Наголос в іменниках: пасткові слова НМТ

~15 хв · 9 розділів · 10 тестових запитань

Фонетика й орфоепія

Українська мова НМТ

віддієслівний іменник: Іменник, утворений від дієслова й здебільшого такий, що називає дію або її результат: екіпірування (від екіпірувати), спорядження (від спорядити), обговорення (від обговорити).
запозичене слово: Слово, що прийшло з іншої мови й пристосувалося до української вимови, правопису та граматики: театр (з грецької), шлюб (з польської), кавун (з тюркських мов).
мовна інтерференція: Перенесення норм однієї мови (найчастіше рідної або російської) на іншу мову, що спричиняє помилки, зокрема в наголошенні слів.
наголошений префікс: Префікс, на який падає наголос у слові, наприклад: ви- у слові вИпадок, за- у слові зАгадка, по- у слові пОзначка.
орфоепічна помилка: Помилка у вимові слова, зокрема в наголошенні, наприклад: вимова «випАдок» замість нормативного «вИпадок».
споріднені слова: Слова, що мають спільний корінь і походять від одного праслов'янського або іншомовного джерела, наприклад: падати і випадок, тратити і витрата.