… приніс» — неузгодження. «Наша» — жіночий рід, а «приніс» — чоловічий. Треба: наша листоноша… принесла, або наш листоноша… приніс.
В) «моя подруга — страшний непосида» — неузгодження. Подруга — жінка, тому й непосида має бути в жіночому роді: страшенна непосида.
Г) «директор… підписала» — правильно. Іменник «директор» — чоловічого роду, а присудок «підписала» в жіночому, бо йдеться про жінку Оксану Мельник.
Д) «сильна біль» — помилка. Біль — чоловічого роду: сильний біль.
Відповідь: Г.
«Сильна біль», «безкрая степ», «біла тюль», «перша ступінь», «проста дріб» — здебільшого рід, перенесений з російської мови (а «тюль» помилково вживають у жіночому роді за аналогією до слів на -ь). В українській усі ці слова чоловічого роду: сильний біль, безкраїй степ, білий тюль, перший ступінь, простий дріб. Запам'ятай їх окремо як винятки.
Визначення роду за закінченням, а не займенником. Слова батько, Микола, Ілля закінчуються на -о, -а, що нагадує жіночий або середній рід. Багато учнів помилково вважають їх не чоловічим родом. Перевіряй завжди займенником «мій / моя / моє» в однині.
Узгодження іменника спільного роду завжди в жіночому роді. Помилка: «Сашко — справжня нероба». Сашко — ім'я хлопця, тому правильно: «Сашко — справжній нероба». Рід визначаємо за статтю особи, а не за формою самого іменника.
Присудок у чоловічому роді про жінку-лікаря. Помилка: «Лікар Ніна Петрівна прийняв пацієнтів». Правильно: «прийняла». Присудок ставимо в жіночому роді, якщо назва професії стосується жінки.
Фемінітиви вважають розмовними, а розмовні форми на -ша — нейтральними. Насправді директорка, авторка, психологиня — це нормативні слова літературної мови. А директорша, лікарша, професорша — просторічні, їх уникають в офіційному мовленні.
Запам'ятай ці пастки — і ти не втратиш бали на простому, на перший погляд, завданні.
Тема «Рід іменників» входить до підтеми 4.1 програми НМТ з української мови. У змісті програми зазначено: «рід іменників: чоловічий, жіночий, середній». Вимоги до учасників: «правильно відмінювати іменники, відрізняти правильні форми від помилкових».
У демоваріанті НМТ-2026 норми іменника перевіряють завдання 17, 18 і 20 (тип — вибір однієї з п'яти, А–Д, 1 бал кожне). Окреме завдання суто на рід іменників у демоваріанті відсутнє. Однак рід визначає форму прикметника й дієслова минулого часу, тому помилка в роді є граматичною помилкою в реченні. Ти можеш зустріти її в завданнях на редагування речень або на правильність узгодження слів.
Стратегія виконання
Постав кожен іменник в однину (якщо подано в множині).
Підстав займенник «мій / моя / моє».
Звір, чи узгоджується з цим родом прикметник і дієслово в реченні.
Особливу увагу зверни на слова-пастки: біль, степ, тюль, шампунь, ступінь, дріб, полин, продаж, нежить.
Перевір, чи правильно узгоджено іменник спільного роду зі статтю особи.
Якщо в реченні назва професії стосується жінки, переконайся, що присудок у жіночому роді.
Пам'ятай: помилка в роді — це не орфографічна, а граматична помилка. На НМТ вона може коштувати 1 бал.
Чому «біль» чоловічого роду, якщо в російській мові — жіночого?
Тому що українська й російська мови, хоч і споріднені, розвивалися самостійно, і рід окремих слів у них не збігається. Рід слова «біль» треба просто запам'ятати: в українській мові воно чоловічого роду — перевір займенником «мій біль». Правильно: «сильний біль», «гострий біль», «головний біль». Ти просто мусиш запам'ятати ці дев'ять слів-пасток: біль, степ, тюль, шампунь, ступінь, дріб, полин, продаж, нежить.
Як визначити рід слова «сирота» в реченні?
Рід слова «сирота» залежить від статі особи, про яку йдеться. Якщо це хлопець або чоловік — узгоджуй у чоловічому роді: «круглий сирота», «він — сирота», «бідний сирота прийшов». Якщо це дівчина або жінка — узгоджуй у жіночому: «кругла сирота», «вона — сирота», «бідна сирота прийшла». Зверни увагу: слово «сирота» — іменник спільного роду, тому й прикметник, і дієслово змінюють форму залежно від статі.
Чи можна сказати «лікар прийшла»?
Так, це правильно, якщо лікар — жінка. Назви професій чоловічого роду (лікар, директор, професор, інженер) зберігають форму чоловічого роду, але присудок при них ставимо в жіночому роді, коли йдеться про жінку. Тому «лікар Ніна Петрівна прийшла» — граматично правильно. А ось «лікар прийшов» теж правильно, якщо мають на увазі чоловіка.
Директорка — це нормативне слово чи розмовне?
Директорка — цілком нормативне слово літературної мови. Воно утворене за допомогою продуктивного суфікса -к(а) і зафіксоване в сучасних словниках. Разом з іншими фемінітивами (авторка, психологиня, поетеса) воно стилістично нейтральне. Натомість форми на -ша (директорша, лікарша, професорша) мають просторічний відтінок, їх уникають в офіційному мовленні.
Якого роду слова «ножиці» й «двері»?
Слова «ножиці», «двері», «окуляри», «Суми» не мають роду, тому що вживаються тільки в множині. Рід — це граматична ознака іменника в однині. Якщо в іменника немає форми однини, то він роду не має. На НМТ про це можуть запитати в завданнях на морфологічні ознаки.
Рід перевіряємо займенником мій, моя, моє в однині, а не за закінченням. Батько, Микола — чоловічий рід (мій батько, мій Микола).
Біль, нежить, степ, тюль, шампунь, ступінь, дріб, полин, продаж — чоловічого роду. Запам'ятай ці дев'ять слів окремо, бо в російській мові вони (крім деяких) жіночого роду.
Іменники спільного роду (сирота, нероба, листоноша) узгоджуємо за статтю особи. Наш листоноша прийшов — наша листоноша прийшла.
З назвою професії чоловічого роду щодо жінки присудок ставимо в жіночому роді. Лікар Ніна Петрівна прийняла пацієнтів.
Фемінітиви директорка, авторка, психологиня, поетеса — нормативні. Їх можна вживати в офіційному мовленні, на відміну від просторічних форм на -ша.