Кирило-Мефодіївське братство (1846–1847)

На зламі 1845–1846 років у Києві виникла таємна організація, яка отримала назву на честь просвітителів слов'ян — братів Кирила й Мефодія. Повна її назва — «Слов'янське братство св. Кирила і Мефодія». Діяло братство недовго — до березня 1847 року, коли його викрили й розгромили. Це була перша в Наддніпрянщині спроба створити українську політичну організацію з чіткою програмою.

Засновники й учасники

Засновниками братства стали:

• Микола Костомаров (1817–1885) — історик, ад'юнкт-професор Київського університету, автор програмного документа братства.

• Василь Білозерський (1825–1899) — випускник Київського університету, педагог і громадський діяч.

• Микола Гулак (1822–1899) — випускник Дерптського університету, чиновник, представник радикальнішого крила.

До братства належали також Пантелеймон Куліш (1819–1897) — письменник та історик, Опанас Маркович (1822–1867) — етнограф, Георгій Андрузький (1827–?) — студент Київського університету, та ще кілька осіб. Загалом братство налічувало близько дванадцяти членів. Усі вони були молодими людьми — викладачами, студентами, дрібними чиновниками, тобто представниками дрібного дворянства й різночинної інтелігенції.

Тарас Шевченко і братство

Тарас Шевченко (1814–1861) формально не вступив до братства, однак брав участь у його зібраннях і мав величезний вплив на братчиків своєю поезією. Його вірші «Сон», «Кавказ», «І мертвим, і живим…» поширювалися серед членів організації в рукописах і формували їхні антикріпосницькі та антицарські переконання. Саме через ці твори Шевченка згодом покарали найсуворіше.

Дві течії всередині братства

У братстві виокремилися два крила:

Попри внутрішні відмінності, усі братчики погоджувалися в головному: Україна має стати вільною, а слов'янські народи — об'єднатися в рівноправну федерацію.

Програмні документи Кирило-Мефодіївського братства — «Книга буття українського народу» і «Статут Слов'янського братства св. Кирила і Мефодія» — становлять першу політичну програму українського національного руху. Вони поєднали національні вимоги (визволення України) із соціальними (скасування кріпацтва) і втілили українську національну ідею.

«Книга буття українського народу»

Автором цього твору був Микола Костомаров. Він написав його біблійним стилем, наслідуючи мову Старого Заповіту. У «Книзі буття…» викладено історію людства й України як боротьбу за свободу й рівність. Козацтво постає як ідеал рівності й братерства — вільна спільнота без царів і панів. Найвідоміший образ твору: Україна «лежить у могилі, але не вмерла» — вона повстане й стане рівноправним народом.

«І встане Україна з своєї могили, і знову озоветься до всіх братів своїх слов'ян…» … «і буде Україна непідлеглою Річчю Посполитою в Союзі Слов'янськім» — М. Костомаров, «Книга буття українського народу»

Ключова ідея документа: Україна має стати рівноправним членом федерації слов'янських народів. Вона не прагне панувати над іншими, але й не бажає бути під чиєюсь владою. Це був радикальний для свого часу погляд: у Російській імперії, де все підпорядковувалося самодержавству, братчики мріяли про демократичну республіку.

«Статут Слов'янського братства св. Кирила і Мефодія»

«Статут» був практичнішим документом, що визначав цілі й засоби діяльності братства. Його основні положення:

• Духовна й політична єдність слов'ян. Усі слов'янські народи мають об'єднатися, але кожен зберігає свою самобутність, мову й культуру.

• Федерація рівноправних демократичних республік. Кожен слов'янський народ утворює власну республіку з демократичним устроєм. Спільний собор (сейм) збирається в Києві.

• Скасування кріпацтва й станових привілеїв. Усі люди стають рівними перед законом.

• Свобода віросповідання. Держава не втручається в релігійні справи.

• Освіта для народу. Поширення знань серед усіх верств населення.

Мирні засоби досягнення мети

Важливо запам'ятати: братчики не планували збройного повстання. Їхніми методами були виховання, освіта, поширення ідей через літературу й науку. Вони вірили, що слов'янські народи самі захочуть об'єднатися, коли зрозуміють переваги свободи й рівності. Саме тому братство називають не революційною, а просвітницько-політичною організацією.

Поєднання національного й соціального складників робить ці документи першою політичною програмою українського руху. У них уперше чітко сформульовано національну ідею: Україна — окремий народ зі своїми правами, який має жити вільно серед рівних.

Кирило-Мефодіївське братство проіснувало трохи більше року. У березні 1847 року його діяльність була викрита, і влада жорстоко покарала учасників. Розгляньмо, як саме це сталося і якою була доля братчиків.

Донос і арешти

Студент Київського університету Олексій Петров випадково підслухав розмови братчиків і доніс про них властям. Київський генерал-губернатор Дмитро Бібіков негайно розпочав слідство. Справу передали до III відділу — таємної поліції Російської імперії, яка займалася політичними злочинами. Усіх заарештованих доправили до Петербурга.

Покарання без суду

Микола I особисто визначив покарання для кожного братчика — без суду, своїм рішенням. Ось як розподілилися вироки:

Найсуворіше покарання — Тарасові Шевченку

Хоча Шевченко формально не був членом братства, його покарали найтяжче. Причина — не стільки участь у зібраннях, скільки його антицарські й антикріпосницькі поезії: «Сон», «Кавказ», «І мертвим, і живим…» та інші. Микола I, прочитавши ці вірші, власноруч написав резолюцію: «Під найсуворіший нагляд із забороною писати й малювати». Шевченка віддали рядовим солдатом до Окремого Оренбурзького корпусу (Оренбург, Орська фортеця, згодом Новопетровське укріплення на території сучасного Казахстану) із забороною писати й малювати. Це заслання тривало десять років — з 1847 до 1857 року.

Значення братства в історії

Попри коротке існування й розгром, Кирило-Мефодіївське братство мало величезне значення для українського національного руху:

• Перша політична організація. Це була перша спроба створити українську організацію з чіткою програмою, яка поєднувала національні й соціальні вимоги.

• Перехід від культурництва до політики. До братства український рух зосереджувався на культурі й мові (етнографія, література). Братство вперше висунуло політичні вимоги: федерація, республіка, скасування кріпацтва.

• Ідея слов'янської федерації. Мрія про рівноправний союз слов'янських народів із центром у Києві надихала наступні покоління українських діячів.

Програма НМТ підкреслює три постаті, пов'язані з Кирило-Мефодіївським братством: Миколу Костомарова, Пантелеймона Куліша й Тараса Шевченка. Їхні портрети можуть запропонувати для візуального розпізнавання, тому важливо запам'ятати не лише імена, а й обличчя та ключові факти біографії кожного.

Микола Костомаров (1817–1885)

Микола Костомаров — історик і письменник, випускник Харківського університету. Саме він написав «Книгу буття українського народу» — головний програмний документ братства. На момент заснування братства Костомаров був ад'юнкт-професором Київського університету. Після розгрому братства його засудили до року ув'язнення в Петропавлівській фортеці, а потім заслали до Саратова. Після повернення із заслання він став професором Петербурзького університету й написав фундаментальні праці з історії України, зокрема «Богдан Хмельницький» та «Гетьманство Виговського». Костомаров належав до поміркованого крила братства.

Пантелеймон Куліш (1819–1897)

Пантелеймон Куліш — письменник, історик, етнограф. Його найвідоміший твір — історичний роман «Чорна рада», який став першим українським історичним романом. Куліш також уклав «Граматку» — український буквар, і створив власну систему українського правопису («кулішівка»). Після розгрому братства він провів кілька місяців у фортеці, а потім був засланий до Тули. Куліш належав до поміркованого крила й зосереджувався на культурній праці.

Тарас Шевченко (1814–1861)

Тарас Шевченко — поет і художник. У 1845–1847 роках він працював у Київській археографічній комісії, подорожував Україною, малював і писав вірші. Формально Шевченко не вступив до братства, але брав участь у зібраннях. Його вірші «Сон», «Кавказ», «І мертвим, і живим…» поширювалися серед братчиків у рукописах. Саме ці твори, а не участь у братстві, стали головною причиною найсуворішого покарання: 10 років солдатчини в Окремому Оренбурзькому корпусі із забороною писати й малювати. Шевченко був близький до радикального крила братства.

Візуальне розпізнавання

На НМТ можуть показати портрети цих діячів. Запам'ятай їхні характерні риси:

• М. Костомаров — інтелігентне обличчя, темне волосся, часто зображений у професорському сюртуку.

• П. Куліш — худорляве обличчя, темна борода, виразні очі.

• Т. Шевченко — широке обличчя, вуса, характерний український одяг (кожух, шапка) на багатьох портретах.

Приклад 1. Уривок з програмного документа

Прочитай уривок:

«І встане Україна з своєї могили, і знову озоветься до всіх братів своїх слов'ян…» … «і буде Україна непідлеглою Річчю Посполитою в Союзі Слов'янськім».

Якій організації належить цей документ?

Розв'язання: Уривок написаний біблійним стилем, містить образ України, що «лежить у могилі», та ідею рівноправної участі України в союзі слов'янських народів. Це характерні ознаки «Книги буття українського народу» — програмного документа Кирило-Мефодіївського братства.

Відповідь: Кирило-Мефодіївському братству.

Чому інші варіанти неправильні:

• Південне товариство декабристів — його програмний документ «Руська правда» П. Пестеля, який передбачав унітарну республіку, а не слов'янську федерацію.

• «Руська трійця» — галицьке культурно-просвітницьке товариство 1830-х років, яке не висувало політичних вимог про федерацію.

• Головна руська рада — політична організація галицьких українців 1848 року, яка діяла в межах Австрійської імперії.

Приклад 2. Положення програми братства

Які три положення містила програма Кирило-Мефодіївського братства?

Розв'язання: Програма братства, викладена в «Книзі буття українського народу» та «Статуті», передбачала: 1) федерацію слов'янських республік із центром у Києві; 2) скасування кріпацтва; 3) рівність усіх перед законом. Братчики обстоювали мирні методи — освіту й виховання, а не збройне повстання.

Відповідь: федерація слов'янських республік із центром у Києві; скасування кріпацтва; рівність усіх перед законом.

Чому інші варіанти неправильні:

• Підготовка збройного повстання — братство обрало мирні методи.

• Унітарна «єдина й неподільна» республіка — це ідея декабристів, а братство прагнуло федерації.

• Відновлення Гетьманщини під протекторатом Османської імперії — такої ідеї братство не висувало.

• Збереження станових привілеїв дворянства — навпаки, братство вимагало скасування станів.

Приклад 3. Біографія діяча

Які три факти стосуються Миколи Костомарова?

Розв'язання: Костомаров був істориком і професором, написав «Книгу буття українського народу», а після розгрому братства його ув'язнили в Петропавлівській фортеці й заслали до Саратова.

Відповідь: автор «Книги буття українського народу»; історик і професор; був ув'язнений у Петропавлівській фортеці й засланий до Саратова.

Чому інші варіанти неправильні:

• Автор «Енеїди» — це І. Котляревський.

• Засланий рядовим до Оренбурзького корпусу — це покарання Т. Шевченка.

• Член «Руської трійці» — це галицькі діячі (М. Шашкевич, І. Вагилевич, Я. Головацький).

• Очолив повстання Чернігівського полку — це С. Муравйов-Апостол.

Приклад 4. Покарання Тараса Шевченка

Як покарали Тараса Шевченка після розгрому Кирило-Мефодіївського братства?

Розв'язання: Шевченка покарали найсуворіше серед усіх, хто був причетний до братства. Його віддали рядовим солдатом до Окремого Оренбурзького корпусу із забороною писати й малювати. Причина — не стільки участь у зібраннях, скільки його антицарські поезії «Сон», «Кавказ» та інші.

Відповідь: віддали рядовим до Окремого Оренбурзького корпусу із забороною писати й малювати.

Чому інші варіанти неправильні:

• Стратили — жодного братчика не стратили, покарання обмежилися ув'язненням і засланням.

• Заслали до Тули — це покарання П. Куліша.

• Ув'язнили в Шліссельбурзькій фортеці — це покарання М. Гулака.

• Приписувати братству курс на збройне повстання. Братчики обстоювали мирні методи: освіту, виховання, поширення ідей. Жодного плану збройного повстання в їхніх документах немає. Це одна з головних відмінностей братства від декабристів.

• Вважати, що братство вимагало незалежності України поза будь-яким союзом. Ідеал братчиків — рівноправна Україна у федерації слов'янських республік, а не окрема незалежна держава поза союзом. Ключова фраза: «непідлеглою Річчю Посполитою в Союзі Слов'янськім».

• Вважати Т. Шевченка засновником чи формальним членом братства. Він був близьким до братства, брав участь у зібраннях, але формально не вступав до нього. Однак через вплив його поезії на братчиків і антицарські вірші його покарали найсуворіше.

• Плутати «Книгу буття українського народу» з «Історією русів» і «Руською правдою» П. Пестеля. «Історія русів» — анонімний твір кінця XVIII – початку XIX ст., «Руська правда» — програма декабристів. «Книгу буття…» впізнаємо за біблійним стилем, образом України в могилі й ідеєю слов'янської федерації.

• Плутати покарання членів братства. Запам'ятай: Костомаров — Саратов, Куліш — Тула, Гулак — Шліссельбург, Шевченко — Оренбурзький корпус. Не переплутай, хто куди був засланий.

• Датувати братство 1840 р. або 1848 р. 1840 рік — це вихід першого «Кобзаря» Шевченка, а 1848 рік — революція в Австрійській імперії. Братство діяло саме в 1846–1847 роках.

Тема «Кирило-Мефодіївське братство» входить до теми 12 програми НМТ з історії України. Ось що варто знати про формат перевірки:

• Дати. 1846–1847 — це одна з шести обов'язкових дат теми 12. Її треба знати точно: не 1840, не 1848, а саме 1846–1847.

• Програмні вимоги. Програма вимагає характеризувати діяльність братства й знати поняття «національна ідея». Будь готовий пояснити, у чому полягала національна ідея братчиків.

• Візуальне розпізнавання. Т. Шевченко, М. Костомаров і П. Куліш підкреслені в програмі — їхні портрети можуть запропонувати для впізнавання. У демоваріанті НМТ 2026 року завдання 30 — це «3 з 7» про біографію діяча за фотографією (хоча там інший історичний період).

• Формат «3 з 7». Завдання 28–30 у тесті — це завдання на вибір трьох правильних відповідей із семи. Кожен правильно вказаний варіант дає 1 бал, максимум — 3 бали. Положення програми братства треба відрізняти від програм декабристів і Головної руської ради.

• Уривки джерел. У демоваріанті 2026 року 8 із 30 завдань пов'язані з уривками джерел. «Книгу буття українського народу» впізнавай за біблійним стилем, образом України в могилі й ідеєю слов'янської федерації.

• 1846–1847 — Кирило-Мефодіївське братство в Києві: Костомаров, Білозерський, Гулак, Куліш; поруч — Шевченко.

• «Книга буття українського народу» (М. Костомаров) і «Статут» — програма братства.

• Мета: федерація рівноправних слов'янських республік із центром у Києві, скасування кріпацтва й станів, рівність, освіта, свобода віри.

• Методи — мирні: освіта й виховання, не збройне повстання.

• 1847 — донос, арешти; Шевченко — рядовим до Окремого Оренбурзького корпусу.

• Братство — перша спроба перейти від культурництва до політичної програми.