Кирило-Мефодіївське братство (1846–1847)
~20 хв · 9 розділів · 10 тестових запитань
Аналізуй програмні документи Кирило-Мефодіївського братства, розпізнавай «Книгу буття українського народу» за біблійним стилем, визначай погляди братчиків і пояснюй значення братства для українського національного руху.
На зламі 1845–1846 років у Києві виникла таємна організація, яка отримала назву на честь просвітителів слов'ян — братів Кирила й Мефодія. Повна її назва — «Слов'янське братство св. Кирила і Мефодія». Діяло братство недовго — до березня 1847 року, коли його викрили й розгромили. Це була перша в Наддніпрянщині спроба створити українську політичну організацію з чіткою програмою.
Засновники й учасники
Засновниками братства стали:
Микола Костомаров (1817–1885) — історик, ад'юнкт-професор Київського університету, автор програмного документа братства.
Василь Білозерський (1825–1899) — випускник Київського університету, педагог і громадський діяч.
Микола Гулак (1822–1899) — випускник Дерптського університету, чиновник, представник радикальнішого крила.
До братства належали також Пантелеймон Куліш (1819–1897) — письменник та історик, Опанас Маркович (1822–1867) — етнограф, Георгій Андрузький (1827–?) — студент Київського університету, та ще кілька осіб. Загалом братство налічувало близько дванадцяти членів. Усі вони були молодими людьми — викладачами, студентами, дрібними чиновниками, тобто представниками дрібного дворянства й різночинної інтелігенції.
Тарас Шевченко і братство
Тарас Шевченко (1814–1861) формально не вступив до братства, однак брав участь у його зібраннях і мав величезний вплив на братчиків своєю поезією. Його вірші «Сон», «Кавказ», «І мертвим, і живим…» поширювалися серед членів організації в рукописах і формували їхні антикріпосницькі та антицарські переконання. Саме через ці твори Шевченка згодом покарали найсуворіше.
Дві течії всередині братства
У братстві виокремилися два крила:
Течія | Представники | Погляди |
|---|---|---|
Поміркована | М. Костомаров, П. Куліш, В. Білозерський | Розраховували на поступові реформи через освіту, виховання, поширення ідей |
Радикальна | М. Гулак, Г. Андрузький, близький Т. Шевченко | Гостріше засуджували царизм і кріпацтво, схилялися до рішучіших дій |
Попри внутрішні відмінності, усі братчики погоджувалися в головному: Україна має стати вільною, а слов'янські народи — об'єднатися в рівноправну федерацію.
Програмні документи Кирило-Мефодіївського братства — «Книга буття українського народу» і «Статут Слов'янського братства св. Кирила і Мефодія» — становлять першу політичну програму українського національного руху. Вони поєднали національні вимоги (визволення України) із соціальними (скасування кріпацтва) і втілили українську національну ідею.
«Книга буття українського народу»
Автором цього твору був Микола Костомаров. Він написав його біблійним стилем, наслідуючи мову Старого Заповіту. У «Книзі буття…» викладено історію людства й України як боротьбу за свободу й рівність. Козацтво постає як ідеал рівності й братерства — вільна спільнота без царів і панів. Найвідоміший образ твору: Україна «лежить у могилі, але не вмерла» — вона повстане й стане рівноправним народом.
«І встане Україна з своєї могили, і знову озоветься до всіх братів своїх слов'ян…» … «і буде Україна непідлеглою Річчю Посполитою в Союзі Слов'янськім» — М. Костомаров, «Книга буття українського народу»
Ключова ідея документа: Україна має стати рівноправним членом федерації слов'янських народів. Вона не прагне панувати над іншими, але й не бажає бути під чиєюсь владою. Це був радикальний для свого часу погляд: у Російській імперії, де все підпорядковувалося самодержавству, братчики мріяли про демократичну республіку.
«Статут Слов'янського братства св. Кирила і Мефодія»
«Статут» був практичнішим документом, що визначав цілі й засоби діяльності братства. Його основні положення:
Духовна й політична єдність слов'ян. Усі слов'янські народи мають об'єднатися, але кожен зберігає свою самобутність, мову й культуру.
Федерація рівноправних демократичних республік. Кожен слов'янський народ утворює власну республіку з демократичним устроєм. Спільний собор (сейм) збирається в Києві.
Скасування кріпацтва й станових привілеїв. Усі люди стають рівними перед законом.
Свобода віросповідання. Держава не втручається в релігійні справи.
Освіта для народу. Поширення знань серед усіх верств населення.
Мирні засоби досягнення мети
Важливо запам'ятати: братчики не планували збройного повстання. Їхніми методами були виховання, освіта, поширення ідей через літературу й науку. Вони вірили, що слов'янські народи самі захочуть об'єднатися, коли зрозуміють переваги свободи й рівності. Саме тому братство називають не революційною, а просвітницько-політичною організацією.
Поєднання національного й соціального складників робить ці документи першою політичною програмою українського руху. У них уперше чітко сформульовано національну ідею: Україна — окремий народ зі своїми правами, який має жити вільно серед рівних.
Кирило-Мефодіївське братство проіснувало трохи більше року. У березні 1847 року його діяльність була викрита, і влада жорстоко покарала учасників. Розгляньмо, як саме це сталося і якою була доля братчиків.
Донос і арешти
Студент Київського університету Олексій Петров випадково підслухав розмови братчиків і доніс про них властям. Київський генерал-губернатор Дмитро Бібіков негайно розпочав слідство. Справу передали до III відділу — таємної поліції Російської імперії, яка займалася політичними злочинами. Усіх заарештованих доправили до Петербурга.
Покарання без суду
Микола I особисто визначив покарання для кожного братчика — без суду, своїм рішенням. Ось як розподілилися вироки:
Член братства | Покарання |
|---|---|
Микола Костомаров | Рік ув'язнення в Петропавлівській фортеці, потім заслання до Саратова |
Микола Гулак | Три роки Шліссельбурзької фортеці |
Пантелеймон Куліш | Кілька місяців фортеці, потім заслання до Тули |
Василь Білозерський та інші | Заслання під нагляд поліції |
Найсуворіше покарання — Тарасові Шевченку
Хоча Шевченко формально не був членом братства, його покарали найтяжче. Причина — не стільки участь у зібраннях, скільки його антицарські й антикріпосницькі поезії: «Сон», «Кавказ», «І мертвим, і живим…» та інші. Микола I, прочитавши ці вірші, власноруч написав резолюцію: «Під найсуворіший нагляд із забороною писати й малювати». Шевченка віддали рядовим солдатом до Окремого Оренбурзького корпусу (Оренбург, Орська фортеця, згодом Новопетровське укріплення на території сучасного Казахстану) із забороною писати й малювати. Це заслання тривало десять років — з 1847 до 1857 року.
Значення братства в історії
Попри коротке існування й розгром, Кирило-Мефодіївське братство мало величезне значення для українського національного руху:
Перша політична організація. Це була перша спроба створити українську організацію з чіткою програмою, яка поєднувала національні й соціальні вимоги.
Перехід від культурництва до політики. До братства український рух зосереджувався на культурі й мові (етнографія, література). Братство вперше висунуло політичні вимоги: федерація, республіка, скасування кріпацтва.
Ідея слов'янської федерації. Мрія про рівноправний союз слов'янських народів із центром у Києві надихала наступні покоління українських діячів.
Програма НМТ підкреслює три постаті, пов'язані з Кирило-Мефодіївським братством: Миколу Костомарова, Пантелеймона Куліша й Тараса Шевченка. Їхні портрети можуть запропонувати для візуального розпізнавання, тому важливо запам'ятати не лише імена, а й обличчя та ключові факти біографії кожного.
Микола Костомаров (1817–1885)
Микола Костомаров — історик і письменник, випускник Харківського університету. Саме він написав «Книгу буття українського народу» — головний програмний документ братства. На момент заснування братства Костомаров був ад'юнкт-професором Київського університету. Після розгрому братства його засудили до року ув'язнення в Петропавлівській фортеці, а потім заслали до Саратова. Після повернення із заслання він став професором Петербурзького університету й написав фундаментальні праці з історії України, зокрема «Богдан Хмельницький» та «Гетьманство Виговського». Костомаров належав до поміркованого крила братства.
Пантелеймон Куліш (1819–1897)
Пантелеймон Куліш — письменник, історик, етнограф. Його найвідоміший твір — історичний роман «Чорна рада», який став першим українським історичним романом. Куліш також уклав «Граматку» — український буквар, і створив власну систему українського правопису («кулішівка»). Після розгрому братства він провів кілька місяців у фортеці, а потім був засланий до Тули. Куліш належав до поміркованого крила й зосереджувався на культурній праці.
Тарас Шевченко (1814–1861)
Тарас Шевченко — поет і художник. У 1845–1847 роках він працював у Київській археографічній комісії, подорожував Україною, малював і писав вірші. Формально Шевченко не вступив до братства, але брав участь у зібраннях. Його вірші «Сон», «Кавказ», «І мертвим, і живим…» поширювалися серед братчиків у рукописах. Саме ці твори, а не участь у братстві, стали головною причиною найсуворішого покарання: 10 років солдатчини в Окремому Оренбурзькому корпусі із забороною писати й малювати. Шевченко був близький до радикального крила братства.
Візуальне розпізнавання
На НМТ можуть показати портрети цих діячів. Запам'ятай їхні характерні риси:
М. Костомаров — інтелігентне обличчя, темне волосся, часто зображений у професорському сюртуку.
П. Куліш — худорляве обличчя, темна борода, виразні очі.
Т. Шевченко — широке обличчя, вуса, характерний український одяг (кожух, шапка) на багатьох портретах.
Приклад 1. Уривок з програмного документа
Прочитай уривок:
«І встане Україна з своєї могили, і знову озоветься до всіх братів своїх слов'ян…» … «і буде Україна непідлеглою Річчю Посполитою в Союзі Слов'янськім».
Якій організації належить цей документ?
Розв'язання: Уривок написаний біблійним стилем, містить образ України, що «лежить у могилі», та ідею рівноправної участі України в союзі слов'янських народів. Це характерні ознаки «Книги буття українського народу» — програмного документа Кирило-Мефодіївського братства.
Відповідь: Кирило-Мефодіївському братству.
Чому інші варіанти неправильні:
Південне товариство декабристів — його програмний документ «Руська правда» П. Пестеля, який передбачав унітарну республіку, а не слов'янську федерацію.
«Руська трійця» — галицьке культурно-просвітницьке товариство 1830-х років, яке не висувало політичних вимог про федерацію.
Головна руська рада — політична організація галицьких українців 1848 року, яка діяла в межах Австрійської імперії.
Приклад 2. Положення програми братства
Які три положення містила програма Кирило-Мефодіївського братства?
Розв'язання: Програма братства, викладена в «Книзі буття українського народу» та «Статуті», передбачала: 1) федерацію слов'янських республік із центром у Києві; 2) скасування кріпацтва; 3) рівність усіх перед законом. Братчики обстоювали мирні методи — освіту й виховання, а не збройне повстання.
Відповідь: федерація слов'янських республік із центром у Києві; скасування кріпацтва; рівність усіх перед законом.
Чому інші варіанти неправильні:
Підготовка збройного повстання — братство обрало мирні методи.
Унітарна «єдина й неподільна» республіка — це ідея декабристів, а братство прагнуло федерації.
Відновлення Гетьманщини під протекторатом Османської імперії — такої ідеї братство не висувало.
Збереження станових привілеїв дворянства — навпаки, братство вимагало скасування станів.
Приклад 3. Біографія діяча
Які три факти стосуються Миколи Костомарова?
Розв'язання: Костомаров був істориком і професором, написав «Книгу буття українського народу», а після розгрому братства його ув'язнили в Петропавлівській фортеці й заслали до Саратова.
Відповідь: автор «Книги буття українського народу»; історик і професор; був ув'язнений у Петропавлівській фортеці й засланий до Саратова.
Чому інші варіанти неправильні:
Автор «Енеїди» — це І. Котляревський.
Засланий рядовим до Оренбурзького корпусу — це покарання Т. Шевченка.
Член «Руської трійці» — це галицькі діячі (М. Шашкевич, І. Вагилевич, Я. Головацький).
Очолив повстання Чернігівського полку — це С. Муравйов-Апостол.
Приклад 4. Покарання Тараса Шевченка
Як покарали Тараса Шевченка після розгрому Кирило-Мефодіївського братства?
Розв'язання: Шевченка покарали найсуворіше серед усіх, хто був причетний до братства. Його віддали рядовим солдатом до Окремого Оренбурзького корпусу із забороною писати й малювати. Причина — не стільки участь у зібраннях, скільки його антицарські поезії «Сон», «Кавказ» та інші.
Відповідь: віддали рядовим до Окремого Оренбурзького корпусу із забороною писати й малювати.
Чому інші варіанти неправильні:
Стратили — жодного братчика не стратили, покарання обмежилися ув'язненням і засланням.
Заслали до Тули — це покарання П. Куліша.
Ув'язнили в Шліссельбурзькій фортеці — це покарання М. Гулака.
Приписувати братству курс на збройне повстання. Братчики обстоювали мирні методи: освіту, виховання, поширення ідей. Жодного плану збройного повстання в їхніх документах немає. Це одна з головних відмінностей братства від декабристів.
Вважати, що братство вимагало незалежності України поза будь-яким союзом. Ідеал братчиків — рівноправна Україна у федерації слов'янських республік, а не окрема незалежна держава поза союзом. Ключова фраза: «непідлеглою Річчю Посполитою в Союзі Слов'янськім».
Вважати Т. Шевченка засновником чи формальним членом братства. Він був близьким до братства, брав участь у зібраннях, але формально не вступав до нього. Однак через вплив його поезії на братчиків і антицарські вірші його покарали найсуворіше.
Плутати «Книгу буття українського народу» з «Історією русів» і «Руською правдою» П. Пестеля. «Історія русів» — анонімний твір кінця XVIII – початку XIX ст., «Руська правда» — програма декабристів. «Книгу буття…» впізнаємо за біблійним стилем, образом України в могилі й ідеєю слов'янської федерації.
Плутати покарання членів братства. Запам'ятай: Костомаров — Саратов, Куліш — Тула, Гулак — Шліссельбург, Шевченко — Оренбурзький корпус. Не переплутай, хто куди був засланий.
Датувати братство 1840 р. або 1848 р. 1840 рік — це вихід першого «Кобзаря» Шевченка, а 1848 рік — революція в Австрійській імперії. Братство діяло саме в 1846–1847 роках.
Тема «Кирило-Мефодіївське братство» входить до теми 12 програми НМТ з історії України. Ось що варто знати про формат перевірки:
Дати. 1846–1847 — це одна з шести обов'язкових дат теми 12. Її треба знати точно: не 1840, не 1848, а саме 1846–1847.
Програмні вимоги. Програма вимагає характеризувати діяльність братства й знати поняття «національна ідея». Будь готовий пояснити, у чому полягала національна ідея братчиків.
Візуальне розпізнавання. Т. Шевченко, М. Костомаров і П. Куліш підкреслені в програмі — їхні портрети можуть запропонувати для впізнавання. У демоваріанті НМТ 2026 року завдання 30 — це «3 з 7» про біографію діяча за фотографією (хоча там інший історичний період).
Формат «3 з 7». Завдання 28–30 у тесті — це завдання на вибір трьох правильних відповідей із семи. Кожен правильно вказаний варіант дає 1 бал, максимум — 3 бали. Положення програми братства треба відрізняти від програм декабристів і Головної руської ради.
Уривки джерел. У демоваріанті 2026 року 8 із 30 завдань пов'язані з уривками джерел. «Книгу буття українського народу» впізнавай за біблійним стилем, образом України в могилі й ідеєю слов'янської федерації.
Чому братство назвали на честь Кирила й Мефодія?
Кирило й Мефодій — це брати-просвітителі, які в IX столітті створили слов'янську азбуку (глаголицю; кирилицю пізніше уклали їхні учні й назвали на честь Кирила) й переклали церковні книги слов'янською мовою. Назвавши братство їхніми іменами, засновники підкреслили дві ключові ідеї: по-перше, єдність усіх слов'янських народів (Кирило й Мефодій просвіщали всіх слов'ян), по-друге, просвітницький, мирний характер організації — поширення освіти й знань, а не збройна боротьба.
Чи був Т. Шевченко членом братства?
Формально — ні. Тарас Шевченко не вступав до Кирило-Мефодіївського братства як офіційний член. Однак він брав участь у зібраннях братчиків, спілкувався з ними, а головне — його поезія («Сон», «Кавказ», «І мертвим, і живим…») мала величезний вплив на формування поглядів членів братства. Саме через ці вірші, а не через участь у братстві, Шевченка покарали найсуворіше.
Чим федерація, про яку мріяли братчики, відрізнялася від незалежної держави?
Незалежна держава — це повністю самостійне утворення, яке не входить до жодного союзу. Федерація ж — це об'єднання кількох держав (республік), які мають спільні органи влади (у випадку братства — спільний собор або сейм у Києві), але зберігають внутрішню автономію. Братчики хотіли, щоб Україна була «непідлеглою» (тобто не залежала від Російської імперії), але водночас входила до рівноправного союзу слов'янських народів. Ключова фраза: «непідлеглою Річчю Посполитою в Союзі Слов'янськім».
Чому Шевченка покарали суворіше за інших?
Причина — не стільки його причетність до братства, скільки його антицарські й антикріпосницькі поезії. Микола I особисто читав вірші Шевченка («Сон», «Кавказ», «І мертвим, і живим…») і був обурений їхнім різким засудженням самодержавства. Імператор власноруч написав резолюцію: «Під найсуворіший нагляд із забороною писати й малювати». Тому Шевченка віддали рядовим до Окремого Оренбурзького корпусу на 10 років — це було набагато тяжче покарання, ніж ув'язнення чи заслання, які отримали інші братчики.
Чому братство вважають першою українською політичною організацією, якщо воно не готувало повстання?
Політична організація — це не обов'язково та, що готує збройне повстання. Політичною її робить наявність програми з політичними вимогами: зміна форми правління (республіка замість монархії), зміна державного устрою (федерація замість унітарної імперії), скасування станових привілеїв і кріпацтва. До братства український рух зосереджувався на культурі, мові, літературі (етнографічний етап). Братство вперше висунуло чіткі політичні вимоги, тому його вважають початком політичного етапу українського національного руху.
1846–1847 — Кирило-Мефодіївське братство в Києві: Костомаров, Білозерський, Гулак, Куліш; поруч — Шевченко.
«Книга буття українського народу» (М. Костомаров) і «Статут» — програма братства.
Мета: федерація рівноправних слов'янських республік із центром у Києві, скасування кріпацтва й станів, рівність, освіта, свобода віри.
Методи — мирні: освіта й виховання, не збройне повстання.
1847 — донос, арешти; Шевченко — рядовим до Окремого Оренбурзького корпусу.
Братство — перша спроба перейти від культурництва до політичної програми.