Євразія: рельєф і корисні копалини

Євразія — найбільший материк Землі. Його площа становить приблизно 54 млн км², що дорівнює понад третині всієї суходільної поверхні планети. Для порівняння: Євразія більша за Африку майже в 1,8 раза, а за Австралію — у 7 разів. Це єдиний материк, який омивають одразу всі чотири океани: на півночі — Північний Льодовитий, на сході — Тихий, на півдні — Індійський, на заході — Атлантичний.

Майже вся материкова частина Євразії лежить у Північній півкулі. Крайня північна точка — мис Челюскін (77°43′ пн. ш.), а крайня південна — мис Піай (1°16′ пн. ш.) на півострові Малакка. Нульовий і 180-й меридіани перетинають материк, тому Євразія розташована одночасно і в Східній, і в Західній півкулях.

Берегова лінія Євразії найсильніше розчленована серед усіх материків. Тут розташований найбільший півострів світу — Аравійський (понад 3 млн км²). Інші великі півострови: Індостан, Індокитай, Скандинавський, Піренейський, Апеннінський, Балканський, Мала Азія, Камчатка та Чукотка. Поділ Євразії на дві частини світу — Європу й Азію — умовний, його межа проходить Уральськими горами, річкою Емба, північним узбережжям Каспійського моря, Кумо-Маницькою западиною, Чорним морем, протоками Босфор і Дарданелли.

Дослідження Євразії

Вивчення материка тривало століттями. Ось ключові постаті й події:

Завдяки цим дослідникам європейці поступово складали карту Євразії — від узбережжя до найвіддаленіших внутрішніх районів Тибету й Центральної Азії.

Євразія має найскладнішу тектонічну будову серед усіх материків. Її основа — кілька давніх платформ, між якими розташовані складчасті пояси різного віку. Саме ця будова пояснює надзвичайну різноманітність рельєфу материка.

Давні платформи

Давні (докембрійські) платформи — це стійкі ділянки земної кори, що є основою материка. У Євразії їх кілька:

• Східноєвропейська платформа — охоплює більшу частину Східної Європи. На ній виділяють Балтійський щит (Скандинавія, Фінляндія, Карелія) та Український щит (Придніпров'я, Приазов'я).

• Сибірська платформа — лежить в основі Середньосибірського плоскогір'я між річками Єнісей і Лена.

• Китайсько-Корейська та Південнокитайська платформи — у Східному Китаї.

• Аравійська та Індостанська платформи — на півдні материка. Колись вони були частинами давнього материка Гондвана, а пізніше приєдналися до Євразії.

Молоді плити

Між давніми платформами лежать молоді (епіпалеозойські) плити, вкриті потужним осадовим чохлом. Найбільші з них — Західносибірська плита (основа Західносибірської низовини) та Туранська плита (основа Туранської низовини в Середній Азії).

Складчасті пояси

Між платформами сформувалися три великі складчасті пояси:

Окремо стоять Скандинавські гори — це давні каледонські гори, зруйновані й знову підняті пізнішими рухами.

Сейсмічність і вулканізм

Тихоокеанський пояс — найактивніша сейсмічна зона Євразії. Тут розташовані діючі вулкани: Ключевська Сопка (≈ 4750 м — найвищий діючий вулкан Євразії), Фудзіяма в Японії, Кракатау в Індонезії. Альпійсько-Гімалайський пояс також сейсмічний — сильні землетруси трапляються в Туреччині, Ірані, Гімалаях.

Як утворилися Гімалаї й Тибет

Найвизначніша подія в історії Євразії — зіткнення Індостанської частини Індо-Австралійської літосферної плити з Євразійською плитою. Це зіткнення почалося близько 50 млн років тому й триває досі. Індостанська плита «втиснулася» під Євразійську, спричинивши підняття Гімалаїв — найвищих гір світу, і Тибетського нагір'я — найвищого й найбільшого нагір'я планети. Саме тому Гімалаї досі піднімаються (на кілька міліметрів щороку), а Південна Азія часто потерпає від сильних землетрусів.

Середня висота Євразії становить приблизно 840 м — це найбільший показник серед усіх материків після Антарктиди. Контрасти висот на материку є найбільшими на Землі: від найвищої вершини світу до найнижчої точки суходолу.

Найвища й найнижча точки

Найвища точка світу — Джомолунгма (Еверест, 8848,86 м за вимірюванням 2020 р., у старих атласах зазначають 8848 м) — розташована в Гімалаях, на кордоні Непалу й Китаю. Найнижча точка суходолу Землі — узбережжя Мертвого моря (приблизно -430 м нижче рівня океану, причому рівень постійно знижується). Тибетське нагір'я — найвище й найбільше нагір'я світу, його висота переважно становить 4–5 км.

Рівнини на платформах і плитах

На давніх платформах і молодих плитах сформувалися великі рівнини:

• Східноєвропейська (Руська) рівнина — на Східноєвропейській платформі, найбільша рівнина Європи.

• Західносибірська низовина — на молодій Західносибірській плиті, дуже рівна й сильно заболочена.

• Середньосибірське плоскогір'я — на піднятій Сибірській платформі.

• Велика Китайська рівнина — на Китайсько-Корейській платформі.

• Індо-Гангська низовина — у передгірному прогині Гімалаїв.

• Месопотамська низовина — у передгірному прогині; Туранська низовина — на молодій Туранській плиті.

• Прикаспійська низовина — частина її лежить нижче рівня океану (до -28 м).

• Плоскогір'я Декан — на Індостанській платформі.

Давнє материкове зледеніння

В антропогеновий період потужний льодовиковий покрив із центром у Скандинавії вкривав північ Європи й частину Західного Сибіру. Наслідки цього зледеніння добре помітні в сучасному рельєфі:

• Моренні горби й пасма — на півночі Німеччини, Польщі, Білорусі.

• Численні озерні улоговини Фінляндії й Карелії («край озер»).

• Фіорди Норвегії — вузькі глибокі затоки, вироблені льодовиками.

• Водно-льодовикові (зандрові) низовини — піщані рівнини на південь від морен.

Інші зовнішні сили

Рельєф Євразії формують також інші зовнішні чинники. Вітер створює бархани в пустелях Центральної Азії (Каракуми, Кизилкум, Такла-Макан). Текучі води утворюють глибокі долини й дельти (дельти Волги, Гангу, Янцзи). У вапнякових породах розвивається карст — печери, лійки, підземні річки (Крим, Кавказ, Балкани). У Сибіру поширена багаторічна мерзлота, яка спричиняє термокарстові форми.

Профіль уздовж 80° східної довготи

Уявний профіль із півночі на південь уздовж 80° сх. д. дає змогу побачити, як змінюються форми рельєфу:

1. Карське море (узбережжя Північного Льодовитого океану)

2. Західносибірська рівнина (плоска низовина)

3. Горбисті рівнини й улоговини Східного Казахстану

4. Тянь-Шань (високі гори, понад 7000 м)

5. Таримська западина з пустелею Такла-Макан

6. Куньлунь (гірський хребет)

7. Тибетське нагір'я (4–5 км)

8. Гімалаї (найвищі гори, Джомолунгма)

9. Індо-Гангська низовина

10. Плоскогір'я Декан

11. Індійський океан

Зверни увагу: на профілі Тибетське нагір'я лежить північніше від Гімалаїв. Це важливо для завдань НМТ — не переплутай їхнє розташування!

Розміщення корисних копалин Євразії тісно пов'язане з її тектонічною будовою. Нафта й газ залягають в осадових породах молодих плит, передгірних прогинів і шельфів. Рудні корисні копалини приурочені до щитів давніх платформ і складчастих поясів. Кам'яне вугілля нагромаджувалося в прогинах земної кори з палеозойськими товщами.

Нафта й природний газ

Найбільші запаси нафти в світі зосереджені в районі Перської затоки. Це територія Саудівської Аравії, Іраку, Ірану, Кувейту, Об'єднаних Арабських Еміратів. Нафта тут залягає в осадовому чохлі Аравійської платформи та в передгірних прогинах Загросу. Другий за значенням нафтогазоносний регіон — Західний Сибір, де нафта міститься в осадовому чохлі молодої Західносибірської плити. Значні запаси нафти й газу є також на шельфі Північного моря (Велика Британія, Норвегія) та в районі Каспійського моря (Азербайджан, Казахстан, Росія).

Кам'яне вугілля

Китай — найбільший у світі видобувач кам'яного вугілля. Великі вугільні басейни Євразії:

• Кузнецький басейн (Росія) — у передгірному прогині Урало-Монгольського поясу.

• Донецький басейн (Україна) — у прогині Східноєвропейської платформи.

• Верхньосілезький басейн (Польща) — у палеозойському (герцинському) передгірному прогині.

• Рурський басейн (Німеччина) — у прогині на заході Європи.

• Вугільні басейни Індії — на Індостанській платформі.

Залізні руди

Найбільші родовища залізних руд приурочені до щитів і масивів давніх платформ:

• Криворізький басейн (Україна) — на Українському щиті Східноєвропейської платформи.

• Курська магнітна аномалія (Росія) — на Східноєвропейській платформі.

• Кіруна (Швеція) — на Балтійському щиті.

• Родовища Індії — на Індостанській платформі.

• Родовища Китаю — на Китайсько-Корейській платформі.

Осадові залізні руди (оолітові) залягають у Лотарингії (Франція).

Руди кольорових металів та інші копалини

Руди кольорових металів зосереджені переважно в складчастих поясах. Олово й вольфрам видобувають у Тихоокеанському поясі Південно-Східної Азії (Малайзія, Індонезія, Китай). Мідь — на Уралі, у Казахстані й Монголії. Калійні солі — у Білорусі та Приураллі. Боксити (сировина для алюмінію) — в Індії та Китаї.

Приклад 1. Профіль рельєфу вздовж 80° сх. д.

Завдання (вибір однієї відповіді з чотирьох). На профілі вздовж 80° сх. д. з півночі на південь форми рельєфу змінюються в певній послідовності. Який варіант відображає правильну послідовність?

Варіанти відповідей:

• А) Західносибірська рівнина → Тянь-Шань → Гімалаї → Тибетське нагір'я → плоскогір'я Декан

• Б) Західносибірська рівнина → Тянь-Шань → Тибетське нагір'я → Гімалаї → плоскогір'я Декан

• В) Західносибірська рівнина → Урал → Тибетське нагір'я → Гімалаї → плоскогір'я Декан

• Г) Плоскогір'я Декан → Гімалаї → Тибетське нагір'я → Тянь-Шань → Західносибірська рівнина

Розв'язання. Згадай профіль уздовж 80° сх. д.: рухаючись з півночі на південь, ми перетинаємо Західносибірську рівнину, далі Тянь-Шань, потім Тибетське нагір'я (воно лежить північніше від Гімалаїв!), власне Гімалаї, Індо-Гангську низовину й нарешті плоскогір'я Декан. Отже, правильна послідовність: Західносибірська рівнина → Тянь-Шань → Тибетське нагір'я → Гімалаї → плоскогір'я Декан.

Відповідь: Б.

Чому інші варіанти неправильні: Варіант А переставляє Гімалаї й Тибетське нагір'я — насправді Тибет лежить північніше. Варіант В містить Урал, який не лежить на 80° сх. д. (Урал простягається приблизно вздовж 60° сх. д.). Варіант Г подає послідовність у зворотному напрямку — з півдня на північ.

Приклад 2. Гори Альпійсько-Гімалайського поясу

Завдання (вибір трьох відповідей із семи). Які три гірські системи належать до Альпійсько-Гімалайського складчастого поясу?

Варіанти: 1) Альпи; 2) Урал; 3) Кавказ; 4) Скандинавські гори; 5) Гімалаї; 6) Середньосибірське плоскогір'я; 7) Тянь-Шань.

Розв'язання. Альпійсько-Гімалайський пояс — це молоді кайнозойські гори, що простягаються від Піренейського півострова через Альпи, Карпати, Кавказ до Гімалаїв. З поданого списку до нього належать Альпи, Кавказ і Гімалаї.

Відповідь: Альпи, Кавказ, Гімалаї.

Чому інші варіанти неправильні: Урал — палеозойські гори Урало-Монгольського поясу. Скандинавські гори — давні каледонські. Середньосибірське плоскогір'я — не гори, а плоскогір'я на давній платформі. Тянь-Шань — відроджені гори Урало-Монгольського поясу.

Приклад 3. Корисні копалини й тектонічні структури

Завдання (вибір однієї відповіді з чотирьох). Яка пара «басейн корисних копалин — тектонічна структура» є правильною?

Варіанти:

• А) Криворізький басейн залізних руд — альпійська складчаста область

• Б) Нафта Західного Сибіру — молода плита з осадовим чохлом

• В) Нафта Перської затоки — Балтійський щит

• Г) Кам'яне вугілля Китаю — вулканічні острівні дуги

Розв'язання. Нафта Західного Сибіру залягає в осадовому чохлі молодої Західносибірської плити — це правильне співвідношення. Криворізький басейн пов'язаний з Українським щитом давньої платформи, а не з альпійською складчастістю. Нафта Перської затоки залягає в осадовому чохлі Аравійської платформи, а не на Балтійському щиті. Вугілля Китаю — у прогинах платформ, а не у вулканічних дугах.

Відповідь: Б.

Приклад 4. Найнижча точка суходолу

Завдання (вибір однієї відповіді з чотирьох). Яка точка є найнижчою на суходолі Землі?

Варіанти: А) Прикаспійська низовина; Б) узбережжя Мертвого моря; В) Долина Смерті (США); Г) западина озера Ассаль (Джибуті).

Розв'язання. Найнижча точка суходолу Землі — узбережжя Мертвого моря (приблизно -430 м). Прикаспійська низовина лежить на висоті до -28 м, Долина Смерті — близько -86 м, западина озера Ассаль — близько -155 м. Жодна з них не є найнижчою.

Відповідь: Б.

Приклад 5. Наслідки давнього материкового зледеніння

Завдання (вибір трьох відповідей із семи). Які три форми рельєфу є наслідком давнього материкового зледеніння на півночі Європи?

Варіанти: 1) моренні горби; 2) бархани; 3) численні озера Фінляндії й Карелії; 4) вулканічні конуси; 5) фіорди Норвегії; 6) карстові печери; 7) плоскогір'я Декан.

Розв'язання. Давній льодовик, що рухався зі Скандинавії, залишив моренні горби (насипи з уламкового матеріалу), видовбав озерні улоговини (Фінляндія й Карелія — «край озер») і створив фіорди (вузькі затоки Норвегії). Бархани — це вітрові форми пустель. Вулканічні конуси — результат вулканізму. Карстові печери — результат розчинення вапняків водою. Плоскогір'я Декан — тектонічна форма на Індостанській платформі.

Відповідь: моренні горби, численні озера Фінляндії й Карелії, фіорди Норвегії.

У завданнях на тему «Євразія: рельєф і корисні копалини» трапляються пастки, які варто знати заздалегідь. Розгляньмо найпоширеніші помилки.

• Вважають, що Євразію омивають лише три океани. Найчастіше забувають про Північний Льодовитий (плутають його з морем) або про Індійський (вважають, що Євразія не сягає тропіків). Запам'ятай: Євразія — єдиний материк, який омивають усі чотири океани.

• Відносять Урал до молодих гір Альпійсько-Гімалайського поясу. Урал — палеозойські (герцинські) гори Урало-Монгольського поясу. Вони значно старші за Альпи й Гімалаї, тому нижчі й більш зруйновані.

• Плутають Західносибірську низовину із Середньосибірським плоскогір'ям. Західносибірська низовина — це молода плита з осадовим чохлом, дуже рівна й заболочена. Середньосибірське плоскогір'я — це давня Сибірська платформа, піднята на висоту 500–700 м, із траповими покривами.

• Називають найнижчою точкою суходолу Прикаспійську низовину. Її висота лише -28 м, тоді як узбережжя Мертвого моря — близько -430 м. Прикаспійська низовина — найнижча точка Європи, але не світу.

• Переставляють Тибет і Гімалаї на профілі з півночі на південь. Багато хто думає, що Гімалаї — це північний бар'єр Тибету. Насправді Тибетське нагір'я лежить північніше від Гімалаїв. На профілі вздовж 80° сх. д. спочатку йде Тибет (4–5 км), а потім — ще вищі Гімалаї (понад 8 км).

• Шукають нафту Перської затоки на щиті, а залізні руди Криворіжжя — у складчастих горах. Нафта Перської затоки залягає в осадовому чохлі Аравійської платформи та в передгірних прогинах. Залізні руди Криворіжжя — на Українському щиті Східноєвропейської платформи. Завжди пов'язуй тип копалини з тектонічною структурою: нафта й газ — осадовий чохол плит і прогинів; залізо — щити давніх платформ; кольорові метали — складчасті пояси; вугілля — передгірні прогини.

Тема «Євразія: рельєф і корисні копалини» входить до розділу 2.2.6 програми НМТ з географії. Вона охоплює: положення материка, поділ на дві частини світу, дослідження, тектонічну будову, рельєф, роль внутрішніх і зовнішніх сил у його формуванні, вплив давнього материкового зледеніння, корисні копалини. Від тебе вимагається знати розширену номенклатуру — назви рівнин, гірських систем, вулканів, басейнів корисних копалин.

Формат завдань

У демоваріанті НМТ 2026 року завдання 6–8 — це кластер до тектонічної й фізичної карт і профілю одного материка (у демоваріанті — Південної Америки). Формат — вибір однієї відповіді з чотирьох, по 1 балу. Ті самі дії — прочитати легенду, зіставити карти, розпізнати форми рельєфу на профілі — потрібні й для Євразії.

Завдання 25–30 у тесті — вибір трьох відповідей із семи, оцінювання 0–3 бали (по 1 балу за кожен правильно вказаний варіант). У цій темі можливі завдання на: гори одного складчастого поясу, наслідки давнього зледеніння, басейни корисних копалин та їхню прив'язку до тектонічних структур.

Стратегія виконання

• На профілі рельєфу орієнтуйся за найвищими точками й характерними перепадами висот. Гімалаї з Тибетом дають дуже високий «зуб» на профілі, западини (Таримська, Прикаспійська) — різкі зниження, а низовини біля океанів — плавний вихід до рівня моря.

• У завданнях на співставлення «копалина — структура» спочатку визнач тип копалини: осадові (нафта, газ, вугілля) завжди пов'язані з осадовим чохлом плит або прогинів; рудні (залізо, кольорові метали) — із щитами платформ або складчастими поясами.

• Для завдань на дослідників запам'ятай ключове слово-асоціацію: Марко Поло — Китай; Нікітін — Індія; Дежньов — протока між Азією й Америкою; Семенов — Тянь-Шань; Пржевальський — Центральна Азія, Тибет, кінь.

• Час на одне завдання — приблизно 1–2 хвилини. Якщо сумніваєшся, спочатку виключи свідомо неправильні варіанти.

• Євразія — найбільший материк Землі (≈ 54 млн км²), єдиний, який омивають усі чотири океани: Атлантичний, Тихий, Індійський і Північний Льодовитий.

• Материк має найскладнішу тектонічну будову: кілька давніх платформ (Східноєвропейська, Сибірська, Китайсько-Корейська, Аравійська, Індостанська), молоді плити (Західносибірська, Туранська) й три складчасті пояси (Урало-Монгольський, Альпійсько-Гімалайський, Тихоокеанський).

• Джомолунгма (8848,86 м) — найвища точка світу, узбережжя Мертвого моря (≈ -430 м) — найнижча на суходолі. Тибетське нагір'я — найвище й найбільше нагір'я світу (4–5 км).

• Гімалаї й Тибетське нагір'я — наслідок зіткнення Індостанської плити з Євразійською, яке триває досі.

• Нафта — Перська затока (Аравійська платформа), Західний Сибір (молода плита), Північне море; вугілля — Китай, Кузбас, Донбас; залізні руди — Криворіжжя, Курська магнітна аномалія (щити платформ).

• Давнє материкове зледеніння залишило моренні горби, численні озера Фінляндії й Карелії, фіорди Норвегії та водно-льодовикові низовини.