Євразія: клімат, води й природні зони

Євразія — найбільший материк Землі. Її материкова частина простягається від мису Челюскін на півночі (77°43′ пн. ш.) до мису Піай на півострові Малакка на півдні (1°16′ пн. ш.). Така колосальна протяжність із півночі на південь — понад 8000 км — зумовлює те, що в Євразії представлені всі кліматичні пояси Північної півкулі: від арктичного до екваторіального. Жоден інший материк не має такого набору.

Чинники, що формують клімат Євразії

На клімат материка впливають три головні групи чинників:

• Географічна широта: через велику довжину з півночі на південь сонячна радіація надходить нерівномірно — від мізерної в Арктиці до величезної на екваторі.

• Віддаленість від океанів: внутрішні райони Євразії (Сибір, Центральна Азія) віддалені від океанів на тисячі кілометрів. Це найбільша континентальність клімату серед усіх материків — різкі коливання температур, сухість повітря, мала хмарність.

• Океанічні течії та панівні вітри: на заході Європи західні вітри й тепла Північноатлантична течія (продовження Гольфстріму) несуть вологе атлантичне повітря вглиб материка. Це дає м'яку зиму й рівномірні опади. На схід, у міру віддалення від Атлантики, вплив океану слабшає — зима стає холоднішою, а річна амплітуда температур зростає.

Азійський антициклон і полюс холоду

Узимку над Сибіром формується потужний Азійський (Сибірський) антициклон — область дуже високого атмосферного тиску. Через сильне вихолоджування суходолу повітря стискається й опускається, створюючи ясну, безхмарну й морозну погоду. Саме тут, у Верхоянську й Оймяконі, розташований полюс холоду Північної півкулі — зафіксована температура близько $-68{}^{\circ }\text{C}$. У цих районах річна амплітуда температур сягає $60{}^{\circ }\text{C}$ і більше.

Мусони Євразії

Мусони — це сезонні вітри, що двічі на рік змінюють напрямок на протилежний. Причина їхнього утворення — різне нагрівання материка й океану протягом року.

У Південній Азії діють мусони Індійського океану, у Східній — Тихого. Літній мусон із Бенгальської затоки приносить величезну кількість вологи на південні схили плато Шиллонг. Містечка Черапунджі й Мавсінрам отримують понад 11 000 мм опадів на рік — це одні з найвологіших місць на Землі.

Гімалаї та Тибетське нагір'я відіграють роль гігантського бар'єра: вони затримують вологу, яку несе літній мусон. Тому на північ від Гімалаїв, у Центральній Азії, опадів дуже мало — там лежать пустелі Гобі й Такла-Макан.

Завдяки величезній протяжності з півночі на південь в Євразії представлені всі кліматичні пояси Північної півкулі. Розташуймо їх від полюса до екватора.

• Арктичний пояс — охоплює узбережжя Північного Льодовитого океану й острови. Цілий рік панує арктичне повітря, середня температура найтеплішого місяця не перевищує $+5{}^{\circ }\text{C}$.

• Субарктичний пояс — смуга тундри й лісотундри на півночі материка. Коротке прохолодне літо, довга морозна зима, вічна мерзлота.

• Помірний пояс — займає найбільшу площу серед усіх поясів. Саме в ньому розташована більшість Європи, Сибір, Центральна Азія й Далекий Схід.

• Субтропічний пояс — південь Європи, Близький Схід, південь Китаю, Японія.

• Тропічний пояс — Аравійський півострів, пустелі Аравії (Руб-ель-Халі, Нефуд).

• Субекваторіальний пояс — півострови Індостан та Індокитай. Яскраво виражені сухий (зимовий) і вологий (літній) сезони через мусони.

• Екваторіальний пояс — півострів Малакка й острови Індонезії. Спекотно й волого цілий рік.

Типи клімату помірного поясу

Помірний пояс Євразії надзвичайно різноманітний. Із заходу на схід, у міру віддалення від Атлантичного океану, змінюються чотири типи клімату.

Субтропічний пояс

У субтропічному поясі також простежується зміна типів клімату із заходу на схід:

• Середземноморський на заході (Рим, Афіни): сухе спекотне літо, волога тепла зима. Саме тут ростуть твердолисті ліси й чагарники.

• Сухий континентальний у внутрішніх районах (Іранське нагір'я): спекотне літо, прохолодна зима, дуже мало опадів — напівпустелі й пустелі.

• Мусонний на сході (Шанхай): вологе спекотне літо (літній мусон з Тихого океану), суха прохолодна зима.

Євразія має найбільшу на Землі мережу річок, які належать до басейнів усіх чотирьох океанів і до величезної області внутрішнього стоку. Розгляньмо їх за басейнами.

Басейни океанів

Найбільші річки

Янцзи (≈ 6300 км) — найдовша річка Євразії. Вона має мусонне живлення з літніми повенями. На ній споруджено ГЕС «Три ущелини» — найпотужнішу гідроелектростанцію у світі.

Хуанхе несе величезну кількість лесового мулу, через що її русло постійно підвищується. Люди змушені будувати дамби, і річка тече вище рівня навколишньої рівнини. Прориви дамб спричиняють катастрофічні повені.

Ганг разом із Брахмапутрою утворюють найбільшу дельту світу — дельту Гангу-Брахмапутри в Бангладеш.

Область внутрішнього стоку

Євразія має найбільшу серед материків область внутрішнього стоку — територію, річки якої не досягають Світового океану. До неї належать:

• Басейн Каспійського моря: Волга (найдовша річка Європи), Урал, Терек, Кура.

• Басейн Аральського моря: Амудар'я, Сирдар'я.

• Басейн озера Балхаш: річка Ілі.

• Таримська западина в Центральній Азії.

Річки Центральної Азії (Амудар'я, Сирдар'я) живляться переважно талими водами гірських льодовиків і снігів, тому найвищий рівень води в них — улітку, під час танення.

Озера-рекордсмени

Євразія має найповніший набір природних зон Північної півкулі — від арктичних пустель до вологих екваторіальних лісів. Жоден інший материк не може похвалитися такою різноманітністю.

Зони Півночі й помірного поясу

На півночі материка, вздовж узбережжя Північного Льодовитого океану, простягаються арктичні пустелі, тундра й лісотундра. Південніше починається тайга — найширша смуга хвойних лісів на планеті. У Східному Сибіру тайга переважно модринова, росте на вічній мерзлоті. Далі на південь тайга змінюється мішаними й широколистими лісами, лісостепом, степом, напівпустелями й пустелями помірного поясу.

Зміна зон із заходу на схід у помірному поясі

У помірному поясі Євразії зони змінюються не лише з півночі на південь, а й із заходу на схід. Це унікальна риса материка, зумовлена величезною шириною поясу й різним ступенем зволоження:

• На вологому заході Європи — мішані й широколисті ліси (вплив Атлантики).

• У центральній частині — лісостеп і степ (Україна, південь Росії, Казахстан).

• У найвіддаленішій від океанів Центральній Азії — напівпустелі й пустелі (Гобі, Такла-Макан).

• На Далекому Сході знову з'являються мішані ліси — уссурійська тайга, де живе амурський тигр. Це завдяки літньому мусону з Тихого океану.

Південні зони

Південніше помірного поясу розташовані:

• Твердолисті ліси й чагарники Середземномор'я (субтропіки).

• Субтропічні мусонні ліси Східного Китаю й півдня Японії.

• Тропічні пустелі Аравійського півострова (Руб-ель-Халі).

• Савани й вологі мусонні ліси Індостану й Індокитаю.

• Вологі екваторіальні ліси півострова Малакка й островів Індонезії.

Порівняння з Північною Америкою

Набір природних зон помірного поясу в Євразії та Північній Америці подібний: тундра, тайга, мішані ліси, степи (у Північній Америці їх називають преріями), пустелі. Однак є важливі відмінності:

• У Північній Америці зони в центрі материка витягнуті з півночі на південь (меридіонально) через вплив Кордильєр, які простягаються вздовж західного узбережжя й блокують західні вітри.

• У Євразії тайга й степи займають набагато більші площі, ніж у Північній Америці.

• У Євразії є вологі екваторіальні ліси, яких у Північній Америці немає.

Висотна поясність: Альпи й Гімалаї

Висотна поясність — це зміна природних комплексів із підняттям у гори. Вона залежить від широти, висоти гір і розташування схилів.

У Гімалаях висотних поясів більше, ніж в Альпах, з двох причин: по-перше, Гімалаї розташовані ближче до екватора, тому біля підніжжя тепліше й рослинність різноманітніша; по-друге, Гімалаї значно вищі (найвища вершина — Джомолунгма, 8848 м), тому вміщують більше поясів, а снігова лінія лежить вище.

Приклад 1. Мусонний клімат помірного поясу

Завдання: яке з перелічених міст має мусонний тип клімату помірного поясу?

• А) Лондон

• Б) Київ

• В) Якутськ

• Г) Владивосток

Розв'язання. Визначаємо кліматичний пояс кожного міста за широтою: усі чотири міста лежать у помірному поясі. Далі оцінюємо положення на материку. Лондон — на західному узбережжі Європи, під впливом Атлантики, отже морський клімат. Київ — у центрі Східної Європи, далі від океану, отже помірно континентальний. Якутськ — у глибині Сибіру, найвіддаленіший від океанів, отже континентальний. Владивосток — на східному узбережжі, де влітку дме вологий мусон з Тихого океану, а взимку — сухий з материка, отже мусонний.

Відповідь: Г) Владивосток.

Чому інші варіанти неправильні: Лондон має морський клімат (рівномірні опади, м'яка зима); Київ — помірно континентальний (морозна зима, тепле літо, 500–700 мм опадів); Якутськ — континентальний (дуже холодна зима, річна амплітуда близько 60 °C, мало опадів).

Приклад 2. Річки області внутрішнього стоку

Завдання: виберіть три річки, що належать до області внутрішнього стоку Євразії.

• 1) Дунай

• 2) Волга

• 3) Об

• 4) Амудар'я

• 5) Янцзи

• 6) Сирдар'я

• 7) Ганг

Розв'язання. Область внутрішнього стоку — це територія, річки якої не досягають Світового океану. В Євразії до неї належать басейни Каспійського й Аральського морів, озера Балхаш і Таримської западини. Волга впадає в Каспійське море (безстічне озеро), Амудар'я й Сирдар'я — в Аральське море. Отже, правильні відповіді: Волга, Амудар'я, Сирдар'я.

Відповідь: Волга, Амудар'я, Сирдар'я.

Чому інші варіанти неправильні: Дунай належить до басейну Атлантичного океану (Чорне море з'єднане зі Середземним, а те — з Атлантикою); Об — до басейну Північного Льодовитого океану; Янцзи — до басейну Тихого океану; Ганг — до басейну Індійського океану.

Приклад 3. Причина літніх дощів у Південній Азії

Завдання: чому влітку на півдні Азії випадають рясні дощі?

• А) Тому що західні вітри приносять вологу з Атлантики

• Б) Тому що холодна течія біля узбережжя охолоджує повітря

• В) Тому що нагрітий материк стає областю низького тиску, і вологий мусон дме з океану

• Г) Тому що арктичне повітря вторгається на південь

Розв'язання. Улітку материк Євразія сильно нагрівається, повітря над ним підіймається, і формується область низького тиску. З океанів (Індійського та Тихого), де тиск вищий, починає дути вітер — літній мусон. Він несе вологе морське повітря, яке, підіймаючись над горами (Гімалаї, Західні Гати), охолоджується й дає рясні дощі.

Відповідь: В) Нагрітий материк стає областю низького тиску, і вологий мусон дме з океану.

Чому інші варіанти неправильні: західні вітри з Атлантики не досягають Південної Азії (Атлантика далеко, і шлях перекривають гори); холодна течія біля узбережжя (наприклад, Сомалійська) справді існує, але вона не є причиною літніх дощів — навпаки, вона може спричиняти сухість; арктичне повітря влітку не вторгається на південь Азії.

Приклад 4. Послідовність зон у помірному поясі

Завдання: яка послідовність природних зон у помірному поясі Євразії від Атлантики до Центральної Азії правильна?

• А) Широколисті ліси → лісостеп → степ → напівпустеля

• Б) Тайга → степ → напівпустеля → широколисті ліси

• В) Напівпустеля → степ → лісостеп → широколисті ліси

• Г) Широколисті ліси → савана → степ → пустеля

Розв'язання. Рухаючись від Атлантичного океану на схід, ми спочатку потрапляємо в Західну Європу з м'яким вологим кліматом — там ростуть широколисті ліси. Далі на схід, в Україні й на півдні Росії, зволоження зменшується — з'являються лісостеп і степ. Ще далі, в Центральній Азії (Казахстан, Монголія), опадів дуже мало — там напівпустелі й пустелі.

Відповідь: А) Широколисті ліси → лісостеп → степ → напівпустеля.

Чому інші варіанти неправильні: Б) тайга не лежить між степом і пустелею в широтному напрямку (тайга — північніше); В) зворотний порядок (від пустелі до лісу) — це рух із Центральної Азії на захід, а не від Атлантики; Г) савани в помірному поясі Євразії немає (савани — субекваторіальний пояс).

Приклад 5. Відмінності висотної поясності Гімалаїв від Альп

Завдання: виберіть три правильні твердження, які описують відмінності висотної поясності Гімалаїв від Альп.

• 1) У Гімалаях висотних поясів більше, ніж в Альпах

• 2) Нижній пояс Гімалаїв — тундра

• 3) Біля підніжжя Гімалаїв розташовані вологі джунглі (тераї)

• 4) В Альпах висотних поясів більше, ніж у Гімалаях

• 5) Снігова лінія в Гімалаях вища, ніж в Альпах

• 6) Снігова лінія в Гімалаях нижча, ніж в Альпах

• 7) У Гімалаях немає лісових поясів

Розв'язання. Порівнюємо висотну поясність двох гірських систем. Гімалаї розташовані ближче до екватора (≈ 28° пн. ш.) і значно вищі (до 8848 м), тому мають більше висотних поясів, ніж Альпи (≈ 45° пн. ш., до 4807 м). Біля підніжжя Гімалаїв — заболочені джунглі тераї, а не тундра. Снігова лінія в Гімалаях проходить вище (≈ 4,5–5 км), ніж в Альпах (≈ 2,5–3 км), бо в Гімалаях тепліше. Лісові пояси в Гімалаях є (вічнозелені й широколисті ліси, хвойні ліси).

Відповідь: 1, 3, 5.

Чому інші варіанти неправильні: 2) нижній пояс Гімалаїв — тераї (заболочені джунглі), а не тундра; 4) в Альпах поясів менше, ніж у Гімалаях; 6) снігова лінія в Гімалаях вища, а не нижча; 7) у Гімалаях є кілька лісових поясів.

• Плутають континентальний і мусонний типи клімату. Дехто вважає Владивосток континентальним, а Якутськ — мусонним. Запам'ятай: Владивосток — на східному узбережжі, де влітку дме мусон з Тихого океану (мусонний клімат). Якутськ — у глибині Сибіру, за тисячі кілометрів від океанів (континентальний клімат).

• Пояснюють мусон лише вітром з океану. Мусон — це сезонне явище: взимку сухий вітер дме з материка на океан, а влітку вологий — з океану на материк. Не забувай про зимовий мусон!

• Вважають найдовшою річкою Євразії Об або Хуанхе. Насправді найдовша — Янцзи (≈ 6300 км). Об (з Іртишем) — ≈ 5410 км, Хуанхе — ≈ 5464 км.

• Відносять Волгу до басейну Атлантичного океану. Волга впадає в Каспійське море, яке є безстічним озером (область внутрішнього стоку). Вона не досягає Світового океану.

• Плутають рекорди озер. Каспійське море — найбільше за площею (≈ 370 тис. км²). Байкал — найглибше (≈ 1642 м). Не міняй їх місцями!

• Вважають, що в помірному поясі Євразії зони змінюються лише з півночі на південь. Насправді через величезну ширину поясу зони змінюються й із заходу на схід: ліси Західної Європи → степи → пустелі Центральної Азії → ліси Далекого Сходу.

Тема 2.2.6 програми НМТ з географії охоплює клімат, кліматичні пояси й типи клімату, води суходолу, природні зони та вертикальну поясність Євразії. Від тебе очікують таких умінь:

• Визначати й порівнювати типи клімату помірного поясу Євразії.

• Аналізувати річкові басейни й басейн внутрішнього стоку.

• Порівнювати природні зони Євразії та Північної Америки.

• Порівнювати висотні пояси різних гір (Альпи й Гімалаї).

Формати завдань

• Завдання 1–20 — вибір однієї відповіді з чотирьох, 1 бал. Наприклад: визначити тип клімату міста за описом, назвати річку за характеристикою.

• Завдання 25–30 — вибір трьох відповідей із семи, по 1 балу за кожен правильно вказаний варіант (максимум 3 бали). Наприклад: обрати річки області внутрішнього стоку, обрати відмінності висотної поясності.

Складність теми

Типи клімату за кліматодіаграмою легко сплутати. Тому варто приділити особливу увагу розрізненню морського, помірно континентального, континентального й мусонного типів.

Стратегія виконання

Для завдання про тип клімату міста дій за таким алгоритмом:

1. Визнач кліматичний пояс за широтою міста.

2. Оціни положення на материку: західне узбережжя, центр чи східне узбережжя.

3. Визнач тип клімату залежно від віддаленості від океану й панівних вітрів.

Наприклад, для Владивостока: широта — помірний пояс, положення — східне узбережжя, отже мусонний тип клімату. Для Якутська: помірний пояс, центр материка — континентальний тип.

• Євразія має всі кліматичні пояси Північної півкулі — від арктичного до екваторіального — і найповніший набір природних зон.

• Помірний пояс із заходу на схід: морський (Лондон), помірно континентальний (Київ), континентальний (Якутськ), мусонний (Владивосток).

• Мусони: узимку сухий вітер дме з материка на океан, улітку вологий — з океану на материк.

• Янцзи (≈ 6300 км) — найдовша річка Євразії. Каспійське море — найбільше озеро світу (≈ 370 тис. км²). Байкал — найглибше озеро світу (≈ 1642 м).

• Євразія має найбільшу область внутрішнього стоку серед материків: Каспійське море, Аральське море, озеро Балхаш.

• У помірному поясі зони змінюються із заходу на схід: широколисті ліси → лісостеп → степ → напівпустелі й пустелі → мішані ліси Далекого Сходу.

• У Гімалаях висотних поясів більше, а снігова лінія вища, ніж в Альпах, через ближчість до екватора й більшу висоту гір.