Григорій Сковорода: життя, філософія і «сродна праця»

~15 хв · 9 розділів · 10 тестових запитань

Давня українська література

Українська література НМТ

епітафія: Надгробний напис, який Сковорода склав для себе заздалегідь: «Світ ловив мене, та не спіймав». Ці слова підсумовують його життя, вільне від гонитви за багатством, славою й чинами.
нерівна всім рівність: Ідея Сковороди про те, що люди мають різні здібності (нерівні), але всі можуть бути однаково щасливими (рівність). Пояснюється образом фонтана й посудин різної місткості: кожна посудина наповнюється до краю відповідно до своєї місткості.
самопізнання: Філософський принцип Сковороди, заклик «пізнай себе»: людина має вивчити власну природу, нахили й здібності, щоб знайти своє місце у світі. Справжнє щастя — у спокої душі й чистому серці, а не в багатстві чи славі.
сродна праця: Сродна праця — центральне поняття філософії Григорія Сковороди, що означає діяльність людини за її природним покликанням, яка приносить радість і користь.
теорія двох натур: Філософське вчення Сковороди: усе в світі має видиму (тілесну, матеріальну, минущу) і невидиму (духовну, вічну) натуру. Невидима натура світу — Бог. Людина помиляється, коли судить про речі лише за зовнішньою формою.
три світи: Вчення Сковороди про три взаємопов'язані світи: макрокосм (Всесвіт, природа), мікрокосм (людина) і символічний світ (Біблія). Пізнаючи себе (мікрокосм), людина пізнає Бога (невидиму натуру макрокосму), а Біблія дає ключі до такого пізнання.