Володимир Сосюра «Любіть Україну!»

Володимир Сосюра (1898–1965) народився на Донбасі, у місті Дебальцеве, у родині службовця. Його життя й творчість тісно пов'язані з бурхливими подіями першої половини XX століття: він воював в армії УНР, потім перейшов на бік більшовиків, а в 1920-ті роки став одним із найяскравіших поетів українського «розстріляного відродження». Сосюра був членом літературних угруповань «Гарт» і ВАПЛІТЕ, а його поезія вирізнялася надзвичайною ліричністю, щирістю й музикальністю.

Вірш «Любіть Україну!» було написано 1944 року — у час, коли Україну звільняли від нацистських окупантів. У тексті збережено відлуння війни: рядок «чужинців в зелених мундирах» прямо вказує на ворога. Поет створив полум'яний патріотичний заклик, який мав підняти дух українців у важкі воєнні роки. Вірш швидко набув популярності, його читали на радіо, друкували в газетах.

Однак у липні 1951 року центральна газета «Правда» — орган ЦК ВКП(б) — опублікувала розгромну статтю, у якій вірш назвали «націоналістичним». Критики закидали Сосюрі, що він оспівує Україну «поза часом» і без згадки про «братні народи» — тобто без обов'язкового для радянської ідеології возвеличення «дружби народів СРСР». Поета почали цькувати: звинуватили в «буржуазному націоналізмі», вірш перестали друкувати, Сосюру змушували каятися. Під тиском Сосюра вніс до вірша зміни — зокрема з'явився рядок «Між братніх народів, мов садом рясним…», якого не було в первісній редакції 1944 року. Ця історія — яскравий приклад того, як радянська влада боролася з проявами українського патріотизму навіть у найщиріших поетичних рядках.

Провідний мотив поезії «Любіть Україну!» — любов до України як найвища цінність. Уже перші рядки задають тон усьому віршеві: «Любіть Україну всім серцем своїм / і всіми своїми ділами». Це не просто заклик — це життєва філософія, яка пронизує кожну строфу. За тематичним різновидом вірш належить до громадянської (патріотичної) лірики, оскільки його головна тема — Батьківщина, її доля й заклик до її захисту.

Образи України у вірші надзвичайно багаті й різноманітні. Поет малює її через природні символи: сонце, вітер, трави, води, зорі, верби, хвилі Дніпра. Особливо виразний епітет «вишнева» Україна — він відсилає до традиційного образу українського села, саду, затишку. Мова постає як «солов'їна» — співуча, мелодійна, найкраща. Звуковий образ доповнюють пісня й дума — жанри українського фольклору, що символізують духовну спадщину народу.

Окремої уваги заслуговує звертання до молоді. Поет апелює до юнака й дівчини — майбутнього України:

«Юначе! Хай буде для неї твій сміх, і сльози, і все до загину…» «Дівчино! Як небо її голубе, люби її кожну хвилину…»

Ці звертання — не випадкові. Юнак уособлює силу, мужність, готовність до боротьби («все до загину»), а дівчина — ніжність, вірність, щоденну любов. Разом вони становлять повноту служіння Батьківщині.

Ключова ідея вірша сформульована в рядках:

«Не можна любити народів других, коли ти не любиш Вкраїну!..»

Це твердження перевертає звичну логіку: любов до світу починається з любові до свого рідного краю. Поет також наголошує, що любити Україну потрібно завжди — «в годину щасливу і в радості мить, / любіть у годину негоди», «у труді, у коханні, в бою». Патріотизм для Сосюри — не свято, а щоденна праця й боротьба.

Поезія «Любіть Україну!» насичена художніми засобами, які створюють ефект ораторського заклику й підсилюють емоційний вплив на читача. Розгляньмо кожен із них докладно.

Анафора

Анафора — повторення слова або словосполучення на початку суміжних рядків чи строф — є провідним художнім засобом, що організовує весь вірш. Слово «Любіть» повторюється на початку багатьох рядків: «Любіть Україну, як сонце, любіть…», «Любіть Україну всім серцем своїм…». Цей повтор створює ритм заклику, нагадує молитву або клятву. Завдяки анафорі вірш легко запам'ятовується й справляє враження безперервного, пристрасного звернення.

Порівняння

Порівняння у вірші увиразнюють образи й роблять їх конкретнішими. Найяскравіші приклади:

• «Любіть Україну, як сонце, любіть» — любов до Батьківщини зрівнюється з любов'ю до сонця, джерела життя.

• «як вітер, і трави, і води» — Україна постає як сама природа, її стихії.

• «Без неї — ніщо ми, як порох і дим» — підкреслює, що без Батьківщини людина втрачає сенс існування.

• «Як та купина, що горить — не згора» — біблійна алюзія на незнищенність України.

Риторичні звертання й оклики

Поет активно використовує риторичні звертання — фігури, що називають адресата, але не передбачають відповіді, а лише підсилюють емоційність. «Юначе!» та «Дівчино!» — це не просто звернення до окремих людей, а символічний заклик до всього молодого покоління. Риторичні оклики («Любіть…!») додають віршеві пафосу й енергії.

Епітети

Епітети у вірші створюють яскраві, чуттєві образи: «вишневу свою Україну» — епітет, що передає красу, ніжність, садівничу традицію; «мову її солов'їну» — підкреслює мелодійність української мови; «голубе» небо («Як небо її голубе») — зоровий образ чистоти й безмежності.

Антитеза й інверсія

Антитеза — протиставлення — звучить у рядках: «В годину щасливу і в радості мить, / любіть у годину негоди». Щастя й радість протиставлені негоді, щоб показати: любов до України не залежить від обставин. Інверсія (незвичний порядок слів) «народів других» замість звичного «других народів» привертає увагу до цього словосполучення й надає йому вагомості.

Біблійна алюзія

Образ «купина, що горить — не згора» — це алюзія на неопалиму купину зі Старого Заповіту (Вихід 3:2), де Бог явився Мойсеєві в полум'ї палаючого, але незгоряючого куща. Сосюра використовує цей образ, щоб сказати: Україна може горіти у вогні війн і лихоліть, але вона не згорає — вона вічна й незнищенна.

Розгляньмо типові завдання НМТ, які перевіряють знання поезії «Любіть Україну!». Кожен приклад має покрокове пояснення.

Приклад 1. Провідний художній засіб

Завдання: «Провідний художній засіб, що організовує всю поезію «Любіть Україну!», — …»

Крок 1. Згадай, який засіб повторюється впродовж усього вірша. Це повтор слова «Любіть» на початку рядків. Крок 2. Такий повтор на початку рядків називається анафора. Крок 3. Перевір інші варіанти: епіфора — повтор у кінці рядків (у вірші не використана); оксиморон — поєднання непоєднуваного; гіпербола — перебільшення; алегорія — розгорнуте іносказання. Жоден із них не є провідним засобом цього вірша.

Відповідь: анафора.

Приклад 2. Тематичний різновид лірики

Завдання: «Поезія «Любіть Україну!» належить до … лірики».

Крок 1. Визнач головну тему вірша. Це любов до Батьківщини, заклик до патріотизму. Крок 2. Така тема відповідає громадянській (патріотичній) ліриці. Крок 3. Чому не пейзажна? Хоч у вірші багато образів природи (сонце, вітер, трави, води), вони не самоціль, а слугують для розкриття патріотичного почуття. Інтимна лірика — про кохання, філософська — про сенс буття, сатирична — висміює вади. Жоден із цих різновидів не відповідає провідному мотивові.

Відповідь: громадянської (патріотичної).

Приклад 3. Логічні пари «рядок ↔ засіб»

Завдання: Установи відповідність між рядком і художнім засобом.

Крок 1. Рядок 1 містить сполучник «як» — це порівняння (А). Крок 2. Рядок 2 починається зі звертання «Юначе!» — це риторичне звертання (Б). Крок 3. У рядку 3 «солов'їну» — епітет, що образно характеризує мову (В). Крок 4. У рядку 4 протиставлено «щасливу… радості» й «негоди» — це антитеза (Г). Варіант Д (оксиморон) — зайвий.

Відповідь: 1 → А, 2 → Б, 3 → В, 4 → Г.

Приклад 4. Історія цькування

Завдання: «У 1951 р. газета «Правда» закинула віршеві…»

Крок 1. Згадай, що сталося 1951 року. Газета «Правда» опублікувала статтю, у якій вірш назвали «націоналістичним». Крок 2. Причина: поет оспівує Україну «поза часом» і без згадки про «братні народи». Крок 3. Інші варіанти: формалізм — Сосюру ніколи не звинувачували в цьому; релігійні мотиви — хоч є біблійна алюзія, це не стало причиною критики; наслідування неокласиків — Сосюра не належав до неокласиків; пропаганда війни — вірш закликає до любові, а не до війни.

Відповідь: «націоналізм» — любов до України без згадки про «братні народи».

• Помилка: датувати вірш 1920-ми роками. Через те, що Сосюра належить до покоління 1920-х (член «Гарту» й ВАПЛІТЕ), дехто думає, ніби й «Любіть Україну!» написано в той самий час. Насправді вірш створено 1944 року, під час Другої світової війни.

• Помилка: плутати анафору з епіфорою. Анафора — повтор на початку рядків («Любіть…»), епіфора — повтор у кінці рядків. У цьому вірші провідним засобом є саме анафора, а не епіфора.

• Помилка: називати «Юначе!», «Дівчино!» риторичними запитаннями. Це риторичні звертання, а не запитання. Риторичне запитання не потребує відповіді, а риторичне звертання називає адресата й підсилює емоційність.

• Помилка: відносити вірш до пейзажної лірики. Через велику кількість образів природи (сонце, вітер, трави, води) вірш можна помилково вважати пейзажним. Однак природа тут — не головна тема, а засіб для розкриття патріотичного почуття. Тематичний різновид — громадянська (патріотична) лірика.

• Помилка: вважати, що вірш розкритикували одразу після написання. Вірш 1944 року був популярним, його друкували й читали на радіо. Цькування почалося лише 1951 року, коли газета «Правда» опублікувала розгромну статтю.

• Помилка: приписувати вірш Олесеві чи Малишкові. Через патріотичну тему «Любіть Україну!» іноді помилково приписують Олександрові Олесю або Андрієві Малишкові. Автор — Володимир Сосюра. Запам'ятай: саме Сосюра написав цей вірш 1944 року.

Поезія «Любіть Україну!» входить до програми НМТ під номером 4.10. Від тебе вимагають:

• визначати тематичний різновид лірики (рядок 0.2 програми — громадянська лірика);

• знаходити й називати художні засоби (рядок 0.11 — анафора, порівняння, риторичне звертання);

• розуміти мотиви й образи твору;

• знати історію написання (1944) та цькування (1951).

У демоваріанті НМТ-2026 завдання 17 перевіряє вміння співвідносити тематичний різновид лірики з програмним твором, а завдання 19 — визначати провідний художній засіб строфи. Форми завдань:

• Завдання 1–25: вибір однієї правильної відповіді з п'яти (А–Д). 0 або 1 бал.

• Завдання 26–30: «логічні пари» — установлення відповідності між чотирма елементами. 1 бал за кожну правильно встановлену пару.

Стратегія виконання. Шукай у тексті маркери, які одразу вкажуть на цей вірш:

• «Любіть…» — анафора, заклик на початку рядків.

• «вишнева» — епітет, що описує Україну.

• «солов'їна» — епітет до слова «мова».

• «Юначе!», «Дівчино!» — риторичні звертання.

• «купина» — біблійна алюзія на незнищенність.

Орієнтовний час на одне завдання — 2 хвилини. Якщо вагаєшся, спершу виключи свідомо неправильні варіанти, а потім обери з решти.

• «Любіть Україну!» — вірш Володимира Сосюри, написаний 1944 року.

• 1951 рік — цькування в газеті «Правда», яка назвала вірш «націоналістичним»; Сосюра змушений був додати рядок про «братні народи».

• Тематичний різновид — громадянська (патріотична) лірика: любов до Батьківщини, мови, природи.

• Звертання до молоді — «Юначе!» (сила, боротьба) і «Дівчино!» (ніжність, вірність).

• Ключова ідея — «Не можна любити народів других, / коли ти не любиш Вкраїну!..»

• Художні засоби — анафора «Любіть…», порівняння («як сонце», «як порох і дим»), риторичні звертання («Юначе!», «Дівчино!»), епітети («вишневу», «солов'їну»), антитеза («щасливу… — негоди»).

• Образ неопалимої купини — біблійна алюзія на незнищенність України: «Як та купина, що горить — не згора».