Глосарій

Козацьке військо, утворене 1832 р. на основі Окремого запорозького коша з козаків, що повернулися з-за Дунаю під проводом Й. Гладкого. Розташовувалося на узбережжі Азовського моря між Бердянськом і Маріуполем. Ліквідоване в 1860-х рр., козаків переселено на Кубань.

Літературна збірка творів різних авторів, часто об’єднаних тематично. У контексті НМТ — «Русалка Дністровая» (1837), перший альманах, виданий народною українською мовою в Галичині.

Театральна трупа, створена з шанувальників театрального мистецтва з освічених верств населення, які грали вистави без професійної підготовки.

Наукова установа, яка збирає, описує й видає історичні документи. Київська археографічна комісія (Тимчасова комісія для розгляду давніх актів) заснована 1843 р.; у 1845–1847 рр. у ній працював Т. Шевченко.

Невеликий повчальний віршований або прозовий твір алегоричного змісту, у якому через образи тварин або речей висміюються людські вади й суспільні негаразди.

Діячі, що пробуджували національну свідомість народу через мову, освіту й літературу. На західноукраїнських землях — «Руська трійця» в Галичині та О. Духнович на Закарпатті.

Комічний прийом у літературі, коли високий, серйозний сюжет подають у грубувато-жартівливому стилі, часто з використанням просторічної лексики.

Особлива форма організації війська, запроваджена 1817 р. О. Аракчеєвим: державних селян і козаків зобов'язували поєднувати землеробство з військовою службою. Найвідоміший виступ поселенців — Чугуївське повстання 1819 р.; поселення ліквідовані лише 1857 р.

Культурно-освітнє товариство, засноване 1848 р. у Львові для видання українських книжок для народу (підручників, популярних видань). Згодом потрапило під вплив москвофілів.

Об'єднання кількох губерній Російської імперії під владою генерал-губернатора. На українських землях існували Малоросійське, Київське та Новоросійсько-Бессарабське генерал-губернаторства.

Навчальний заклад, що поєднував програму гімназії з університетськими курсами. Найвідоміша — Ніжинська гімназія вищих наук (1820), заснована коштом родини Безбородьків, де навчалися М. Гоголь і Є. Гребінка.

Перша українська політична організація в Галичині, створена 2 травня 1848 р. у Львові; голова — єпископ Г. Яхимович; діяла до 1851 р.; вимагала поділу Галичини, української мови в школах і рівних прав.

Основна адміністративно-територіальна одиниця Російської імперії на чолі з губернатором. Українські землі Наддніпрянщини в XIX ст. поділялися на дев'ять губерній.

Учасники дворянських таємних товариств у Російській імперії, які 14 грудня 1825 р. підняли повстання в Петербурзі. У контексті НМТ — Південне товариство декабристів, члени якого організували повстання Чернігівського полку в Україні (грудень 1825 – січень 1826).

Козацьке утворення в гирлі Дунаю (1775–1828) під зверхністю Османської імперії, засноване запорожцями після зруйнування Нової Січі. Зберігало запорозький устрій (кошовий отаман, курені, рада), але козаки мусили служити султанові й воювати проти православних народів.

Реформа 1847–1848 рр. на Правобережжі, проведена київським генерал-губернатором Д. Бібіковим. Інвентарі — описи маєтків, що фіксували розмір селянських наділів і повинностей, мали обмежити свавілля польських поміщиків.

Верхня частина колони, що розташована між стовбуром колони й горизонтальним перекриттям; в архітектурі класицизму часто має античні форми (іонічні, коринфські, доричні).

Таємна українська політична організація, що діяла в Києві в 1846–1847 роках. Засновники — М. Костомаров, В. Білозерський, М. Гулак. Програма передбачала федерацію слов'янських республік, скасування кріпацтва й станових привілеїв.

Стиль в архітектурі та мистецтві другої половини XVIII – першої половини XIX ст., що наслідує античні зразки: портик, колони, трикутний фронтон, строга симетрія, стриманий декор. Приклади: палац К. Розумовського в Батурині, будівля Київського університету (Червоний корпус).

Адміністративна одиниця Угорського королівства. Закарпаття в XIX ст. поділялося на комітати: Березький, Мармароський, Ужанський та Угочанський.

Примусове безоплатне вилучення майна державою. Після поразки польського повстання 1830–1831 рр. російська влада конфіскувала маєтки учасників повстання на Правобережжі; частину земель передали російським дворянам і чиновникам.

Коронний край Австрійської імперії, створений 1772 р. після першого поділу Речі Посполитої. Центр — Львів. Охоплював українські (Східна Галичина) та польські (Західна Галичина) землі, межа між якими проходила по річці Сян.

Адміністративно-територіальна одиниця Австрійської імперії (пізніше — австрійської частини Австро-Угорщини). Українські землі в Австрії були представлені Королівством Галичини й Володимирії та Буковиною (з 1849 р. — окремий коронний край).

Найвища посадова особа Запорозької Січі, яку щороку обирала військова рада. Зосереджував військову, адміністративну й судову владу, вів переговори з сусідніми державами.

Театральна трупа, складена з кріпаків, яка діяла в маєтку поміщика; акторів спеціально навчали музики, співу й акторської майстерності.

Польське національно-визвольне повстання, що розпочалося в ніч на 29 листопада 1830 р. у Варшаві. Його метою було відновлення незалежної Речі Посполитої в кордонах 1772 р. Тривало до вересня 1831 р., коли російська армія взяла Варшаву. На Правобережній Україні повстання охопило Волинь, Поділля й Київщину.

Навчальний заклад, проміжний між гімназією й університетом, який давав поглиблену освіту. В Україні першої половини XIX ст. діяли Рішельєвський ліцей в Одесі (1817) і Кременецький ліцей на Волині (1819).

Процес нав'язування угорської мови й культури українському населенню Закарпаття. Здійснювалася угорськими урядовцями та шляхтою через адміністрацію, школу й церкву.

Член таємного релігійно-етичного товариства (вільний муляр), що проповідувало моральне самовдосконалення, братерство, освіту й доброчинність. Осередками масонів були ложі з таємним ритуалом.

Осередок масонів — таємне об'єднання з власним ритуалом, ієрархією ступенів і символами. В Україні на початку XIX ст. діяли ложі в Полтаві («Любов до істини»), Києві й Одесі.

Форма експлуатації кріпаків, за якої поміщик забирав у селянина земельний наділ і зобов'язував його щодня працювати на панському полі, натомість видаючи місячний пайок продуктами.

Народна назва для ватажків селянських рухів, які карали поміщиків, орендарів і лихварів, а награбоване роздавали бідним. В українській історії так називають Устима Кармалюка, який діяв на Поділлі в 1813–1835 рр.

Уявлення про самобутність народу та його право на власний розвиток і державність. В українському контексті вперше виразно зазвучала в «Історії русів».

Процес пробудження національної свідомості, що проходить три етапи: академічний (збирання старожитностей), культурницький (розвиток мови й літератури) і політичний (створення партій, вимоги автономії чи незалежності).

Спільнота людей, об'єднаних спільною територією, мовою, історичною пам'яттю, культурою й усвідомленням своєї єдності. Модерні нації почали формуватися в XIX ст.

Тимчасове військове формування, створюване з цивільного населення для допомоги регулярній армії під час війни. У 1812 р. українські губернії формували ополчення для боротьби з армією Наполеона.

Різновид гравюри на металі, де малюнок витравлюють кислотою на металевій пластині, а потім друкують на папері. Т. Шевченко створив серію офортів «Живописна Україна» (1844).

Безоплатна примусова праця селянина на господарстві пана (фільварку); одна з форм феодальних повинностей, що зростала в XIV–XVI ст.

Система державного управління, за якої законодавча влада належить виборному парламентові; для українців Галичини й Буковини першим досвідом парламентаризму стала участь у виборах до австрійського рейхстагу 1848 р.

Тип парку (англійський парк), де планування наслідує природний ландшафт: звивисті алеї, гроти, водоспади, штучні «руїни», скульптури; на відміну від регулярного парку з геометричними алеями.

Просвітницьке товариство галицьких греко-католицьких священиків, засноване 1816 року в Перемишлі з ініціативи Івана Могильницького. Стало першим осередком національного відродження Галичини.

Таємне товариство декабристів, засноване 1821 р. в Тульчині на Поділлі. Керівник — П. Пестель. Програма — «Руська правда»: республіка, скасування кріпацтва, унітарна держава. Мало управи в Тульчині, Кам'янці та Василькові.

Ополячення українців. У XVI–XVII ст. — перехід руської знаті в католицтво й переймання польської мови, культури та звичаїв, що посилився після Люблінської унії 1569 р. У 1920–1930-х рр. — державна політика Польщі, спрямована на мовну, культурну й політичну асиміляцію українців (закон Грабського 1924 р. про утраквістичні школи, осадництво, обмеження доступу до держслужби).

Відкрита галерея з колонами перед входом у будівлю, часто увінчана трикутним фронтоном. Характерна деталь архітектури класицизму. Наприклад, палац К. Розумовського в Батурині має колонний портик.

Статус безмитного ввезення й зберігання товарів, наданий Одесі в 1817 р. Сприяв перетворенню міста на головний торговельний порт Російської імперії на Чорному морі.

Перехід від ручної праці до машинної, від мануфактури до фабрики. У Наддніпрянщині розпочався в 1830–1840-х рр.; провідна галузь — цукроваріння.

Докорінна зміна суспільного чи політичного ладу, яка відбувається швидко й за участю широких мас, часто з поваленням старої влади.

Назва австрійського парламенту, скликаного 1848 р. під час революції; українські посли з Галичини й Буковини брали в ньому участь; розпущений у березні 1849 р.

Форма правління, за якої верховна влада належить виборним органам, а не монарху. Братчики прагнули замінити самодержавство демократичними республіками в кожній слов'янській країні.

Напрям у культурі кінця XVIII – першої половини XIX ст., що вирізняється інтересом до народної творчості, героїчного минулого (козаччини), сильних почуттів і внутрішнього світу людини.

Політика нав'язування російської мови й культури неросійському (зокрема українському) населенню. В УРСР посилилася після закону 1959 р., який дозволив батькам обирати мову навчання, що призвело до скорочення українських шкіл.

Право селян користуватися лісами, пасовищами й водоймами, що належали поміщикам; після скасування панщини 1848 р. лишилися власністю поміщиків, що спричинило «сервітутну боротьбу».

Перший з'їзд української інтелігенції Галичини, що відбувся у Львові в жовтні 1848 р. Ухвалив визнання українців окремим народом, а української мови — самостійною, закликав запроваджувати її в школах.

Таємне товариство декабристів, засноване 1823 р. в Новограді-Волинському братами Андрієм і Петром Борисовими та Ю. Люблінським. Мета — демократична федерація слов'янських народів, знищення кріпацтва й самодержавства. 1825 р. приєдналося до Південного товариства.

Різновид бурлеску, коли «високих» героїв (античних богів, царів, міфологічних персонажів) зображують як простих людей у побутових ситуаціях.

Форма державного устрою, за якої кілька державних утворень (суб'єктів федерації) об'єднуються в союзну державу з розподілом повноважень між загальнофедеральними й місцевими органами влади. УЦР прагнула перетворити Росію на федерацію рівних народів.

Народна творчість: пісні, думи, казки, легенди, прислів'я, що передаються усно з покоління в покоління. Збирання фольклору було головним змістом академічного етапу національного відродження.

Принцип написання слів відповідно до їхньої вимови («пиши, як чуєш»). Уперше в Галичині застосований в альманасі «Русалка Дністровая» (1837) замість традиційного етимологічного правопису.

Трикутне завершення фасаду будівлі, утворене двома схилами даху й карнизом; широко застосовувався в архітектурі класицизму за античним зразком.

Гурток письменників і вчених при Харківському університеті (1820–1840-ві рр.), які збирали фольклор, вивчали українську історію й писали художні твори українською мовою. Найвідоміші: І. Срезневський, А. Метлинський, Л. Боровиковський, молодий М. Костомаров.

Система державного контролю за змістом друкованих творів, вистав, кінофільмів тощо. В СРСР діяв Головліт, який перевіряв кожну книжку перед публікацією.

Козацьке військо, сформоване 1787–1788 рр. з колишніх запорожців (спершу «Військо вірних запорожців»). 1792 р. отримало від Катерини II землі на Кубані, куди переселилося й заснувало Катеринодар. Стало основою Кубанського козацького війська.

Таємна поліція Російської імперії, створена 1826 року. Займалася розслідуванням політичних злочинів. Саме III відділ вів справу Кирило-Мефодіївського братства після доносу 1847 року.

Назва хвилі революцій 1848–1849 рр. у Європі, що охопила Францію, німецькі й італійські держави, Австрійську імперію; головні вимоги — конституція, скасування феодальних порядків, права націй.

Анонімний історико-політичний твір кінця XVIII – початку XIX ст., що описує історію України від Русі до 1769 р. з наголосом на козацькій державності. Поширювався в рукописах, надрукований 1846 р. О. Бодянським у Москві.

Програмний документ Кирило-Мефодіївського братства, написаний М. Костомаровим біблійним стилем. Викладає історію України як боротьбу за свободу й проголошує ідею рівноправної України в федерації слов'янських народів.

Масова перевірка шляхетського походження дрібної польської шляхти на Правобережжі після поразки повстання 1830–1831 рр. Ті, хто не зміг документально підтвердити дворянство, переводилися до податних станів (однодворців, міщан, селян).

Альманах, виданий 1837 року в Буді членами «Руської трійці». Перша книжка в Галичині, написана живою народною мовою, із застосуванням фонетичного правопису та гражданського шрифту. Більшість накладу конфіскувала австрійська поліція.

Програмний документ Південного товариства декабристів, написаний П. Пестелем. Передбачав республіку, скасування кріпацтва, рівність громадян перед законом, єдину й неподільну (унітарну) державу. Українців вважали частиною російського народу.

Літературний гурток студентів Львівської греко-католицької духовної семінарії, що діяв у 1833–1837 роках. Складався з Маркіяна Шашкевича, Івана Вагилевича та Якова Головацького. Ставив за мету утвердити народну мову як літературну та пробудити національну свідомість українців Галичини.