Насичені одноатомні спирти
~20 хв · 8 розділів · 10 тестових запитань
Насичені одноатомні спирти — це органічні сполуки з однією гідроксильною групою OH. Ти навчишся називати їх за систематичною номенклатурою, розрізняти ізомерію за положенням групи та будовою ланцюга, а також прогнозувати продукти хімічних реакцій спиртів і способи одержання етанолу.
Насичені одноатомні ациклічні спирти — це органічні сполуки, що містять одну гідроксильну групу —OH, зв'язану з насиченим (sp³-гібридизованим) атомом Карбону. Їхня загальна формула CₙH₂ₙ₊₁OH, де n ≥ 1. Найпростіші представники — метанол CH₃OH та етанол C₂H₅OH.
Номенклатура спиртів
За систематичною номенклатурою IUPAC назву спирту утворюють додаванням суфікса «-ол» до назви вуглеводневого ланцюга. Головний ланцюг обов'язково містить атом Карбону, до якого приєднана гідроксильна група. Нумерацію ланцюга починають з того кінця, до якого група OH розташована ближче. Наприклад: CH₃OH — метанол, C₂H₅OH — етанол, CH₃CH₂CH₂OH — пропан-1-ол, CH₃CH(OH)CH₃ — пропан-2-ол.
Ізомерія спиртів
Для насичених одноатомних спиртів характерні два типи ізомерії:
ізомерія положення гідроксильної групи — однакова вуглецева будова, але OH міститься біля різних атомів Карбону (наприклад, пропан-1-ол і пропан-2-ол);
ізомерія карбонового скелета — різна будова вуглецевого ланцюга (наприклад, бутан-1-ол і 2-метилпропан-1-ол).
Ізомери положення групи OH: пропан-1-ол (CH₃CH₂CH₂OH) і пропан-2-ол (CH₃CH(OH)CH₃). Ізомери скелета: бутан-1-ол (CH₃CH₂CH₂CH₂OH) і 2-метилпропан-1-ол ((CH₃)₂CHCH₂OH).
Фізичні властивості
Міжмолекулярні водневі зв'язки між групами OH сусідніх молекул спирту значно підвищують температури кипіння порівняно з вуглеводнями близької молярної маси. Наприклад, етанол (M = 46 г/моль) кипить за 78,4 °C, а етан (M = 30 г/моль) — за −89 °C. Метанол кипить за 64,7 °C, етанол — за 78,4 °C. Метанол і етанол необмежено змішуються з водою завдяки утворенню водневих зв'язків із молекулами H₂O.
Метанол — отруйна речовина: потрапляння всередину організму навіть у невеликій кількості спричиняє сліпоту або смерть. Етанол — горюча рідина, яку використовують як розчинник, пальне (біоетанол) і хімічну сировину. Метанол застосовують як технічний розчинник і сировину для синтезу формальдегіду, але з суворим дотриманням заходів безпеки через його токсичність.
Гідроксильна група —OH визначає хімічну поведінку спиртів. Розглянемо основні реакції на прикладі етанолу.
Взаємодія з натрієм
Етанол реагує з металевим натрієм із заміщенням атома Гідрогену гідроксильної групи:
2C₂H₅OH + 2Na → 2C₂H₅ONa + H₂↑
Продукт — натрій етанолят (C₂H₅ONa) — належить до класу алкоголятів. Водень виділяється винятково за рахунок атома H у групі OH, а не за рахунок атомів H вуглеводневого радикала. Вода реагує з натрієм енергійніше, ніж етанол, тому наявність домішок води в спирті прискорює виділення газу й може спотворити спостереження.
Заміщення гідроксильної групи
Під дією гідроген броміду (HBr) група OH заміщується на атом Брому:
C₂H₅OH + HBr → C₂H₅Br + H₂O
Утворюється бромоетан (C₂H₅Br) — галогенопохідна вуглеводню. Ця реакція потребує нагрівання й кислотного середовища. На відміну від неорганічних кислот, етанол не нейтралізує водний розчин NaOH: у воді він практично не відщеплює йони H⁺, тому сіль і вода не утворюються.
Дегідратація етанолу
Внутрішньомолекулярна дегідратація (відщеплення води) відбувається за нагрівання етанолу до приблизно 170 °C у присутності концентрованої сульфатної кислоти H₂SO₄:
C₂H₅OH → C₂H₄ + H₂O
Продукт — етен (етилен) — ненасичений вуглеводень. Концентрована H₂SO₄ виконує роль водовіднімального агента й каталізатора. За нижчої температури (близько 140 °C) переважає міжмолекулярна дегідратація з утворенням діетилового етеру.
Естерифікація
Етанол реагує з етановою (оцтовою) кислотою в присутності кислотного каталізатора й нагрівання, утворюючи складний естер:
CH₃COOH + C₂H₅OH ⇄ CH₃COOC₂H₅ + H₂O
Реакція оборотна (позначено ⇄). Продукт — етилетаноат (етилацетат) — має характерний фруктовий запах.
Важливе зауваження
Розбавлені сильні неокиснювальні кислоти, наприклад хлоридна кислота HCl, також реагують з металевим натрієм із виділенням H₂. Якщо проводити дослід у водному розчині, одночасно відбувається реакція Na з водою, тому швидкість виділення водню не є чистим вимірюванням кислотності спирту.
Етанол може окиснюватися по-різному залежно від умов і реагенту. Крім того, існують два промислово важливі способи його одержання.
Часткове окиснення купрум(II) оксидом
За нагрівання етанолу з купрум(II) оксидом (CuO) відбувається відщеплення двох атомів Гідрогену — одного від групи OH і одного від сусіднього атома Карбону. Утворюється альдегід:
C₂H₅OH + CuO → CH₃CHO + Cu + H₂O
Продукт — етаналь (оцтовий альдегід) CH₃CHO. Це характерна реакція для первинних спиртів. Вторинні спирти (наприклад, пропан-2-ол) за таких самих умов окиснюються до кетонів, а не до альдегідів. Тому не можна переносити цю схему на будь-який спирт.
Повне окиснення (горіння)
Етанол горить у кисні з утворенням вуглекислого газу й води:
C₂H₅OH + 3O₂ → 2CO₂ + 3H₂O
Це повне окиснення, яке відрізняється від часткового окиснення CuO за продуктами: замість альдегіду утворюються CO₂ і H₂O. Горіння етанолу — екзотермічний процес, який використовують у двигунах внутрішнього згоряння (біоетанол).
Гідратація етену
Промисловий спосіб добування етанолу — гідратація етену (етилену) водяною парою в присутності кислотного каталізатора (наприклад, ортофосфатної кислоти) за підвищеної температури й тиску:
C₂H₄ + H₂O ⇄ C₂H₅OH
Реакція оборотна. Її проводять за температури близько 300 °C і тиску приблизно 7 МПа. Це прямий синтез етанолу з нафтохімічної сировини.
Спиртове бродіння
Біотехнологічний спосіб одержання етанолу — спиртове бродіння глюкози під дією ферментів, які виділяють дріжджі:
C₆H₁₂O₆ → 2C₂H₅OH + 2CO₂
Цей процес відбувається за температури 25–30 °C без доступу кисню. Його використовують у виробництві алкогольних напоїв і біопалива. Вихід етанолу залежить від концентрації цукру, температури й активності дріжджів.
Приклад 1. Продукт нагрівання етанолу з CuO
Завдання (вибір однієї з чотирьох). Яка речовина є продуктом нагрівання етанолу з купрум(II) оксидом?
А етан, Б етен, В етаналь, Г етилетаноат.
Розв'язання. За нагрівання етанолу з CuO відбувається часткове окиснення: C₂H₅OH + CuO → CH₃CHO + Cu + H₂O. Продукт — етаналь (оцтовий альдегід).
Відповідь: В (етаналь).
Чому інші варіанти неправильні. Етан (А) — насичений вуглеводень, він не утворюється з етанолу за дії CuO. Етен (Б) — продукт дегідратації етанолу (нагрівання з H₂SO₄ за 170 °C), а не окиснення. Етилетаноат (Г) — складний естер, продукт естерифікації етанолу з етановою кислотою.
Приклад 2. Логічні пари: реакції етанолу
Завдання (логічні пари 1–3 → А–Д). Установіть відповідність між реагентами (1–3) і продуктами реакцій (А–Д).
Реагенти | Продукти |
|---|---|
1 етанол + Na | А етаналь |
2 етанол + HBr | Б натрій етанолят і H₂ |
3 етанол + CuO | В бромоетан |
Г метан | |
Д глюкоза |
Розв'язання. 1: 2C₂H₅OH + 2Na → 2C₂H₅ONa + H₂ — продукт натрій етанолят і водень (Б). 2: C₂H₅OH + HBr → C₂H₅Br + H₂O — продукт бромоетан (В). 3: C₂H₅OH + CuO → CH₃CHO + Cu + H₂O — продукт етаналь (А).
Відповідь: 1Б, 2В, 3А.
Чому інші варіанти зайві. Метан (Г) — найпростіший вуглеводень, не утворюється в жодній із цих реакцій. Глюкоза (Д) — вуглевод, вихідна речовина для спиртового бродіння, а не продукт реакцій етанолу.
Приклад 3. Ізомери положення гідроксильної групи
Завдання (вибір однієї з чотирьох). Яка пара речовин є ізомерами положення гідроксильної групи?
А етанол і метанол, Б пропан-1-ол і пропан-2-ол, В бутан-1-ол і 2-метилпропан-1-ол, Г метанол і метаналь.
Розв'язання. Ізомери положення групи OH мають однаковий вуглецевий скелет, але група OH міститься біля різних атомів Карбону. Пропан-1-ол (CH₃CH₂CH₂OH) і пропан-2-ол (CH₃CH(OH)CH₃) мають однаковий склад C₃H₇OH і однаковий нерозгалужений ланцюг із трьох атомів C, але OH приєднана до першого або другого атома — це ізомерія положення.
Відповідь: Б (пропан-1-ол і пропан-2-ол).
Чому інші варіанти неправильні. А: етанол і метанол — гомологи, а не ізомери (різна кількість атомів C). В: бутан-1-ол і 2-метилпропан-1-ол — ізомери карбонового скелета, а не положення OH. Г: метанол і метаналь — різні класи сполук (спирт і альдегід).
Нумерувати ланцюг від дальшого до OH кінця. За правилами IUPAC нумерацію починають з того кінця вуглецевого ланцюга, до якого гідроксильна група розташована ближче. Наприклад, сполуку CH₃CH₂CH₂CH(OH)CH₃ називають пентан-2-ол, а не пентан-4-ол. Якщо почати нумерацію з протилежного кінця, назва буде неправильною.
Одержувати альдегід окисненням будь-якого спирту. Лише первинні спирти (RCH₂OH) під час часткового окиснення CuO дають альдегіди. Вторинні спирти (R₂CHOH) окиснюються до кетонів, а третинні (R₃COH) за таких умов не окиснюються взагалі. Не перенось схему етанолу на пропан-2-ол.
Записувати етанол + NaOH як нейтралізацію. Етанол не є кислотою в розумінні реакції нейтралізації з лугом. Він практично не дисоціює у водному розчині з утворенням йонів H⁺. Тому NaOH не реагує з етанолом як із кислотою — не утворюється сіль і вода. Реакція можлива лише з металевим натрієм.
Плутати гідратацію етену з дегідратацією етанолу. Гідратація — приєднання води до етену (C₂H₄ + H₂O → C₂H₅OH), що дає етанол. Дегідратація — відщеплення води від етанолу (C₂H₅OH → C₂H₄ + H₂O), що дає етен. Це протилежні процеси. Гідратація потребує кислотного каталізатора, нагрівання й тиску; дегідратація — концентрованої H₂SO₄ і нагрівання до 170 °C.
Плутати повне окиснення з окисненням CuO. Повне окиснення (горіння) етанолу: C₂H₅OH + 3O₂ → 2CO₂ + 3H₂O. Часткове окиснення CuO: C₂H₅OH + CuO → CH₃CHO + Cu + H₂O. Продукти різні: у першому випадку CO₂ і H₂O, у другому — альдегід, мідь і вода. На НМТ важливо розрізняти ці дві реакції за реагентом (O₂ чи CuO).
Тема «Насичені одноатомні спирти» належить до пункту 3.3.1 програми НМТ з хімії. Вона охоплює номенклатуру спиртів, ізомерію (положення групи OH і карбонового скелета), хімічні властивості (реакції з Na, HBr, CuO, O₂, естерифікація, дегідратація) та способи добування етанолу (гідратація етену, спиртове бродіння).
Стратегія розв'язування
У завданнях на спирти спершу визнач функціональну групу (OH), потім реагент і умови реакції. Особливу увагу зверни на різницю між CuO (часткове окиснення до альдегіду) та O₂ (повне окиснення до CO₂ і H₂O). Для завдань на ізомерію порівняй молекулярні формули: якщо вони однакові, визнач, чи однаковий вуглецевий скелет (ізомерія положення OH) чи різний (скелетна ізомерія).
Формати завдань
На НМТ з хімії завдання з теми спиртів можуть бути подані в таких форматах:
Вибір однієї відповіді з чотирьох (А–Г): завдання 1–18 тесту. Кожне оцінюється в 0 або 1 бал. Потрібно обрати одну правильну відповідь серед чотирьох запропонованих.
Логічні пари (1–3 → А–Д): завдання 19–20 тесту. Три елементи лівої колонки потрібно зіставити з п'ятьма елементами правої (дві букви зайві). Кожна правильна пара дає 1 бал, максимум 3 бали за завдання.
Орієнтовний час на одне завдання — 2–3 хвилини. Якщо завдання викликає сумнів, познач його й повернися пізніше.
Чому спирти киплять за вищих температур, ніж відповідні вуглеводні?
Між молекулами спиртів утворюються міжмолекулярні водневі зв'язки завдяки групі OH. Атом Гідрогену групи OH однієї молекули притягується до атома Оксигену групи OH іншої молекули. Ці додаткові зв'язки потребують більше енергії для розриву, тому температура кипіння спирту вища, ніж у вуглеводню з подібною молярною масою. Наприклад, етанол (M = 46 г/моль) кипить за 78,4 °C, а етан (M = 30 г/моль) — за −89 °C.
Звідки береться водень у реакції етанолу з натрієм?
Водень виділяється винятково за рахунок атома Гідрогену, що входить до складу гідроксильної групи OH. У реакції 2C₂H₅OH + 2Na → 2C₂H₅ONa + H₂ атом Na заміщує саме цей H групи OH, утворюючи етанолят. Атоми Гідрогену вуглеводневого радикала C₂H₅— не беруть участі в цій реакції. Тому з однієї молекули етанолу виділяється лише один атом H, а з двох молекул — молекула H₂.
Чому етанол не нейтралізує водний NaOH?
Нейтралізація — це реакція між кислотою та основою, у якій утворюються сіль і вода. Для цього кислота має дисоціювати з утворенням йонів H⁺. Етанол — дуже слабка кислота (pKa ≈ 16), він практично не дисоціює у водному розчині. Тому водний розчин NaOH не реагує з етанолом як із кислотою. Реакція можлива лише з металевим натрієм, а не з його гідроксидом.
Чим гідратація відрізняється від дегідратації?
Гідратація — це приєднання води до ненасиченої сполуки. Наприклад, C₂H₄ + H₂O → C₂H₅OH (етен + вода → етанол). Дегідратація — це відщеплення води від сполуки. Наприклад, C₂H₅OH → C₂H₄ + H₂O (етанол → етен + вода). Це протилежні процеси. Гідратація потребує кислотного каталізатора, нагрівання й підвищеного тиску. Дегідратація потребує концентрованої H₂SO₄ як водовіднімального агента й нагрівання до приблизно 170 °C.
Одноатомний спирт містить одну гідроксильну групу OH, зв'язану з насиченим атомом Карбону. Загальна формула — CₙH₂ₙ₊₁OH.
Положення групи OH впливає на назву спирту: нумерацію ланцюга починають від ближчого до OH кінця. Ізомери положення OH мають однаковий вуглецевий скелет, але різне місце приєднання групи.
Первинний спирт (етанол) під час нагрівання з CuO утворює альдегід — етаналь. Повне окиснення (горіння) дає CO₂ і H₂O.
Етанол добувають гідратацією етену (C₂H₄ + H₂O ⇄ C₂H₅OH) за кислотного каталізу, нагрівання й тиску, а також спиртовим бродінням глюкози (C₆H₁₂O₆ → 2C₂H₅OH + 2CO₂) під дією ферментів дріжджів.
Дегідратація етанолу (C₂H₅OH → C₂H₄ + H₂O) потребує концентрованої H₂SO₄ і нагрівання до 170 °C — це протилежний процес до гідратації.
Етанол реагує з Na (утворює етанолят і H₂), з HBr (утворює бромоетан), з етановою кислотою (естерифікація, утворює етилетаноат). З водним NaOH не реагує.