Глосарій

Одиничне коло — це коло з центром у початку координат (0; 0) і радіусом 1. Кут α задає на ньому точку Pα з координатами (cos α; sin α).

Дієприслівник без залежних слів. Відокремлюється комою, якщо означає додаткову дію (Усміхаючись, він відповів). Не відокремлюється в прислівниковому значенні, тісно пов'язаному з присудком (читати лежачи).

Граматична форма числа, яка вказує на один предмет. Більшість іменників в однині позначають один предмет (книжка, стіл), але деякі іменники вживаються лише в однині, хоча означають багато предметів (молодь, листя).

Органічна сполука, молекула якої містить одну гідроксильну групу —OH, зв'язану з насиченим (sp³-гібридизованим) атомом Карбону. Загальна формула насичених одноатомних спиртів CₙH₂ₙ₊₁OH, де n ≥ 1.

Клас покритонасінних, зародок яких має одну сім'ядолю. Характерні ознаки: мичкувата коренева система, судинно-волокнисті пучки без камбію, розкидані по всьому перерізу стебла, паралельне або дугове жилкування листків, 3-членні квітки.

Рослини, в яких чоловічі (тичинкові) й жіночі (маточкові) одностатеві квітки розташовані на одній і тій самій особині. Приклади: кукурудза, огірок, гарбуз, береза, дуб.

Слово, що має одне лексичне значення. Наприклад, гіпотенуза, фотосинтез, сантиметр. У тлумачному словнику для такого слова подають одну статтю без нумерації.

Властивість генетичного коду, за якою кожен змістовий кодон кодує лише одну амінокислоту. Наприклад, кодон ЦАУ кодує тільки гістидин, і ніколи — іншу амінокислоту. Синонім — специфічність. Не плутати з виродженістю.

Однокореневі антоніми — це антоніми, утворені від спільного кореня за допомогою префіксів з протилежним значенням або префікса не- (входити — виходити, щастя — нещастя, надземний — підземний).

Карбонова кислота, що містить одну карбоксильну групу –COOH у молекулі. Приклад: етанова кислота CH₃COOH.

Система влади, за якої лише одна політична партія має право легально діяти й визначати склад усіх органів влади, а діяльність інших партій заборонена або ліквідована.

Тип підрядного зв'язку, за якого дві або більше підрядних частин одного виду пояснюють те саме слово головної частини (або всю головну частину), відповідають на те саме питання й поєднані сполучниками і, та, або чи без сполучників.

Суміш, у якій межі між компонентами не видно навіть під мікроскопом; компоненти перемішані на молекулярному або йонному рівні. Приклади: розчин солі у воді, повітря.

Електричне поле, в усіх точках якого вектор напруженості однаковий за модулем і напрямом. Створюється між паралельними різнойменно зарядженими пластинами (плоским конденсатором) далеко від їхніх країв.

Тригонометричне рівняння, у якому кожен доданок має однаковий сумарний степінь відносно sin x і cos x, наприклад a sin x + b cos x = 0 (перший степінь) або a sin²x + b sin x cos x + c cos²x = 0 (другий степінь). Якщо коефіцієнт a при sin x (відповідно при sin²x) не дорівнює нулю, такі рівняння розв'язують діленням на cos x (cos²x), зводячи до рівняння відносно tg x; якщо a = 0, cos x виносять за дужки.

Означення, що характеризують предмет з одного боку (колір, оцінка, зовнішній вигляд, різновид), вимовляються з переліковою інтонацією, між ними можна вставити сполучник і. Між однорідними означеннями без сполучників ставимо кому. Наприклад: червоні, жовті, сині кульки.

Два або більше підметів, які стосуються одного присудка й поєднані сполучниками або інтонацією переліку. Вибір числа присудка залежить від сполучника: з і — множина; з або/чи — однина, якщо обидва підмети в однині, а якщо хоча б один у множині — множина; з протиставними — узгодження зі стверджуваним підметом.

Дві або більше підрядних частин, які залежать від однієї головної частини й відповідають на те саме питання. Між однорідними підрядними кому не ставлять, якщо вони поєднані одиничним сполучником і (й), та (= і), або, чи, і ставлять, якщо сполучника немає або сполучник повторюється.

Два або більше присудків, які стосуються одного підмета, відповідають на те саме питання й утворюють одну граматичну основу. Наприклад: Вітер ущух і розігнав хмари — присудки ущух і розігнав однорідні.

Однакові за синтаксичною роллю члени речення, що відповідають на те саме питання, залежать від того самого слова (або мають спільний підмет) і поєднані сурядним зв'язком — сполучниками або інтонацією переліку.

Речення, яке має лише один головний член (у формі присудка або підмета), і другого за будовою не потрібно — його не бракує, він не пропущений, а просто не передбачений структурою.

Хромосома, що складається з однієї хроматиди (однієї молекули ДНК). Такий стан мають хромосоми в G₁-періоді інтерфази, у гаметах (nc), а також біля полюсів в анафазі мітозу й анафазі II мейозу (після анафази I хромосоми ще двохроматидні).

Добуток чисел, змінних та їхніх натуральних степенів. Наприклад: −3a²b, 0,5x, 7. Числовий множник називають коефіцієнтом одночлена.

Природна заглибина (ложе) на поверхні суходолу, у якій міститься озеро. Походження, форма й глибина улоговини визначають тип озера.

Форма пшениці, яку сіють восени; вона проростає, зимує під сніговим покривом і достигає наступного літа. Потребує м'якої зими зі сталим сніговим покривом. Вирощують в Україні, Франції, на Центральних рівнинах США, у Китаї та Індії.

Спосіб читання, за якого читач швидко переглядає текст, щоб зрозуміти його загальну тему або основну думку, не вчитуючись у деталі.

Достатня умова, за якої чотирикутник є паралелограмом. Ознаки: дві протилежні сторони рівні й паралельні; протилежні сторони попарно рівні; діагоналі точкою перетину діляться навпіл; протилежні сторони попарно паралельні (означення).

Твердження, обернене до властивості: дві прямі паралельні, якщо при січній відповідні кути рівні, або внутрішні різносторонні кути рівні, або сума внутрішніх односторонніх кутів дорівнює 180°.

Правило, яке дає змогу визначити, чи ділиться натуральне число на заданий дільник, не виконуючи ділення. Наприклад, ознака подільності на 2: число ділиться на 2, якщо його остання цифра парна.

Умова, за якої чотирикутник є прямокутником: паралелограм з рівними діагоналями; паралелограм з прямим кутом; чотирикутник з трьома прямими кутами.

Зовнішній прояв, який може супроводжувати хімічну реакцію: виділення газу, утворення осаду, зміна кольору чи запаху, виділення або поглинання теплоти, світло. Ознака сама по собі не доводить перебігу реакції — вирішальним є утворення нових речовин.

Умова, за якої чотирикутник є ромбом: паралелограм з перпендикулярними діагоналями; паралелограм, діагональ якого є бісектрисою кута; чотирикутник з чотирма рівними сторонами.

Три теореми, які дозволяють встановити подібність трикутників: за двома кутами; за двома пропорційними сторонами й кутом між ними; за трьома пропорційними сторонами.

Прямокутні трикутники рівні за двома катетами; за катетом і прилеглим гострим кутом; за катетом і протилежним гострим кутом; за гіпотенузою й гострим кутом; за гіпотенузою й катетом.

Частина складного речення, яка стоїть після іменника, описує або уточнює його і приєднується відносним займенником (who, which, that, whose, where, when).

Артикль the, який уживають, коли мовець і слухач знають, про який саме предмет ідеться: друга згадка, єдиний у своєму роді, відомий із ситуації, конкретизований of-фразою або підрядним.

Артикль the, який уживають, коли мовець і слухач знають, про який саме предмет ідеться: друга згадка, єдиний у своєму роді, відомий із ситуації, конкретизований of-фразою або підрядним.

Односкладне речення, у якому головний член виражений дієсловом 1-ї або 2-ї особи однини чи множини теперішнього або майбутнього часу дійсного способу або дієсловом наказового способу; діяч (я, ти, ми, ви) зрозумілий із закінчення дієслова.

Іменник (або займенник, ужитий як іменник), який пояснює означальний засіб — дієприкметниковий зворот чи підрядна означальна частина; від нього ставимо питання який? чий?. До складу звороту чи підрядної частини не входить. Наприклад: «Стежка, протоптана дітьми, вела до річки» — стежка; «Лист, який написав дідусь, лежав на столі» — лист.

Озон (O₃) — проста речовина, алотропна модифікація Оксигену. Блакитний газ з різким запахом, сильний окисник, нестійкий, поступово розкладається на кисень.

Стоншення озонового шару в стратосфері, спричинене руйнуванням молекул озону фреонами (хлорфторвуглецями). Найбільша озонова діра спостерігається над Антарктидою; завдяки Монреальському протоколу шар поступово відновлюється.

Шар озону (O₃) у стратосфері на висоті близько 20–25 км, який поглинає жорстке ультрафіолетове випромінювання Сонця, захищаючи живі організми від мутацій, опіків і раку шкіри. Руйнується фреонами (хлорфторвуглецями).

Озоновий шар — область підвищеної концентрації озону в стратосфері на висоті 20–30 км, яка поглинає більшу частину ультрафіолетового випромінювання Сонця й захищає живі організми. Руйнується фреонами.

Шар у стратосфері на висоті 20–25 км із найбільшою концентрацією озону (O₃). Поглинає більшу частину ультрафіолетового випромінювання Сонця, захищаючи живі організми від шкідливого випромінювання. Руйнується під впливом фреонів та інших хімічних речовин.

Заселена й освоєна людиною частина земної поверхні. Протиставляється неойкумені — територіям, непридатним або малопридатним для постійного проживання (пустелі, високогір'я, полярні області).

Тип земної кори, що залягає під ложем океанів. Товщина 5–10 км. Складається з двох шарів: тонкого осадового й базальтового. Гранітного шару немає. Молодша за материкову кору (вік до 200 млн років).

Горизонтальне переміщення великих мас води в океані в певному напрямку. Головна причина виникнення — постійні вітри, а також різниця густини води, обриси материків і сила Коріоліса.

Сукупність тисяч островів у центральній і південно-західній частині Тихого океану, що включає Меланезію, Мікронезію, Полінезію та Нову Зеландію. Разом з Австралією утворює частину світу «Австралія й Океанія», але материком не є.

Процес синтезу АТФ з АДФ і фосфорної кислоти, що відбувається на внутрішній мембрані мітохондрії за рахунок енергії протонного градієнта, створеного дихальним ланцюгом. Описаний хеміосмотичною теорією П. Мітчелла (1961). Забезпечує утворення 34 з 36 АТФ кисневого етапу.

Процес віддачі електронів атомом, йоном або молекулою, унаслідок чого ступінь окиснення елемента зростає.

Речовина або частинка, яка приєднує електрони в окисно-відновній реакції; при цьому сама відновлюється, а її ступінь окиснення знижується.

Здатність речовини приймати електрони, унаслідок чого ступінь окиснення елемента в її складі знижується. Неметали виявляють окисні властивості в реакціях з металами й воднем (наприклад, Cl₂ + 2Na → 2NaCl, де Cl₂⁰ → Cl⁻¹).

Здатність речовини виявляти в різних реакціях як окисні, так і відновні властивості; характерна для елементів у проміжному ступені окиснення (наприклад, SO₂, H₂O₂, N₂).

Хімічна реакція, під час якої змінюються ступені окиснення елементів. Відбуваються процеси окиснення (віддача електронів) і відновлення (приєднання електронів). Усі реакції заміщення між простою і складною речовинами — окисно-відновні, реакції обміну — ні.

Сполучнотканинна оболонка, що вкриває кістку ззовні; містить кровоносні судини й нерви, забезпечує ріст кістки в товщину та зрощення після перелому.

Речення, вимовлене з підсиленою емоцією (радістю, здивуванням, обуренням). У кінці ставимо знак оклику (!) або поєднання ?!. Окличним може бути речення будь-якого виду за метою.

Море, що лежить на околиці материка й широко відкрите до океану (наприклад, Баренцове, Берингове, Охотське, Японське, Аравійське).

Написання слів або сполук окремо, через пробіл. Наприклад: ні з ким, на жаль, до речі, не знаю.

Адміністративно-територіальна одиниця УСРР у 1923–1930 рр. Округи 1923 р. замінили повіти, а після ліквідації губерній 1925 р. стали вищою ланкою місцевого поділу; округи поділялися на райони. 1930 року округи скасували, а 1932 року утворили області.

Округлення — це зменшення кількості значущих цифр числа за правилом: якщо наступна цифра 5 або більше, попередню збільшують на 1; якщо менша за 5 — залишають без змін. На НМТ округлюють лише остаточний результат, якщо це вимагає умова.