Директорія і відновлення УНР
~20 хв · 8 розділів · 8 тестових запитань
Пояснюєш утворення Директорії УНР, перебіг протигетьманського повстання, внутрішню політику відновленої УНР («трудовий принцип», Трудовий конгрес) і причини її відступу під натиском більшовиків на початку 1919 р.
Восени 1918 р., після поразки Німеччини в Першій світовій війні, гетьманат опинився в глибокій кризі. 13–14 листопада 1918 р. Український національний союз (УНС) у відповідь на федеративну грамоту гетьмана Скоропадського, якою той проголосив союз із майбутньою небільшовицькою Росією, створив Директорію — колегіальний орган верховної влади УНР, що діяв у 1918–1920 рр.
Склад Директорії
До складу Директорії ввійшли п'ятеро діячів, переважно з українських соціалістичних партій:
Посада | Ім'я | Партійна належність |
|---|---|---|
Голова Директорії | Володимир Винниченко | УСДРП |
Головний отаман військ УНР | Симон Петлюра | УСДРП |
Член Директорії | Федір Швець | УПСР |
Член Директорії | Панас Андрієвський | УПСС |
Член Директорії | Андрій Макаренко | безпартійний, представник залізничників |
Симон Петлюра — підкреслена персоналія програми НМТ. Запам'ятай: він обіймав посаду Головного отамана військ УНР, а головою Директорії став лише в лютому 1919 р., після виходу Винниченка.
Протигетьманське повстання
Осередком повстання стала Біла Церква, де дислокувалися Січові стрільці під командуванням Євгена Коновальця. Саме вони стали військовою опорою Директорії. 18 листопада 1918 р. відбувся бій під Мотовилівкою (біля Фастова), у якому Січові стрільці розбили гетьманські війська. Ця перемога відкрила шлях на Київ.
Повстання швидко охопило більшість українських губерній. Повстанське військо Директорії зросло до близько 100 тисяч осіб. 14 грудня 1918 р. гетьман Павло Скоропадський зрікся влади, і війська Директорії ввійшли до Києва. 19 грудня 1918 р. Директорія урочисто в'їхала до столиці — на Софійській площі відбувся парад.
Після перемоги над гетьманатом Директорія взялася за відновлення Української Народної Республіки. 26 грудня 1918 р. вона ухвалила Декларацію, якою відновила чинність законів Української Центральної Ради та скасувала всі гетьманські закони. Було сформовано уряд — Раду народних міністрів на чолі з Володимиром Чеховським.
«Трудовий принцип»
Основою внутрішньої політики відновленої УНР став «трудовий принцип». Його суть: влада в державі належить лише трудовим класам — робітникам, селянам і трудовій інтелігенції. Нетрудові верстви (поміщики, буржуазія, торговці) позбавлялися виборчих прав. На місцях владу здійснювали трудові ради, обрані від трудового населення.
«Трудовий принцип» був спробою поєднати радянську модель (влада трудящих, ради) із парламентською (представницькі збори — Трудовий конгрес). Він суттєво відрізнявся від загального виборчого права, яке проголошувала Центральна Рада.
У січні 1919 р. Директорія ухвалила земельний закон, який скасовував приватну власність на землю й передавав поміщицьку землю селянам без викупу. Також було відновлено 8-годинний робочий день, запроваджений ще за Центральної Ради.
Трудовий конгрес України
23–28 січня 1919 р. у Києві відбувся Трудовий конгрес України — представницький орган, що мав замінити тимчасову владу Директорії. У його роботі взяли участь близько 400 делегатів, обраних від селян, робітників, трудової інтелігенції та Західної області УНР (ЗУНР).
Рішення | Зміст |
|---|---|
Затвердження Акту Злуки | Схвалено об'єднання УНР і ЗУНР в єдину соборну державу |
Демократичний курс | Висловлено підтримку демократичному устрою та майбутнім всенародним виборам до парламенту |
Верховна влада | До наступної сесії Конгресу верховну владу й оборону держави передано Директорії |
Таким чином, Трудовий конгрес не обрав постійного парламенту, а продовжив повноваження Директорії як колегіального органу верховної влади. Це рішення було зумовлене складним військовим становищем УНР.
Ще до завершення протигетьманського повстання більшовицька Росія почала новий наступ на Україну. У грудні 1918 р. радянські війська під командуванням Володимира Антонова-Овсієнка (Український фронт) рушили на УНР з півночі й сходу. Директорія надсилала ноти протесту до Москви, але вони лишилися без наслідків.
Оголошення війни та відступ
16 січня 1919 р. Директорія офіційно оголосила війну радянській Росії. Однак утримати Київ не вдалося. 2 лютого 1919 р. Директорія залишила столицю й переїхала до Вінниці. 5 лютого Київ зайняла Червона армія. Далі уряд переїжджав до Проскурова (нині Хмельницький), Рівного, а влітку 1919 р. тимчасовою столицею УНР став Кам'янець-Подільський.
Зміна керівництва
У лютому 1919 р. Володимир Винниченко вийшов зі складу Директорії через незгоду з орієнтацією на Антанту (країни-переможниці в Першій світовій війні). Він вважав, що співпраця з державами, які підтримували білогвардійців, суперечить інтересам УНР. Після його відходу Директорію очолив Симон Петлюра, який до того був Головним отаманом.
Причини поразок УНР на початку 1919 р.
Повстанське військо після повалення гетьмана розходилося по домівках — селяни вважали війну завершеною.
Більшовицька агітація серед селян: обіцянки землі й миру приваблювали селян більше, ніж заклики Директорії.
Суперечки між соціалістичними партіями всередині УНР (УСДРП, УПСР, УПСС) паралізували прийняття рішень.
Свавілля отаманів — місцеві військові командири часто не підкорялися центральній владі.
Війна на кількох фронтах: УНР воювала не лише з більшовиками, а й з білогвардійцями та поляками.
У цьому розділі розглянемо типові завдання НМТ на тему «Директорія і відновлення УНР». Кожен приклад супроводжується покроковим поясненням.
Приклад 1. Послідовність подій (завдання 25–27)
Розташуй події в хронологічній послідовності:
А — Трудовий конгрес України
Б — бій під Мотовилівкою
В — залишення Директорією Києва й переїзд до Вінниці
Г — утворення Директорії
Розв'язання:
Утворення Директорії — 14 листопада 1918 р.
Бій під Мотовилівкою — 18 листопада 1918 р.
Трудовий конгрес України — 23–28 січня 1919 р.
Залишення Києва — 2 лютого 1919 р.
Правильна послідовність: Г — Б — А — В.
Чому інші варіанти неправильні? Якщо поставити бій під Мотовилівкою (Б) перед утворенням Директорії (Г), то вийде, що повстання почалося раніше за створення керівного органу — це неможливо. Якщо поставити Трудовий конгрес (А) перед боєм під Мотовилівкою (Б), то вийде, що представницький орган зібрався до перемоги повстання — це також неправильно.
Приклад 2. Вибір однієї відповіді з чотирьох
Хто обіймав посаду Головного отамана військ УНР?
Розв'язання: Головним отаманом військ УНР був Симон Петлюра. Це одна з підкреслених персоналій програми НМТ. В. Винниченко був головою Директорії, а не отаманом. П. Скоропадський був гетьманом Української Держави, а Є. Коновалець — командиром Січових стрільців.
Ключ: С. Петлюра.
Приклад 3. Вибір однієї відповіді за уривком
«Влада в республіці належить лише трудовим класам — робітникам, селянам і трудовій інтелігенції; ті, хто жив з чужої праці, права голосу не мають».
Чия політика відображена в цьому уривку?
Розв'язання: Це «трудовий принцип» Директорії УНР. Центральна Рада проголошувала національно-персональну автономію та загальне виборче право, а не трудовий принцип. Українська Держава Скоропадського спиралася на заможні верстви. Народний секретаріат у Харкові був більшовицьким урядом.
Ключ: Директорії УНР.
Приклад 4. Вибір однієї відповіді з чотирьох
Хто очолив Директорію УНР під час її утворення в листопаді 1918 р.?
Розв'язання: Першим головою Директорії став Володимир Винниченко. С. Петлюра був Головним отаманом, а не головою. Є. Коновалець командував Січовими стрільцями. В. Чеховський очолював Раду народних міністрів (уряд), а не Директорію.
Ключ: В. Винниченко.
Вважати Директорію одноосібним правителем. Насправді Директорія — колегіальний орган верховної влади, що складався з п'яти осіб: В. Винниченка (голова), С. Петлюри (Головний отаман), Ф. Швеця, П. Андрієвського, А. Макаренка. Не плутай її з Директорією Кримської Народної Республіки — це різні органи.
Вважати, що першим головою Директорії був С. Петлюра. Це помилка: спершу головою був В. Винниченко. Петлюра обіймав посаду Головного отамана військ УНР, а головою Директорії став лише в лютому 1919 р., після виходу Винниченка.
Плутати Трудовий конгрес (січень 1919 р.) з іншими конгресами. Всеукраїнський національний конгрес відбувся в квітні 1917 р. за Центральної Ради. Хліборобський конгрес — у квітні 1918 р., він підтримав гетьманський переворот. Трудовий конгрес — це орган відновленої УНР.
Плутати бій під Мотовилівкою (18 листопада 1918 р.) з боєм під Крутами (29 січня 1918 р.). Мотовилівка — бій Січових стрільців проти гетьманських військ. Крути — бій студентів і юнкерів проти більшовицької армії Муравйова.
Вважати «трудовий принцип» загальним виборчим правом. Навпаки — він позбавляв виборчих прав нетрудові верстви: поміщиків, буржуазію, торговців. Право голосу мали лише робітники, селяни й трудова інтелігенція.
Тема «Директорія і відновлення УНР» належить до теми 22 програми НМТ з історії України. Ось що варто знати про формат перевірки:
Дата «14 листопада 1918 — утворення Директорії» є обов'язковою для запам'ятовування. Її можуть перевіряти в завданнях на хронологічну послідовність.
Поняття «Директорія» — програмне. Його значення (колегіальний орган верховної влади УНР у 1918–1920 рр.) треба знати чітко.
Персоналія Симон Петлюра — підкреслена в програмі НМТ. Його можуть упізнавати за портретом або описом діяльності. Запам'ятай: Петлюра — Головний отаман військ УНР, з лютого 1919 р. — голова Директорії.
Програма називає другу війну більшовицької Росії з УНР (грудень 1918 — лютий 1919). Причини відступу Директорії можуть перевіряти в завданнях на причинно-наслідкові зв'язки.
Формати завдань
Послідовність (завдання 25–27): 3 бали за повністю правильний ряд, 2 бали — за правильні першу й останню події, 1 бал — лише за одну з них. Події листопада 1918 — лютого 1919 р. стоять тісно, тому раджу скласти стрічку з числами: 14.11 → 18.11 → 23–28.01 → 2.02.
Вибір однієї відповіді з чотирьох (завдання 1–20): 1 бал. Діяча й посаду впізнаємо за описом чи портретом.
Стратегія
Посаду діяча перевіряємо за періодом: у листопаді 1918 р. (утворення Директорії) головою був В. Винниченко, а С. Петлюра — Головним отаманом. У 1919 р. (після виходу Винниченка) головою став С. Петлюра. Не плутай ці два періоди.
Чому Директорія швидко перемогла гетьмана, а потім так само швидко втратила Київ?
Директорія перемогла гетьмана, бо сперлася на масове невдоволення селян політикою Скоропадського (повернення поміщицької власності, реквізиції). Повстання охопило всю Україну, а Січові стрільці забезпечили військову перемогу. Однак після повалення гетьмана селяни розійшлися по домівках, уважаючи війну завершеною. Водночас більшовики вели активну агітацію, обіцяючи землю й мир, і мали дисципліновану Червону армію. До того ж Директорія воювала на кількох фронтах, а всередині точилися суперечки між соціалістичними партіями.
Що означав «трудовий принцип»?
«Трудовий принцип» — це ідея, за якою влада в державі належить лише трудовим класам: робітникам, селянам і трудовій інтелігенції. Нетрудові верстви (поміщики, буржуазія, торговці) позбавлялися виборчих прав. На місцях владу здійснювали трудові ради. Це була спроба поєднати радянську модель (влада трудящих) із парламентською (представницькі збори).
Чому В. Винниченко вийшов з Директорії?
Володимир Винниченко вийшов зі складу Директорії в лютому 1919 р. через незгоду з орієнтацією на Антанту (країни-переможниці в Першій світовій війні). Він уважав, що співпраця з державами, які підтримували білогвардійців, суперечить інтересам УНР. Після його відходу Директорію очолив Симон Петлюра.
Що ухвалив Трудовий конгрес?
Трудовий конгрес України (23–28 січня 1919 р.) ухвалив три ключові рішення: по-перше, затвердив Акт Злуки УНР і ЗУНР; по-друге, висловився за демократичний устрій і майбутні всенародні вибори до парламенту; по-третє, до наступної сесії передав верховну владу та оборону держави Директорії.
Чим Директорія відрізнялася від Центральної Ради?
Центральна Рада (1917–1918) була представницьким органом, обраним на Всеукраїнському національному конгресі, і спиралася на загальне виборче право. Директорія (1918–1920) — це колегіальний орган із п'яти осіб, створений Українським національним союзом для керівництва повстанням. Центральна Рада проголосила УНР і провела соціалістичні реформи. Директорія відновила УНР після гетьманату, запровадила «трудовий принцип» (обмежене виборче право) і діяла в умовах постійної війни.
14 листопада 1918 р. — утворення Директорії (В. Винниченко — голова, С. Петлюра — Головний отаман).
18 листопада 1918 р. — бій під Мотовилівкою: Січові стрільці розбили гетьманців.
14 грудня 1918 р. — зречення гетьмана Скоропадського; 19 грудня — Директорія в Києві, відновлення УНР.
26 грудня 1918 р. — Декларація Директорії: скасування гетьманських законів, «трудовий принцип», трудові ради, земля без викупу, 8-годинний робочий день.
23–28 січня 1919 р. — Трудовий конгрес: затвердження Акту Злуки, курс на парламент, верховна влада залишена Директорії.
16 січня 1919 р. — оголошення війни радянській Росії.
2 лютого 1919 р. — відступ Директорії до Вінниці; 5 лютого — Київ зайняла Червона армія.
Лютий 1919 р. — вихід В. Винниченка з Директорії; головою став С. Петлюра.
Причини поразок: розпад повстанського війська, більшовицька агітація, суперечки партій, свавілля отаманів, війна на кількох фронтах.