Воєнні дії на території України в 1914–1916 рр.

Перша світова війна розпочалася влітку 1914 р., і вже в серпні того самого року на українських землях спалахнули масштабні бої. Головним театром воєнних дій на Східному фронті стала Галичина — територія Австро-Угорщини, заселена переважно українцями. Саме тут відбулася одна з найбільших битв початку війни — Галицька битва.

Хід Галицької битви (серпень – вересень 1914 р.)

У серпні 1914 р. армії російського Південно-Західного фронту (3-тя, 4-та, 5-та, 8-ма армії) перейшли в наступ проти австро-угорських військ. Битва розгорнулася на широкій дузі від Любліна до Чернівців. Російські війська мали чисельну перевагу й краще артилерійське забезпечення. Після запеклих боїв австро-угорська армія зазнала важкої поразки й почала відступати.

3 вересня 1914 р. російські війська зайняли Львів — столицю Галичини. Протягом наступних тижнів під їхній контроль перейшли Східна Галичина й Буковина. Фортеця Перемишль опинилася в облозі; її гарнізон капітулював лише в березні 1915 р. після тривалої облоги. Російська імперія отримала контроль над великою територією з українським населенням.

Галицько-Буковинське генерал-губернаторство

На зайнятих землях російська влада створила окупаційну адміністрацію — Галицько-Буковинське генерал-губернаторство з центром у Львові. Генерал-губернатором призначили графа Георгія Бобринського. Це поняття є програмовим для НМТ, тому варто запам'ятати його назву, керівника й основні напрями політики.

Політика русифікації

Головною метою окупаційної влади було якнайшвидше інтегрувати Галичину й Буковину до складу Російської імперії. Для цього проводили політику русифікації:

• закрили українські культурно-освітні установи: «Просвіту», Наукове товариство імені Шевченка (НТШ), українські школи, газети й книгарні

• заборонили українську мову в державних установах і судах

• розпочали примусове переведення греко-католиків у православ'я

• вивозили українських громадських діячів, учителів і священиків углиб Росії

Окремою сторінкою окупаційної політики став арешт митрополита Андрея Шептицького у вересні 1914 р. Його вивезли до Росії, де він перебував в ув'язненні до 1917 р. Шептицького заарештували як духовного лідера українців Галичини — російська влада вважала його небезпечним для своєї політики.

Цікаво, що окупаційна адміністрація шукала опори серед місцевих москвофілів — прихильників єднання з Росією. Однак навіть вони не отримали реальної влади: російська адміністрація не довіряла місцевим діячам і призначала на ключові посади чиновників із центральних губерній Росії.

Успіхи російської армії в Галичині виявилися тимчасовими. У травні 1915 р. австро-німецькі війська здійснили потужний прорив біля містечка Горлиці в Західній Галичині. Ця операція докорінно змінила ситуацію на фронті й мала тяжкі наслідки для цивільного населення українських земель.

Хід Горлицького прориву й «великий відступ»

2 травня 1915 р. об'єднані австро-німецькі сили під командуванням генерала Августа фон Макензена прорвали російський фронт біля Горлиць. Російські війська, що мали серйозні проблеми з постачанням боєприпасів, не змогли стримати натиск і почали стрімко відступати. У червні 1915 р. вони залишили Перемишль, а 22 червня — Львів.

До осені 1915 р. російська армія втратила майже всю Галичину, Буковину й західну частину Волині, зокрема Луцьк. Під її контролем лишився лише невеликий шмат Східної Галичини. Фронт стабілізувався на лінії, що проходила на захід від Тернополя (приблизно по річці Стрипі); Тернопільщина лишалася під контролем російської армії.

Евакуація: вивезення населення, установ і майна

Під час «великого відступу» російська влада провела масштабну евакуацію. Це поняття є програмовим для НМТ, тому запам'ятай його визначення: евакуація — примусове вивезення населення, установ і майна вглиб Росії під час відступу 1915 р.

Евакуація охопила:

• державні установи — наприклад, Київський університет евакуювали до Саратова

• промислове обладнання й запаси продовольства

• архіви, бібліотеки, музейні колекції

• цивільне населення — сотні тисяч людей

Біженці й депортації

Відступ 1915 р. породив величезну хвилю біженства. Сотні тисяч людей із Галичини, Волині, Холмщини рушили на схід, рятуючись від наступаючих австро-німецьких військ. Багато з них втратили домівки й засоби до існування.

Крім того, російська влада проводила примусові депортації. З прифронтової смуги виселяли німецьких колоністів Волині та єврейське населення, яке підозрювали в нелояльності. Відступаючи, російські війська застосовували тактику «спаленої землі»: спалювали села, знищували посіви й запаси, щоб нічого не дісталося ворогові.

Запам'ятай: Горлицький прорив — це наступ австро-німецьких військ, після якого росіяни відступили. Не плутай його з Брусиловським проривом, який був наступом російської армії.

Після поразок 1915 р. російська армія готувала новий наступ. У червні 1916 р. Південно-Західний фронт під командуванням генерала Олексія Брусилова завдав потужного удару по австро-угорських позиціях. Ця операція ввійшла в історію як Брусиловський прорив — одна з найуспішніших наступальних операцій російської армії за всю Першу світову війну.

Хід Брусиловського прориву (червень 1916 р.)

4 червня 1916 р. російські війська розпочали наступ після потужної артилерійської підготовки. Головний удар завдавали біля Луцька — звідси й інша назва операції — Луцький прорив. Брусилов застосував нову тактику: наступав одразу на кількох ділянках фронту, не даючи противнику зосередити резерви.

Австро-угорська оборона була прорвана на широкому фронті. Російські війська зайняли Луцьк, Дубно, Чернівці й усю Буковину, Коломию, Станиславів (нині Івано-Франківськ) і частину Галичини. Австро-Угорщина опинилася на межі військової поразки. Успіхи Брусилова підштовхнули Румунію вступити у війну на боці Антанти в серпні 1916 р.

Ціна наступу й окупаційне управління

Брусиловський прорив коштував величезних втрат обом сторонам. Російська армія втратила близько півмільйона солдатів убитими й пораненими, австро-угорська — ще більше. На зайнятих територіях Росія знову запровадила окупаційне управління, подібне до того, що діяло в 1914–1915 рр.

Невдалий наступ 1917 р. і контрнаступ

У червні – липні 1917 р., уже після Лютневої революції в Росії, російська армія спробувала ще раз наступати в Галичині. Однак наступ провалився через низьку дисципліну військ і брак підтримки з боку солдатів, утомлених війною. Австро-німецькі війська перейшли в контрнаступ і змусили росіян залишити Галичину й Буковину. Фронт відкотився майже до кордону 1914 р.

Ключові дати для НМТ: 1914 — Галицька битва, 1915 — Горлицький прорив, 1916 — Брусиловський прорив, 1917 — невдалий наступ російської армії в Галичині.

Перша світова війна стала тяжким випробуванням для цивільного населення українських земель. Мільйони людей опинилися в епіцентрі бойових дій, або ж їх мобілізували до армій воюючих держав. Війна зруйнувала звичний спосіб життя, спричинила економічну кризу й гуманітарну катастрофу.

Мобілізації й економічні труднощі

Мобілізації забрали з села мільйони чоловіків. У Російській імперії за роки війни призвали близько 15 млн осіб, з яких значна частина — з українських губерній. У селах гостро забракло робочих рук, скорочувалися посівні площі. На полях працювали жінки, підлітки, люди похилого віку, а також військовополонені, яких залучали до сільськогосподарських робіт.

Реквізиції й продовольча криза

Реквізиції — примусове вилучення коней, худоби, продовольства й фуражу для потреб армії — стали повсякденням. Влада вилучала майно за низькими цінами або взагалі без оплати. Це підривало селянські господарства й викликало невдоволення.

У містах зростала дорожнеча. До 1916 р. продовольча криза охопила більшість міст: з'явилися довжелезні черги за хлібом, ціни на продукти зросли в кілька разів. Уряд запровадив карткову систему на цукор, а згодом і на хліб.

Прифронтова смуга: руйнування й епідемії

Найтяжчим було становище в прифронтовій смузі. Міста й села, через які проходила лінія фронту, зазнавали масштабних руйнувань. Галичина кілька разів переходила з рук у руки — кожен новий наступ супроводжувався артилерійськими обстрілами, пожежами, грабунками. Епідемії тифу, холери й дизентерії косили населення.

Австро-угорські репресії та концтабір Талергоф

Австро-угорська влада, зі свого боку, проводила масові арешти українців, запідозрених у проросійських симпатіях. Багатьох страчували без суду. Особливо постраждали прихильники москвофільства, яких влада вважала потенційними зрадниками.

У 1914–1917 рр. біля Граца (Австрія) діяв концтабір Талергоф. Туди ув'язнювали українців із Галичини та Буковини, яких підозрювали в нелояльності до Австро-Угорщини. Через нелюдські умови, голод і хвороби в таборі загинули тисячі людей. Талергоф став символом репресій проти українців під час Першої світової війни.

У цьому розділі розглянемо типові завдання НМТ на тему воєнних дій 1914–1916 рр. Кожен приклад супроводжується покроковим розв'язанням і поясненням, чому інші варіанти відповідей неправильні.

Приклад 1. Послідовність подій

Завдання: Розташуй події в хронологічній послідовності.

• А — Брусиловський прорив

• Б — Галицька битва

• В — Горлицький прорив

• Г — невдалий наступ російської армії в Галичині

Розв'язання: Згадай дати кожної операції. Галицька битва відбулася в серпні – вересні 1914 р. Горлицький прорив — у травні 1915 р. Брусиловський прорив — у червні 1916 р. Невдалий наступ російської армії в Галичині — у червні – липні 1917 р. Отже, правильна послідовність: Б (1914) → В (1915) → А (1916) → Г (1917).

Відповідь: Б — В — А — Г.

Чому інші варіанти неправильні? Якщо поставити А (Брусиловський прорив) на перше місце, це порушить хронологію, адже 1916 рік настає після 1914 і 1915. Якщо поставити В (Горлицький прорив) перед Б (Галицька битва), то вийде, що 1915 рік передує 1914-му, що неможливо.

Приклад 2. Визначення операції за картосхемою

Завдання: На картосхемі зображено стрілки наступу російських військ від Рівного на Луцьк і від Дністра на Чернівці. Заштриховано Буковину й південний схід Галичини. Яку воєнну операцію позначено?

Розв'язання: Зверни увагу на напрямок стрілок і назви міст. Наступ від Рівного на Луцьк і від Дністра на Чернівці — це типова схема Брусиловського прориву 1916 р. Саме тоді російські війська зайняли Луцьк, Чернівці, Буковину й частину Галичини.

Відповідь: Брусиловський прорив.

Чому інші варіанти неправильні? Галицька битва 1914 р. охоплювала ширшу територію від Любліна до Чернівців, а головним об'єктом був Львів, а не Луцьк. Горлицький прорив — це наступ австро-німецьких військ, а не російських, тому стрілки на картосхемі були б спрямовані на схід, а не на захід. Перший зимовий похід — подія 1919–1920 рр., яка не стосується Першої світової війни.

Приклад 3. Аналіз історичного джерела

Завдання: Прочитай уривок із розпорядження окупаційної влади: «Східна Галичина оголошується споконвічною руською землею. На її території запроваджуються російська мова, російські закони й російський державний устрій». До якого історичного явища належить цей уривок?

Розв'язання: Уривок описує політику, яку проводила російська влада на зайнятих територіях Галичини й Буковини в 1914–1915 рр. Це була політика Галицько-Буковинського генерал-губернаторства, яке очолював граф Г. Бобринський. Її суть — русифікація та інтеграція краю до складу Російської імперії.

Відповідь: Політика Галицько-Буковинського генерал-губернаторства.

Чому інші варіанти неправильні? Проголошення ЗУНР (Західноукраїнської Народної Республіки) відбулося в листопаді 1918 р., і воно проголошувало українську державність, а не русифікацію. Емський указ 1876 р. і Валуєвський циркуляр 1863 р. стосувалися заборони української мови в Російській імперії, але не були пов'язані з окупацією Галичини під час Першої світової війни.

Приклад 4. Визначення поняття

Завдання: Що в Російській імперії 1915 р. називали евакуацією?

Розв'язання: Згадай визначення поняття «евакуація» в контексті Першої світової війни. Під час «великого відступу» 1915 р. російська влада примусово вивозила населення, установи й майно вглиб країни, щоб нічого не дісталося ворогові. Саме це називали евакуацією.

Відповідь: Примусове вивезення населення, установ і майна вглиб країни під час відступу.

Чому інші варіанти неправильні? Вилучення худоби й продовольства для армії — це реквізиція, а не евакуація. Призов до армії — це мобілізація. Заслання «неблагонадійних» до Сибіру за вироком суду — це адміністративне заслання, яке не пов'язане з відступом армії.

• Переставляти операції: Галицька битва (1914) → Горлицький прорив (1915) → Брусиловський прорив (1916). Запам'ятай цю послідовність як 1914 → 1915 → 1916.

• Вважати Горлицький прорив наступом російської армії. Насправді це прорив австро-німецьких військ, після якого росіяни відступили.

• Пов'язувати Брусиловський прорив з 1914 р. О. Брусилов очолив Південно-Західний фронт і прорвав оборону біля Луцька саме 1916 р.

• Плутати евакуацію (вивезення вглиб країни) з реквізицією (вилучення майна для армії) чи мобілізацією (призов до армії).

• Вважати Талергоф російським табором. Талергоф — це австро-угорський концтабір для українців, запідозрених у москвофільстві.

• Вважати, що Галицько-Буковинське генерал-губернаторство надало українцям права. Насправді воно проводило русифікацію: закривало українські установи, забороняло українську мову, переслідувало греко-католицьку церкву.

Тема воєнних дій 1914–1916 рр. на українських землях входить до теми 20 програми НМТ з історії України. На тесті можуть перевіряти знання дат, понять, уміння працювати з картосхемою та визначати хронологічну послідовність подій.

Що варто знати з програми

• Дати: 1914 — Галицька битва, 1916 — Брусиловський прорив.

• Поняття: «Галицько-Буковинське генерал-губернаторство», «мобілізація», «евакуація».

• Картосхема теми 20 — воєнні дії 1914–1917 рр., бойовий шлях УСС, Галицько-Буковинське генерал-губернаторство.

Як орієнтуватися на картосхемі

На картосхемі воєнних дій 1914–1917 рр. звертай увагу на ключові міста: Львів, Луцьк, Чернівці, Горлиці. Напрямок стрілок показує, яка армія наступала. Якщо стрілки спрямовані на захід — це наступ російської армії (Галицька битва 1914 або Брусиловський прорив 1916). Якщо на схід — це наступ австро-німецьких військ (Горлицький прорив 1915).

Формат завдань і оцінювання

• Послідовність (завдання 25–27): 3 бали за весь правильно вибудуваний ряд, 2 бали — за правильні першу й останню події, 1 бал — лише за одну з них. У демоваріанті 2026 усі такі завдання побудовано на уривках джерел або плакатах.

• Вибір однієї відповіді з чотирьох (завдання 1–20): 1 бал. У демо 2026 картосхему мають завдання 1, 4 і 16 (інших тем).

Стратегія: спочатку визнач, до якого типу належить завдання (послідовність, вибір однієї відповіді, логічні пари). Для послідовності — згадай дати подій. Для картосхеми — визнач напрямок стрілок і ключові міста. Для джерела — зверни увагу на ключові слова (назви установ, імена діячів, географічні назви).

• 1914 — Галицька битва: Львів, Східна Галичина й Буковина під владою Росії.

• Галицько-Буковинське генерал-губернаторство (Г. Бобринський): русифікація, арешт А. Шептицького.

• 1915 — Горлицький прорив: відступ росіян, евакуація, біженці, депортації.

• 1916 — Брусиловський прорив: Луцьк, Чернівці, Буковина, частина Галичини.

• Тяготи війни: мобілізації, реквізиції, продовольча криза, Талергоф.