Дієприслівниковий зворот: граматичні помилки

Дієприслівниковий зворот — це дієприслівник разом із залежними від нього словами. Він називає додаткову дію, яку виконує той самий предмет чи особа, що й основну дію, виражену присудком. Це — найважливіше правило, яке ти мусиш пам’ятати: дієприслівник і присудок завжди стосуються одного виконавця — підмета.

Як це працює

Розгляньмо простий приклад:

Прочитавши книжку, я повернув її до бібліотеки.

Хто виконав додаткову дію «прочитавши»? — я. Хто виконав основну дію «повернув»? — теж я. Виконавець збігається, тому речення правильне.

А тепер подивись на помилкове речення:

«Повернувшись додому, лист лежав на столі.»

Хто «повернувшись»? — мається на увазі якась особа. А підмет — «лист». Лист не може повертатися додому. Отже, речення граматично неправильне.

Перевірка на НМТ

Щоб швидко перевірити будь-яке речення з дієприслівником, постав собі два запитання:

• Хто виконує додаткову дію (дієприслівник)?

• Хто виконує основну дію (присудок)?

Якщо відповіді збігаються — речення правильне. Якщо ні — перед тобою граматична помилка.

Чому підмет має бути «живим» виконавцем

Дієприслівник означає активну дію, тому підмет має бути істотою або принаймні предметом, здатним її виконувати. Якщо підмет — неживий предмет, який не може виконати додаткової дії, речення хибне. Наприклад:

«Відчинивши вікно, кімната наповнилася свіжим повітрям.»

Хто «відчинивши»? — хтось (особа). А підмет — «кімната». Кімната не може відчиняти вікно. Правильно: Відчинивши вікно, я наповнив кімнату свіжим повітрям або Коли я відчинив вікно, кімната наповнилася свіжим повітрям.

Запам’ятай: дієприслівниковий зворот і присудок — це дві дії одного виконавця. Якщо виконавець різний — речення потребує редагування.

Розрізняють три типи помилкових конструкцій із дієприслівниковим зворотом. Розгляньмо кожен окремо.

1. Особу названо непрямим відмінком (мені, у мене)

Особу, яка мала б виконувати додаткову дію, названо не підметом, а непрямим відмінком: давальним (мені, нам) у безособовому реченні або родовим (у мене) у реченні, де підметом є інший предмет. Дієприслівник потребує підмета-виконавця, тому такі речення помилкові.

«Під’їжджаючи до міста, у мене розболілася голова.»

Хто «під’їжджаючи»? — «я» (особу названо родовим відмінком «у мене»). А підмет — «голова»: це двоскладне речення, а не безособове. Голова не під’їжджає до міста. Помилка: виконавець додаткової дії (я) не збігається з підметом (голова).

«Прочитавши статтю, мені захотілося відпочити.»

Хто «прочитавши»? — «я». А підмета в безособовому реченні немає: особу названо давальним відмінком (мені) при безособовому дієслові «захотілося». Інфінітив «відпочити» тут не рятує, бо він залежить від «захотілося», а не від слів треба, варто, слід. Речення неправильне.

2. Інший підмет

Додаткову дію виконує одна особа, а основну — зовсім інший предмет.

«Прочитавши книжку, вона мені дуже сподобалася.»

Хто «прочитавши»? — «я» (або інша особа). А підмет — «вона» (книжка). Книжка не може читати себе. Правильно: Прочитавши книжку, я зрозумів, що вона мені сподобалася.

«Переходячи вулицю, задзвонив телефон.»

Хто «переходячи»? — пішохід. А підмет — «телефон». Телефон не переходить вулицю. Помилка.

3. Пасивна конструкція чи форма на -но, -то

У пасивних конструкціях виконавця дії не названо, тому дієприслівник не має до кого «прив’язатися».

«Проаналізувавши дані, висновки було зроблено.»

Хто «проаналізувавши»? — невідомо. Форма «було зроблено» безособова, підмета немає («висновки» — додаток), тож дієприслівнику нема до кого «прив’язатися». Помилка.

«Вивчивши питання, рішення ухвалено.»

Та сама проблема: хто вивчив — не названо, а «рішення» не може вивчати.

Коли безособове речення — норма

Існує єдиний випадок, коли дієприслівниковий зворот у безособовому реченні є граматично правильним: коли в реченні є інфінітив, що залежить від слів треба, варто, слід, можна, необхідно, і дієприслівник та інфінітив називають дії тієї самої неназваної особи.

Виконуючи вправу, треба стежити за диханням.

Хто «виконуючи»? — особа, яка виконує вправу. Хто має «стежити»? — та сама особа (інфінітив «стежити» передбачає виконавця). Речення правильне.

Готуючись до іспиту, варто складати план.

Те саме: «готуючись» і «складати» стосуються однієї особи.

Запам’ятай: безособове речення з інфінітивом після треба, варто, слід, можна = можна. Давальний відмінок особи при безособовому дієслові (мені захотілося, нам стало) = помилка, навіть якщо в реченні є інфінітив.

Коли ти знайшов помилку в реченні з дієприслівниковим зворотом, є три способи її виправити. Обери той, який найкраще підходить до контексту.

Спосіб 1: Змінити підмет

Зроби підметом ту особу, яка виконує обидві дії. Це найпростіший спосіб.

Було: «Під’їжджаючи до міста, у мене розболілася голова.»

Стало: Під’їжджаючи до міста, я відчув головний біль.

Тут підмет «я» виконує і додаткову дію (під’їжджаючи), і основну (відчув).

Було: «Проаналізувавши дані, висновки було зроблено.»

Стало: Проаналізувавши дані, ми зробили висновки.

Пасивну конструкцію замінили активною: з’явився підмет «ми», який виконує обидві дії.

Спосіб 2: Замінити зворот підрядною частиною

Дієприслівниковий зворот можна замінити підрядним реченням часу, причини або умови зі сполучниками коли, оскільки, тому що тощо. Цей спосіб зберігає початкову структуру речення, але усуває граматичну помилку.

Було: «Під’їжджаючи до міста, у мене розболілася голова.»

Стало: Коли я під’їжджав до міста, у мене розболілася голова.

Було: «Прочитавши статтю, мені захотілося відпочити.»

Стало: Коли я прочитав статтю, мені захотілося відпочити.

У цих випадках підрядна частина має власний підмет («я»), тому помилки немає.

Спосіб 3: Замінити зворот іменником із прийменником

Дієприслівниковий зворот можна замінити іменником із прийменником, який передає те саме часове або причинове значення.

Було: «Під’їжджаючи до міста, у мене розболілася голова.»

Стало: Під час поїздки до міста в мене розболілася голова.

Тут «під час поїздки» замінює дієприслівниковий зворот, і помилка зникає.

Підсумкова таблиця способів редагування

На НМТ у завданнях на редагування перевіряють не просто вміння знайти помилку, а й обрати правильний спосіб виправлення. Тому важливо знати всі три способи.

Дієприслівниковий зворот та одиничний дієприслівник майже завжди відокремлюють комами. Це правило простіше, ніж для дієприкметникового звороту, бо не залежить від місця в реченні.

Відокремлення незалежно від місця

Дієприслівниковий зворот виділяємо комами, де б він не стояв: на початку, у середині чи в кінці речення.

На початку речення: Піднявшись над лісом, сонце осяяло галявину.

У середині речення: Сонце, піднявшись над лісом, осяяло галявину.

У кінці речення: Мама усміхнулася, побачивши нас.

Зверни увагу: якщо зворот стоїть у середині речення, коми ставлять з обох боків — перед зворотом і після нього.

Фразеологізми: виняток із правила

Дієприслівникові звороти, що стали стійкими словосполученнями (фразеологізмами), комами не відокремлюють. Вони втратили значення додаткової дії й сприймаються як єдине ціле з присудком.

• працювати не покладаючи рук

• сидіти склавши руки

• робити спустивши рукава

• бігти не чуючи ніг

• слухати роззявивши рота

У цих виразах дієприслівник утратив самостійне значення дії. Порівняй:

Без коми (фразеологізм): Брат працював не покладаючи рук.

З комою (звичайний зворот): Брат, не покладаючи рук на стіл, писав листа.

У другому прикладі «не покладаючи рук на стіл» — буквальне значення, тому коми потрібні.

Межі теми

Цей урок не охоплює:

• одиничні дієприслівники, що стали прислівниками (мовчки, лежачи, сидячи) — про це йдеться в уроці «Відокремлені обставини»

• обставини, виражені іменниками з прийменниками (незважаючи на, завдяки)

• творення дієприслівників — про це в уроці «Дієприслівник: творення і вид»

Розгляньмо типові завдання НМТ, які перевіряють уміння знаходити й виправляти граматичні помилки в реченнях із дієприслівниковим зворотом.

Приклад 1. Потребує редагування речення

Завдання: визнач, яке з-поміж п’яти речень потребує граматичного редагування.

А Переходячи вулицю, я почув дзвінок телефону.

Б Прочитавши умову, учні взялися до роботи.

В Виконуючи вправу, треба стежити за диханням.

Г Мама усміхнулася, побачивши нас.

Д Переходячи вулицю, у мене задзвонив телефон.

Розв’язання:

Перевіряємо кожен варіант за правилом «один виконавець двох дій».

А: «Переходячи вулицю, я почув дзвінок телефону.» Хто переходить? — я. Хто почув? — я. Виконавець збігається. Речення правильне.

Б: «Прочитавши умову, учні взялися до роботи.» Хто прочитав? — учні. Хто взявся? — учні. Правильно.

В: «Виконуючи вправу, треба стежити за диханням.» Це безособове речення з інфінітивом «стежити». Дієприслівник «виконуючи» стосується дії інфінітива. Речення нормативне.

Г: «Мама усміхнулася, побачивши нас.» Хто побачив? — мама. Хто усміхнулася? — мама. Правильно.

Д: «Переходячи вулицю, у мене задзвонив телефон.» Хто переходить? — я (особа). А підмет — «телефон». Телефон не переходить вулицю. Помилка.

Відповідь: Д.

Чому інші варіанти неправильні як відповідь? Варіанти А, Б, В і Г граматично правильні, тому вони не потребують редагування. Типовою помилкою є вибрати варіант В, бо учень вважає безособове речення з дієприслівником завжди помилковим, але це не так — за наявності інфінітива конструкція нормативна.

Приклад 2. Граматично правильним є продовження речення «Повернувшись із походу, …»

Завдання: обери варіант, який граматично правильно продовжує речення.

А … нам захотілося відпочити.

Б … наші рюкзаки були брудні.

В … фотографії виклали в мережу.

Г … у мене розболілися ноги.

Д … ми довго ділилися враженнями.

Розв’язання:

Дієприслівник «Повернувшись» означає, що виконавець додаткової дії — особа, яка повернулася. Підмет у другій частині має збігатися з цим виконавцем.

А: «нам захотілося відпочити» — безособове речення, особу названо давальним відмінком (нам), підмета немає. Інфінітив «відпочити» залежить від «захотілося», тому помилку він не усуває.

Б: «рюкзаки були брудні» — підмет «рюкзаки». Рюкзаки не можуть повертатися з походу. Помилка.

В: «фотографії виклали» — неозначено-особове речення: «фотографії» тут додаток, підмета немає, виконавця не названо. Помилка.

Г: «у мене розболілися ноги» — підмет «ноги». Ноги не повертаються з походу. Помилка.

Д: «ми довго ділилися враженнями» — підмет «ми». «Ми» повернулися і «ми» ділилися. Правильно.

Відповідь: Д.

Чому інші варіанти неправильні? У варіанті А виконавець виражений давальним відмінком (нам), а не підметом. У Б і Г підмет — неживі предмети, які не можуть виконати дію «повернувшись», а у В підмета немає взагалі. Лише варіант Д має підмет-особу, яка виконує обидві дії.

Приклад 3. Правильно відредаговано речення «Прочитавши лист, мені стало сумно»

Завдання: обери варіант, у якому речення відредаговано правильно.

А Прочитавши лист, мені сумно стало.

Б Прочитавши лист, сумно мені стало.

В Мені стало сумно, прочитавши лист.

Г Прочитавши лист, мені стало сумно й самотньо.

Д Коли я прочитала лист, мені стало сумно.

Розв’язання:

Вихідне речення містить помилку: дієприслівник «прочитавши» стосується особи, а присудок «стало сумно» — безособовий. Потрібно усунути дієприслівниковий зворот або змінити структуру.

А, Б, В, Г — лише переставляють слова, але залишають дієприслівниковий зворот при безособовому реченні. Помилка не виправлена.

Д — дієприслівниковий зворот замінено підрядною частиною «Коли я прочитала лист». Тепер у підрядній частині є підмет «я», який виконує дію. Речення правильне.

Відповідь: Д.

Чому інші варіанти неправильні? Усі варіанти А–Г зберігають дієприслівник «прочитавши» при безособовому реченні без інфінітива. Перестановка слів не усуває граматичної помилки — змінюється лише порядок, а не структура.

Приклад 4. Дієприслівниковий зворот не треба відокремлювати комами в реченні

Завдання: обери речення, у якому дієприслівниковий зворот НЕ треба відокремлювати комами (розділові знаки пропущено).

А Усміхаючись до нас сестра відчинила двері.

Б Сонце піднявшись над лісом осяяло галявину.

В Зібравши речі ми вирушили в дорогу.

Г Дід сидів на лаві спершись на ціпок.

Д Брат працював не покладаючи рук.

Розв’язання:

Перевіряємо кожен варіант: чи є зворот фразеологізмом?

А: «Усміхаючись до нас» — звичайний дієприслівниковий зворот, потребує коми.

Б: «піднявшись над лісом» — звичайний зворот, потребує ком.

В: «Зібравши речі» — звичайний зворот на початку, потребує коми.

Г: «спершись на ціпок» — звичайний зворот, потребує коми.

Д: «не покладаючи рук» — фразеологізм, стійке словосполучення зі значенням «наполегливо». Кома не потрібна.

Відповідь: Д.

Чому інші варіанти неправильні? Варіанти А, Б, В, Г містять звичайні дієприслівникові звороти, які обов’язково відокремлюють комами. Типовою помилкою є не відокремити зворот у середині речення (Б: «Сонце, піднявшись над лісом, осяяло») або на початку (В: «Зібравши речі, ми вирушили»).

Розгляньмо найпоширеніші помилки, яких припускаються учні під час виконання завдань НМТ на дієприслівниковий зворот.

• Не перевіряють, чи підмет виконує додаткову дію. У реченні «Прочитавши книжку, вона мені сподобалася» учень бачить дієприслівник і підмет, але не ставить запитання «хто прочитав?». Відповідь: я (а не книжка). Завжди перевіряй: хто виконує дію дієприслівника? Чи збігається ця особа з підметом?

• Вважають правильним речення з давальним відмінком особи. Наприклад: «Готуючись до іспиту, мені допомагав брат». Тут «мені» — давальний відмінок, а підмет — «брат». Брат готується? Ні. Речення помилкове. Правильно: «Готуючись до іспиту, я звертався по допомогу до брата».

• Виправляють лише порядок слів, залишаючи помилку. У завданні на редагування учні часто обирають варіант «Мені стало сумно, прочитавши лист» замість правильного «Коли я прочитала лист, мені стало сумно». Переставляння слів не усуває граматичної помилки — дієприслівник усе ще при безособовому реченні.

• Вважають помилковим нормативне безособове речення з інфінітивом. Речення «Виконуючи вправу, треба стежити за диханням» граматично правильне, бо дієприслівник стосується дії інфінітива «стежити». Не плутай: безособове речення з інфінітивом після треба, варто, слід = норма; давальний відмінок особи при безособовому дієслові (мені захотілося, мені стало) = помилка.

• Відокремлюють фразеологізми комами. Пишуть «працював, не покладаючи рук» — це помилка. Фразеологічні звороти (не покладаючи рук, склавши руки, спустивши рукава) комами не відокремлюють, бо вони втратили значення додаткової дії.

• Пропускають кому після звороту в середині речення. Наприклад: «Сонце, піднявшись над лісом осяяло галявину» — пропущено другу кому. Правильно: «Сонце, піднявшись над лісом, осяяло галявину». Пам’ятай: зворот у середині речення потребує коми з обох боків.

На НМТ уміння правильно будувати речення з дієприслівниковим зворотом перевіряють у кількох завданнях.

Завдання 11 демоваріанта НМТ-2026

У завданні 11 демоваріанта НМТ-2026 перевіряють уміння редагувати речення з дієприслівниковим зворотом. Це завдання з вибором однієї відповіді з п’яти (А–Д), його оцінюють у 0 або 1 бал.

Тема «дієприслівниковий зворот» входить до розділу 4.5 програми НМТ. У змісті програми зазначено «дієприслівниковий зворот», а у вимогах — «правильно будувати речення з дієприслівниковими зворотами». Отже, це одна з обов’язкових тем, яку варто опрацювати.

Завдання 13 демоваріанта

У завданні 13 перевіряють уміння обґрунтовувати розділові знаки. Серед варіантів можуть бути речення з відокремленими членами, зокрема з дієприслівниковим зворотом. Формат той самий: вибір однієї відповіді з п’яти (А–Д), 1 бал.

Стратегія виконання

Щоб упевнено розв’язувати завдання з дієприслівниковим зворотом, дотримуйся такого алгоритму:

1. Знайди дієприслівник у реченні (слова із суфіксами -учи (-ючи), -ачи (-ячи), -вши, -ши).

2. Визнач підмет — головний член речення, який відповідає на питання хто? що?

3. Постав запитання: «Хто виконує додаткову дію (дієприслівник)?» і «Хто виконує основну дію (присудок)?»

4. Порівняй відповіді. Якщо вони збігаються — речення правильне. Якщо ні — це помилка.

5. У завданнях на редагування шукай варіант, де помилку усунуто, а не просто переставлено слова. Правильне виправлення — це заміна звороту підрядною частиною, зміна підмета або заміна іменником із прийменником.

• Дієприслівник і присудок — дії одного виконавця, підмета.

• Помилки: давальний відмінок особи в безособовому реченні, інший підмет, пасивна конструкція.

• Виправляємо: змінюємо підмет, ставимо підрядну частину з коли або іменник із прийменником.

• Безособове речення зі зворотом та інфінітивом після треба, варто, слід — норма.

• Зворот відокремлюємо завжди, фразеологізми — ні.