Абсолютна й відносна висота місцевості
~10 хв · 8 розділів · 10 тестових запитань
Розрізняй абсолютну висоту (від рівня Балтійського моря) і відносну висоту (перевищення однієї точки над іншою). Навчися обчислювати відносну висоту як різницю абсолютних висот, читати позначки висот і шкалу висот і глибин на карті.
Абсолютна висота — це перевищення точки земної поверхні над середнім рівнем Світового океану. Саме цю висоту зазвичай називають просто «висотою» на картах і в довідниках. В Україні абсолютну висоту відраховують від нуля Кронштадтського футштока — рівня Балтійського моря. Таку систему називають Балтійською системою висот. Вона є державною висотною основою для всіх топографічних карт і геодезичних робіт на території України.
Більшість точок суходолу мають додатну абсолютну висоту — вони лежать вище рівня моря. Однак є ділянки, розташовані нижче від цього рівня. Їхня абсолютна висота від’ємна, і на карті перед числом ставлять знак мінус. Найвідоміший приклад — узбережжя Мертвого моря, де висота сягає понад 400 м нижче рівня океану. Ще один приклад — Прикаспійська низовина (Росія, Казахстан), до −28 м.
Глибини морів і океанів також відраховують від рівня моря, але вниз. Найглибше місце Світового океану — Маріанський жолоб, його глибина сягає близько 11 км. На фізичних картах глибини позначають синім кольором, а числові позначки глибин ставлять на водній поверхні.
Відносна висота — це перевищення однієї точки земної поверхні над іншою. Її обчислюють як різницю абсолютних висот цих точок. Наприклад, вершина гори має абсолютну висоту 2061 м, а село біля її підніжжя — 450 м. Відносна висота вершини над селом дорівнює 2061 − 450 = 1611 м. Це означає, що вершина на 1611 м вища за село.
Коли одна з точок лежить нижче рівня моря (має від’ємну абсолютну висоту), різницю обчислюють за тим самим правилом. Приклад: точка А має висоту +120 м, точка Б — −28 м. Відносна висота А над Б: 120 − (−28) = 120 + 28 = 148 м. Відповідь завжди додатна, якщо питають «на скільки вища». Запам’ятай: віднімання від’ємного числа дає додавання його модуля.
Іноді потрібно знайти абсолютну висоту вершини, знаючи абсолютну висоту підніжжя й відносну висоту. Тоді виконують обернену дію: абсолютна висота вершини = абсолютна висота підніжжя + відносна висота. На топографічній карті числа біля умовних знаків кургану, урвища чи ями — це саме відносні висоти (висота кургану, глибина ями).
Окремий випадок — падіння річки на ділянці. Це різниця абсолютних висот урізу води на початку й у кінці ділянки. Наприклад, якщо на початку ділянки позначка урізу води 172,4 м, а в кінці — 168,1 м, то падіння становить 172,4 − 168,1 = 4,3 м. Похил річки (падіння, поділене на довжину ділянки) розглядають окремо в темі про річки.
На картах абсолютну висоту точок показують за допомогою позначок висот. Позначка висоти — це число, розташоване біля точки на карті, яке вказує її абсолютну висоту. Такі позначки ставлять на вершинах гір, на перехрестях доріг, біля урізу води (берегової лінії річки чи озера). Геодезичний (тригонометричний) пункт позначають маленьким трикутником із точкою всередині й підписом висоти поруч.
На фізичних картах використовують шкалу висот і глибин — пошарове забарвлення. Зелені відтінки позначають низькі ділянки суходолу, жовті й коричневі — вищі, а блакитні й сині — глибини морів та океанів. Щоб визначити, якій висоті відповідає певний колір, треба звіритися зі шкалою висот і глибин, розташованою на цій самій карті. Інтервали висот на різних картах можуть відрізнятися, тому читати висоту «на око» без шкали — помилка.
На топографічній карті висоти показують не лише позначками, а й горизонталями — лініями однакових абсолютних висот. Як за горизонталями визначити висоту точки, ти дізнаєшся в наступному уроці. Поки що запам’ятай: позначка висоти дає точне значення в конкретній точці, а горизонталі — загальну картину рельєфу.
Приклад 1. Відносна висота вершини
Умова: Вершина гори має абсолютну висоту 2061 м. Село біля підніжжя розташоване на висоті 450 м. Визнач відносну висоту вершини над селом (у метрах).
Розв’язання: Відносна висота — це різниця абсолютних висот двох точок. Від більшої висоти віднімаємо меншу: 2061 − 450 = 1611.
Відповідь: 1611.
Чому інші варіанти неправильні: Якби ти додав висоти (2061 + 450 = 2511), то отримав би суму, а не перевищення. Якби від меншої відняв більшу (450 − 2061 = −1611), то отримав би від’ємне число, але запитання «на скільки вища» передбачає додатну відповідь.
Приклад 2. Від’ємна абсолютна висота
Умова: Абсолютна висота точки А становить +95 м, а точки Б — −15 м. На скільки метрів точка А вища за точку Б?
Розв’язання: Відносна висота = 95 − (−15) = 95 + 15 = 110 м.
Відповідь: 110 м.
Чому інші варіанти неправильні: 80 м — це 95 − 15 (віднімання модулів, без урахування знака мінус). 95 м — це просто висота точки А, без урахування точки Б. −110 м — від’ємне число, але запитання «на скільки вища» вимагає додатної відповіді.
Приклад 3. Абсолютна висота за відносною
Умова: Підніжжя кургану має абсолютну висоту 148,5 м. Біля знака кургану на топографічній карті підписано число 6. Визнач абсолютну висоту вершини кургану (у метрах).
Розв’язання: Число 6 біля знака кургану — це його відносна висота (6 м). Абсолютна висота вершини = абсолютна висота підніжжя + відносна висота = 148,5 + 6 = 154,5 м.
Відповідь: 154,5.
Чому інші варіанти неправильні: Якби ти відняв відносну висоту (148,5 − 6 = 142,5), то отримав би висоту нижче підніжжя, хоча курган підноситься над ним. Якби проігнорував число 6 і залишив 148,5, то не врахував би висоту самого кургану.
Приклад 4. Падіння річки
Умова: На топографічній карті позначки урізу води на початку ділянки річки становлять 172,4 м, а в кінці ділянки — 168,1 м. Визнач падіння річки на цій ділянці.
Розв’язання: Падіння річки — це різниця абсолютних висот урізу води на початку й у кінці ділянки. 172,4 − 168,1 = 4,3 м.
Відповідь: 4,3 м.
Чому інші варіанти неправильні: 340,5 м — це сума позначок (172,4 + 168,1), а не різниця. 168,1 м — це висота лише кінцевої точки, без урахування початкової. 0,43 м — помилка в десятковому розряді (переплутано 4,3 і 0,43).
Додають висоти двох точок замість віднімати. Наприклад, для точок 2061 м і 450 м рахують 2061 + 450 = 2511. Правильно: 2061 − 450 = 1611.
Висоту гори над підніжжям вважають абсолютною висотою. Число біля знака кургану — це відносна висота (наприклад, 6 м), а не абсолютна. Абсолютну висоту вершини знаходять додаванням до висоти підніжжя.
Неправильно віднімають від’ємну висоту: 120 − (−28) рахують як 120 − 28 = 92. Правильно: 120 − (−28) = 120 + 28 = 148.
Записують відносну висоту зі знаком «−», коли питають, на скільки одна точка вища за іншу. Відповідь на таке запитання завжди додатна. Якщо вершина вища за підніжжя на 1611 м, то відповідь 1611, а не −1611.
Визначають висоту за кольором без шкали висот і глибин саме цієї карти. Інтервали висот на різних картах можуть відрізнятися, тому колір сам по собі нічого не означає.
Вважають падінням річки суму позначок урізу води. Падіння — це різниця, а не сума. Наприклад, для позначок 172,4 м і 168,1 м падіння дорівнює 4,3 м, а не 340,5 м.
Тема «Абсолютна й відносна висота місцевості, глибини морів і океанів» входить до розділу 1.2 програми НМТ з географії. На іспиті перевіряють уміння визначати за картою й топографічною картою абсолютну й відносну висоту, а також падіння річки.
У демоваріанті 2026 року завдання 21–24 — це коротка відповідь (число, 0 або 2 бали) до фрагмента топографічної карти масштабу 1 : 25 000. Серед цих обчислень аналіз програми називає відносну висоту. Завдання 1–20 — це вибір однієї відповіді з чотирьох (1 бал), де можуть запитувати висоти за позначками чи шкалою висот і глибин.
Стратегія виконання: відносна висота — це завжди різниця. Запиши обидві абсолютні висоти зі знаками й відніми меншу від більшої. Якщо одна з висот від’ємна, не забудь, що віднімання від’ємного числа перетворюється на додавання. Для падіння річки завжди віднімай позначку в кінці ділянки від позначки на початку.
Чому в Україні висоти відраховують від рівня Балтійського, а не Чорного моря?
В Україні діє Балтійська система висот, де за нуль узято середній рівень Балтійського моря за даними Кронштадтського футштока. Ця система була запроваджена ще в СРСР як єдина для всієї території держави. Рівень Чорного моря нестабільний і відрізняється від Балтійського приблизно на 0,5 м, тому використовувати його як єдину точку відліку менш зручно. Усі топографічні карти України створено саме в Балтійській системі висот.
Чи може абсолютна висота бути від’ємною?
Так. Абсолютна висота від’ємна для ділянок суходолу, що лежать нижче рівня Світового океану. Найвідоміші приклади — узбережжя Мертвого моря (понад 400 м нижче рівня моря) і Прикаспійська низовина (до −28 м). На карті перед такими числами ставлять знак мінус. Глибини морів і океанів також відраховують від рівня моря вниз, але їх зазвичай називають глибинами, а не від’ємними висотами.
Як обчислити відносну висоту, якщо одна з точок нижче рівня моря?
Відносна висота — це завжди різниця абсолютних висот. Якщо точка А має висоту +120 м, а точка Б — −28 м, то відносна висота А над Б дорівнює 120 − (−28) = 120 + 28 = 148 м. Головне правило: віднімання від’ємного числа перетворюється на додавання модуля. Відповідь на запитання «на скільки вища» завжди додатна.
Що таке позначка урізу води?
Позначка урізу води — це число на топографічній карті біля берегової лінії річки або озера, яке показує абсолютну висоту поверхні води в цьому місці. За двома позначками урізу води на різних ділянках річки можна обчислити падіння річки — різницю висот між початком і кінцем ділянки.
Як за відносною висотою знайти абсолютну висоту вершини?
Абсолютна висота вершини = абсолютна висота підніжжя + відносна висота. На топографічній карті біля знака кургану підписано його відносну висоту (наприклад, 6). Якщо підніжжя кургану має абсолютну висоту 148,5 м, то вершина має висоту 148,5 + 6 = 154,5 м. Це обернена задача до обчислення відносної висоти.
Абсолютна висота — перевищення точки над середнім рівнем Світового океану. В Україні — від рівня Балтійського моря (Балтійська система висот).
Відносна висота = різниця абсолютних висот двох точок. Якщо питають «на скільки вища», відповідь завжди додатна.
Від’ємні абсолютні висоти мають западини суходолу нижче рівня моря (Мертве море, Прикаспійська низовина).
Глибини морів і океанів відраховують від рівня моря вниз. Найглибше місце — Маріанський жолоб (близько 11 км).
Падіння річки на ділянці = різниця позначок урізу води на початку й у кінці ділянки.
На топокарті числа біля знаків кургану, урвища чи ями — відносні висоти. Абсолютну висоту вершини знаходять додаванням відносної висоти до висоти підніжжя.