Григорій Сковорода «Бджола та Шершень»: алегорія й мораль

~15 хв · 9 розділів · 9 тестових запитань

Давня українська література

Українська література НМТ

«Байки харківські»: Збірка з 30 прозових байок Григорія Сковороди. Перші 15 написані 1769 року, ще 15 — 1774 року. Сковорода надіслав збірку з присвятним листом другові Панасові Панкову. Надрукована 1837 року, вже по смерті автора. До збірки входить байка «Бджола та Шершень».
«Сила»: Назва моралі в байках Григорія Сковороди (давнє книжне слово зі значенням «суть, основний зміст»). У «Бджолі та Шершні» «Сила» — це розлогий філософський коментар із прикладами хорта, кота й замкненої бджоли та посиланнями на Сираха, Катона й Епікура.
алегорія: Художній засіб, при якому абстрактне поняття або людський тип втілюється в конкретному образі, персонажі чи предметі. У байці «Бджола та Шершень» Бджола алегорично зображує мудру людину, а Шершень — людей, що живуть крадіжкою чужого.
байка: Невеликий повчальний алегоричний твір, у якому персонажі-тварини чи комахи уособлюють людські риси, а висновок сформульовано в моралі. Зразок — «Бджола та Шершень» Г. Сковороди.
мораль: Повчальний висновок байки, у якому сформульовано головну ідею твору. У байках Григорія Сковороди мораль має окрему назву «Сила» й часто буває довшою за саму розповідь.
природжене діло: Ключове поняття філософії Григорія Сковороди, яке означає заняття, що відповідає природним нахилам і здібностям людини. Синонім — «сродна праця». У байці «Бджола та Шершень» Бджола щаслива, бо займається природженим ділом — збирає мед.