Перейти до основного вмісту
Каталог

Відносність руху і додавання швидкостей

~20 хв · 9 розділів · 9 тестових запитань

Механіка
Фізика НМТ

Швидкість, траєкторія і шлях тіла залежать від того, яку систему відліку обрано. Класичний закон додавання швидкостей v = v₁ + v₂ дає змогу обчислити швидкість тіла відносно нерухомої системи, знаючи його швидкість відносно рухомої системи та швидкість самої рухомої системи.

Відносність руху: що залежить від системи відліку

У класичній механіці рух завжди відносний. Це означає, що швидкість тіла, його траєкторія, шлях і переміщення залежать від того, яку систему відліку обрано. Наприклад, людина йде вагоном потяга зі швидкістю 1 м/с проти напрямку руху потяга, а сам потяг рухається зі швидкістю 20 м/с відносно землі. Відносно вагона людина рухається зі швидкістю 1 м/с, а відносно землі — зі швидкістю 19 м/с у напрямку руху потяга. Та сама людина за одну секунду відносно вагона проходить 1 м, а відносно землі — 19 м.

У класичній механіці є величини, які не залежать від вибору системи відліку: проміжки часу, відстань між двома точками в той самий момент і маса тіла. Вони однакові в усіх системах відліку. Це важливо: час у класичній фізиці плине однаково для всіх спостерігачів.

Нерухомою системою відліку зазвичай вважають систему, пов'язану із Землею: берег річки, дорога, платформа. Рухомою системою відліку називають систему, пов'язану з тілом, що рухається відносно нерухомої: вагон потяга, вода річки, ескалатор, повітря під час вітру.

Яскравий приклад відносності траєкторії — краплі дощу. У безвітряну погоду краплі падають вертикально відносно землі. Але якщо ти їдеш у вагоні, на склі з'являються похилі сліди. Чому? Тому що відносно вагона, який рухається горизонтально, краплі мають і горизонтальну, і вертикальну складові швидкості — їхня траєкторія відносно вагона похила. Отже, траєкторія, як і швидкість, відносна.

Класичний закон додавання швидкостей

Основний інструмент для розв'язування задач на відносний рух — класичний закон додавання швидкостей. Він стверджує: швидкість тіла відносно нерухомої системи відліку дорівнює векторній сумі швидкості тіла відносно рухомої системи та швидкості самої рухомої системи відносно нерухомої:

$$\vec{v} = \vec{v}_1 + \vec{v}_2$$

Тут v — швидкість тіла відносно нерухомої системи (наприклад, берега), v₁ — швидкість тіла відносно рухомої системи (човна відносно води), v₂ — швидкість рухомої системи відносно нерухомої (течії відносно берега). Так само додають і переміщення за той самий час.

Коли всі швидкості напрямлені вздовж однієї прямої, векторне додавання зводиться до додавання проєкцій: . Якщо напрямки збігаються, модулі додають; якщо протилежні — віднімають, а напрям результівної швидкості збігається з напрямком більшої за модулем швидкості.

Човен за течією і проти течії

Нехай човен має швидкість v відносно води, а течія річки — швидкість u відносно берега. Тоді швидкість човна відносно берега:

  • за течією: v + u (напрямки збігаються)

  • проти течії: v − u (напрямки протилежні)

Час руху човна на відстань L туди й назад (за течією і проти): . Цей час завжди більший, ніж у стоячій воді, адже проти течії човен рухається довше, ніж за течією, і повільна ділянка забирає більше часу, ніж виграє швидка.

Пасажир на ескалаторі

Ескалатор завдовжки L рухається зі швидкістю u. Пасажир іде по сходинках зі швидкістю v відносно них. Тоді швидкість пасажира відносно нерухомої платформи:

  • у напрямку руху ескалатора: v + u, час підйому

  • проти напрямку руху ескалатора: v − u, час (можливо лише за v > u)

Часто в задачах відомі не швидкості, а часи. Якщо пасажир, стоячи на рухомому ескалаторі, піднімається за t₁, а йдучи нерухомим ескалатором — за t₂, то час підйому, коли він іде рухомим ескалатором, обчислюють за формулою:

$$t = \frac{t_1 t_2}{t_1 + t_2}$$

Наприклад, якщо t₁ = 60 с, t₂ = 40 с, то t = 60·40 / (60 + 40) = 2400 / 100 = 24 с.

Важливо пам'ятати: класичний закон додавання швидкостей справедливий лише для швидкостей, значно менших за швидкість світла (≈ 3·10⁸ м/с). Для швидкостей, близьких до неї, діє релятивістський закон додавання швидкостей. Ця тема входить до програми НМТ (блок «Елементи теорії відносності»), а формула є в довідкових матеріалах; класичний закон застосовуй, коли швидкості значно менші за c.

Швидкість одного тіла відносно іншого: зустріч і обгін

У багатьох задачах потрібно знайти швидкість одного тіла відносно іншого. Для цього використовують формулу:

$$\vec{v}_{12} = \vec{v}_1 - \vec{v}_2$$

Тут v₁₂ — швидкість тіла 1 відносно тіла 2. Іншими словами, ти переходиш у систему відліку, пов'язану з тілом 2, і розглядаєш рух тіла 1 відносно нього. У цій системі тіло 2 нерухоме, а тіло 1 рухається з відносною швидкістю v₁₂.

Попутний і зустрічний рух

Якщо тіла рухаються вздовж однієї прямої, то:

  • попутний рух (в одному напрямку): модуль відносної швидкості дорівнює

  • зустрічний рух (назустріч одне одному): модуль відносної швидкості дорівнює

Час зустрічі тіл, які початково перебувають на відстані L і рухаються назустріч:

$$t = \frac{L}{v_1 + v_2}$$

Час, за який швидше тіло наздожене повільніше (попутний рух, початкова відстань L):

$$t = \frac{L}{v_1 - v_2}$$

Потяги минають один одного

Коли два потяги проїжджають один повз одного, відносний шлях, який вони мають подолати, дорівнює сумі їхніх довжин. Розгляньмо приклад: потяг завдовжки 200 м рухається зі швидкістю 72 км/год, а зустрічний потяг завдовжки 100 м — зі швидкістю 36 км/год. Переведи швидкості в м/с: 72 км/год = 20 м/с, 36 км/год = 10 м/с. Оскільки потяги рухаються назустріч, відносна швидкість дорівнює 20 + 10 = 30 м/с. Відносний шлях — сума довжин: 200 + 100 = 300 м. Час, за який вони минуть один одного: t = 300 / 30 = 10 с.

Ключова ідея: перейди в систему відліку, пов'язану з одним із тіл. У цій системі воно нерухоме, а друге тіло рухається з відносною швидкістю. Тоді задача зводиться до простого руху одного тіла.

Перпендикулярні швидкості: переправа через річку

Коли швидкості напрямлені не вздовж однієї прямої, а під кутом, зокрема перпендикулярно, векторне додавання виконують за правилом трикутника або паралелограма. Типовий приклад — переправа через річку, коли курс човна перпендикулярний до берега.

Курс човна перпендикулярний до берега

Нехай човен тримає курс строго перпендикулярно до берега (тобто його швидкість v відносно води напрямлена поперек річки), а течія зі швидкістю u напрямлена вздовж річки. Тоді швидкість човна відносно берега знаходять за теоремою Піфагора:

$$v_{\text{б}} = \sqrt{v^2 + u^2}$$

Час переправи t залежить лише від ширини річки d і швидкості човна відносно води v, а не від течії:

$$t = \frac{d}{v}$$

За цей час течія знесе човен униз на відстань:

$$l = u \cdot t$$

Модуль переміщення човна відносно берега дорівнює .

Приклад

Річка завширшки 120 м. Човен пливе зі швидкістю 4 м/с відносно води перпендикулярно до берега. Течія має швидкість 3 м/с. Швидкість човна відносно берега: м/с. Час переправи: t = 120 / 4 = 30 с. Знесення течією: l = 3 · 30 = 90 м. Модуль переміщення: м.

Найкоротший шлях: під кутом проти течії

Щоб перепливти річку найкоротшим шляхом (перпендикулярно до берега), човен має спрямовуватися під кутом проти течії. Тоді його швидкість відносно берега буде перпендикулярною до берега, а її модуль:

$$v_{\text{б}} = \sqrt{v^2 - u^2}$$

Це можливо лише за умови v > u. Наприклад, якщо v = 5 м/с, u = 3 м/с, то м/с.

Запам'ятай: найменший час переправи — коли курс човна перпендикулярний до берега; найкоротший шлях — коли до берега перпендикулярна його швидкість відносно берега.

Інші приклади перпендикулярних швидкостей

Так само додають швидкість літака відносно повітря й швидкість вітру. Якщо вітер дме перпендикулярно до курсу літака, його швидкість відносно землі знаходять за теоремою Піфагора.

Краплі дощу в безвітряну погоду падають вертикально зі швидкістю v_кр. Якщо автомобіль рухається горизонтально зі швидкістю v_авт, то відносно автомобіля краплі летять під кутом α до вертикалі, де .

Розбираємо завдання

Приклад 1. Ескалатор

Пасажир піднімається нерухомим ескалатором за 90 с, а стоячи на рухомому ескалаторі — за 60 с. За скільки секунд він підніметься, ідучи рухомим ескалатором?

Розв'язання. Позначимо довжину ескалатора L. Швидкість пасажира відносно нерухомого ескалатора: v = L / t₂ = L / 90. Швидкість ескалатора: u = L / t₁ = L / 60. Коли пасажир іде рухомим ескалатором у напрямку його руху, їхні швидкості додаються: v + u = L / 90 + L / 60 = L · (1/90 + 1/60) = L · (2/180 + 3/180) = L · (5/180) = L / 36. Отже, час підйому t = L / (v + u) = L / (L / 36) = 36 с.

Відповідь: 36 с.

Можна скористатися готовою формулою: t = t₁t₂ / (t₁ + t₂) = 90 · 60 / (90 + 60) = 5400 / 150 = 36 с.

Приклад 2. Автомобілі назустріч

Два автомобілі рухаються назустріч один одному зі швидкостями 60 км/год і 90 км/год. Чому дорівнює модуль швидкості першого автомобіля відносно другого?

Розв'язання. Автомобілі рухаються назустріч, тому їхні швидкості напрямлені протилежно. Швидкість першого автомобіля відносно другого: v₁₂ = v₁ + v₂ = 60 + 90 = 150 км/год. Модуль відносної швидкості дорівнює сумі модулів швидкостей.

Відповідь: 150 км/год.

Типові помилкові відповіді: 30 км/год (віднімання замість додавання), 75 км/год (середнє арифметичне), 90 км/год (швидкість другого автомобіля).

Приклад 3. Човен за течією і проти

Моторний човен проходить 36 км за течією річки за 2 год, а проти течії — за 3 год. Знайди швидкість течії в км/год.

Розв'язання. Швидкість човна за течією: v + u = 36 / 2 = 18 км/год. Швидкість човна проти течії: v − u = 36 / 3 = 12 км/год. Віднімемо друге рівняння від першого: (v + u) − (v − u) = 18 − 12, звідки 2u = 6, u = 3 км/год.

Відповідь: 3 км/год.

Приклад 4. Переправа через річку

Човен перетинає річку завширшки 60 м, тримаючи курс перпендикулярно до берега зі швидкістю 2 м/с відносно води. Швидкість течії — 1,5 м/с. На скільки метрів знесе човен течією?

Розв'язання. Час переправи залежить лише від ширини річки та швидкості човна відносно води: t = d / v = 60 / 2 = 30 с. За цей час течія знесе човен на відстань: l = u · t = 1,5 · 30 = 45 м.

Відповідь: 45 м.

Типові помилки: 80 м (d · v / u = 60 · 2 / 1,5), 75 м (модуль переміщення √(60² + 45²) ≈ 75 м — його не питали), 30 м (сплутано з часом 30 с).

Приклад 5. Потяг і спортсмен

Потяг завдовжки 180 м їде зі швидкістю 54 км/год, а назустріч йому вздовж колії біжить спортсмен зі швидкістю 3 м/с. За скільки секунд потяг мине спортсмена?

Розв'язання. Переведемо швидкість потяга в м/с: 54 км/год = 54 : 3,6 = 15 м/с. Потяг і спортсмен рухаються назустріч, тому відносна швидкість: v_відн = 15 + 3 = 18 м/с. Відносний шлях дорівнює довжині потяга (спортсмена вважаємо матеріальною точкою): L = 180 м. Час: t = L / v_відн = 180 / 18 = 10 с.

Відповідь: 10 с.

Типові помилки й пастки

  • Додавати модулі швидкостей під час попутного руху. Насправді відносна швидкість — це різниця модулів: якщо два тіла рухаються в одному напрямку, швидкість одного відносно іншого дорівнює |v₁ − v₂|, а не v₁ + v₂.

  • Плутати, відносно чого задано швидкість. У задачах про рух човна за течією швидкість човна завжди задано відносно води, а не берега. Швидкість течії — це швидкість води відносно берега. Не переплутай ці дві величини.

  • Додавати перпендикулярні швидкості як числа. Якщо v = 4 м/с, а u = 3 м/с, то результівна швидкість дорівнює √(4² + 3²) = 5 м/с, а не 4 + 3 = 7 м/с. Завжди використовуй теорему Піфагора для перпендикулярних напрямків.

  • Вважати, що течія збільшує час переправи, коли курс човна перпендикулярний до берега. Насправді час переправи t = d / v залежить лише від ширини річки та швидкості човна відносно води. Течія впливає на знесення, але не на час.

  • Під час роз'їзду двох потягів ураховувати довжину лише одного з них. Відносний шлях, який потяги мають подолати, щоб минути один одного, дорівнює сумі їхніх довжин.

  • Забувати, що траєкторія і шлях теж залежать від системи відліку. Людина, що йде вагоном, відносно вагона проходить кілька метрів, а відносно землі — сотні метрів. Швидкість — не єдина відносна величина.

Як це перевіряють на НМТ

Програма НМТ з фізики (тема 1.1 «Основи кінематики») вимагає вміння розв'язувати задачі на відносний рух і додавання швидкостей. Завдання з цієї теми можуть мати дві форми:

  • вибір однієї відповіді з чотирьох (завдання № 1–14, 1 бал)

  • коротка відповідь — число (завдання № 17–22, 0 або 2 бали)

У довідкових матеріалах НМТ-2026, які ти отримаєш разом із тестом, є формули для проєкцій вектора на осі координат і таблиця значень sin, cos, tg для кутів 0°, 30°, 45°, 60°, 90°. Вони стануть у пригоді, коли швидкості напрямлені під кутом одна до одної (наприклад, під час переправи через річку з курсом, не перпендикулярним до берега).

Відповідь у завданні з короткою відповіддю — це ціле число або десятковий дріб в одиниці, указаній в умові. Якщо в умові швидкість дано в км/год, а відповідь треба в м/с, поділи на 3,6. Якщо одиниця відповіді збігається з одиницею в умові, переводити не потрібно.

Стратегія розв'язування: перейди в систему відліку, пов'язану з одним із тіл. У цій системі воно нерухоме, а друге тіло рухається з відносною швидкістю. Тоді задача зводиться до простого руху одного тіла, і ти можеш застосувати формули рівномірного прямолінійного руху.

Питання й відповіді

Чому під час зустрічного руху швидкості додають, хоча вони напрямлені в різні боки?

Тому що ми шукаємо швидкість одного тіла відносно іншого, а не відносно землі. Коли ти переходиш у систему відліку, пов'язану з другим тілом, перше тіло рухається назустріч тобі зі швидкістю, що дорівнює сумі модулів їхніх швидкостей. Уяви: ти їдеш в автомобілі зі швидкістю 60 км/год, а назустріч їде інший зі швидкістю 90 км/год. У твоїй системі відліку ти нерухомий, а зустрічний автомобіль наближається до тебе зі швидкістю 60 + 90 = 150 км/год.

Як зрозуміти, котру швидкість задано відносно води, а котру — відносно берега?

Уважно читай умову. Фраза «човен пливе зі швидкістю 4 м/с» без уточнення завжди означає швидкість відносно води. Якщо сказано «швидкість течії 3 м/с» — це швидкість води відносно берега. Якщо ж сказано «швидкість човна відносно берега» — це вже результівна швидкість. Ключове слово — «відносно». Шукай його в умові: «відносно води», «відносно берега», «відносно землі».

Чи залежить від течії час переправи, якщо човен пливе перпендикулярно до берега?

Ні, не залежить. Час переправи визначається лише шириною річки та швидкістю човна відносно води: t = d / v. Течія впливає лише на те, наскільки човен знесе вниз, але не на час, потрібний, щоб досягти протилежного берега. Це тому, що рух човна поперек річки (перпендикулярно до берега) і рух течії вздовж річки — незалежні.

Чи можна так само додавати швидкості, коли тіло рухається майже зі швидкістю світла?

Ні. Класичний закон додавання швидкостей v = v₁ + v₂ справедливий лише для швидкостей, значно менших за швидкість світла (c ≈ 3·10⁸ м/с). Для швидкостей, близьких до c, діє релятивістський закон додавання, який не дає результату, більшого за c. Це тема «Елементи теорії відносності», яка входить до програми НМТ, а релятивістський закон додавання швидкостей є в довідкових матеріалах. Класичний закон застосовуй, коли швидкості значно менші за c.

Навіщо переходити в систему відліку, пов'язану з рухомим тілом?

Це спрощує задачу. Коли ти переходиш у систему відліку одного з тіл, воно стає нерухомим, а друге тіло рухається з відносною швидкістю. Задача зводиться до простого руху одного тіла, і ти можеш застосувати звичайні формули рівномірного руху: t = L / v_відн. Не потрібно складати складні рівняння руху для двох тіл одночасно.

Коротко: головне

  • Швидкість, траєкторія, шлях і переміщення відносні — вони залежать від вибору системи відліку. Час у класичній механіці однаковий в усіх системах відліку.

  • Класичний закон додавання швидкостей: — швидкість відносно нерухомої системи дорівнює векторній сумі швидкості відносно рухомої системи та швидкості рухомої системи.

  • Попутний рух (в одному напрямку): відносна швидкість . Зустрічний рух: відносна швидкість . Час зустрічі: .

  • Рух за течією: v + u. Рух проти течії: v − u. Час туди й назад: .

  • Перпендикулярні швидкості: результівна швидкість . Час переправи d/v не залежить від течії. Знесення: l = u · t.

  • Ескалатор: якщо відомі часи t₁ (стоячи на рухомому) і t₂ (йдучи нерухомим), то час рухомим ескалатором: .