Празька школа поетів: поняття й представники

~15 хв · 9 розділів · 9 тестових запитань

Література еміграції

Українська література НМТ

вісниківство: Літературно-ідеологічне явище, пов'язане з львівським часописом «Вісник» (редактор Дмитро Донцов). Частина поетів празької школи друкувалася в «Віснику», тому їх називають вісниківцями. Вісниківство пропагувало націоналізм, волюнтаризм, культ сильної особистості — ідеї, близькі поетиці празької школи.
вольовий пафос: Характерна риса поезії празької школи: героїчний, мужній тон, культ сильної особистості, заклик до боротьби, незламність духу. Протиставляється ліриці смутку й розпачу. Виявляється в карбованому ритмі, твердій строфіці, афористичних формулюваннях («залізні строфи»).
еміграція: Вимушене або добровільне переселення людей за межі батьківщини, спричинене політичними, економічними чи ідеологічними причинами. В українській літературі XX століття еміграція породила кілька хвиль письменників, які творили поза межами України — у Празі, Варшаві, Німеччині, США.
історіософія: Філософське осмислення історії, пошук причин і закономірностей історичного розвитку. У поезії празької школи історіософія виявляється в намаганні зрозуміти причини поразки визвольних змагань і втрати державності через звернення до історичного минулого України (княжа доба, козаччина).
перша хвиля еміграції: Міжвоєнна хвиля української еміграції (1920–1940-ві рр.), що виникла після поразки визвольних змагань 1917–1921 рр. До неї належали вояки армії УНР, інтелігенція, науковці й митці, які опинилися в Чехословаччині, Польщі, Франції та інших країнах. Саме з цією хвилею пов'язана празька школа поетів.
празька школа поетів: Умовна назва спільноти українських поетів-емігрантів першої хвилі (1920–1940-ві рр.), які навчалися й творили в Празі та Подєбрадах (Чехословаччина) і розвивали спільні ідейно-естетичні засади: вольовий героїчний пафос, осмислення втраченої державності, історичну тематику, чіткість форми. Не мала статуту чи маніфесту. Провідний поет — Євген Маланюк.