Українська Література
Ukr Lit Poetics
Ukr Lit Nmt
риторичне звертання
Стилістична фігура — звертання до неживого предмета, явища, відсутньої особи чи абстрактного поняття. Не потребує відповіді, підсилює емоційність і створює урочисту інтонацію. Адресат стоїть у кличному відмінку, часто з вигуком «О». Приклад: «О слово рідне! Орле скутий!..»
Використовується в юнітах
- Андрій Малишко «Пісня про рушник»
- Василь Симоненко «Задивляюсь у твої зіниці…»
- Володимир Сосюра «Любіть Україну!»
- Григорій Сковорода «De libertate»: тема свободи
- Євген Маланюк «Уривок з поеми»
- Іван Франко «Чого являєшся мені у сні?..»: інтимна лірика
- Інверсія, паралелізм, риторичні звертання й запитання
- Леся Українка «Contra spem spero!»: мотиви й засоби
- Олександр Олесь «О слово рідне! Орле скутий!..»: громадянська лірика
- Тарас Шевченко «І мертвим, і живим, і ненарожденним…»: послання
Використовується в курсах
- Давня українська література
- Література 1920–1930-х років: розстріляне відродження
- Література 1940–1980-х: шістдесятники й поезія опору
- Література другої половини XIX – початку XX століття
- Література еміграції та сучасний літературний процес
- Модернізм кінця XIX – початку XX століття
- Нова українська література: Котляревський і Шевченко
- Теорія літератури для НМТ