Іван Франко «Чого являєшся мені у сні?..»: інтимна лірика

~10 хв · 8 розділів · 8 тестових запитань

Література кінця XVIII – початку XX ст.

Художні засоби й аналіз поезії

Українська література НМТ

антитеза: Стилістична фігура, що полягає в різкому протиставленні образів, понять, явищ, характерів або частин тексту для увиразнення думки, підкреслення контрасту. Наприклад: зима ↔ весна, сльози ↔ сміх, своє ↔ чуже.
інтимна лірика: Тематичний різновид лірики, у якому головним змістом є почуття, переживання, інтимні стосунки, кохання ліричного героя. Пейзаж у ній слугує тлом для розкриття внутрішнього світу, а не самоціллю.
ліричний герой: Ліричний герой — образ людини в ліричному творі, чиї думки й почуття виражає автор. У вірші «Всякому місту — звичай і права…» ліричний герой протиставлений натовпові: він не женеться за чинами й багатством, а прагне вмерти з ясним розумом і чистою совістю.
порівняння: Художній засіб, за допомогою якого одне явище або предмет зіставляється з іншим за спільною ознакою; уводиться сполучниками «як», «мов», «немов», «наче»; у вірші «Любіть Україну!»: «як сонце», «як вітер, і трави, і води».
риторичне запитання: Риторичне запитання — стилістична фігура, запитання, яке не потребує відповіді, бо вона очевидна або на нього неможливо відповісти. Використовується для привернення уваги й посилення емоційного впливу. Наприклад: «Ти знаєш, що ти — людина?» (Василь Симоненко).
риторичне звертання: Стилістична фігура — звертання до неживого предмета, явища, відсутньої особи чи абстрактного поняття. Не потребує відповіді, підсилює емоційність і створює урочисту інтонацію. Адресат стоїть у кличному відмінку, часто з вигуком «О». Приклад: «О слово рідне! Орле скутий!..»