«Повість минулих літ»: легенда про заснування Києва

«Повість минулих літ» — найдавніший літописний звід, що дійшов до нас. Його уклали в Києві на початку XII століття. Літопис розповідає, «звідки пішла Руська земля, хто в Києві почав перший княжити». Легенда про Кия, Щека, Хорива та Либідь — один із перших переказів, які літописець вніс до свого твору.

Ця легенда стоїть у вступній, недатованій частині літопису — до першого погодного запису «У рік 6360» (тобто 852 рік від Різдва Христового). Саме тому року заснування Києва літопис не називає. Ти не знайдеш у цьому уривку дати — це не погодний запис, а переказ, що передує хронологічній частині.

Поляни — предки киян

Герої легенди належать до племені полян. Поляни — східнослов’янське плем’я, що жило своїми родами над Дніпром. Літописець ставиться до них із великою пошаною: «Були ж вони мужами мудрими й тямущими і називалися полянами. Од них ото є поляни в Києві й до сьогодні». Це не просто довідка — літописець свідомо підносить поляни над іншими племенами, показуючи, що Київ здавна був осередком мудрих і гідних людей.

Край довкола майбутнього міста літописець описує як багатий і зручний для життя: «І був довкола города ліс і бір великий, і ловили вони [тут] звірину». Отже, Київ постає не випадковим поселенням, а місцем, яке сама природа створила для проживання.

Запам’ятай: легенда про заснування Києва — це недатований переказ із вступної частини «Повісті минулих літ». Року заснування Києва літопис не називає.

Літописець починає оповідь просто: «…три брати: одному ім’я Кий, а другому — Щек, а третьому — Хорив, і сестра їх — Либідь». Кожен із братів заснував поселення на київських горах. Кий сидів на горі, де нині узвіз Боричів. Щек — на горі, що зветься Щековицею (сучасна назва — Щекавиця). Хорив — на третій горі, яка від нього прозвалася Хоривицею (у переказах — Хоревицею).

«Зробили вони городок [і] на честь брата їх найстаршого назвали його Києвом». Отже, місто названо на честь старшого брата — Кия. Це ключова деталь, яку часто перевіряють на НМТ.

Полеміка літописця: Кий — князь, а не перевізник

Літописець знає, що існує інша версія походження назви Києва: «Інші ж, не знаючи, говорили, ніби Кий був перевізником» — тому, мовляв, і казали «На перевіз на Київ». Але літописець рішуче спростовує цю думку. Він наводить доказ: «коли б Кий був перевізником, то не ходив би він до Цесарограда» (Царгорода, тобто Константинополя). Насправді Кий «княжив у роду своєму» і прийняв «велику честь» від грецького цесаря (імператора). Якого саме цесаря — літописець не знає, але сам факт прийому при візантійському дворі доводить високий статус Кия.

Городок на Дунаї й повернення додому

Повертаючись із Царгорода, Кий поставив невеликий городок на Дунаї. Проте навколишні племена не дали йому там осісти. Придунайці й досі, за словами літописця, звуть те городище Києвцем. Кий повернувся до Києва й тут помер. Тут же померли Щек, Хорив і Либідь.

Образ Кия: це князь-засновник і мудрий правитель роду, якого шанували у Візантії. Літописець дбає про славу Києва й гідність його засновника — тому так наполегливо спростовує «перевізницьку» версію.

Народна етимологія — це пояснення походження назви через схоже ім’я чи слово, без наукових доказів. Люди помічають, що назва місця нагадує чиєсь ім’я, і вирішують: «Мабуть, це місто назвали на честь того чоловіка». Літописець саме так і пояснює назви в легенді.

Легенда про заснування Києва відповідає на запитання «чому місто так зветься?». Таку легенду називають топонімічною — вона пояснює походження географічної назви (топоніма). У тексті назви виведено прямо:

Сестру Либідь у легенді лише названо, але традиція пов’язує її ім’я з назвою київської річки Либідь. Сам літопис цього зв’язку не пояснює — це пізніше народне тлумачення.

Легенда має історичне зерно: поляни й Київ — реальні, а точних доказів існування Кия немає. Науковці вважають його легендарним або напівлегендарним князем. Народна етимологія — це не наукове пояснення, а спосіб, яким давні люди осмислювали назви навколо себе.

Легенда (або переказ) — це усна оповідь про давні події й людей із часткою вигадки. Літописець вписав її в літопис як правдиву історію про початок Києва. Для нього це не «казка», а достовірне свідчення, яке він передає нащадкам.

Ознаки цього уривка як літописної легенди:

• стислість — літописець не розтягує оповідь, а подає лише найважливіше

• спокійна розповідь від третьої особи — без емоційних вигуків чи діалогів

• пряма полеміка з іншою думкою: «Інші ж, не знаючи, говорили…»

• відсутність чудес і фантастичних елементів

• події не датовано — на відміну від погодних записів

Чим легенда відрізняється від оповіді про помсту Ольги

У тій самій «Повісті минулих літ» є ще один відомий уривок — про помсту княгині Ольги древлянам за вбитого чоловіка, князя Ігоря. Їх часто плутають на НМТ, тому важливо чітко розрізняти:

Переказ про апостола Андрія

Поруч у літописі є ще один переказ — про апостола Андрія, який, за легендою, подорожував угору Дніпром, благословив київські гори й провістив, що тут буде великий город. Однак засновником Києва літопис Андрія не називає — це лише пророцтво. Не плутай: засновують місто Кий, Щек і Хорив, а не апостол Андрій.

Приклад 1. На честь кого назвали Київ?

Завдання: «За літописною легендою, місто назвали Києвом на честь…»

Варіанти відповіді: А) старшого брата Кия; Б) сестри Либеді; В) брата Хорива; Г) грецького царя; Д) перевізника через Дніпро.

Розв’язання крок за кроком:

1. Згадай, хто заснував Київ за легендою: три брати — Кий, Щек, Хорив — і сестра Либідь.

2. Пригадай цитату: «Зробили вони городок [і] на честь брата їх найстаршого назвали його Києвом».

3. Найстарший брат — Кий, отже, місто назвали на його честь.

Правильна відповідь: А) старшого брата Кия.

Чому інші варіанти неправильні: Б) Либідь — сестра, але місто назвали не на її честь; В) Хорив — молодший брат, місто назвали на честь найстаршого; Г) грецький цар приймав Кия, але місто назвали не на його честь; Д) «перевізник» — версія, яку літописець спростовує, а не підтверджує.

Приклад 2. Навіщо літописець згадує похід Кия до Царгорода?

Завдання: «Згадкою про похід Кия до Царгорода літописець доводить, що…»

Варіанти відповіді: А) Кий був князем, а не перевізником; Б) Кий охрестився; В) Київ платив данину грекам; Г) Кий переніс столицю на Дунай; Д) поляни воювали з греками.

Розв’язання крок за кроком:

1. Згадай, що літописець полемізує з тими, хто вважав Кия перевізником.

2. Він каже: «коли б Кий був перевізником, то не ходив би він до Цесарограда».

Правильна відповідь: А) Кий був князем, а не перевізником.

Чому інші варіанти неправильні: Б) про хрещення Кия в легенді не йдеться; В) данини грекам літопис не згадує; Г) Кий справді поставив городок на Дунаї, але не переніс туди столицю; Д) поляни не воювали з греками в цьому уривку.

Приклад 3. Логічні пари: герой ↔ деталь легенди

Завдання: Установи відповідність між героєм легенди (1–4) і деталлю, що його стосується (А–Д).

1 Кий, 2 Щек, 3 Хорив, 4 Либідь.

А княжив у роді й ходив до Царгорода; Б сидів на горі, що зветься Щекавицею; В сидів на третій горі, яка від нього прозвалася Хоревицею; Г сестра трьох братів; Д мстилася древлянам за вбитого чоловіка.

Розв’язання крок за кроком:

1. Кий (1) — князь, ходив до Царгорода, отже, 1 → А.

2. Щек (2) — сидів на горі Щекавиці, отже, 2 → Б.

3. Хорив (3) — сидів на горі Хоревиці, отже, 3 → В.

4. Либідь (4) — сестра трьох братів, отже, 4 → Г.

5. Варіант Д — зайвий: це княгиня Ольга, яка мстилася древлянам.

Правильна відповідь: 1А, 2Б, 3В, 4Г.

Приклад 4. Який жанр уривка?

Завдання: «Уривок «Повісті минулих літ» про Кия, Щека, Хорива й Либідь за жанром — …»

Варіанти відповіді: А) літописна легенда; Б) народна дума; В) балада; Г) героїчна поема; Д) байка.

Розв’язання крок за кроком:

1. Згадай, що «Повість минулих літ» — це літопис, а уривок про заснування Києва — переказ (легенда).

2. Народна дума — це жанр українського фольклору, але він не входить до літопису.

3. Балада — ліро-епічний твір, часто з трагічним сюжетом, не збігається з ознаками уривка.

4. Героїчна поема — великий віршований твір, а літопис написаний прозою.

5. Байка — короткий повчальний вірш або прозова оповідь з мораллю, що не відповідає уривку.

Правильна відповідь: А) літописна легенда (переказ).

Пастка: народна дума й балада теж розповідають про минуле, але це інші жанри. Легенда входить до складу літопису, а дума й балада — окремі фольклорні чи літературні жанри.

• Плутати легенду про заснування Києва з помстою Ольги. Запам’ятай: Кий, Щек, Хорив, Либідь, поляни — це легенда про заснування; Ольга, Ігор, древляни, князь Мал, 945–946 роки — це оповідь про помсту. У легенді немає ні древлян, ні помсти, ні діалогів.

• Вважати Либідь дружиною чи донькою Кия. Либідь — сестра трьох братів. Літопис прямо каже: «і сестра їх — Либідь».

• Думати, що літописець погоджується з версією про Кия-перевізника. Навпаки — він її спростовує доказом походу до Царгорода. Версія про перевізника — це думка «інших, не знаючи».

• Називати засновником Києва апостола Андрія. У сусідньому переказі Андрій лише благословляє київські гори й пророкує, що тут буде великий город. Засновують місто Кий, Щек і Хорив.

• Шукати в легенді рік заснування Києва. Легенда стоїть у недатованій частині літопису — до першого погодного запису 852 року. Року заснування літопис не називає.

• Вважати народну етимологію науковим поясненням назви. Народна етимологія — це пояснення через схожість імені та назви, без лінгвістичних доказів. Наукова етимологія може бути зовсім іншою.

Програма НМТ з української літератури, розділ 2, тема 2.1, передбачає вивчення «Повісті минулих літ» — зокрема уривка про заснування Києва й уривка про помсту княгині Ольги. Від тебе вимагають орієнтуватися в сюжетах цих уривків, характеризувати героїв і співвідносити фрагмент із твором.

Форми завдань НМТ-2026:

• Завдання 1–25 — вибір однієї відповіді з п’яти (А–Д), 0 або 1 бал.

• Завдання 26–30 — «логічні пари» 1–4 → А–Д, 1 бал за кожну правильно встановлену пару, до 4 балів.

У демоваріанті НМТ-2026 розділ 2 представлено одним завданням — № 2 про «Слово про похід Ігорів». Окремого завдання на легенду про Кия там немає, але цей уривок входить до програми, тому він може з’явитися в будь-якому варіанті тесту.

Усього в тесті 30 завдань, на які відведено орієнтовно 60 хвилин. Довідкових матеріалів немає.

Стратегія виконання

Коли в завданні подано фрагмент літопису, шукай у ньому імена (Кий, Щек, Хорив, Либідь) і топоніми (Щекавиця, Боричів узвіз, Царгород, Дунай). Не покладайся лише на слово «Київ» — воно є й в оповіді про помсту Ольги. Якщо бачиш згадку про «перевізника» — це ознака саме легенди про заснування, а не оповіді про Ольгу.

• Київ, за легендою, заснували брати Кий, Щек, Хорив і сестра Либідь із племені полян; город назвали на честь старшого — Кия.

• Щекавиця — від Щека, Хоревиця (Хоривиця) — від Хорива, Києвець — від Кия: прийом народної етимології.

• Кий — князь, а не перевізник: ходив до Царгорода, заснував городок на Дунаї.

• Жанр — літописна легенда (переказ) з недатованої вступної частини «Повісті минулих літ».

• Не плутати з помстою княгині Ольги древлянам (945–946 рр.).