Володимир Мономах і Мстислав Великий (1113–1132)

Володимир Всеволодович Мономах (1053–1125) був онуком Ярослава Мудрого й сином великого князя київського Всеволода Ярославича та візантійської царівни з роду Мономахів. Саме від матері він успадкував прізвисько «Мономах» (грецькою «єдиноборець»). До 1113 року встиг покняжити в Чернігові, а з 1094 року — у Переяславі, здобувши авторитет як досвідчений полководець у боротьбі з половцями й активний учасник князівських з'їздів.

Повстання 1113 року в Києві

У квітні 1113 року помер київський князь Святополк Ізяславич. Його правління запам'яталося киянам жорстокістю, свавіллям княжої адміністрації та заступництвом лихварям. Лихварство — надання грошей під величезні відсотки, яке часто призводило до повного поневолення боржників. Після смерті Святополка в Києві спалахнуло повстання: кияни розгромили двір тисяцького Путяти (представника княжої адміністрації) та погромили будинки лихварів.

Київська верхівка — бояри та духовенство — зібрали віче й ухвалили покликати на великокнязівський стіл Володимира Мономаха. Це рішення порушувало звичаєве право старшинства, адже живими залишалися старші в роді Святославичі (нащадки Святослава Ярославича). Однак кияни свідомо обрали Мономаха як найавторитетнішого князя, здатного зупинити безладдя й захистити Русь від половців.

Князювання Мономаха в Києві (1113–1125)

Ставши великим князем, Мономах насамперед заспокоїв місто. Щоб запобігти новим соціальним вибухам, він видав «Устав Володимира Мономаха» — доповнення до «Руської правди». Устав обмежував лихварські відсотки (різко знижував максимальну ставку) і полегшував становище боржників і закупів — селян, які брали в борг і відробляли його. Докладно про «Руську правду» йтиметься в окремому юніті.

Дата 1113 рік має в програмі НМТ подвійне значення. По-перше, це початок правління Володимира Мономаха в Києві. По-друге, того самого року чернець Києво-Печерського монастиря Нестор уклав «Повість минулих літ» — найдавніший літопис, що дійшов до нас, який є головним джерелом знань про ранню історію Русі.

Боротьба з половецькою загрозою була головним завданням руських князів наприкінці XI — на початку XII століття. Володимир Мономах ще до свого київського князювання став ініціатором об'єднаних походів у степ. Найважливішими подіями цієї боротьби стали Долобський з'їзд 1103 року й битва на Сальниці 1111 року.

Долобський з'їзд (1103)

1103 року біля Долобського озера під Києвом відбувся з'їзд двох найвпливовіших князів Русі — київського князя Святополка Ізяславича й переяславського князя Володимира Мономаха. Головним питанням був спільний похід на половців. Мономах наполягав на негайному виступі навесні, щоб ударити по кочівниках до того, як вони виженуть коней на пасовища й почнуть перекочовувати. Святополк спершу вагався, але зрештою погодився. Того самого 1103 року об'єднане руське військо завдало половцям важкої поразки на річці Сутінь.

Походи 1107 і 1111 років

1107 року руські князі здобули перемогу над половецькими ханами Боняком і Шаруканом на річці Сулі. Це зміцнило віру в можливість остаточної перемоги над степовиками. Наймасштабнішою кампанією став похід 1111 року, який організував Володимир Мономах. Руське військо глибоко вторглося в половецькі землі, здобуло половецькі міста Шарукань і Сугров. 27 березня 1111 року на річці Сальниці відбулася вирішальна битва, в якій половці зазнали нищівної поразки.

Наслідки боротьби з половцями

Перемоги 1103–1111 років кардинально змінили ситуацію на південному кордоні Русі. Половці відкочували далеко від руських кордонів — частина пішла за Дон, частина на Кавказ. На кілька десятиліть половецька загроза була нейтралізована. Авторитет Володимира Мономаха як захисника Руської землі зріс настільки, що кияни саме його покликали на престол 1113 року, оминувши старших князів.

Володимир Мономах не лише воював із половцями, а й доклав величезних зусиль для відновлення єдності Руської землі. Його внутрішня політика була спрямована на зміцнення великокнязівської влади й підпорядкування удільних князів.

Відновлення єдності Русі

Під владою Мономаха та його синів опинилася більша частина земель Русі. Старший син Мстислав княжив у Новгороді, інші сини контролювали важливі міста. Мономах жорстко придушував непокору: здійснив похід на Мінське князівство (князь Гліб Всеславич) і приборкав волинського князя Ярослава Святополчича. Завдяки цьому на деякий час було відновлено сильну центральну владу, якої Русь не знала з часів Ярослава Мудрого.

Опіка над літописанням

Мономах добре розумів значення літописів для утвердження авторитету князівської влади. За його сприяння було створено дві нові редакції «Повісті минулих літ»: 1116 року — ігуменом Видубицького монастиря Сильвестром, а 1118 року — ще одна редакція, яка підкреслювала роль Мономаха в історії Русі.

«Повчання дітям» — літературна пам'ятка

Вершиною літературної творчості Мономаха стало «Повчання дітям» — унікальний твір, що поєднує моральні настанови синам і автобіографію князя. У ньому Мономах згадує 83 «великі походи» й 19 мирових угод, укладених із половцями. Князь закликає синів не лінуватися, пам'ятати про вбогих, сиріт і вдів, не вбивати ні правого, ні винного, шанувати старших і постійно вчитися.

Образ князя в «Повчанні» — це ідеал справедливого правителя й мужнього воїна, який особисто бере участь у походах, сам судить і піклується про підданих. Твір написаний від першої особи, містить звертання «діти мої» й перелік конкретних справ князя.

Як розпізнати уривок «Повчання дітям» на НМТ: шукай звертання «діти мої», згадку про 83 походи, моральні настанови (не лінуватися, не вбивати, шанувати старших) — усе це подано від імені самого князя Володимира Мономаха.

Мстислав Володимирович Великий (1076–1132) — старший син Володимира Мономаха, київський князь у 1125–1132 роках. Він є персоналією програми НМТ (позначений як «Мстислав»). Його правління стало останнім періодом, коли Русь зберігала політичну єдність.

Продовження політики батька

Мстислав продовжив справу Мономаха в боротьбі з половцями. Він здійснив кілька успішних походів у степ, у результаті яких половців відтіснили за Дон і Волгу. У 1127–1130 роках Мстислав підкорив полоцьких князів, які намагалися вийти з-під влади Києва, і вислав їх до Візантії. Також він здійснював походи на литву й чудь (прибалтійські племена), захищаючи північно-західні кордони Русі.

Шлюбна дипломатія

Мстислав активно використовував династичні шлюби для зміцнення міжнародного становища Русі. Його дружиною була шведська королівна Христина. Доньки Мстислава стали дружинами норвезького короля, данського принца й візантійського царевича. Це свідчить про високий міжнародний авторитет Русі за його правління.

Значення 1132 року

Після смерті Мстислава 1132 року, за словами літописця, «роздерлася вся земля Руська». Ця фраза стала символічною межею між добою єдиної Русі й періодом політичної роздробленості. 1132 рік — умовна дата, яку історики вважають початком феодальної роздробленості Русі-України. Докладно про цей період ітиметься в окремому юніті.

Приклад 1. Уривок «Повчання дітям»

Завдання: Прочитайте уривок і визначте, кому він належить. «Усього походів було вісімдесят і три великих, а інших менших і не згадаю. Діти мої, не лінуйтеся, вбогих не забувайте, сиріт і вдів захищайте, не вбивайте ні правого, ні винного.»

Розв'язання: Уривок містить звертання «діти мої», згадку про 83 великі походи й моральні настанови (не лінуватися, захищати вбогих, не вбивати). Це характерні ознаки «Повчання дітям», автором якого є київський князь Володимир Мономах.

Відповідь: Володимир Мономах, «Повчання дітям».

Чому інші варіанти неправильні: Ярослав Мудрий помер 1054 року, до написання «Повчання». Святослав (мається на увазі Святослав Ярославич або Святослав Ігорович) не писав такого твору. Мстислав Великий був сином Мономаха, але автором «Повчання» є його батько.

Приклад 2. Хронологічна послідовність подій

Завдання: Розташуйте події в хронологічній послідовності: А) Любецький з'їзд; Б) Долобський з'їзд; В) битва на Сальниці; Г) вокняжіння Мономаха в Києві.

Розв'язання: Визначаємо роки кожної події: Любецький з'їзд — 1097 рік; Долобський з'їзд — 1103 рік; битва на Сальниці — 27 березня 1111 року; вокняжіння Мономаха в Києві — 1113 рік.

Відповідь: 1097 → 1103 → 1111 → 1113 (А → Б → В → Г).

Пояснення: Не плутай Любецький з'їзд (1097, вирішував питання «кожен хай держить отчину свою») із Долобським з'їздом (1103, домовленість про спільний похід на половців). Битва на Сальниці відбулася 1111 року, а Мономах став київським князем 1113 року після повстання.

Приклад 3. Причина запрошення Мономаха

Завдання: Що спричинило запрошення Володимира Мономаха на київський стіл 1113 року?

Розв'язання: Після смерті князя Святополка Ізяславича в Києві спалахнуло повстання проти лихварів і княжої адміністрації. Кияни розгромили двір тисяцького Путяти й будинки лихварів. Щоб зупинити безладдя, київська верхівка й віче покликали Мономаха.

Відповідь: Повстання киян проти лихварів після смерті Святополка.

Чому інші варіанти неправильні: Рішення Любецького з'їзду (1097) стосувалося вотчинного володіння, а не запрошення Мономаха. Заповіт Ярослава Мудрого діяв у середині XI ст., а не в 1113 р. Перемога на Сальниці (1111) підвищила авторитет Мономаха, але безпосередньою причиною запрошення стало повстання.

Приклад 4. Хронологічна послідовність подій (ширший діапазон)

Завдання: Розташуйте події в хронологічній послідовності: А) початок князювання Ярослава Мудрого в Києві; Б) Любецький з'їзд; В) укладення «Повісті минулих літ»; Г) смерть Мстислава Великого.

Розв'язання: Визначаємо роки: Ярослав Мудрий став київським князем 1019 року; Любецький з'їзд — 1097 рік; «Повість минулих літ» укладена Нестором 1113 року; Мстислав Великий помер 1132 року.

Відповідь: 1019 → 1097 → 1113 → 1132 (А → Б → В → Г).

Пояснення: Зверни увагу: «Повість минулих літ» і вокняжіння Мономаха припадають на один рік — 1113. Смерть Мстислава (1132) завершує період єдиної Русі.

• Приписувати «Повчання дітям» Ярославу Мудрому чи Несторові. Автор твору — Володимир Мономах. Ярослав Мудрий помер задовго до написання, а Нестор був літописцем, а не автором «Повчання».

• Вважати Мономаха сином Ярослава Мудрого. Володимир Мономах — онук Ярослава Мудрого й син Всеволода Ярославича. Ярослав Мудрий помер 1054 року, коли Мономахові був лише рік.

• Плутати повстання 1068 року (Всеслав Полоцький) і 1113 року (Володимир Мономах). 1068 року кияни звільнили з порубу Всеслава Полоцького й посадили його на престол. 1113 року повстання було спрямоване проти лихварів, і кияни покликали Мономаха.

• Плутати Любецький з'їзд (1097) і Долобський з'їзд (1103). Любецький з'їзд ухвалив «кожен хай держить отчину свою» — закріпив вотчинний принцип. Долобський з'їзд вирішував питання спільного походу на половців.

• Вважати, що Мономах запровадив «Руську правду». Найдавніша частина «Руської правди» — «Правда Ярослава» — створена за Ярослава Мудрого. Мономах лише додав до неї свій Устав, який обмежував лихварство.

• Плутати Мстислава Великого (син Мономаха, 1125–1132) з Мстиславом Тмутороканським. Мстислав Тмутороканський — брат Ярослава Мудрого, прославився битвою під Лиственом 1024 року. Це різні історичні постаті.

У програмі НМТ тема «Русь-Україна в першій третині XII ст.» охоплює кілька ключових елементів, які перевіряють у завданнях тесту.

Що саме перевіряють

• 1113 рік — дата програми теми 3. Має подвійне значення: укладення «Повісті минулих літ» і початок правління Володимира Мономаха в Києві.

• Володимир Мономах, Мстислав і Нестор — персоналії теми, які можуть бути в завданнях на впізнавання за уривком джерела.

• «Боротьба з половецькою загрозою» й «Русь-Україна в першій третині XII ст.» — пункти змісту програми, з яких формулюють завдання.

Формати завдань

• Завдання на послідовність (№ 25–27): 3 бали за повністю правильну послідовність, 2 бали — за правильні першу й останню події, 1 бал — за одну з них. У демоваріанті НМТ-2026 завдання 25 побудовано на уривках джерел тем 3–4.

• Вибір однієї відповіді (№ 1–20): 1 бал за кожне. Можливий уривок із «Повчання дітям» або запитання про обставини 1113 року. Уривки джерел і документів охоплюють 8 завдань із 30 у демоваріанті 2026.

Стратегія виконання

Підпиши рік біля кожної події (1097, 1103, 1111, 1113, 1125, 1132) — це допоможе не заплутатися в хронології. Розрізняй з'їзди за містом: Любецький (1097) — про отчини, Долобський (1103) — про похід на половців. На завдання з послідовності плануй 2–3 хвилини з орієнтовних 60 хвилин на весь тест.

• 1113 р. — повстання киян проти лихварів після смерті Святополка Ізяславича; Володимир Мономах стає київським князем (1113–1125); того ж року Нестор уклав «Повість минулих літ».

• «Устав Володимира Мономаха» обмежив лихварські відсотки й полегшив становище боржників і закупів.

• Долобський з'їзд (1103) і битва на Сальниці (1111) — вершина боротьби Русі з половцями за Мономаха.

• «Повчання дітям» — твір Володимира Мономаха: 83 великі походи, 19 мирових угод, моральні настанови синам.

• Мстислав Великий (1125–1132) — останній київський князь, за якого Русь зберігала політичну єдність.

• Після смерті Мстислава 1132 р. «роздерлася вся земля Руська» — початок доби політичної роздробленості.